Свято "Бабусина скриня"

 «БАБУСИНА СКРИНЯ»

(Народознавче літературно-музичне свято)

Мета: ознайомити учнів із традиціями рідного краю, розширити уявлення про обереги, їх значення в житті українців; виховувати повагу до старшого покоління.

Дата проведення: 19.10.2016

Місце проведення: Рокитнянська ЗОШ № 1, актова зала

Час проведення: початок о 10-00

Сцена оформлена як стилізова під старовину українська світлиця, де центральний акцент – це скриня, в якій лежать: хустка, вишиванка, вінок, рушник... Також тут є предмети старовинного побуту, вишиті рушники тощо.

Хід свята

І. Вступна частина.

1. Пісня «Мамина хустка» /виконує вокальний дует «Світанок».

Під пісню на сцену виходять діти, які приєднуються до виконання пісні.

В центр виходять діти з  хлібом на рушнику.

2. Привітання дітей.

Всіх гостей стрічаєм щиро,

Зустрічаєм хлібом-сіллю.

Всіх вітаємо на святі.

Будьте всі завжди багаті

На традиції народні,

Танці, співи хороводні.

Свято наше незвичайне –

Вам повідать хочем тайни

Про історію народу,

Що завжди цінить свободу.

3. Вручення хліба-солі.

ВЧИТЕЛЬ: Дорогі гості, шановні вчителі, любі діти! Вітаємо вас на нашому святі , яке ми назвали так по-домашньому тепло «Бабусина скриня». Це невеликий музично-поетичний екскурс в історію предметів нашого українського побуту і вжитку.

ІІ. Основна частина свята.

1. Вірш «Бабусина скриня»/ читає Тетяна Місюна

БАБУСИНА СКРИНЯ

Бабусина скриня багата речами,

Що спогадом линуть до тата і мами.

Спідниця, сорочка, рушник вишиваний,

Вінок із стрічками - це спомин про маму.

А ось - із мережкою блуза у скрині,

Пошита давно вже, та модна і нині.

Там - прошви, доріжки, втирачі, покривала...

Я з трепетом хустку із скрині дістала,

Яку ще бабуся носила і мама,

А нині носить її й моя черга настала.

В бабусиній скрині усього багато

Від бабці й матусі, від діда і тата

Від пращурів рідних обереги є тут.

В цій скрині всі спогади роду живуть.

ВЧИТЕЛЬ: А чи знаєте ви, що таке скриня?

Колись у кожній хаті була скриня. І в цих скринях мами ваших бабусь, бабусі ваших бабусь зберігали все найдорожче, найрідніше їхньому серцю. А що саме, ви зараз побачите і почуєте.

2. СЦЕНКА  «БАБУСИНА СКРИНЯ»

На сцену виходять Хлопчик і Дівчинка. Це - сучасні діти, які потрапили в українську Світлицю. Вони уважно розглядають предмети, які там є.

Хлопчик: Марійко, поглянь як тут незвичайно. Я ніколи не бачив такої кімнати.

Дівчинка: І я не бачила. Васильку, аж поглянь, що то таке стоїть он там?

Хлопчик: Давай підійдемо ближче, та роздивимось все.

Підходять до скрині.

Дівчинка: Якийсь ящик. Але він якийсь незвичайний?

Хлопчик: Марійко, це не ящик. Це – скриня! Раніше у них зберігали одяг, простирадла, рушники і навіть документи. Я про це читав.

Дівчинка: А давай заглянемо у цю скриню. Цікаво ж, що там є.

Діти відкривають скриню і дістають звідти складений вишитий Рушник. Розгортають його.

Дівчинка: А що це?

Хлопчик: Давай запитаємо у дітей. Діти, що це?

Усі: Це - Рушник!

Хлопчик: Допоможіть мені будь ласка. Розкажіть моїй сестричці, що ви знаєте про рушник.

Діти:

1: Від сивої давнини і до наших днів, у радості і горі рушник – невід’ємна частина нашого побуту. Рушники бувають різні.

2: Рушником витирають руки, з ним пораються коло печі, з ним доять корову. В Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі.

3: Після закінчення жнив хліборобів зустрічають з хлібом-сіллю на рушникові.

4: Кожна дівчина обов’язково вишивали рушники на своє весілля. Це були весільні рушники.

5: А коли син вирушав в далеку дорогу, мати дарувала йому вишиваний рушник як оберіг від лиха.

6: Ще рушник порівнюють з піснею. Без рушника, як і без пісні, неможливе народження, одруження, зустріч гостей.

Хлопчик: І це, Марійко, саме такий святковий вишитий рушник-оберіг. Найкращими вишитими рушниками кожна господиня до свят прикрашала світлицю.

Діти:  Моя бабуся гарно вишиває: 

Цвітуть на полотні троянди й виноград. 

Розмай калиновий там грає, 

І дивні птахи щебетять. 

Навіть з’єдналось чорне і червоне, 

Мойого краю гордість і краса. 

Душа народу – малинові дзвони, 

Його веселка і його краса.

3. Пісня про рушник.

Дівчинка: Васильку, ось подивися. А це що?

Виймає із скрині віночок

Хлопчик: Марійко, то це ж вінок. Ти що дійсно ніколи не плела вінків собі?

Дівчинка: Плела навесні із кульбаби.

Хлопчик: І все?

Дівчинка: Так.

Хлопчик: Ти що й справді не знаєш нічого про вінки? Дівчатка, розкажіть, будь ласка, Марійці які бувають вінки.

 Дівчатка:

1: Вінок – це символ добра і надії.

2: Вінок – це сплетене коло з квітів, листя, гілок.

3: Український вінок - символ молодості і кохання. Він  може визначати долю.

4: Дівчата заплітали вінки на різні свята: веснянки водили у вінках із перших весняних квітів, на Трійцю – заплітали зелені вінки із трав і гілочок дерев, на Івана Купала – із польових і лісових квітів і цілющих трав.

5: А мені бабуся розповідала, що дівочий віночок  обов’язково  мав бути з живих квітів. Усі вони мають цілющі властивості, а значить, такий головний убір, що нагадує сонце, захистить молодий організм від різних хвороб, згубного ока і недоброго духа.

Діти:

Моя бабуся гарно вишиває,  

Цвітуть на полотні троянди й виноград,  

Розмай калиновий там грає,  

І спів птахів, і щебет пташенят.  

Навіки з’єдналось чорне і червоне –  

Мойого краю гордість і краса.  

Душа народу – малинові дзвони,  

Його веселка і його сльоза.

4. Танок «Сонячний віночок».

Дівчинка: Васильку, а я ще знайшла у скрині якісь трави у пучку.

Хлопчик: А дай-но мені.

Бере в руку і нюхає сухий букетик трав

Хлопчик: Це м’ята, полин і любисток. Ними перекладали у скрині, щоб все, що там є, краще пахло і зберігалося довше. Запах цих трав відлякує різних комах і мишей. Кожна господиня в скриню клала ті трави, які за запахом їй більше були до вподоби.

Дівчинка: Як цікаво! А я цього й не знала.

Хлопчик: Знаєш, Марійко, у цій світлиці є ще цікаві рослини. Ось тут на покуті під образами зберігаються вербові гілочки, в’язка колосків, букетик різних трав з маківками і гілочки калини.

Дівчинка: А нехай нам діти розкажуть, що вони знають про ці рослини.

Діти:

1: Вербові гілочки - це освячена верба з Вербної Неділі. Її зберігають у хаті як оберіг від грому.

2: А цей пучок колосків називають Дідух. На Святий вечір його у світлиці ставили на стіл, за яким вечеряли.

3: А ось цей букетик із різних трав з маківками називається Маковейчик. Це освячені у церкві цілющі трави на Маковея. Цими травами лікувались і відганяли злих духів і різну нечисть.

4: У нашій світлиці є гілочка калини – символ дівчини українки. Про калину ходить багато легенд.

5. Легенда про калину.

   Було це давно-давно, ще у ті давні часи, коли на нашу землю без кінця нападали турки та татари. Була неділя. Все село гуляло на весіллі у Калинки. Та раптом, мов чорна хмара, налетіли татари. Усі чоловіки кинулися захищати село, а дівчата, щоб не потрапити у полон, тікали до болота. Вони навіть відірвалися від погоні, але болото затягнуло їх.

   Там, де дівчата потонули, з часом виросли кущі з червоно -вогняними ягодами. Дали люди їм назву калина. Відтоді росте і красується в наших Микулинцях калина. Старі люди кажуть, щоб калина довше зберігала свої цілющі властивості, краще зривати ягоди саме в неділю.

6. Пісня про калину.

Дівчинка: Васильку, а я у скрині ще знайшла щось цікаве.

Виймає із скрині вишиту жіночу сорочку.

Хлопчик: Це - сорочка.

Дівчинка виймає іншу сорочку – чоловічу, а потім – дитячу (дівчачу).

Дівчинка: Васильку, а можна я ось цю одягну? Вона така гарна.

Хлопчик: Одягай, Марійко. А діти нам розкажуть, що вони знають про українські вишиванки.

Діти:

1: Разом із рушниками довгими зимовими вечорами дівчата вишивали і сорочки. Як правило, найкраще вишиту сорочку на білому полотні одягали в свято чи коли йшли до вінця.

2: Дівчина могла вишити сорочку своєму нареченому, а молода жінка – своєму чоловікові.

3: Сорочки вишивали матері і своїм синам. І коли син чи чоловік вирушав у далеку дорогу, то сорочка служила йому оберегом. Вона його оберігала від злого й недоброго.

7. Пісня  «Бабусині вишиванки»
8. Вірш про сорочку, читає Зінченко Марія.

Вчитель: В українських родинах багато що не тільки зберігалося у скрині, а й передавалося з покоління в покоління, від прабабусь до бабусь, від бабусь – мамам, від мам – дітям, сучасному поколінню, яке є продовжувачем роду.

І сьогодні мені хочеться вам представити цікаву гостю, яка дуже добре знає, що зберігалося у скринях українців, бо вона багато пише і про наші українські традиції, і про сучасне та минуле  нашої України. Це наша місцева поетеса, керівник Літературно-мистецького об’єднання «Відродження», член Української асоціації письменників художньо-соціальної літератури Наталія Ненюк.

9. Наталія Ненюк – розповідає про Літературно-мистецьке об’єднання «Відродження», читає свій вірш «Бабусина скриня».

БАБУСИНА СКРИНЯ

Бабусина скриня - це добро, дитино,

Це багатство давнє роду, України.

Це рушник, що бабця власноруч зіткала,

У зимові ночі десь не досипала.

Бабусина скриня - це стара хустина,

Що із вовни справжньої зроблена, дитино,

Це яскраві перли, червоні корали,

У яких до вінця бабцю відряджали.

Це вишиті бабцею гарні рушники,

І обшиті вправно старі кожухи,

Чобітки червоні - заміж, щоб виходить

І тепла хустина, щоб йти до роботи.

Вишитий, обв'язаний бабин є фартух,

Дідова сорочка, ще який лантух,

Що його вдягали у люті морози

І валянки бити - не ходили ж, босі!

Є те, чим все пряли, мотали і ткали

Ще й багато ниток, бо всі вишивали

І старі газети, і старі портрети.

Бо бабина скриня - це історій злети.

Українська пісня, і сльоза від горя

Застили навіки, як крилата доля.

Скриня пам'ятає, все пережилося,

І зложилась доля у стигле колосся,

В рушники весільні, що їх бабця шила,

У спідницю бідну, що вона носила,

У вишиту мамі гарну вишиванку,

В якій та гуляла з татком аж до ранку.

Бабусина скриня, то, як Україна,

Історію різную знала вся родина.

Вишиті сльозами і щастя усмішки

Всі речі красиві, як бабині пісні.

ІІІ. Заключна частина.

На сцену виходять усі учасники свята.

Вчитель: Ось і закінчується наше свято, але не закриється ніколи бабусина скриня, з якої ми будемо постійно черпати мудрість, любов до України, до свого народу.

10. Пісня "Родина".

Вчитель: Хочу додати, що наше свято нам допомогли підготувати і провести учасники Літературно- мистецького об'єднання "Відродження: Наталія Ненюк, Мартосіч Тетяна та юна поетеса Зінченко Марійка.

   Дякуємо за увагу!

Рокитнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

Народознавче літературно-музичне свято

4 – Б клас

                                                                                                     Автор

                  Киричок Людмила    

                                                                                                      Анатоліївна

                  вчитель початкових                          

                                                                                                     класів

                  Рокитнянської ЗОШ

                  І-ІІІ ступенів №  1