«Актуальність твору Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Нації вмирають не від інфаркту.                                                                                                                                  

Спочатку їм відбирає мову.                                                                                                                                                              

Ліна Костенко

 

1 - Мотиваційний етап Буктрейлер   до комедії «Мина Мазайло»

Визначення провідних проблем твору та шляхів їх розв’язання  

•        Філологічний водевіль чи сатирична комедія?

•        Українізація чи русифікація?

•        Проблема життєвого вибору.

•        Бути чи не бути українській мові та нації загалом?

На ці та інші питання ми спробуємо сьогодні відповісти. Отже, тема уроку:

Актуальність пєси "Мина Мазайло"

Бліц-вікторина за текстом (у вигляді гри «Хто хоче стати мільйонером»)

1.      Де відбуваються події, зображені в комедії «Мина Мазайло»? (Харків)

2.      Яким чином Рина намагається «погасити» родинний конфлікт? (розробляє «любовний» план, просить Улю закохати в себе Мокія»)

3.      Хто назвав українську мову «австріяцькою видумкою»? (Мотрона Розторгуєва)

4.      Звідки приїхала тьотя Мотя?  (Курська)

5.      Якою була друга частина родового прізвища Мазайлів  (Квач)

6.      Хто такі селяни, за висловом тьоті Моті? (Не українці, а мужики)

7.      Що говорив Мина Мазайло про українізацію? (Це спосіб зробити його      другосортним).

8.      Хто відвідав у маренні Мазайла? (діди Запорожець, Чумак, Селянин.)

9.      Прізвище, яке отримав Мина. (Мазєнін)

10.   Чим закінчується комедія? (Мазайла звільняють з посади)

IV. Вивчення учнями нового матеріалу

- Що вам відомо про  історію створення твору «Мина Мазайло»?

1. Історія створення п’єси

 

/У «Спогадах про Миколу Куліша» дружина драматурга згадувала: «Коли працював над своїм «Миною», Микола якось зайшов до загсу і там прочитав список змінених прізвищ. Там було одне прізвище – Гімненко, змінене на Алмазов. Це його так розсмішило, що вирішив вставити цей випадок у п’єсу»./

-                      Зверніть увагу на початок твору. Чим він відрізняється від інших п’єс, які ви читали? (Немає звичного переліку дійових осіб).

-                      Як і в будь-якому драматичному творі, у п’єсі є ремарки. Типові вони чи ні? Якщо не типові, то чому? (Нетипові ремарки, розгорнуті, у деяких є пряма мова).

-                      Читаючи твір, чи звертали ви увагу на інтер’єр квартири Мазайлів? Хто може його описати?  (Не вказані декорації; є лише велике дзеркало, у яке дивляться герої. Читач і глядач починають уявляти і домислювати те, чого немає або було раніше).

3. Робота над жанровою специфікою твору

 

2 - - Літературознавці й критики не були одностайними у визначенні жанру п’єси «Мина Мазайло». (Робота на джамборді)

Пригадайте визначення «сатирична комедія» / це твір, у якому за допомогою сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні (комічні) події, персонажі./

• П’єса побудована на конфліктних ситуаціях у родині Мазайлів. Який основний конфлікт твору? Як він пов’язаний з українізацією?

Свою комедію Микола Куліш  створив 1928 року на «живому матеріалі», який дало йому спостереження над запроваджуваним у 20-ті роки ХХст. процесом українізації.

- Чи знайомий вам цей термін? Що ви знаєте про українізацію з історії? (учнівське повідомлення за додатком 4)

( Українізація – 1. Політика радянської влади у 20-ті роки XX століття;

2. Процес відродження української мови, втраченої внаслідок дискримінації, упровадження в усі сфери її вживання на історичних українських територіях)

– Отож визначимо тему п’єси «Мина Мазайло»:

1. Художнє відтворення проблеми українізації.

2. Сатиричне змалювання новітнього міщанства.

 

3 - ФАКТИ, АРГУМЕНТИ  

Складна і непередбачувана доля української мови, як і доля нації, яка в усі часи складалася непросто. «Не было, нет и быть не может» - так говорили про існування української  мови, не визнавали її, калічили неправильною вимовою, призначали для хатнього чи провінційного вжитку.

Зі спогадів сучасників ми дізналися, що М. Куліш добре знав українську мову, високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих і соковитих, дуже мало на світі. Тому й боровся за її подальший розвиток. Драматург вустами героїв пʹєси  розкриває красу, багатство, національну своєрідність української мови, її неповторність. Таким чином, мова ніби говорить: «Подивіться, яка я багата й красива!» А Мазайло бачить всі свої нещастя в ній та у власне українському прізвищі.

-  Що означає прізвище головного героя? Зачитайте, як про це сказано в п’єсі.

-  Чи є у нього підстава до зміни прізвища?

Проблемне запитання

Чи справді Мині Мазайлові через його українське прізвище не поталанило в житті? «Займи позицію» (Орієнтовні відповіді)

 

Доповіді здобувачів освіти 1-ша група: Мина Мазайло.

«Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади».

Мина Мазайло боявся стати другосортним службовцем, він мріяв про вищі посади. А тому українізацію він не підтримував.

А найстрашніше те, що працівникам, які спілкувалися українською мовою, навішували ярлики «самостійників», «націоналістів», «другосортних спеціалістів».

ГЛОСАРІЙ ТЕРМІНІВ З ТЕМИ

 

 

4  - Українська школа в слободі Нова Сотня на Східній Слобожанщині, РРФСР, 1933

Причини проведення українізації

Головною причиною радянської «коренізації» було намагання більшовиків перетягнути українські народні маси на свій бік, адже під час українсько-російського протистояння 1917—1921рр. більшість українців віддавали перевагу національним гаслам. Владі потрібно було заспокоїти розбурхане подіями 1917 — 1920-х рр. селянство, яке було головним виробником продуктів харчування.

 

5  - Прийом «Фішбоун», схема:

ПРИЧИНИ ПОДІЙ

Проблема                                                                                                                Висновок

Тема 3: Паспорт твору «Мина Мазайло» М.Куліша

Рід літератури: драма.

Жанр: сатирична комедія.

Тема: художнє відтворення проблеми українізації у 20-30-х роках XX ст.; сатиричне змалювання новітнього міщанства.

Ідея: засудження міщанства, комплексу меншовартості, національної упередженості й зверхності; висміювання носіїв великодержавного шовінізму.

Дійові особи: Мина Мазайло — харківський службовець; Лина (Килина) Мазайло — його дружина; Рина (Мокрина) Мазайло — їхня дочка; Мокій — їхній син; Уля — подруга Рини; тьотя Мотя з Курська — сестра Лини; Тарас Мазайло — дядько Мини з Києва; Баронова-Козино — вчителька «правильних проізношеній» російської мови; Тертика, Губа — комсомольці, друзі Мокія.

Особливості сюжету:

Композиційно-стильові особливості: в основу твору покладено начебто анекдотичну історію про те, як харківський службовець «Донвугілля» з Н-ської вулиці Холодної Гори Мина Мазайло вирішив змінити прізвище, у якому вбачав причину своїх життєвих і службових поразок, на престижніше — російське Мазєнін. Але суперечка з приводу цього факту поступово переходить у сімейну дискусію і виходить на рівень національної проблеми. Ставлення персонажів до мови лягло в основу конфлікту, що у творі розгортається у формі дискусій, які породжують комічні ситуації, визначають основні сюжетні лінії: Мина - Мокій, Уля - Мокій, тьотя Мотя - дядько Тарас та ін. Дія відбувається в домі Мини Мазайла на вул. Н-ській, 27, Холодної Гори м. Харкова в період найбільшого поширення українізації. Засобами гротеску і разючої сатири автор викриває суспільні антиукраїнські явища, висміює носіїв великодержавного шовінізму.

Особливості п’єси «Мина Мазайло»: драму не можна перекласти жодною мовою, бо втратиться комічність ситуацій, викликаних грою на різниці фонетичних і морфологічних, етимологічних і лексичних норм української та російської мов (саме з тієї причини Лесь Танюк назвав п’єсу «філологічним водевілем»); немає позитивних персонажів (навіть дядько Тарас половинчастий у своїх думках і вчинках, надто легко здає свої позиції; Мокій не патріот: українська мова цікавить його більше з наукового погляду); у творі містяться доволі прозорі натяки на облудність насильницької радянської українізації; фіаско для Мини можливе тільки в літературному творі, бо в той час більшовики підтримували перевертнів.

Проблематика: мови; батьків і дітей; уміння відстояти власну думку; комплексу меншовартості.

Примітки: В особі головного героя Мини Мазайла драматург показав нового перевертня, що в

ім’я особистих вигод здатен не тільки змінити українське прізвище на російське, а й відцуратися власного роду, забути рідну мову, звичаї, традиції.

Характеристика образів твору "Мина Мазайло"

 

 

6 - Мина Мазайло цитатна характеристика

•         «Двадцять три роки, кажу, носю я це прізвище, і воно, як віспа на житті — Мазайло!..

Ще малим, як оддав батько в город до школи, першого ж дня на регіт взяли: Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти — Мазайло! За репетитора не брали — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло! Од кохання відмовлялися — Мазайло!»

•         «Заставлю і виб’ю з голови дур українськийі .А як ні — то через труп переступлю. Через труп!..»

•         «Українцями звуться ті, хто вчить нещасних службовців так званої української мови. Не малоруської і не

Тарасошевченківської, а української — і це наша малоросійська трагедія»

 

7     - Мокій Мазайло – Цей молодий юнак захоплений літературою свого народу, хоче “українізувати” кохану дівчину Уляну Розсоху. І дівчина також захоплюється українською мовою…

 

8     - Образ тітки Мотрі  

«Тьотя Мотя» вийшла за межі твору та пішла у народ  як прізвисько. Це груба, неосвічена жінка, ворожо налаштована до всього українського. Проте жінка на рідкість вперта у своїх поглядах та не соромиться їх висловлювати. Вона за походженням також українка, проте вважає себе «руською», а українську мову – «австріяцькою вигадкою», не визнає руськими галичан.

Тьотя Мотя – саркастична, гостра на язик. Її репліки «Краще бути ізнасілованной, нєжелі украінізірованной»,

«навіщо ви нам іспортілі город?», бездоганна логіка «Доводи? Будь ласка, — доводи. Да єтого не может бить, потому што єтого не может бить нікада», обурення з приводу того. Що в театрі розмовляли та співали українською – всі ці кумедні та водночас сумні моменти якнайкраще характеризують образ  тітки Мотрі.

 

9     - Образ дядька Тараса. Як і тьотя Мотя, дядько Тарас – гротескна фігура, мріє про відродження української держави, захоплений історією рідної країни. Про нього кажуть: “Там такий, що в нього навіть кури поукраїнському говорять”.

Він – прихильник старовини, козаччини, того, що все оджило своє, та не хоче брати у розрахунок сучасні умови життя. Незважаючи на глибоке знання історії та мови, любові до українського, певні висловлювання, що не позбавлені сенсу, після суперечки з тіткою Мотрею він змінює свою позицію і голосує за зміну прізвища. 

 

10  - Образ Улі   виділяється з-поміж інших персонажів тим, що вона на початку твору зовсім не має ніякого ставлення до українізації, вона про це не задумувалася, це не відігравало ролі у її житті. Її бабуся – українка, проте сама Уля вже не може й українського «г» вимовити. Її мати інколи вдома за звичкою говорить по-

українськи. Цьому всьому дівчина не надавала великого значення. Вона цікавилася женихами та красивим одягом.

Під впливом Мокія вона починає щиро цікавитися українською мовою, розуміти її красу та багатство. Уля, мабуть, символізує таке собі неупереджене ставлення до всього українського.

 

11  - Образи Лини та Рини 

Жінка та дочка Мини Мазайла – типові зарозумілі та тупі міщанки, що поділяють суб’єктивно вмотивовану зневагу Мини до всього українського. Вони показово копіюють шляхетних дам, кокетують, ахають та

хапаються за серце. Проте між собою гризуться, як собаки, зовсім не поважають одна одну. Їхнє життя складається з пліток, підглядань, обговорення нарядів тих, хто «добре влаштувався у житті». Усе, що суперечить їхнім поглядам, піддається жорсткому осуду.

При цьому Рина підступна та банальна, вона вмовляє подругу закохати в себе брата та змусити його змінити ставлення до прізвище через шантаж.

А Лина – неосвічена та глупа, вона всерйоз хоче проклясти сина, щоб він зголосився на батькову примху.

Цитатна характеристика Лини: «Мене обдурив: я покохала не Мазайла, а Мазалова»

 

12  - ПОБУДОВА СХЕМИ  «ОБРАЗНА СИСТЕМА ТВОРУ»

1. Бесіда

-  Чому, на ваш  погляд, конфлікт у п'єсі названий «філологічним»? Чи справді він таким є?

-  Суперечка поступово переходить на інший рівень: чия мова краща? Що б ви відповіли на це питання? Чи коректне воно?

Проблемне питання - Чи бути українській мові, українській нації?

Л.В.  Костенко, слова якої є епіграфом нашого уроку,  застерігає  нас:

«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на поч.  ХХI ст., і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу».

V. Рефлексивно-оцінювальний етап «Незакінчене речення».

Доповніть, будь ласка, речення:

«Цей твір мене навчив…, вразив…, змусив задуматись…» та заповніть таблицю (додаток 6)

 

Висновок учителя. Проблема твору «Мина Мазайло», на жаль, дійсно актуальна і сьогодні. Як на мене, в цей час ніщо не заважає провести українізацію, яка є, насамперед, долею української мови. Порушуючи питання національного відродження України, автор пробуджує почуття національної самоповаги. Він спонукає нас думати над тим, як відстояти мову, культуру, історію, як відродити Україну. І на завершення уроку я пропоную вам переглянути  «Звернення до українців»  В. Баранова.  

 

13 - Віктор Баранов «Звернення до українців».