Світ духовних цінностей сучасної молоді

                                            Світ духовних цінностей сучасної молоді

   Розбудова Української держави та відродження української нації потребують формування та впровадження Концепції національного виховання студентської молоді, яка має стати складовою частиною системи національного виховання громадянина України,адже національне виховання– це система поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв створених впродовж віків українським народом, воно покликане формувати світоглядні позиції та ціннісні орієнтири молоді, яка реалізується через комплекс відповідних заходів.

   Одним із напрямів виховання студентської молоді у нашому навчальному закладі є художньо-естетичне виховання. Основним завданням якого є формування основ естетичної культури; норм і принципів, переконань та ідеалів; духовне збагачення студентської молоді, розширення їх світогляду; оволодіння цінностями і знаннями в галузі світового і народного мистецтва; виховання художнього смаку, забезпечення високої художньо-естетичної культури, розвиток естетичних потреб і почуттів.

   Наш навчальний заклад – Стрийський коледж ЛНАУ є осередком виховання в студентів справжньої духовності, плекання творчої особистості і виховання людини, що характеризується високою емоційно-естетичною культурою. Це універсальний засіб особистісного розвитку студентів на основі виявлення індивідуальних здібностей, всесторонніх естетичних потреб та інтересів. Ми формуємо і розвиваємо у студентів естетичну свідомість, здатність  до самореалізації, потребу в духовному самовдосконаленні. З цією метою у нас організовуються і проводяться різноманітні заходи. Одним з яких є виставка-ярмарок «Великодній кошик».

   Ця святкова виставка налаштовує всіх на те, щоб з радісним і святковим настроєм відзначити велике світле свято Воскресіння Христового  в кращих народних традиціях. В рамках святкування проводяться - майстер-класи  з виготовлення писанок, крашанок, кошиків, виставки-продажі великодньої паски, писанок, рушників та серветок, вітальних великодніх листівок, картин, а ще – конкурси на кращу паску, кошик, писанку. Метою проведення такого заходу є утвердження народних традицій, їх продовження, пошук нового і незвіданого, поєднаного із давніми традиціями минулого. Така виставка засвідчує, що наш край багатий на талановитих, обдарованих людей, які знають народні традиції, свято бережуть їх і передають з покоління в покоління. Присутні мають можливість по-справжньому насолодитися дивовижною і чудотворною красою народної творчості, наповнити свої серця теплом і світлом Великодніх свят.

   Цікаво і змістовно ми проводимо захід «Цвіт вишиванки»(конкурс на кращу чоловічу і жіночу сорочки). Адже не розриваючи нитку поколінь, а зв’язуючи її своїм зовнішнім виглядимо, сорочка несе код життя і любові. У вишиття вкладено думки, побажання, колорит народу. Сорочка стає оберегом, фамільною цінністю, родовим багатством. Цього дня усі студенти одягають вишиті сорочки та  розповідають цікаві історії про походження свої сорочок, адже з вишивкою пов’язані добро, краса і обереги, тепло людських сердець і рук. І за усім цим - тисячолітня історія українського народу. Майже кожен район, село має свої узори, кольори, символи. За вишивкою можна упізнати звідки дівчина чи юнак, для якої нагоди вишивалася та чи інша сорочка. У нашому навчальному закладі діє клуб вишивальниць, усіх їх поєднує любов до вишивки, тонке почуття прекрасного, бажання поділитися досвідом, щоб ніколи не обривалася ниточка поколінь, і все нові й нові молоді вишивальниці брали до рук голку і клали ниточку до ниточки, створюючи справжні мистецькі шедеври. Такий захід будить у кожного студента бажання мати, як то було колись, у своєму гардеробі вишиванку. Адже сорочка-оберіг, який захищає від ворожих сил і усіх негараздів.

   Наша Стрийщина  славиться особливими традиціями, обрядами та звичаями, які діти пізнають у сім`ї, засвоюють з молоком матері, дізнаються з вуст дідуся і бабусі. Оригінально відзначається у нас свято Проводів Зими. Це поглиблює знання студентів про давні традиції, адже вони представляють велику цінність для нащадків, бо в них заховані останки далекої від нас старини. В позаурочний час студенти займаються етнографічно-пошуковою роботою, збирають спогади старожилів про звичаї, вірування, легенди нашого краю, записують призабуті колядки, щедрівки, гаївки. В рамках святкування проводяться конкурси снігових фігур, ігри, забави, змагання. Студенти показують, що крім професійних знань вони також володіють неабияким мистецьким

талантом. Усі присутні на святі запам`ятали цю снігову Зимову Казку. Наші студенти, майбутні аграрії, проявляють творчі задатки, фантазію, естетичний смак і власноруч виготовляють  снігові композиції. Серед них: фігурки українців у національній одежі, ангели, церква, замок, персонажі улюблених казок і герої мультфільмів, різноманітні звірі, трактори, старенький «Запорожець», корабель…

  Найбільше радіють цьому святу наші найменші гості – дітвора з усього Стрия та навколишніх сіл. Діти не можуть втриматися від спокуси обнятися з героями казок. Такі традиції потрібно берегти, продовжувати і примножувати.

  Сучасний прагматизм не заполонив наше життя і не очерствив наші душі, ми не втратили відчуття краси навколишнього світу, мистецтва, розумного і красивого побуту, ми зберігаємо його історичну суть. У нас діє рад музеїв, один з яких « Обереги роду нашого», завдання якого сприяти, щоб не зачерствіла душа нашого студента, щоб світ його душі розвивався, квітував радістю від краси, яку творив український народ віками. Організатором створення музею стала М.Ф. Данилків – викладач математики. Перші експонати для музею подарували наші працівники, викладачі та студенти. Центральний стенд мовою цитат розповідає про основне спрямування роботи музею, а це: «рідна мова моя солов’їна»;  «моя земля, рідна хата»; «мати, як берегиня роду»; «український рушник і вишиванки»;  «Великодня писанка». Привертає увагу стенд « Зразки рушників», виконаних різними способами вишивки, яке багатство барв і візерунків! Інший стенд показує, як можна оформити рушниками українську хату. Поряд висять вишити жіночі і чоловічі сорочки, край              ки. Є ще зразки XIX ст. В одному кутку – великий макет фігури україночки – вся в різнобарв’ї кольорів української вишивки. На вітринах - зразки писанок, різьблених скриньок, дерев’яні ложки, макітра, макогін, веретена, навіть українська булава – все це прикрашено вишитими рушниками, серветками.

  На столах розміщені альбоми – буклети про українську вишивку з описами і зразками. Другий альбом подає зразки великодніх писанок  з усіх регіонів України, з їхніми характеристиками. Як і належить в українській хаті, спокій цього маленького музею оберігають образи і фігурки святих. На підлозі простелені домоткані кольорові хідники – доріжки. Все тут захоплює, все підносить дух відвідувачів – таким народним багатством, талантом рук українських можна і треба гордитись, щоб пам’яталось це українське диво, що окрилює душу і серце, збагачує розум. Цей музей утверджує те, що народне мистецтво, народна душа в цих вишитих узорах житимуть вічно.

  Минулого року, до Дня працівника сільського господарства, ми відкрила «Музей хліба», де можна побачити увесь процес виробництва хлібини. Родзинкою музейної експозиції є стародавня піч, збудована за зразком печі, яку використовували на початку минулого століття. Музей присвячений саме виробництву хліба, тому експонати тут відповідні: серп, жорна, млинки, ступа, давній глиняний посуд, хліб, спечений за старовинним рецептом. Унікальності додає те, що всі елементи експозиції -  це не декорації, а справжні побутові речі минулого століття. Їх збирали по всій Україні, приносили мешканці стрийщини, а дещо виготовляли за старовинними схемами і зразками.       

  Основною окрасою є картина дівчини-українки з короваєм в руках.  Також показано історію походження основних зернових культур: жита, пшениці, ячменю, вівса. Стіни музею прикрашають карпатські краєвиди.   Ідея створення музею народилась у директора нашого коледжу Дмитришина В.Ф. «Хліб є святинею, основою всього, тому ми хочемо показати цінність хліба, його історію, значення для нас, українців, шану до праці, шлях хліба від поля аж до столу, від зернятка до паляниці», - каже директор. Кульмінацією став процес виробництва хліба, який показали студенти нашого коледжу. Кожен із них виконував свою функцію: жав, молотив, віяв, важив, сіяв муку, місив і пік хліб. Готовим і запашним хлібом почастували гостей свята. Також відбувся конкурс на краще випікання хліба серед студентських груп. Гості музею не лише побачили виробництво. А й скуштували його на смак. Приміщення нового музею використовуватимуть не лише для демонстрації експонатів, але й як майданчик для проведення різних тематичних заходів: «Свята хліба», «Виставки хліба», вшанування пам’яті жертв Голодомору тощо.

  Ці заходи сприяють вихованню духовної культури студента, створюють умови для вільного      формування його  власної світоглядної позиції, виробляють вміння власноруч примножувати культурно-мистецьке надбання народу, відчувати і відтворювати прекрасне в повсякденному житті