Урок "Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революціїї 1848 - 1849 рр. в Австрійській імперії"

Про матеріал
Мета уроку: З’ясувати причини розгортання революції 1848 – 1849 рр. на західноукраїнських землях; показати роль Головної руської ради в розгортанні українського національно-визвольного руху, з’ясувати історичне значення подій 1848 року на землях Західної України. Формувати вміння й навички аналізу історичних документів, встановлення хронологічних відповідностей, навички самостійної роботи та критичного мислення, уміння аналізувати історичні джерела, працювати в парах. Виховувати почуття гордості за український народ, який брав участь у загальнодемократичних процесах.
Перегляд файлу

Урок за темою: «Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848 – 1849 рр. в Австрійській імперії»

Мета.

Навчальна: з’ясувати причини розгортання революції 1848 – 1849 рр. на західноукраїнських землях; показати роль Головної руської ради в розгортанні українського національно-визвольного руху, з’ясувати історичне значення подій 1848 року на землях Західної України.

Розвиваюча: формувати вміння й навички аналізу історичних документів, встановлення хронологічних відповідностей, навички самостійної роботи та критичного мислення, уміння аналізувати історичні джерела, працювати в парах.

Виховна: виховувати почуття гордості за український народ, який брав участь у загальнодемократичних процесах.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: аналізувати перебіг національно-визвольного руху на західноукраїнських землях під час революції 1848 – 1848 року в Австрійській імперії; пояснювати основні поняття і дати; назвати основні наслідки революції для західноукраїнських земель; висловлювати власну думку щодо історичних подій.

Основні терміни й поняття: національно-визвольний рух, «весна народів», революція, конституція.

Основні дати: 17 квітня 1848 – скасування кріпацтва в Галичині; 2 травня 1848р. – утворення ГРР; 15 травня 1848р. – видання першої української газети «Зоря Галицька».

Персоналії: Г Яхимович

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок учнів.

ІІІ. Оголошення теми уроку та очікуваних результатів.

IV. Мотивація навчальної діяльності.

V. Вивчення нового матеріалу.

     1. Скасування кріпацької залежності селян і панщини.

     2. Утворення та діяльність Головної руської ради.

     3. Українське питання на слов’янському з’їзді в Празі.

VI. Закріплення нових знань і умінь.

VII. Підсумок уроку.

VIII. Рефлексія.

IX. Домашнє завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ХІД УРОКУ

Діяльність учителя

Діяльність учнів

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань, вмінь, навичок.

Репродуктивна бесіда.

  1. Що таке національно-визвольний рух?

 

 

 

 

 

  1. Дайте визначення поняття «національна ідея»

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Назвіть етапи національного відродження на українських землях.

 

  1. Діяльність якої організації поклала початок політичного етапу національного відродження на землях Наддніпрянської України?
  2. Які асоціації викликає у вас слово «весна»?

 

 

  1. Поясніть, як ви розумієте поняття «весна народів»?

 

 

  1. Пригадайте з курсу всесвітньої історії причини революції 1848 – 1849 років у Західній Європі.

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповіді учнів:

  • Масовий рух представників різних верств населення за релігійну, соціальну, політичну свободи всього народу.
  • Це доповнення культурних прав народу політичними, ідея відновлення власної держави для захисту господарських інтересів та культурної самобутності народу.
  • Академічний, культурницький, політичний.
  • Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства

 

  • Тепло, пробудження природи, зародження чогось нового, відродження життя…
  • Пробудження народів від сплячки, боротьба народів за свободу…
  • Роздробленість деяких країн, відсутність власної національної держави, феодальні порядки.

 

  1. До складу яких країн входили українські землі?

 

_- Розпочавшись у Франції, революційна хвиля поширилася на всій території Центральної Європи, охопила Італію, Німеччину, а згодом і Австрійську імперію, народи яких повстали проти монархічної влади і вимагала демократичних перетворень. Звідси і пішла назва революції – «весна народів»

  • Як ви вважаєте, чи могла революція 1848 р. в Австрійській імперії зовсім не торкнутися українських земель? Чому?
  • Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848 – 1849рр. передбачав відродження української державності.

 

ІІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів.

__-  Сьогодні на уроці ми розглядаємо тему «Національний рух на західноукраїнських землях під час революціїї 1848 – 1849рр. в Австрійській імперіїї».

_- Пропоную вам заповнити картки «Очікувані результати»

«Я сподіваюсь узнати більше про                »

«Я зможу проаналізувати                              »

«Я зможу аргументувати                               »

«Я зможу дати власну оцінку                        »

 

  • В кінці уроку ми повернемось до ваших записів, зможемо порівняти ваші сподівання із результатом вашої діяльності.

 

IV. Мотивація навчальної діяльності.

Ключове питання: Яке історичне значення мали революційні події 1848 – 1849рр. для західноукраїнських земель?

 

 

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Скасцвання панщини в Західній Україні.

Випереджальне завдання: Які наслідки для західноукраїнського селянства мала революція 1848р. в Австрійський імперії?

 Розповідь учителя.

Революційна хвиля 1848р. примусила австрійський уряд упритул підійти до розв’язання селянського питання. Першими дістали волю селяни Закарпаття, проте несправді. 17 квітня 1848р. вийшов указ австрійського уряду про скасування панщини в Галичині. Селяни отримали право володіти землею, яку вони обробляли.

Маніфест про скасування панщини перетворив галицького селянина на господаря власної землі, а головне – власної долі. Він почав цікавитись освітою, культурою і навіть політикою. Відтоді західноукраїнський селянин став учасником політичного життя, на якого мусили зважати австрійські імперські власті.

Відповіді учнів на випереджальне завдання.

 

2. Утворення та діяльність Головної Руської Ради.

Робота в групах.

Клас об’єднано в 3 групи

1-а група. Утворення та діяльність Головної Руської Ради (працює з інформаційною карткою)

 

 

 

2-а група. Опрацьовує документ «Із відозви до українського народу Головної руської ради»

 

 

 

3-а група. Провідник Головної Руської Ради – Григорій Яхимович (складання історичного портрету)

 

 

 

 

 

3. Українське питання на слов’янському з’їзді в Празі.

Робота над цим питанням проводиться у формі «Прес-конференції». Клас об’єднано у дві групи: 1-а – українська делегація (5-7 учнів), 2-а – журналісти (решта класу)

 

 

 

Дидактична гра проводиться після опрацювання відповідного матеріалу.

 

 

 

 

 

 

  1. Історичний диктант «Так чи ні»
  • Революції 1848 – 1849рр. в Європі отримали назву «весна народів» (Так)
  • Головним історичним значенням революційних подій на західноукраїнських землях стала побудова незалежної держави (Ні)
  • Головна руська рада була утворена 17 березня 1848р. (Ні)
  • Головну руську раду очолив Іван Вагилевич (Ні)
  • Найбільших успіхів українська революція в Галичині досягла в освітньо-культурному житті (Так)
  • Перша українська газета називалась «Зоря Галицька» (Так)

Перевірка диктанту проводиться вчителем.

 

  1. Відповідь на ключове питання уроку: Яке історичне значення мали революційні події 1848 – 1849рр.?

 

 

 

 

VII. Підсумок уроку.

  1. Заключне слово вчителя.
  2. Самооцінка діяльності учнів на уроці.
  3. Оцінювання діяльності учнів учителем.

 

VIII. Рефлексія.

Учитель пропонує дітям повернутися до своїх очікуваних результатів.

_- У кого з вас очікувані результати від уроку співпали з тим, що ви насправді узнали, досягли, змогли?

  • Яку види роботи сподобались? Які викликали труднощі?

 

IX. Домашнє завдання.

Обов’язкове: опрацювати відповідний параграф підручника.

Додаткове: скласти хронологічні задачі з теми уроку.

 

До складу Російської та Австрійської імперій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Аргументовані відповіді учнів)

 

 

 

 

 

 

 

 

Запис теми уроку до зошитів.

 

 

 

 

Учні дописують власні речення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Під час розповіді вчителя учні знаходять відповідь на питання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповіді учнів.

 

 

 

 

 

Учні опрацьовують текст інформаційної картки. Відповідають на запитання, виконують завдання. (додаток 1)

 

Учні опрацьовують документ за алгоритмом (додаток 2), виконують завдання.

 

Учні за алгоритмом пам’ятки «Як складати історичний портрет», використовуючи різні джерела, виконують завдання. (додаток 4)

 

Учні опрацьовують інформаційну картку, інтернет-ресурс. 1-а група готує запитання, 2-а група – питання за поданим матеріалом.

 

 

 

Учні працюють з мікрофонами.

«Журналісти» задають питання, представники «української делегації» - відповідають на питання.

 

 

Учні відповідають за допомогою різнокольорових аркушів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учні по черзі обривають пелюстки паперової квітки та відповідають на питання.

 

 

 

 

Учні працюють з картками «Самооцінка» (додаток 5)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запис домашнього завдання до щоденників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 3

Пам’ятка як працювати з історичним документом

  1. Визначте тип документа.
  2. Визначте час видання документа, його можливого автора.
  3. Визначте головне в його змісті.
  4. Дайте оцінку змісту джерела.
  5. Включить зміст джерела в систему своїх знань, отриманих у ході викладання матеріалу вчителем або з підручника, відповіси на питання до документу.

 

ДОДАТОК 4

  1. Історичні умови, в яких формувалася особистість історичної постаті.
  2. Походження. Біографічні дані.
  3. Особистісні якості історичного діяча та умови їх формування.
  4. Навколишнє суспільне середовище.
  5. Діяльність історичного діяча. Основні справи його життя.
  6. За що людство пам’ятає цю людину.
  7. Ваше особисте ставлення до історичного діяча.

 

ДОДАТОК 5

Картка самооцінки учнів

  1. Матеріал зрозумілий (1 – 2 б.)_______________
  2. Знав(ла) відповіді на всі запитання (1 – 2 б.) ____________
  3. Приймав(ла) участь в обговоренні (1 – 2 б.) ____________
  4. Маю власну точку зору (1 б.)____________
  5. Можу аргументувати власну точку зору (1 – 2 б.)________
  6. Знав(ла) відповідь на ключове питання (1 б.)____________
  7. Можу розповісти, про що дізнався(лась) на уроці (1 – 2 б.)________

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1

Інформаційна картка

Утворення та діяльність Головної руської ради

2 травня 1848р. була заснована перша легальна політична організація українців Галичини – Головна руська рада (ГРР), яка взяла на себе роль представника інтересів українського населення Галичини перед урядом у Відні і виконувала її протягом 1848 – 1851рр. До складу ГРР входило 30 постійних членів, з яких одну половину складали представники греко-католицького духовенства, іншу – світська інтелігенція. Першим головою ГРР став єпископ Григорій Яхимович.

Програмним документом Ради була відозва до українського народу Головної руської ради від 10 травня 1848 року. Програмні вимоги: поліпшення правового та матеріального становища греко-католицького духівництва, поділу Галичини на самостійні адміністративні одиниці – українську (Східна Галичина) і польську (Західна Галичина) з об’єднанням в одну провінцію українських земель Східної Галичини й Закарпаття під владою Австрії.

У 1848р. ГРР домоглася запровадження навчання українською мовою в народних школах та викладання цієї мови в гімназіях, відкриття у 1849р. кафедри української мови і літератури у Львівському університеті.

Друкованим органом ГРР була перша українська газета «Зоря Галицька», яка була заснована 15 травня 1848р.

Головна руська рада вперше у ХІХ ст. поновила традиційну українську символіку. Своєю відзнакою вона зробила герб князів Романовичів – зображення золотого лева на блакитному тлі, який належав Галицько-Волинському князівству за часів правління князя Данила Галицького та його сина Лева.

Завдання.

  1. Стисло розповісти про утворення Головної руської ради.
  2. Які програмові засади ставила перед собою ГРР?
  3. Дайте оцінку діяльності Головної руської ради?

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 2

Із відозви до українського народу Головної руської ради

«Ми, галицькі українці, належимо до великого українського народу, що одною мовою говорить… Ми зібралися й працюємо у такий спосіб:

  1. Першим нашим завданням буде зберегти віру й поставити наш обряд і права наших священників і церкви нарівні з правами інших обрядів.
  2. Розвивати нашу національність у всіх напрямках: досконаленням нашої мови, заведенням її у школах вищих і низших, виданням часописів…, поширенням добрих та корисних книжок в українській мові та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах і т. ін.
  3. Будемо берегти наших конституційних прав, пізнавати проблеми нашого народу й шукати спосіб на поправу його життя на конституційному шляху…»

Завдання.

  1. Назвати, які програмові завдання ставила перед собою Головна руська рада та привести приклади з документа.
  2. Дайте власну оцінку програмним засадам ГРР.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Орлова Олена
Додано
16 лютого
Переглядів
139
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку