Сучасні підходи в організації освітнього процесу з фізичного виховання

Міністерство освіти і науки України

Маріупольський коледж  Донецького національного  університету

економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

 з теми

«СУЧАСНІ ПІДХОДИ В ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маріуполь, 2019

Методична доповідь з дисципліни «Фізичне виховання» і предмету «Фізична культура» при підготовці фахових молодших спеціалістів

Підготувала Кабанчук С.В. викладач-методист, спеціаліст вищої категорії Маріупольського коледжу Донецького національного університету імені Михайла Туган-Барановського – 2019

 

 

 

 

 

Викладено сучасні підходи та методи організації фізичного виховання студентів закладів фахової передвищої освіти, які спрямовані на здобуття нових знань, вмінь та навичок

 

 

 

 

 

Для викладачів фізичного виховання фахової передвищої освіти

 

Рецензент:

Викладач – методист, викладач  кваліфікаційної категорії «Спеціаліст вищої категорії»	Н.О. Лапочук

 

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін

Протокол № ___від ___________        

Голова циклової комісії  ______________  А. М. Істратова

 

 

СУЧАСНІ ПІДХОДИ В ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Вступ.

Сучасні соціально-економічні умови висувають високі умови до фізичної підготовленості, працездатності та функціонального стану молодого покоління. Сьогодення нам диктує нові пріоритети в фізичному вихованні студентів. Оздоровча спрямованість фізичного виховання – це головний напрямок, оскільки здорова людина – здорова нація.

Взаємо­зв’язок між організацією, методикою фізичного виховання і здоров’ям молоді не викликає сумніву. Зміст програмного забезпечення повинен вра­ховувати біологічні й педагогічні закономірності керування фізичним станом організму людини в процесі фізичного виховання. Ігнорування цих закономірностей перешко­джає реалізації педагогічного процесу та не призводить до досягнення оздоровчої мети фізичного виховання – підвищення рівня фізичного стану, функціональних резервів і резистентності організму, і як результат − зменшення захворюваності. Про це свідчить зростання кількості студентів, які мають різного роду відхилення в стані здоров’я (до 80%-90%).

Аналіз базових програм з фізичного виховання в школах та коледжах за останні 10-20 років по­казав деякі зміни змісту, але основна концепція залишилася тією ж. Цільова спря­мо­ваність нових програм з фізичного виховання полягає в підготовці до складання державних тестів з фізичної підготовки, які не повною мірою відображають фізичний стан студентів. Зміст програм представлено тільки базовими  спортивними вправами, які найчастіше не враховують інтереси молоді, їх бажання займатися сучас­ними формами спортивно-оздоровчої роботи. Програми повинні бути структуровані, систематизовані та взаємозв’язані починаючи з дитячих дошкільних закладів і до вищої школи.

Можливість наблизи­тися до розв’язання оздоровчих завдань надають авторські програми, які складаються з ураху­ванням регіональних особливостей, екологічних факторів, національних традицій, індивідуальних особливостей учнів та студентів. Однак відсутність деяких науково-обґрунтованих системо утворюючих факторів не дає можливості сформувати програму, яка була б всеоб`ємлючою діючою ланкою в системі організації фізичного виховання взагалі.

Актуальність теми полягає в пошуку шляхів підвищення ке­рованості системою шляхом сучасних підходів до організації фізичного виховання у зв’язку з тим, що існуюча система не призводить до досягнення поставленої мети – зміцнення здоров’я дітей і підлітків.

Для підготовки фахівців при  організації навчального процесу з фізичного виховання можуть, як правило, використовуватися традиційні форми занять: лекції, практичні, семінарські заняття, консультації, заліки. Однак усі ці організаційні форми навчання в умовах коледжу набувають певної специфіки, яку потрібно зрозуміти і реалізувати.

 

1.  Організація ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Основою Програми є діючі державні документи, які регламентують фізичну культуру як обов'язковий предмет.

Кількість обов'язкових занять на тиждень передбачається в об'ємі 2 годин на тиждень (які не враховуються при визначені гранично допустимого тижневого навантаження студентів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.04№24 «Про затвердження Державних стандартів і повної загальної середньої освіти») впродовж перших двох років навчання; на старших курсах предмет змінюється на дисципліну «Фізичне виховання» планується в об'ємі 4 годин на тиждень за винятком останнього випускного семестру. Плануються і проводяться відповідно до вимог «Положення про організацію освітнього процесу в ЗВО», затвердженому Наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року N 161 (0173-93) і зареєстрованого Міністерством юстиції України 23 листопада 1993 року за N 173. (див.Таблиця 1).

 

 

 

 

Таблиця 1

Нормативна кількість тижневих навчальних занять

і наповнення груп денного відділення 1-2 курсу

Навчальні групи	Об'єм в академічних занятті на тиждень
	обов'язкові  заняття	додаткові факультативні заняття	Всього	Кількість студентів в групі на одного викладача
	базовий  компонент	елективний компонент
Основні	2	1	3	10 - 15
Спеціальні	2	1	3	8 - 12

 

1.1 Форми і види організації занять

Організація інтелектуального виховання в системі формування фізичної культури особи базується на одному з найважливіших методологічних принципів загальної педагогіки – єдності навчання і виховання, реалізація якого припускає органічну взаємодію всіх форм освітнього процесу, включаючи обов'язкові навчальні заняття (лекції, консультації, практичні заняття),

не навчальну діяльність (фізкультурно-оздоровчі і спортивні заходи), а також самоосвіту і самовиховання (самостійні заняття) студентів в області фізичної культури.

Використання форм і видів фізичного виховання студентами повинне забезпечувати загальний об'єм індивідуальної рухової активності в середньому 8-12 годин на тиждень.

Наскільки твердо і послідовно реалізовуватиметься освітня спрямованість навчально-виховного процесу, залежить ефективність якісної підготовки майбутніх фахівців, здатних свідомо і активно звертатися до цінностей фізичної культури.

При всій різноманітності форм, методів, засобів необхідно враховувати індивідуальні особливості студентів.

У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації студентів до навантажень на заняттях фізичної культури прийом навчальних нормативів не здійснюється, заняття мають рекреаційно-оздоровчий характер з помірними навантаженнями.

1. 2 Лекції і семінарські заняття в умовах коледжу

Лекція – це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, при необхідності, засобами наочності та демонстрацією дослідів.

Загальний структурний каркас будь-якої лекції — це формулювання теми, повідомлення плану та літератури, яка рекомендується для самостійної роботи. Як основні вимоги до лекції висувають:

високий науковий рівень інформації, що викладається і, як правило, має світоглядне значення;

великий обсяг чітко й компактно систематизованої та методично переробленої сучасної наукової інформації;

доказовість та аргументованість суджень, що висловлюються;

достатню кількість наведених переконливих фактів, прикладів, текстів та документів;

чіткість викладених думок та активізацію мислення слухачів, постановку питань для самостійної роботи за проблемами, що обговорюються;

аналіз різних точок зору на вирішення поставлених проблем;

виведення головних думок і положень, формулювання висновків;

роз’яснення термінів та понять, що вводяться;

надання слухачам можливості слухати, усвідомлювати, бачити та стисло записувати інформацію;

вміння встановлювати педагогічний контакт з аудиторією;

використання дидактичних матеріалів та технічних засобів навчання;

застосування основних матеріалів тексту, конспекту, блок-схем, креслень, таблиць, графіків тощо.

Залежно від місця лекції в системі навчання та специфіки задач, що вирішуються під час її проведення, в цілому в педагогічній практиці використовуються різні види лекцій:

• інструктивна лекція метою якої є ознайомлення слухачів з технологією їх подальшої навчальної діяльності, з особливостями виконання окремих дій та способів роботи;
• лекція-діалог, яка проводиться на основі сократівського методу за допомогою прямого діалогу лектора зі слухачами, і дозволяє уникнути пасивного сприйняття навчальної інформації, спонукає слухачів до активних дій;
• лекція з науковою структурою використовує структури, що властиві науці, яка вивчається, або проблемній галузі;
• лекція теоретичного конструювання дає можливість навчити слухачів систематизувати та узагальнювати свої освітні результати на теоретичній основі, якою є концепція, принципи, правила, закони, теорії;
• методологічна лекція, яка розкриває характер, структуру та методи наукового пізнання, наприклад: факти — гіпотеза — модель — висновки — експеримент — практичне застосування;
• загально предметні лекції, що будуються на розкритті зв’язків фундаментальних освітніх об’єктів з різними навчальними дисциплінами;
• узагальнюючі лекції, які демонструють слухачам результати систематизації їхніх власних знань, досягнень, проблем;
• бінарна лекція — це різновид читання лекції у формі діалогу двох викладачів (або як представників різних наукових шкіл, або як вченого та практика, або як вчителя та учня);
• лекція із заздалегідь запланованими помилками, яка розрахована на стимулювання слухачів до постійного контролю інформації, що надається (пошук помилки: змістовної, методологічної, методичної);
• лекція-конференція, яка проводиться як науково-практичне заняття із заздалегідь поставленою проблемою і системою доповідей, тривалістю 5-10 хвилин;
• лекція-консультація, що може проходити за різними сценаріями. Перший варіант здійснюється за типом „питання-відповідь”. Другий варіант реалізується за схемою „питання — відповідь — дискусія”.

В умовах МК ДонНУЕТ лекції, кількість годин на які значно скорочена, повинні, в першу чергу, розкривати понятійний апарат конкретної галузі знань (теми), проблеми, логіку, давати цілісну уяву про навчальну дисципліну і її предмет, її місце в системі фізичного виховання, зв’язок з життям і майбутньою професією, розвивати професійну зацікавленість, визначати зміст інших форм занять.

3.  Індивідуальна та самостійна робота студента

Усі світові та пропоновані останнім часом національні стандарти в основу навчання ставлять самостійну, творчу роботу того, хто навчається. На цьому принципі базуються і новітні, включно інформаційні, технології навчання.

Творча, евристична, наближена до наукового осмислення і узагальнення робота можлива лише як результат організації самостійного навчання. Така робота повинна бути індивідуалізованою з врахуванням рівня творчих можливостей студента, його навчальних здобутків, інтересів, навчальної активності.

Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача в поза аудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою (предметною або цикловою комісією) з урахуванням потреб і можливостей студента. Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих індивідуальних завдань.

Індивідуальні заняття з певної навчальної дисципліни проводяться з одним або декількома студентами за окремим графіком, затвердженим деканом факультету.

Види індивідуальних занять:

Консультація — один із видів навчальних занять (індивідуальні або групові), який проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування (проводяться протягом семестру — поточні семестрові та передекзаменаційні). У процесі консультацій (особливо поточного консультування) допускається діагностичне тестування знань студентів (як правило, з ПЕОМ) для виявлення ступеня засвоєних окремих теоретичних положень, теорій, закономірностей, рівня сформованості, практичних умінь і навичок та перевірки ефективності методів і технологій навчання, які використовувалися під час аудиторних занять.

Індивідуальне завдання — форма організації навчального процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом викладачів. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом.

Відповідною інноваційним технологіям навчання різновидністю індивідуальних занять є індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ).

Індивідуальне навчально-дослідне завдання є видом поза аудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується складанням підсумкового заліку або виступом на науково-практичній студентській конференції з фізичного виховання.

Мета ІНДЗ. Самостійне  вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

Зміст ІНДЗ. Завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька модулів або зміст навчального курсу в цілому.

Структура ІНДЗ:

• вступ: тема, мета, завдання роботи та основні її положення;
• теоретичне обґрунтування: виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;
• методи: вказуються і коротко характеризуються;
• основні результати роботи: подаються результати, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз;
• висновки;
• список використаної літератури;
• рецензія одного з викладачів.

Види ІНДЗ:

• конспект з теми за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно;
• реферат або комп’ютерне тестування з теми (курсу);
• розв’язування та складання практичних (наприклад, ситуативних) задач різного рівня з теми;
• розроблення теоретичних або прикладних функціональних моделей явищ, процесів, конструкцій тощо;
• комплексний опис будови, властивостей, функцій, явищ, об’єктів, конструкцій тощо;
• анотація прочитаної додаткової літератури з курсу тощо.

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Час, відведений для самостійної роботи студента, має становити біля 25% академічного часу і в навчальну та індивідуальну роботу викладача не обліковується.

Самостійна робота студента — це основний засіб оволодіння навчальним матеріалом під керівництвом викладача у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для цього, визначається навчальним планом і залежить від загального обсягу годин, відведених для вивчення конкретної дисципліни.

Тематика самостійної роботи має охоплювати всю навчальну програму з зазначенням кількості годин, відведених на виконання кожної теми. Кількість тем для самостійного опрацювання повинна перевищувати кількість студентів в академгрупі, щоб запобігти можливих повторень чи списування.

Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним обладнанням, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисциплін, електронно-обчислювальною технікою тощо. Студентам рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.

Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинне передбачати й засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань тощо). При проведенні самостійних занять студенти спираються на методичну допомогу викладача. Студенти спеціальної медичної групи в стані загострення хвороби самостійно виконують розділи навчальної програми з теорії та методики фізичного виховання. У цьому їм допомагає персональний сайт «Фізичне виховання МК ДонНУЕТ» - htt://mtdonuetnfv.ucoz.ru/. Студенти  вивчають матеріал розміщений на сайті, знаходять корисну для них інформацію, розміщують свою, спілкуються, ставлять цікаві питання і обговорюють їх.

У кабінеті фізичного виховання студенти мають можливість працювати з програмами тестування і електронними навчальними посібниками, які також були розміщені на сайті курсу фізичного виховання  МК ДонНУЕТ, що дуже позитивно впливає на якість теоретичних знань студентів.

Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи студента (як правило, на індивідуальних заняттях), аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного студента.

Значна увага має бути приділена консультаціям, які супроводжують самостійну роботу студентів.

Консультації мають за мету надання педагогічної допомоги студентам в їх самостійній роботі з кожної дисципліни, навчального плану, а також при розв’язанні різних завдань теоретичного або практичного характеру. Звичайно консультації пов’язують з лекційними, семінарськими і практичними заняттями, підготовкою до заліків та екзаменів.

Консультації в МК ДонНУЕТ є обов’язковими та мають чіткий графік, але студенти їх відвідують за бажанням. Питання, які вирішуються на консультаціях, можна розділити на чотири групи:

обумовлені прогалинами в знаннях, вміннях та навичках;

викликані неточними, неадекватними сприйняттями і осмисленням матеріалу;

націлені на отримання додаткової інформації;

проблемні, орієнтовані на обговорення, полеміку.

1.4 Практичні заняття

Базовий (обов'язковий) – компонент програми містить об'єм державних вимог до процесу фізичного виховання. Формує основи фізичної культури особи фахівця відповідного рівня освіти (молодший фахівець).

Навчальні заняття по фізичній культурі із студентами проводяться на всіх

 курсах  коледжу по наступних фізкультурно-спортивних розділах:

гімнастика; загальна фізична підготовка; легка атлетика; спортивні ігри: баскетбол, волейбол, футбол. Елективний (варіативний) – що спирається на базовий, доповнюючи його і що враховує індивідуальність кожного студента, його мотиви, інтереси, потреби: плавання; бадмінтон.

Досягнення мети і рішення задач фізичного виховання студентів забезпечується за допомогою двох взаємозалежних дидактичних компонентів:

базового (обов'язкового) і елективного (варіативного).

Розробляє керівник фізичного виховання.

Навчальний матеріал кожного з компонентів реалізується через розділи програми: теоретична підготовка, методична підготовка, фізична підготовка і

контроль.

5.  Не навчальна діяльність (фізкультурно-оздоровчі і спортивні заходи)

Спортивні свята – одна із найцікавіших форм масового залучення молоді до занять фізичними вправами.

У Маріупольському коледжі Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського стало вже доброю  традицією на початку навчального року проводити спортивне свято – «На старт, першокурсники!».

Ціль заходу – проведення спортивно-масової і фізкультурно-оздоровчої роботи у коледжі, а головне завдання – залучення студентів до систематичних занять фізичною культурою і спортом, популяризація здорового образу життя і активного відпочинку, виявлення кращих команд і найсильніших спортсменів. Задачами заходу є створення позитивного настрою, об’єднання першокурсників у колективи, прискорення процесу адаптування студентів до навчання у коледжі. В змаганнях приймають участь групи нового набору у повному складі. Для багатьох першокурсників спортивні свята – це перший крок до регулярних занять фізичними вправами. У зв’язку з цим у програму змагань включені завдання, розраховані на різний рівень фізичної підготовленості студентів. Дуже важливо, щоб усі першокурсники були задіяні у святковому заході за своїми здібностями. Спільна підготовка й участь в змаганнях сприяють об'єднанню молоді у колективи і прискорюють процес адаптування першокурсників до нового оточення і нової системи навчання та фізичних навантажень.

Також викладачі  фізичної культури ведуть спортивну роботу, формуючи і виховуючи фізкультурний актив, який приймає участь змаганнях різних рівнів (коледжу, міських, регіональних, обласних),  допомагають класними керівниками вирішувати завдання фізичного виховання студентів: проводити турпоходи, «Дні здоров`я».

В щорічній спартакіаді коледжу  приймають участь майже всі студенти. Спартакіада – це спортивні змагання: з баскетболу, волейболу, легкої атлетики, шахів, настільного тенісу, з силових вправ.

 

2. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Фізична культура студентів в коледжі передбачає правове, організаційне, науково-методичне, кадрове, медичне, матеріально-технічне, фінансове забезпечення і безпека занять, які гарантуються законами України.

2.1. Правове

Організація навчального процесу з фізичної культури в коледжі організовується на підставі:

Законів України:

Про фізичну культуру і спорт, 3808-XII від 16.07.2019, підстава - 2704-VIII

Про освіту, № 2145-VIII від 05.09.2017

Про фахову передвищу освіту, 2745-VIII від 16.01.2020, підстава - 392-IX

Цільової комплексної програми «Фізичне виховання – здоров'я нації»;

Державних вимог до освітніх програм з фізичному вихованню;

 Навчальних планів по кожній спеціальності, затверджених Міністерством освіти и науки України;

Положення «Про організацію фізичного виховання в МК ДонНУЕТ»;

Базової Навчальної програми з фізичного виховання студентів, затвердженою Міністерством освіти і науки України;

Нормативних документів з фізичного виховання в системі освіти, інших законодавчих актах України з питань освіти і фізичної культури.

2.2. Організаційне

Загальне керівництво фізичним вихованням і спортивно-масовою роботою серед студентів, а також організація спостережень за станом їх здоров'я покладені на директора.

Безпосередня відповідальність за постановку і проведення освітнього процесу з фізичної культури студентів відповідно до Навчального плану і Робочої навчальної програми покладена на керівника фізичного виховання  коледжу.

Масова оздоровча, фізкультурна і спортивна робота проводиться спортивним клубом спільно з курсом фізичного виховання.

Для якісного здійснення процесу фізичного виховання коледж забезпечує:

призначення на посаду керівника фізичного виховання;

створення і функціонування циклової комісії з фізичного виховання;

виділення для циклової комісії з фізичного виховання необхідної штатної   кількості викладацького складу, навчально - допоміжного і обслуговуючого персоналу;

введення в розклад обов'язкових (аудиторських) занять з фізичної культури в об'ємі не менше 3-х годин на тиждень;

організацію оцінювання фізичної підготовленості студентів за вимогами контрольних вправ і нормативів;

включення заліків по фізичній культурі в графік навчального процесу (не менше одного заліку впродовж навчального року);

участь викладачів циклової комісії фізичного виховання в науково-методичній роботі по проблемам фізичної культури, спорту и здорового образу життя;

спортивними спорудами, устаткуванням і інвентарем відповідно державним нормам, а також необхідними умовами для медичного обслуговування.

2.3. Науково-методичне

Предмет Фізична культура забезпечується:

базовими і робочими освітніми програмами фізичного виховання студентів;

підручниками і навчальними посібниками, методичними матеріалами;

науково-популярною літературою і сучасною інформацією по фізичній культурі і спорту;

комп'ютерними технологіями для розробки індивідуальних фізкультурно-оздоровчих програм; тестування знань студентів по теорії і методики

інструктивно-методичними матеріалами по організації самостійних занять фізичними вправами;

індивідуальними семестровими завданнями для самостійної роботи студентів по фізкультурній освіті і фізичному удосконаленню;

системою контрольних фізичних вправ для перевірки і оцінки фізичної підготовленості, знань і умінь в області фізичної культури.

2.4. Кадрове

До проведення навчальних занять по фізичній культурі і тренувань із студентами допускаються особи, що мають спеціальну фізкультурну освіту в кількості, передбаченим штатним розкладом.

Викладацький склад обов'язкового курсу фізичного виховання здійснює планування, організацію і проведення теоретичних, методичних, практичних навчальних і секційних занять з фізичної культури із закріпленими групами студентів і окремими студентами на високому професійному рівні.

2.5. Медичне

Медичне забезпечення Програми здійснюється медичним працівником, закріпленим за коледжем і зарахованим до штату циклової комісії з фізичного виховання.

Медичне забезпечення передбачає такі заходи:

лікарські обстеження студентів по встановленій формі на початку навчального року;

студенти, віднесені до спеціального навчального відділення, лікарський огляд проходять на початку кожного семестру;

додаткові обстеження студентів після перенесених захворювань і травм;

лікарські консультації з питань фізичної культури і спорту і здорового способу життя;

профілактику спортивного травматизму і патологічних станів, які виникають при нераціональних заняттях фізичною культурою і спортом;

фізичну реабілітацію після спортивних травм.

2.6. Забезпечення безпеки

Безпека занять фізичними вправами забезпечується:

своєчасним медичним обстеженням студентів;

ознайомленням студентів з правилами внутрішнього розпорядку;

проведенням інструктажів по техніці безпеки, безпеці життєдіяльності і протипожежній безпеці;

дотриманням методів організації занять фізичними вправами з користуванням різноманітних технічних засобів;

оволодінням студентами навиками страховки і самостраховки;

своєчасною перевіркою устаткування, інвентарю і техніки, яка застосовується на навчальних заняттях, дотриманням санітарно-гігієнічних умов і норм.

2.7. Матеріально-технічне

Фізична культура студентів забезпечується необхідною спортивною спорудою, устаткуванням, інвентарем.

Експлуатація, зміст і санітарно-гігієнічний стан навчально-спортивних споруд і оздоровчих баз (поточний і капітальний ремонт, опалювання, освітлення, вентиляція, робота душових) забезпечуються адміністративно-господарським відділом навчального закладу.

2.8. Фінансове

   Фінансове забезпечення фізично ї культури студентів в об'ємі програми здійснюється за рахунок бюджетних і позабюджетних коштів, які виділяються

на навчання студентів.

Спортивне вдосконалення студентів, заняття масовими позаурочними формами проводиться створеною при коледжі Громадською організацією «Фізкультурно-спортивний клуб «Максимум»  додатково за наявності засобів.

Висновки.

1. Система фізичного виховання, яка добре організована – обов'язкова складова частина здорового способу життя студентів. Вона заповнює дефіцит рухової активності, сприяє ефективнішому відновленню організму студентів, підвищенню фізичної та розумової працездатності.
2. Аналіз сучасних підходів до організації, програмування й змісту системи фізичної культури в коледжах, показав необхідність їх подальшого вдосконалення.

3. Виходячи з низького рівня здоров’я студентів, недостатнього рівня фізичної підго­товленості, сьогодні необхідна розробка  нових загальних підходів до системи організації фізичного виховання в коледжах з метою підвищення фізичного та функціонального зростання студентів з різними темпами біоло­гічного розвитку та стану здоров’я.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Кабанчук С.В. Навчальна програма та робочі навчальні програми з фізичної культури МК ДонНУЕТ. Маріуполь, 2019

2. Сергієнко В.М. Технології спортивно-масової і фізкультурно-оздоровчої роботи. Суми, 2008

3. Круцевич Т.Ю. Теория и методика физического воспитания. Олимпийская литература,  Киев 2003