Святковий концерт "Весна не забула про Вас..."

Про матеріал
Розробка містить матеріали для святкового концерту до дня 8 березня - дня жіночості і краси. Може бути використано для вітання матерів, бабусь, дівчат як загально шкільний захід, так і матеріал для батьківських зборів у класі. Рекомендовано для роботи заступника директора з виховної роботи, педагога- організатора, класних керівників.
Перегляд файлу

Сценарій свята « Весна не забула про Вас…»

Святковий концерт

Виходять на сцену 2 ведучих

Ведуча 1. Шановні гості нашого свята! До вашої уваги святковий концерт «Весна не забула про Вас…»

Ведуча 2.  Запрошені на святкову зустріч, присвячену Міжнародному жіночому дню 8 Березня, жінки в різних іпостасях: Жінка- мати (оплески),  Жінка-бабуся (оплески) , Жінка- працівник освіти (оплески) і Дівчина-учениця (оплески)!

Ведуча 1. 2. (Разом) Тож зі святом Вас, дорогі жінки!

Звучать фанфари

Виходять хлопці

1. Добридень усім!

 

 2. Добридень усім! І юним, і немолодим.

 

3. Усім, хто вчиться і хто вчить...

 

4. Всім, хто стоїть і хто сидить...

 

5. Всім ніжним, лагід­ним серцям...

 

 6. Вітання наші всім жінкам!

 

 7. Бо вже весна! Хоча снігами

Востаннє тішиться зима,

Прийшли на свято ми із вами!

Для суму місця тут нема!

 

8. Ми радо хочем при­вітати

З весняним, світлим, добрим святом

Найкращих, найдорожчих дам:

Викладачів, коханих, мам.

 

9. Ні! Весна не забула про вас.

Як про рідних, вона про вас дбає.

Стали ви красивіші ураз

Від тепла, що весна розливає.

 

10. Вас вітаєм сьогодні усіх,

Зичим успіхів, радості, миру.

Вам бажаєм достатку, утіх...

Посміхайтесь завжди, наші милі!

 

 

11. І хоч доля хвилини-роки

Невблаганно складає в покоси,

Ми вам скажем відверто: «Жінки!

Ви прекрасні і взимку, і в осінь».

 

12. Даруйте ж ніжність нам і ласку,

Серця, відкриті для людей.

Хай змінить все життя на казку

Весняний день святковий цей.

 

 13. Найкращі слова, наші милі, — для вас!

 

14. І щирі зізнання — сьогодні для вас!

 

15. Дарунки усі най­цінніші — для вас!

 

16. І наші вітання — для вас! Лиш для вас!

 

17. Ми любимо тебе. О добра жінко!

      Бабуся, мама і сестричка-намистинка,

      І вчителька моя, найкраща в світі,

      Сьогодні ми тобі даруємо пісні і квіти.

 

18.   Ми раді сьогодні усіх вас вітати

      Щастя, успіхів, добра Вам бажати!

 

Хлопці виконують пісню _____________________________Відео-вітання

 

Імпровізована сценка баби Палажки і баби Параски.(початок)

 

 (Виходять баба Параска і баба Палажка) 

Палажка: Парасю, дивись (показує пальцем) хто це там сидить. Ану, дай лінзи свої протру (протирає очі). Та це ми дійшли з тобою аж до Словатич? Та це село про яке  слава ходить на всю округу! А то з ким би   тут поріднитися! Ой, як я була  молода, то діди дуже  хотіли тут віддати мене.

Параска: Йо-йо-йой... Та ти дивися які тут гарні  люди, а ти?

Палажка: А я шо - не гарна? Та за мною аж із-за Львова  допитували... 

Параска: Мабуть теє, як  побачили - то послабли зразу.

Палажка: Не гніви Бога, Парасю. Сама знаєш, що я коли  впала з припічка, і  мій ніс задерся. А так - я дуже гарна, навіть не постаріла.

Параска : Певно що так. Ти тепер як Манька Голобльова: два хлопи коло тебе повмирали, а третій з роботи загнувся...

Палажка: Та не відволікай мене брехнями своїми. Дивися (показує на зал), які то в Словатичах люди файні, добрі, привітні, культурні. Справді, як не з нашого села.

Параска: Так твоя  правда!

Палажка: Що гарне, то гарне село.Тут  кажуть  навіть  інтернет є?

Параска: А це хто такий: їх начальник?

Палажка: Ну й село… Інтернет - це така мудра махіна, яка тобі все що хоч знайде.

Параска: А... то це міліція!

Палажка: Але й ти тупа... Це шафа, в якої розуму більше, як у цілої роти академіків.

Параска: Шо, і каваліра може той Інтернет найти?

Палажка: Певно що може. А в тебе що, лиш такі запити?

Параска: Та ні, але ж я інтересуюся. Може ти мене по-приятельськи поведеш туди.

Палажка: Хоч зараз. Саме туди я йду. Бачиш, квіти несу. Там у них нині свято.

Параска: Яке ще?

Палажка: Свято жінок, так би мовити. Йду поздоровляти. Хочеш, поділюся букетом і гайда зі мною.

Параска: А кавалєри там будуть?

Палажка: Спеціально для тебе, кумасю, замовимо по Інтернеті.

Параска: Ну то, зачекай, дай прихорошуся(дивиться в дзеркало). А може я їм свої вірші подарую. Заодно оціниш чи підійде, як я їм так скажу - добре буде? Слухай:

Вітаю з святом щиро нині,

Щоби ви всі були щасливі,

Щоб не було від радості відбою,

Й вам гроші лилися рікою.

 

Палажка: А я продовжу:

Щоб кожному із вас, трудівникові,

Дісталися дарунки суперові.

 Щоб вдалих спонсорів знайшли по Інтернету,

 І побували в школі ви балету .

 

Параска: Для ваших нужд купили б мерседеса,

Й в відпустку відправляли до Одеси.

Тож зичим: щоб балаканина ця збулася!

Вам кланяються баби Парася і Палазя!     (кланяються)

Номер художньої самодіяльності  ??????????7

Ведуча 1. Найперше ми хочемо сьогодні звернутися з вітаннями до  – Жінки-Матері! Із першої миті життя над нами схиляються рідні мами, в тривозі й надії вдивляються в своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них. Усе зносять, аби їхнім дітям жилося краще. І скільки б нам не було років — 5 чи 50 — нам завжди потрібна ласка саме її, матері. Бо знаємо, що мама не злукавить, не скривдить, вона захистить, зігріє душу теплом і ласкою.

 

Ведуча 2. Материнський образ являється дітям із сивих туманних віків, із синяви неба і золотавих надвечір’їв, із вишневого цвітіння і калинової задуми. То випливає на небо нашої вічності одне-однісіньке слово, як сонце, — Мати! — і купається в сльозі й відроджується із сльози, і світиться в сльозі веселковими барвами дитячої ніжності: Мати, Мама, Мамунця, Мамуня, Мамуся, Мамочка, Мамонька, Матінка, Матіночка, Матуся, Матусенька, Ненька, Неня, Ненечка.

 

1.

Якщо говорити між нами,

То все починається з мами.

І казочка перша у світі,

 Найперші легенькі сніжинки,

І сяюче диво — ялинка.

Від мами — і літери, й слово,

І зроблена разом обнова….

Якщо говорити між нами,

То все починається з мами.

2. . Мамині руки цілую...

Скільки у них теплоти.

Рук, що добріші й ніжніші,

Більше мені не знайти.

 

3. Лагідні, щирі, ласкаві,

Руки пошерхлі в труді.

Мамині руки цілую,

Рідні й такі молоді.

 

4. Мамині очі цілую,

Що не доспали ночей.

Скільки любові плекає

Погляд чарівних очей.

Сльози, пролиті за мене,

Болі й тривоги у них...

Мамині очі цілую,

Що найдорожчі за всіх.

 

5. Мудрі вуста я цілую,

Що колискову мені

Тихо в дитинстві співали...

Зараз їх чую вві сні.

 

 

6. Молиться мама за мене,

Щастя благає в путі.

Будьте здорові, матусю,

Ви— моє щастя в житті.

 

7. Мамині руки цілую,

Очі цілую, вуста...

Боже! Благаю, продовжи

Моїй матусі літа.

 

Відео-пісня з фото мам _____________________________________

 

Хлопець:

Матері

Я твій портрет фіалками вберу –

 ти ж так їх любиш -  голубі фіалки.

Мене ти учиш правді і добру,

 мене до праці ти привчаєш змалку...

  Я доторкнуся до твого чола,

 Там ранні зморшки – й ті такі ласкаві...

Ти все даєш й нічого не береш:

 ні крихти хліба, ні спасибі навіть...

  Все те, що маю, і все, що в мене є,

 що від людей, що від землі святої,

 що радістю в рядках моїх встає,

 передано в моє життя тобою...  

Дочку, можливо, матиму...

Хто зна, про що в гаю зозуля накувала...

 О, як я хочу, мамо, щоб вона

твоє велике, щедре серце мала!..  

 

1. З маленьких років пестить піснями,

Не наглядиться, тішиться нами ...

Охороняє, благословляє.

Для нас лиш б'ється ночами й днями

Єдине в світі - серце мами.

 

2. Усе віддасть нам: тепло і силу,

Ясне проміння, здійме на крилах ...

Краси навчає, добра навчає.

Для нас лиш б'ється ночами і днями

Єдине в світі - серце мами.

 

3.Коли ми в горі - за нас ридає,

Коли в нас болі - за нас страждає.

Найбільш леліє, найбільш жаліє!

Для нас лиш б'ється ночами й днями

Єдине в світі - серце мами.

 

4. Як щастя й успіх гостює з нами,

Світиться сонцем вгорі над нами,

За нас радіє, щиро сміється ...

Для нас лиш б'ється ночами й днями

Єдине в світі - серце мами.

 

5. Коли образим ділом, словами,

Кудись поїдем в далеч світами -

Тихо заплаче … і все пробачить

Для нас лиш б'ється ночами й днями

Єдине в світі - серце мами.

 

6. Коли нам душу вкриють печалі,

А потяг щастя полине в далі -

Нас не покине, за нас загине!

Для нас лиш б'ється ночами й днями

Єдине в світі - серце мами!

 

Танець 3-4 клас __________________________

 

Діалог з мамою

Син: - Розкажіть мені, мамо, про вишні...
Їх було так багато в саду?


Мама: - Були, сину, морози невтішні,
А вони кого хочеш зведуть.

Син:- Розкажіть мені, мамо, про зорі,
Чи такими були і колись?


Мама: А той, сину, хто виріс у горі -
Не часто на зорі дививсь.

Син:  Розкажіть мені, мамо, про долю,
Чи людині підвладна вона?


Мама:- Наша доля, мій сину, як море -
Той пливе лиш, хто має човна.

Син: - Розкажіть мені, мамо, про роки -
Чи спливають помітно вони?


Мама: Роки, сину, помітні... допоки...
Матерів пам'ятають сини.

 

1. Мамині руки цілую...

Скільки у них теплоти.

Рук, що добріші й ніжніші,

Більше мені не знайти.

Лагідні, щирі, ласкаві,

Руки пошерхлі в труді.

Мамині руки цілую,

Рідні й такі молоді.

 

2. Мамині очі цілую,

Що не доспали ночей.

Скільки любові плекає

Погляд чарівних очей.

Сльози, пролиті за мене,

Болі й тривоги у них...

Мамині очі цілую,

Що найдорожчі за всіх.

 

 3. Мудрі вуста я цілую,

Що колискову мені

Тихо в дитинстві співали...

Зараз їх чую вві сні.

Молиться мама за мене,

Щастя благає в путі.

Будьте здорові, матусю,

Ви— моє щастя в житті.

 

4. Мамині руки цілую,

Очі цілую, вуста...

Боже! Благаю, продовжи

Моїй матусі літа.

 

5. В цей день я для мами несу у руці

Яскравого сонця тонкі промінці,

І запах зелених, весняних гаїв,

І квіти з далеких, казкових лугів.

 

               Дарують подарунки і квіти

Ведучий 1. Найдорожчі для дітей  - їх бабусі. Наступна наша номінація -  Жінка-Бабуся.  Ви тільки вслухайтесь: бабуся! Бабусенька! Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово!

Ведучий 2. А чому?

Ведучий 1. А ось послухай!

Учень 1. А тому, що бабуся – це мамина або татова мама, отже, вона прожила на світі удвоє більше. Бачила у світі удвоє більше. І ми, мабуть, удвоє для неї дорожчі. Бо ми – діти її дітей.

Учень 2. Бо ти – її онучатко, дівчатко чи хлоп’ятко. Бо ти – її пташенятко, ластів’ятко, козенятко, нехай іноді навіть телятко, нехай іноді навіть поросятко.

Учень 1. І коли це бабуся називала мене поросятком?

Учень 2. Напевне тоді, коли ти був бруднулею!

Учень 1.

Згадав! Це було тоді, коли я
Заталапав чоботята.
І, щоб сховатися від тата,
- До бабусі утікав!
А вона посварить, покричить,
Поцілує та й мовчить.
Чи сюди, чи туди,
Чи то хліба, чи води,
Чи сорочку, чи штанята,
- Все до бабці, не до тата;
Там безпечно від біди.
І щасливий той живе,
В кого бабця люба є:
Той біди вже не зазнає,
Бо бабусенька скрізь дбає.

 

Учень 3.

Зовсім не старі бабусі наші,

Нам вони подружки вірні старші.

Скільки буде 2 і 2,

Звідки острів і трава,

І в барліг ведмідь заліз навіщо.

Де Снігуронька живе,

Як літак між хмар пливе,

Нам бабусі зможуть відповісти.

Ледве  сни рожеві відлетіли –

Вже бабусі наші все зуміли:

Нам косички заплести,

І у хаті підмести,

Пиріжок спекти, полить вазони,

Каші внукам наварить,

В магазині хліб купить,

Як же з ними, друзі, повезло нам.

Учень 4.

Я своїй бабусі пісню заспіваю,

Вона для мене сонечко й краса, -

Подібної до неї я не знаю,

Коли б зшукав всю землю й небеса.

Моя бабуся люба, гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас – дітей.

 

Пісня-відео для бабусі_______________________________

 

Ведуча  1. Подивімось у бабусині очі. Які вони щирі! У них не побачиш ні лукавості, ні хитрування. Це погляд щирості, добра і любові. У кожної бабусі своє життя, своя доля. Бабусина доля! Яка вона…

Уч. 2 Бабусина доля - як ота тополя,
 Що посеред степу в небо порина.
Вітер гне тополі, заметілі в полі,
Так біліє в бабці сивина.

Уч. 3 Наткало їй горя, як два Чорних моря,
- То роки голодні, то шляхи війни…
Тільки і світало, як пшеницю жала,
Та як повертались доньки і сини.

Уч. 4 А іще світало, як защебетали
У дворі онуки,наче ластівки.
Бабусина доля, як в степу тополя,
А над нею небо, як віки.

Ведуча 2. Бабусю-бабусенька, невтомна бджілка. Заради онуків вона віддасть усе, останньою краплинкою води поділиться.

Розмова сина з матір’ю

Син: Подивіться, мамо, як сади цвітуть.
Мати: Ніколи, дитино, в полі справи ждуть.
           Жаль бодай хвилинку змарнувати всує,
           День весняний, кажуть, цілий рік годує.

Син:  Подивіться, мамо, вишні — мов корали.
Мати: Почекай, не всі ще буряки прорвали,
           Не скосили трави, скирти не поклали,
            А зима спитає, як хазяйнували.

Син: Подивіться, мамо, яблука доспіли.
Мати:  Ет, не вистачає ні часу, ні сили.
            Відлітають птиці за моря і гори,
            Урожай потрібно завезти в комори.

Син:  Подивіться, мамо, вже й зима настала.
Мати:Ой, не все я встигла, що зробити мала.

 

Відео-пісня «Посіяла людям…»

1. У бабусі вчись – їй сад зігріть не важко,
А щоб спочити – місця не зігріє.
Не всидить бабця, рання пташка,
Сорочку вишила для тебе з мрії.

2. Про свята вчись у бабці пам’ятати ,
щоб у житті як найчистішим бути,
порядок мати в пам’яті і в хаті,
добром живих і мертвих пам’ятати ,
учись у бабці іншим помагати,
спіши допомогти заради Бога.

3. А як багато в бабці – України
- пісень, казок і приказок народу!
Учись у бабці – вчися в України,
і хай не буде роду переводу!

 

4. Побажаєм вам сто років жити

Без горя, сліз і без журби.

Хай з вами буде щастя і здоров’я

На многії літа, назавжди.

 

5. Хай в житті вам радість буде ,

Процвітайте, як той цвіт.

Дай же, Боже, любим Бабцям

Многих добрих, щасних літ!

 

Дарують квіти і подарунки

 

Ведучий 1. З великою шаною і любов’ю вітаємо Жінок –працівників освіти.

Ведучий 2. Дякуємо за щоденну турботу і піклування про нас, навчання і виховання. 

1.Жінку-вчителя ми  щиро вітаємо,
Найкращі побажання в цей день надсилаємо.
Низенько вклоняємось й просимо в долі,
Щоб щастя послала й здоров’я доволі.

2.Знаєм ми уже давно з уроків у школі:
Чи подія, чи кіно, чи робота в полі,
(В тому свій магічний знак, історична гілка.)
Це не станеться ніяк без участі жінки.

3.А у нас у рідній школі своя теж картина:
Тут по всьому зразу видно – жінка теж людина.
Директор скаже, не змовчить, хай усі почують
Навчання процес кипить бо жінки працюють.

4.Вчительки наші чудові, старші й молоденькі,
Щоб були ви всі здорові, милі і гарненькі.
Щоб вам легко уставати кожен день раненько.
Щоб і вдома все встигати, ви ж бо в нас жвавенькі.

 

5.. Вчимо українську, вчимо іноземну.

Напам'ять вивчаєм сонети Шекспіра.

— Спасибі за працю важку і натхненну,

Говорять вам учні відверто і щиро

.

6.Сьогодні для вас прозвучать привітання,

Для тих, хто плекає майбутнє Землі.

Ви — мудрість і досвід, любов і старання.

Ви — гордість моєї Землі, вчи­телі!

 

7. Квітуйте ж довіку в жіночій красі,

Хай ваші бажання збуваються всі,

Хай дім буде завжди на радість багатий,

І мрії живуть в вашім серці крилаті.

 

8. Хай же вам подарує земля

Щедру долю, достаток і вроду,

Хай у серці буяє весна

Незалежно від примх природи.

 

9. Тож хай зігріває вона вас теплом,

І успіхи будуть рясні.

А щастя жіноче хай ніжним крилом

Торкається вас день при дні

.

10. Ми вчителів усіх-усіх;

Сьогодні хочем щиро привітати.

Девіз у вас — держави про­цвітання!

Ми схожими на вас всі хочем стати.

 

11. Ви помітили, як сяють

Всі приміщення у нас?

Тьоті скрізь поприбирають,

Щоб порядок був весь час.

Ми їх працю поважаєм,

Щастя й радості бажаєм,

І запевняємо в тім, -

Допоможем завжди їм.

 

12 А які смачні супи

І котлети, й каші різні

Із найкращої крупи

Варить зрання і допізна

Кухар наш.

А за це – здоров’я їй,

Щастя і земний уклін!

 

13.Хто дзвоники нам дає своєчасно,

Слідкує, щоб додому йшли ми вчасно?

Вам всім спасибі, наші милі

Жінки шкільні, чудові та вродливі!

 

Відео-пісня для працівників школи __________________________

 

Вірка Сердючка. Ну ти падумай! Ну ти падумай!

Де ше можна такі слова про женщіну слушать, як не в цій чудєснай школі. І гаваріла ж мені Геля, а я не вєріла. Ну ти паду­май! І так радостно сразу на душе стайот від того, шо ти женщіна. Спасіба, мальчікі, за комплімент. А чи знаєте ви, мої сімпатяшечкі, як женщіна була створена? Тут єхала в майом вагоні одна прєпадаватєльніца (ой, та ви пасматрітє на етіх педагогов, ані ж усьо зна­ють), та й расказала мне, а я вам скажу, бо все мужчини должни знать про ето тоже. Ой, здесь у мене бумажечка єсть. Я всьо запісиваю.

От паслухайте: «Коли Адам за­явив Богу про те, що йому сумно, Бог вирішив створити жінку. Він узяв кілька променів сонця, за­думливий смуток місяця, красу лебедя і грайливість кошеняти. Змішав усе разом, потім додав хо­лодного мерехтіння зірок, в'їдли­вості мухи, ревнивості тигриці, отруйність змії, дурману опіуму та безпощадності стихії. Оформив постать і вдихнув у неї життя.

Чоловікові Бог сказав: «Бери її такою, якою вона вийшла і не на­магайся її переробити».

Ну вот, все мужчини знають, шо ми можемо прєвратіть вашу жизнь на рай... і на пекло.

(Фонограма: звуки відїжджаючого потягу)

Вірка Сердючка. Ой, побіжу, а то загаварілась с вамі. Мой поїзд уйдьот. (Кричить.) Дєвачка, дєвачка, там ше стоїть поїзд на Жме­ринку?

(Голос із-за куліси.)

Стоїть, стоїть...

Вірка Сердючка. Ну, то ви празнуйте тут без мене, а я побіжала, оставляю вам подарочок, дорогіє женщіни. Сейчас спойот... (нази­ває ім'я виконавця). Будете єхать на Жмеринку, (кричить із-за куліс) іщітє Вєрку. Всегда место найду.

(Звучить пісня-подарунок учи­телям)

 

 

Ведучий 1. Тож квітуйте дивоцвітом

На усі віки,

Посміхайтесь і радійте,

Дорогі жінки.

 

Ведучий 2.  Із долонь весни спивайте

Сонячне тепло,

Любіть, чаруйте, наживайте

Ви щастя і добро.

Дарують квіти вчителям

 

Ведуча  1: За повідомленням агентства «Ні се ні те» 8 березня стався переворот і всі пости в адміністративних органах, міліції, прокуратурі, суді, податковій інспекції посідатимуть жінки. Більш докладніше, наш спеціальний кореспондент Анна Всезнайко веде репортаж з місця подій. Анно? Куди ж поділися численні чоловіки-керівники?

 

Анна: Для чоловіків, які були зайняті на вищих посадах влади нашого району витіснені прекрасною половиною людства.  Наші великодушні жінки вирішили створити Департамент щасливого кохання. Вже оголошено конкурс вакантних посад. А чим займаються чоловіки ви зараз побачите.

 

 

Сценка з «Фараонів»

  Т а р а н.  (не виймаючи рук з діжі, важко дихаючи). Господи, за які гріхи отака мука?! (Віддихується). Чи воно борошно погане, чи розчинив не так?.. 
       
Входить Онисько. На голові у нього хустка. Під оком синець. 
       
      О н и с ь к о (весело). Видно, що Гапка млинці пекла, бо ворота в тісті. 
      Т а р а н. Невже в тісті? Будь другом - витри! 
      О н и с ь к о. Навіщо? Собаки злижуть. Я вчора теж замісив. Таке було, і не кажи: і на воротях, і на порозі, і на перелазі. А сьогодні вже й сліду не лишилось: то кури поклювали, то пси поласували. 
      Т а р а н. Віриш, дві години оце мучусь, а толку ніякого. То було рідке, підсипав борошна, стало таке, що рук не вирву. А чого це ти хустку нап'ялив?.. 
      О н и с ь к о. Щоб корови не лякались, думатимуть, що Уляна. 
      Т а р а н. Он воно що! Тоді візьми он Одарчину та й мене зав’яжи

      О н и с ь к о. Тебе як: на потилицю зав'язати чи під бороду? 
      Т а р а н. Давай під бороду: мухи кусають, а одганяти ніяк. 

      О н и с ь к о (зав’язуючи хустку). А ти у діжку води підлий! 
      Т а р а н. Нікуди вже. 
      О н и с ь к о. То міси жвавіше! 
      Т а р а н. Руки потерпли. (Насилу вириває руки з діжі, витирає об фартух, стирає з лоба піт). Будь другом, скрути мені цигарку, бо вже вуха попухли. 
      О н и с ь к о. Сам би радий закурить, та не можу. 
      Т а р а н. Чому? 
      О н и с ь к о. Пальців не зведу докупи. П'ятнадцять корів по чотири дійки - це шістдесят?! І кожну треба видоїти. Повіриш, вночі снилося вим'я таке, як клуня, а дійки, - як голоблі, а я маленький, наче комар, причепився на дійці та й гойдаюсь. Прокинувся від жінчиних стусанів

      Т а р а н. Погані наші справи! Слухай, куме, а що в тебе з оком?

      О н и с ь к о . і не питай краще! Пішов це я, значить, замість своєї жінки корову доїти. Думаю собі: не святі ж горшки ліплять, видою цю падлюку! Підходжу до рябої. Тільки присів коло неї. А вона повертає свою мордяку, дивиться на мене своїми балухами,а я їй по-свійськи: «Чого витріщилась?». А вона як дригне ратицею, та прямо в око. А поки я в себе приходив, ще й своїм хвостом мене по пиці! Віриш. Аж свічки в очах засвітилися. І чого вона сказилася?

    Т а р а н. А ну, куме, дихни! (Морщиться та відвертає голову). І не думай отак до корови йти. Худоба перегару не терпить, зрозумів?

О н и с ь к о. А що ж мені робити?

Т а р а н. А ти, перед тим, як іти до корови, випий пляшечку жіночих парфумів.

О н и с ь к о. А «Бузок» підійде?

Т а р а н. І «Бузок» підійде, і  «Шанель №5». Все підійде. Ну, все, йди собі з Богом, бо мій хліб вже навіть пси їсти не будуть.

Вбігає О в е р к о. під рукою сарафан, в руках курка та ножиці.

Т а р а н. Усі на літо овець стрижуть, а ти вирішив курей стригти.

О в е р к о. Виздихали б вони, ці кури! Порадь-но мені, як взнати. Яка курка з яйцем, а яка без нього? Бо жінка веліла зарізати тільки ту, яка не несеться.

О н и с ь к о. Нєт проблєм, голубе! Пустоє дєло! Якщо знеслася, значить у цей момент вона без яйця, і навпаки!

О в е р к о. А вони у нас усі на одне гніздо несуться, динозаври прокляті!

Т а р а н. Ну, тоді лишається лише пощупать.

О в е р к о. Три дні щупаю, а толку ніякого.

Т а р а н. Ну, тоді заріж півня. Він точно не несеться. І справі кінець!

О в е р к о. А це діло!!! Півень же не несеться, то я його заріжу!

О н и с ь к о. А це що? (показує на сарафан і ножиці).

О в е р к о. А це я своїй молодшенькій пошив. Правда, нічого не вийшло. Купив тканину, спочатку думав пошити платтячко – не вистачило тканини. Думав, кофтиночку – теж якесь опудало вийшло. Ось пошив сарафанчик без рукавів.

Т а р а н. Модистко ти наша. Тільки виводь свою донечку гуляти лише вночі, щоб люди не злякалися!

О н и с ь к о. Погане наше діло! Ой погане! Треба вертать усе назад: щоб чоловіки були чоловіками, а жінки – жінками.

Кланяються

Гумореска «Жіноче свято»

Жінки наші нарікають – це вже звичним стало:

 Що ми вдома по хазяйству помагаєм мало.

 Любі наші! Ми б охоче вам допомагали.

 Якби нас за це хвалили газети й журнали.

 Та не тільки, щоб журнали, не самі газети, -

 Щоб славили художники, скульптори, поети.

 От якби намалював хтось отаку картину –

 Сидить дядько серед кухні, чистить картоплину.

 Або якийсь скульптор виліпив фігуру –

 Стоїть дядько над плитою, общипує курку.

 Якби нас так прославляли, я б прибіг з роботи

 І пірнув би з головою в домашні турботи.

 

Пісня 6 клас А мій милий вареничків хоче…»

 

Ведучий 3.  А ще хочемо привітати наших любих сестричок, подруг, сусідок дівчат-однокласниць!

Ведучий 4. Хочеться сказати всім хлопцям цього залу, що приділяти увагу і говорити добрі лагідні слова дівчатам ми повинні не тільки в це свято, а і в інші буденні дні, бо дівчата  - майбутні жінки  — то основний прихисток істини, вона хитрість і вигадка, вона цілителька і чаклунка, вона заперечення чоловікові і сенс його життя.

Ведучий 1.  Знову і знову хочеться говорити про дівочу українську вроду. Українська дівчина… В кожному її слові живе українська мова. В ній є щось від стрімкості і прозорості гірського потоку. І дійсно. Славиться наша Україна  чудовими піснями і вродливими дівчатами.

Пісня-відео  «Чудо-дівчина»,  3-4 клас

 

1. Дівчатка! Сьогодні Ваше свято!

І на зорі, ще в ранній час,

Йде славний березень вітати

Живими пролісками Вас.

 

2. Дорогі наші дівчатка!

Зі святом вас вітаємо

І усякого добра щиро вам бажаємо.

 

3. А ще бажаємо ми вам,

Подругами стати нам,

Щоб у класі ми дружили.

А не бились і сварились.

 

4. Якщо дражнили ми вас невдало,

Чесне слово, нам соромно стало.

І не від злості, а від звички

Смикаємо вас за розкішні косички.

 

5. Кожен з нас давно вже знає

Ви дівчата – просто клас!

І зі святом березневим…

 

Всі: Ми вітаємо всіх вас!

 

Дарують квіти

 

 

1

 

doc
Додано
15 лютого 2022
Переглядів
1050
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку