Супровідник заступника директора щодо роботи на ІІІ етапі міського науково-методичного проекту

Департамент з гуманітарних питань Кам’янської міської ради

Методичний кабінет

КЗ НВК «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів - академічний ліцей № 15» Камянської міської ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СУПРОВІДНИК

ЗАСТУПНИКА ДИРЕКТОРА

ЩОДО РОБОТИ  НА ІІІ ЕТАПІ МІСЬКОГО

НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО ПРОЕКТУ «ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ТРАЄКТОРІЇ ОСОБИСТОСТІ

В УМОВАХ РОЗБУДОВИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА»

 

 

 

 

 

 

Кам’янське -2017

Супровідник  заступника директора «Робота на ІІІ етапі міського науково-методичного проекту «Забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії особистості в умовах розбудови громадянського суспільства». - 20с.

 

 

 

 

Автори – упорядники:

Ващенко В.  А., завідуюча методичним кабінетом департаменту з гуманітарних питань Кам’янської міської ради

Ніколаєнко Л.П., директор опорної школи – НВК- академічний ліцей № 15

Андрушко І.А., керівник міської творчої групи по роботі над науково-методичним проектом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

   Завдання школи – навчити жити. Ми повинні виховувати людину, здатну створити своє власне життя, здатну до само-визначення. Учні, які раніше озброювались лише системою знань, умінь і навичок, нині повинні бути підготовлені до життєдіяльності, здатні активно і творчо працювати, діяти, само розвиватися та вдосконалюватися  інтелектуально, морально і фізично. А це, фактично, і є виконання Закону України «Про Освіту», де говориться: «Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та най-вищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізи-чних здібностей, виховання високих моральних якостей; формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу».

Зрозуміло, що саме за умови достатньої сформованості різно-манітних інтересів, знань, умінь, життєвого досвіду особистості, мотивів на успішність у шкільному віці учень долучається з інтересом до навчання, праці та моделює наслідки власної майбутньої життєтворчості. Отже, життєва компетентність дітей – основа розвитку особистості.   

А результат навчання повинен забезпечити кожен учитель зі свого предмета на кожному уроці, плануючи навчальний процес – не тільки як процес засвоєння знань, оволодіння вміннями й навичками, але й процес формування компетентностей кожного учня, виховання його особистості, розвитку його суспільно-соціальної й творчої активності.

Вплив особистості вчителя на формування  ключових компе-тентності учнів особливий.  Тому учитель повинен ефективно працю-вати, професійно вдосконалюватися та творчо зростати, адже педагог не тільки той, хто все життя вчить, а й той, хто все життя вчиться.

Компетентнісний підхід в освіті – це цілісний, поступальний процес, який виражається у залученні дитини до соціального досвіду, засвоєнні нею вже існуючих у суспільстві форм і видів діяльності. Розвинена і сформована особистість – це активний творець свого життя.

 

 

 

      Людина, яка хоче досягти успіху в сучасному світі, повинна мати певні здібності, зокрема:

• Швидко діяти в нестандартних ситуаціях. (сучасна діяльність вимагає від людей діяти в умовах ліміту часу, в ситуаціях, коли бракує досвіду);
• Вчитися все життя (сьогодні неможливо працювати за фахом усе життя, маючи лише одну освіту. Під час своєї діяльності необхідно самостійно набувати нових знань).
• Працювати в сучасних інформаційних системах (інформаційні технології є джерелом та засобом спілкування.  Без уміння працювати з інформаційними технологіями неможливо діяти й бути успішним), уміти здобувати, аналізувати інформацію отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення.
• Вступати в комунікацію (сьогодні неможливо сприймати себе як громадянина окремої держави. Це вимоги від громадян спілкуватись з громадянами різних країн. Треба вміти вислухати, зрозуміти, довести свою думку до співрозмовника), вміти працювати в команді.
• Бути гнучким, мобільним, конкурентноздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці.
• Критично мислити.
• Використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих проблем.
•  Генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність.
• Вміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій.
•  Цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави.
• Бережливо ставитись до свого здоров’я та здоров’я інших як до найвищої цінності.
• Бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.

 

  Соціалізація особистості в колективі – одне із провідних понять освіти та соціальної педагогіки, яке відображає досить складне соціа-льне явище. Незважаючи на існування різних визначень цього поняття, загальним для усіх підходів є розгляд її як результату й механізму набуття особистістю соціального досвіду в процесі життєдіяльності (див. рис. 1).

Соціалізацію не можна ототожнювати з розвитком особистості, що відбувається поза колективом, а також не можна зводити й до виховання у вузькому педагогічному значенні оскільки вона засно-вана на двосторонній активності суб’єктів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Соціалізація особистості в колективі

 

        Процес соціалізації індивіда протікає на трьох рівнях, причому на кожному з цих рівнів особистість проходить певні стадії та етапи, що характеризуються формуванням нових потреб, їхнім усвідом-ленням та перехід у систему цінностей.

 Кожен соціальний інститут інституційованого соціального середовища має свій «набір» цінностей, завдяки яким здійснюється інтеграція індивіда в групи, групи – в соціальну структуру, різних елементів соціальної структури – в соціальну систему (див. рис. 2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2 Процес соціалізації

 Людина як суб’єкт соціалізації не є пасивною істотою. Вона пер-винно несе в собі імпульс самореалізації, саморуху. Змінюючись  і збагачуючись, ця життєва потенція спричинює в собі потребу і здат-ність до життєвого самовизначення і самореалізації на основі дії механізмів свободи вибору та свободи дії. Людина в своєму жит-тєвому шляху, який детерміновано попереднім соціальним досвідом, є розпорядником своїх соціальних і індивідуально-особистісних мож-ливостей, використовуючи які вона створює свою модель життя.

 А.М. Андреєва виокремлює три сфери, в яких розгортається весь зміст процесу соціалізації особистості: діяльність, спілкування, са-мосвідомість. Що стосується діяльності, то в процесі соціалізації «набір» діяльностей особистості розширюється. Тобто осягаються но-ві і нові види діяльності: соціалізація відбувається як засвоєння все нових і нових форм моделей рольової поведінки, в результаті чого в учня поступово формується орієнтація в існуючій системі соціальних ролей. Це супроводжується трьома важливими процесами (див. рис. 3).

 

 

 

 Сучасній людині потрібно вирішувати кожну життєву ситуацію як творчу, самостійно приймати рішення і нести за них відповідальність. Отже, життя нової культури потребує нового типу особистості, основними характеристиками якого будуть індивідуа-льність, творча активність і здатність орієнтуватися на майбутнє: вміння прогнозувати, гнучко переходити на нові види діяльності тощо. На основі цього сучасна наука намагається здійснити переоцінку  тих концепцій освіти та виховання, які традиційно базуються на провідному значенні цілеспрямованого впливу на особистість в процесі її формування, і вийти на проблему соціалізації як процесу саморозвитку особистості, її життєвому визначенні в соціумі.

 Умови нової соціальної ситуації  потребують створення і розвитку соціалізуючого потенціалу освіти. Людина є творцем свого соціального світу. А тому невідповідність особистості вимогам не є недоліком, який вимагає насильницького пристосування. Подібна невідповідність є джерелом соціальної динаміки. Звідси - гостра пот-реба у розробці таких концептуальних підходів, які могли б стати принципами організації нової системи освіти. Такими концептуа-льними підходами на сучасному розвитку освіти стали:

• Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти  «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України  від 14 грудня 2016 року № 998-р).
• Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року.
• Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 роки. 
• Методичні рекомендації щодо викладання базових навчальних дисциплін у 2017-2018 навчальному році (додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 09.08.2017р. № 1/9-436).
• Оновлені навчальні програми для учнів 5-11 класів, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017р. № 804.
• Методичні рекомендації щодо впровадження STEM- освіти у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах у 2017-2018 навчальному році України (додаток до листа ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти від 13.07.17 № 21.1/10-1470).
• Лист Міністерства освіти і науки «Про деякі питання щодо орга-нізації виховної роботи  у навчальних закладах у 2017-2018 навча-льному році» від 27.07.2017р. № 1/9-413.
• Лист Міністерства освіти і науки України «Про забезпеченість психологічної служби системи освіти України  та пріоритетні напря-ми діяльності у 2017-2018 навчальному році » від 28.07.2017р. № 1/9-414.
• Наказ Міністерства освіти і науки України «Про оновлення навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» від 13.01.2017р. № 52.
• Наказ Міністерства освіти і науки «Про затвердження Поло-ження про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навча-льних закладах» від 24.04.2017р. № 635.
• Наказ Міністерства освіти і науки України «Про підготовку в 2017 році до проведення міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018  в Україні» від 26.01.2017р. №100.
• Наказ Міністерства освіти  і науки «Про затвердження Календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України» від 18.01.2017р. № 69.
• Лист Міністерства освіти і науки України «Про сучасні підходи до навчально-виховного процесу учнів з особливими освітніми потре-бами» від 10.01.2017р. № 1/9-2.
• Наказ МОН України від 02.08.2017 № 1112 «Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів з навчальних пред-метів у 2017/2018 навчальному році”.
• Методичні рекомендації Дніпропетровського обласного інсти-туту післядипломної педагогічної освіти для роботи над обласним науково-методичним проектом «Освітні стратегії соціалізації особис-тості громадянського суспільства» ІІІ етап (практичний).

Характерною рисою ХХІ століття є перехід від індустріальної ери до епохи знань. З’являються нові професії, принципово нові вимоги до вмінь і навичок працівників. Сучасна молода людина має бути самостійною, відповідальною, толерантною, здатною критично мис-лити, відкритою до нового, готовою навчатися упродовж життя, пова-жати глобальні суспільні цінності та інші культури, вміти швидко пристосовуватися у мінливому світі, активно співпрацювати в коман-ді задля вирішення конкретних проблем. Саме ці якості дадуть юному громадянину  змогу  реалізуватися, бути успішним в житті.

 

Діяльність  школи на ІІІ (практичному) етапі

 

 

 

 

Форми та методи роботи на ІІІ (практичному) етапі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Робота над науково-методичною проблемою  (ІІІ етап) - це визначення практичних шляхів її реалізації, тобто планування діяль-ності школи. Це може бути окремий план роботи над проблемною темою (як додаток до річного плану), а може органічно входити до річного плану кожного року. Але, так як план школи складається на рік, а проблемна тема розрахована на декілька років, то оптимальним варіантом є окремо складений план роботи над проблемною темою на відпо-відний строк з визначенням на кожний рік конкретного об’єму роботи із проектуванням очікуваних результатів (як проміжних так і кінцевих). Але, як бути в цьому випадку, визначає школа, врахо-вуючи свої можливості. Головне, щоб дана робота конкретно планувалася.

 

Орієнтовний план роботи школи на ІІІ (практичному) етапі

роботи над міським науково-методичним проектом

«Забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії особистості в умовах розбудови громадянського суспільства»
 

№	Заходи	Термін	Відповіда-льні особи	Очікуваний результат
1.	Аналіз діяльності школи на ІІ (організаційно-мо-делюючому) етапі робо-ти над проблемою шко-ли в рамках обласного, міського науково-мето-дичних проектів	Травень, 2017р	Заступник директора, керівники циклових кафедр, м/о	Аналітична довідка, наказ
2.	Діагностичні методики, соціалогічні опитування для оцінювання діяльно-сті школи з питань роз-витку соціальної компе-тентності учнів	Протягом року	Заступник директора	Інформація на нараду при директорі
3.	Оновлення сайту школи в рамках роботи на пра-ктичному етапі науко-во-методичних проблем  області, міста, школи	Постійно	Вчителі інформа-тики	Інформація на сайт школи
4.	Участь у реалізації нав-чальних, соціальних та виховних проектів (між-народних, всеукраїн-ських, обласних, місь-ких, загальношкільних).	Протягом року	Науково-методична рада	Проектна діяльність (статті, до-повіді, науко-во-дослідни-цькі роботи)
5.	Робота консалтингово-го центру з питань нада-ння консультацій в ро-боті над науково-мето-дичними проектами різ-них рівнів	Згідно розкладу	Науково-методична рада	План роботи центру, матеріали консультацій
6.	Психолого-педагогічні семінари в рамках проектної діяльності	3 раза на рік	Соціально-психологічна служба	Збірка матеріалів психолого-педагогічних семінарів
7.	Практичне впровадже-ння технологій соціа-лізаці  в системі нової філософії  освіти в НВП	Протягом року	Вчителі-предмет-ники	Підвищення рівня навченості в школі
8.	Вивчення зразків інно-ваційного педагогічного досвіду	Постійно	Науково-методична рада	Банк зразків педагогічного досвіду
9.	Аналіз змісту чинних програм та підручників для переорієнтації про-цесу навчання з інфор-мативної форми на ак-тивізацію самостійної роботи  учнів шляхом упровадження інновацій них технологій	Серпень, 2017р.	Керівники циклових кафедр, м/о
10.	Впровадження нових дидактико-методичних засобів, що допомагаю-ть моделювати НВП з метою розвитку соціа-льних компетенцій	Постійно	Заступник директора	Банк нових дидактико-методичних засобів
11.	Науково-методичний супровід впровадження ключових компетент-ностей через наскрізні змістові лінії	Постійно	Заступник директора	Програма науково-методичного супроводу
12.	Забезпечення розвитку навчального закладу,  що відповідав би потре-бам часу і спрямовував-ся на виховання «відпо- відальних громадян, ак-тивних і підприємливих	Постійно	Директор, заступник директора	Програма розвитку освітнього закладу
13.	Здійснення систематичного моніторингу якості знань учнів школи.	Грудень, травень	Заступник директора	Динаміка рівня навченості учнів
14.	Популяризація досвіду вчителів в педагогічній пресі.	Протягом року	Керівники циклових кафедр, м/о	Стимулювання творчої активності вчителів
15.	Організація взаємовід-відування уроків вчите-лями з метою викорис-тання елементів продуктивних техно-логій колег.	Протягом року	Керівники циклових кафедр, м/о	Використання досвіду колег
16.	Участь вчителів школи в науково-методичних заходах різних рівнів з питань проектної діяль-ності на ІІІ етапі	Протягом року	Адміністра-тивна рада	Рейтинг самоосвітньої діяльності вчителя
17.	Запровадження системи оцінювання роботи вчителів для створення атмосфери творчого пошуку та підвищення професійної майстерності	Вересень -березень	Заступники директора	Об’єктивність оцінювання діяльності вчителів
18.	Створення електронно - інформаційної бази щодо використання ППД в навчально – виховному процесі школи.	Протягом року	Вчителі інформа-тики	Комп’ютерна підтримка

 

Орієнтовна циклограма методичних бюлетенів

№ з/п

Тема

VIII

IX

X

XI

XII

I

II

III

IV

V

ПІБ вчителя

1.

STEM- освіта –  виклик сучасності.

*

2.

Траєкторія змін  в мо-тивації школяра, як го-ловна складова вибору професії.

*

3.

Пріоритетні шляхи під-вищення якості освіти в умовах реформування освітньої галузі

*

4.

Шляхи формування громадянської компе-тентності в урочній та позаурочній діяльності вчителя

*

5.

Формування життєвих орієнтирів та розвиток соціальної активності школярів

*

6.

Синема-технології в соціальному зростанні учнів

*

7.

Прийоми педагогічної техніки як основа пси-холого-педагогічної культури педагога

*

8.

Нові методи контролю знань та оцінювання з метою формування на-вичок рефлексії та роз-витку оцінної складової самосвідомості учнів

*

9.

Алгоритм складання програми експеримен-тальної діяльності шко-ли, предметної кафед-ри, педагога

*

10.

Шляхи реалізації пот-реби  вчителя у само-вдосконаленні та само-реалізації в рамках експери-ментальної роботи

*

11.

Використання методів педагогічної корекції для вирішення актуаль-них проблем виховання та реалізації  індивідуа-льного  підходу до учнів

*

12.

Соціальна оцінка діяльності вчителя та учня

*

 

 

 

 

 

Конструктор проведення квесту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інструкція щодо проведення квесту:

 

1. Уважно  прочитайте назви  структурних елементів, додайте свій елемент (за необхідністю).
2.  Ознайомтеся  з супровідним матеріалом.
3.  Виберіть з додаткового матеріалу  одне  із запропонованих тверджень в кожному показнику.
4.  Складіть маршрут виконання квесту у формі квітки.
5.  Вставте в кожний структурний  елемент  обране твердження.

 

 

 

Словник основних понять:

 

Інтегровані технології  (П. Ердніев) – припускає, що вчитель за можливості чітко  визначає реакції, поняття та навички, які мають бути засвоєні учнем, а потім за допомогою багатостороннього пере-ходу допомагає учневі спрямувати власну діяльність на досягнення цих цілей.

 

Ненаправлена, або стихійна форма соціалізації – це автоматичне формування певних соціальних навичок у зв'язку з постійним перебу-ванванням індивіда в безпосередньому соціальному оточенні.

 

Освітні технології — це модель оптимальної спільної діяльності вчи-теля та учня, спрямована на реалізацію вимог науково-методичного проекту, навчального процесу  тощо.

 

 Парадигма освіти – синтез певних теоретичних положень і способів їх реалізації, які є значимими для співтовариства вчених і практиків освітянської сфери.

 

Педагогічна студія - це своєрідна лабораторія творчих задумів, де можна перевірити, відпрацювати нові ідеї і запобігати майбутнім педагогічними  і методичним помилкам. Методика студійного навчання є органічною єдністю різноманітних методів, призначених для вирішення завдань професійного навчання. Під час роботи студії результат передбачається і моделюється. Основна ідея - «Давайте спробуємо!».

 

 

Професійна соціалізація особистості розглядається як процес її адаптації до умов та особливостей професійного становлення.

 

Соціалізація – це процес входження індивідів в суспільство через різні спільноти, колективи, групи завдяки засвоєнню норм, ідеалів, цінностей шляхом виховання та научіння.

 

Соціалізованість – це критерії рівня (ступенів) соціалізації.

 

Соціальна цінність – компонент соціальної системи, який наділяє-ться особливим значенням в індивідуальній або суспільній взаємодії. Цінність – це значимість предмета, який визначається його роллю у соціальній взаємодії.

 

Спрямована форма соціалізації – це спеціально розроблена певним суспільством, зокрема колективом, система засобів впливу на людину для того, щоб сформувати її відповідно до мети і інтересів цього суспільства.

 

STEM - освіта – це категорія, яка визначає відповідний педагогічний процес (технологію) формування і розвитку розумово-пізнавальних і творчих якостей молоді, рівень яких визначає конкурентну спроможність на сучасному ринку праці: здатність і готовність до розв’язання комплексних задач (проблем), критичного мислення, творчості, когнітивної гнучкості, співпраці, управління, здійснення інноваційної діяльності.

 

Технологія соціалізації – це двосторонній процес, що включає в себе, з одного боку, засвоєння індивідом соціального досвіду через входження в соціальне середовище, систему соціальних зв’язків, з іншого – це процес активного відтворення системи соціальних зв’язків індивідом завдяки його активній діяльності, активному входженню в соціальні середовище.

 

Стратегія - детальний, всебічний комплексний план, спрямований на здійснення місії та досягнення цілей організації із максимальною ефективністю.

 

Стратегічне управління в освіті – це сукупність рішень і дій щодо визначення та реалізації пріоритетних напрямків розвитку закладу освіті.

 

Системний підхід – це методологічна орієнтація в науковому пізнанні об’єктивної дійсності і практика управління складними системами.
Школа – це складна система, в яку входить багато структурних елементів і підсистем: учень – клас – учнівський колектив; учитель – педагогічний колектив...

 

Управлінські (контрольні) діалоги — нова організаційно-педаго-гічна форма діяльності управління освіти. Проведення контрольних діалогів з керівниками загальноосвітніх навчальних закладів, заступниками директора, керівниками структурних підрозділів є од-нією з пріоритетних форм ефективної діяльності управління освіти, оскільки найважливішою умовою результативності управлінської діяльності є зворотний зв'язок. Контроль не лише сприяє вста-новленню відповідності управлінського процесу чинним законо-давчим нормам, інструкціям, в процесі контролю не тільки конста-туються певні факти, але й виявляються причинно-наслідкові зв'язки, розробляється подальша стратегія діяльності. Мета проведення конт-рольних діалогів — перевірка відповідності процесу функціонування загальноосвітнього навчального закладу прийнятим управлінським рішенням: законам, планам, нормам, стандартам, правилам, наказам; виявлення впливу керівника на результативність роботи школи. Результати таких діалогів  є підставою для визначення  рейтингової оцінки стану шкільної освіти з окремих напрямів.

 

 

Список використаних джерел:

1. Андреєва Г.М. Соціальна педагогіка.- М.: МГУ, 1980).

 

2. Методичні рекомендації Дніпропетровського обласного інсти-туту післядипломної педагогічної освіти для роботи над обласним науково-методичним проектом «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства» ІІІ етап (практичний).

 

3. Програма науково-методичного проекту «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства»

 

4. Соціалізація особистості: монографія/ В.Москаленко.- К.: Фенікс, 2013.- 540с.