Суверенізація Української Радянської Соціалістичної Республіки

Урок         Тема: Суверенізація УРСР

Мета: показати початок розгортання державотворчих процесів; розкрити суть Декларації про державний су­веренітет УРСР; пояснити причини провалу спроб збереження СРСР. Формувати навички користування науковою термінологією; розвивати логічне та історич­не мислення учнів; виховувати в учнів почуття патріо­тизму, толерантності, поваги до історичного минулого своєї держави.

Основні дати: березень 1990 р. — вибори до ВР УРСР; 16 липня 1990 р. — прийняття Декларації про державний суве­ренітет України; 23 липня 1990 р. — обрання Головою ВР УРСР Л. Кравчука; лютий 1991 р. — Верховна Рада ухвалила постанову про відновлення автономії Криму; 17 березня 1991 р. — Всесоюзний референдум.

Основні поняття і терміни: референдум, союзний договір.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Україна в період боротьби за незалежність (1985—1991)», атлас.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Самостійна робота

Фронтальне опитування.

• Чим була зумовлена активізація національного руху в Україні наприкінці 1980-х рр.?
• Схарактеризуйте процес трансформації Народного руху України.
• Як відбувалося становлення багатопартійності в Україні?
• Дайте класифікацію новоутвореним партіям.
• Які процеси відбувалися в КПРС і, відповідно, у КПУ? Що таке «демплатформа»?
• Чому за роки перебудови не виникло жодної загальносоюзної партії, проте було створено значну кількість національних партій?
• Заслуховування і обговорення кращих рефератів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План

1. Конституційна реформа 1988 р. 
2. Зародження багатопартійності
3. Декларація про Державни суверенітет України
4.  Революція на граніті

1. Конституційна реформа 1988 р. 

Коли спроби реформування економіки зайшли в глухий кут, М. Горбачов висунув проект конституційної реформи, яка передбачала передання всієї повноти влади радам. Партійні органи мали залишити за собою лише ідеологічні функції.

Особливості виборчої процедури:

• дві третини депутатів (1500) обиралися на прямих виборах із довільною кількістю кандидатів на одне депутатське місце,
• одна третина (750) висувалася офіційно зареєстрованими організаціями - КПРС, комсомолом, профспілками, науковими товариствами, творчими спілками тощо.
• Вищим органом представницької влади ставав З’їзд народних депутатів.

У березні 1989 р. відбулися вибори народних депутатів СРСР. 

Робота з підручником

• Які були результати виборів на Україні?

(В Україні виборці провалили багатьох високопосадових функціонерів; вибори створили дворівневу парламентську систему: з’їзд народних депутатів СРСР і Верховну Раду СРСР. Головою останньої став М. Горбачов).

• Які зміни було внесено восени 1989 р. до закону «Про вибори до Верховної Ради УРСР та до місцевих рад»?

(Відповідно до них депутатів обирали тільки у виборчих округах. Не передбачалося органу влади, подібного до З’їзду народних депутатів СРСР).

• Які організації брали участь у  формуванні  Демократичного блоку та формуванні виборчого маніфесту?

(осередки НРУ, «Меморіал», УГС, «зелені» та ін.).

• Які гасла були проголешені у виборчому маніфесті?

(досягнення реального політичного й економічного суверенітету України, створення багатопартійної системи, рівноправність усіх форм власності, розроблення нової конституції, реальна свобода віросповідання).

Хоча вибори 1990 р. не стали повною перемогою демократії, вони похитнули монополію компартії на владу. Уперше в історії Україна отримала демократично обраний парламент.

На початку червня 1990 р. було обрано керівний склад Верховної Ради. Головою ВР УРСР було обрано В. Івашка — першого секретаря ЦК КПУ, а першим заступником Голови Верховної Ради став Плющ, заступником — В. Гриньов.

У перші дні діяльності Верховної Ради сформувалися дві політич­ні течії: комуністична, яка утворила парламентську більшість «За Радянську суверенну Україну» (очолював О. Мороз) і опозиційна — Народна Рада (очолював академік І. Юхновський)

2. Зародження багатопартійності

Робота з таблицею «Зародження багатопартійності в УРСР»

• На підставі інформації, викладеної в підручнику та інтернеті, складіть таблицю «Зародження багатопартійності в УРСР».

3. Декларація про Державни суверенітет України

Після виборів у березні 1990 р. Верховна Рада УРСР уперше почала працювати як парламент - на постійній основі. В ній сформувалися два блоки: парламентська більшість «За суверенну радянську Україну» на чолі з О. Морозом і опозиційна «Народна рада» з лідером І. Юхновським.

12 червня 1990 р. Верховна Рада Російської Федерації з ініціативи голови Верховної Ради РРФСР Б. Єльцина ухвалила декларацію про державний суверенітет. Приклад Росії надихнув і підштовхнув українських парламентарів до історичного кроку.

Робота з термінами

• Суверенітет - риса, притаманна державі, яка полягає в незалежності від інших держав та самостійності в урегулюванні внутрішніх проблем. Складниками суверенітету є контроль за територією, незалежність, вільний від зовнішнього втручання політичний, соціальний та економічний устрій тощо.

16 липня 1990 р. Декларація про державний суверенітет України була ухвалена абсолютною більшістю голосів.

Робота з історичним джерелом

 «Верховна Рада Української РСР, виражаючи волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, шануючи національні права всіх народів, дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України,

ПРОГОЛОШУЄ

державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

1. САМОВИЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. Українська РСР як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід'ємного права на самовизначення...
2. НАРОДОВЛАДДЯ. Громадяни Республіки всіх національностей становлять народ України. Народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці. Від імені всього народу може виступати виключно Верховна Рада Української РСР. Жодна політична партія, громадська організація, інше угруповання чи окрема особа не можуть виступати від імені всього народу України...

   V.     ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВЕРХОВЕНСТВО. Українська РСР здійснює верховенство на всій своїй  

            території. Територія Української РСР в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути

            змінена та використана без її згоди...

   VI. ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ. ...Українська РСР самостійно створює банкову  (включаючи зовнішньоекономічний банк), цінову, фінансову, митну, податкову системи,                 формує державний бюджет, а при необхідності впроваджує свою грошову одиницю...

  VIII. КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК. ...Українська РСР є самостійною у вирішенні питань науки,  освіти, культурного і духовного розвитку української нації, гарантує всім національностям,               що проживають на території Республіки, право їх вільного національно-культурного               розвитку. Українська РСР забезпечує національно-культурне відродження українського               народу,               його історичної свідомості і традицій, національно-етнографічних               особливостей, функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя...

   IX.   ЗОВНІШНЯ І ВНУТРІШНЯ БЕЗПЕКА. Українська РСР має право на власні Збройні Сили.              Громадяни Української РСР проходять дійсну військову службу, як правило, на території               Республіки і не можуть використовуватись у військових цілях за її межами без згоди                            Верховної Ради Української РСР. Українська РСР урочисто проголошує про свій намір               стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових                            блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не                             набувати ядерної зброї».

• Прочитайте фрагменти з Декларації про державний суверенітет України. У чому полягає історичне значення документа?

4. Революція на граніті

На початку жовтня 1990 р. в Києві розпочалося голодування студентів під політичними гаслами

Перегляд відео https://www.youtube.com/watch?v=RZKHnif5RUI

• Які вимоги висували протестувальники? 1) достроково припинити повноваження Верховної Ради УРСР і призначити нові вибори на багатопартійних засадах восени 1991 р.; 2) ухвалити закон про націоналізацію майна КПУ та ЛКСМУ; 3) не допустити підписання Союзного договору; 4) затвердити рішення про проходження військової служби громадянами України виключно в межах республіки; 5) відправити у відставку голову Ради Міністрів УРСР В. Масола.

11 жовтня в Києві відбулася 100-тисячна демонстрація на підтримку студентів-голодувальників. Мітинги й демонстрації солідарності пройшли в Донецьку, Горлівці, Херсоні, Дніпропетровську, Тернополі, Рівному, Кременчуці

17 жовтня Верховна Рада УРСР затвердила постанову, яка частково задовольнила вимоги протестувальників, після чого припинилося голодування студентської молоді.

Робота зі схемою «Наслідки процесу «перебудови» в політичному та соціально-економічному житті України»

ІV.     Узагальнення

• Підтвердіть фактами або спростуйте слушність твердження.

«З часом трансформувалася суть перебудови. Загальні вибори на альтернативній основі; гарантування свободи друку; розвиток багатопартійності; розширення прав трудових колективів; розмежування функцій партійних і державних органів; утвердження в суспільстві спочатку ідейного, а невдовзі й політичного плюралізму; законодавче оформлення економічної свободи; розширення прав союзних та автономних республік наближали крах тоталітарної системи...» {український історик О. Бойко).

V.     Домашнє завдання

• Опрацювати § 20
• Виконати письмово завдання 1-5