Свято "Барви осінньої пори"

Сценарій до свята осені

старша група

Барви осінньої пори

(діти забігають до зали)

ДИТИНА 1:     Що за невидимка ходить в нашім гаї,

                           Всі дерева в жовтий колір одягає?

ДИТИНА 2:     Хто вона, ота красуня в золотім намисті,

                           Що без пензлів і без фарб так малює листя?

ВЕДУЧА:        Красуня Осінь по землі ступає,

                           В руках вона чарівний пензлик має.

                           Природу в різні кольори фарбує,

                           Чудовою красою всіх дивує.

ДИТИНА 3:     Люба Осінь, мила Осінь, ми тебе у гості просимо!

                           Разом з щедрими хлібами, із високими снопами,

                           З листопадом і дощем, з перелітним журавлем.

(заходить Осінь)

ОСІНЬ:             Я – Осінь, славна чарівниця.

                           В цю пору у природі я – цариця.

                           Я вправно на землі господарюю

                           І пензлем, як художниця, малюю.

                           Я малюю скрізь красу, подарунки вам несу.

                           Я прошу вас, навколо озирніться,

                           Як все змінилося, уважно придивіться.

ДИТИНА 4:     Зміни відбуваються в природі:

                           Безліч овочів вродило на городі,

                           В садах солодкі фрукти достигають,

                           Пташки у вирій знову відлітають.

ДИТИНА 5:     На узліссі, в полі і в діброві

                           Зранку все змінилось – не впізнати:

                           Всі дерева різнокольорові –

                           Мабуть, осінь, вчилась малювати.

ДИТИНА 6:     На калині золотаве листя,

                           Ягідки червоні, мов намисто.

                           Клен – багряно-жовтий красень,

                           В золоті тополя, ясень.

                           Коси у берізки золотисті,

                           Промінці у сонечка іскристі.

ДИТИНА 7:     Золотиста, промениста, осінь – панна чарівна!

                           Прикрашає нашу землю і врожай дає вона.

ДИТИНА 8:     І ми дякуємо, Осінь, що прийшла до нас в садок

                           Ти усім даруєш радість і гостинці для діток!

ПІСНЯ «ОСІНЬ, ОСІНЬ ЗОЛОТА» музика Т. Березовської

                           Осінь, осінь золота вбрала села і міста.

                           Наче розвела вогонь ніжним дотиком долонь.

                           Навкруги усе горить, різнобарвно майорить,

                           Гарно вбрала ліс і сад – розпочався листопад.

                           Вітер листям шелестить – листя у танку летить,

                           З вітром хороводи водить, сонце в небі тихо сходить.

                           Хмарка його закриває – сонце з неї виглядає,

                           Вже не так пече, як влітку. Осені радіють дітки!

ОСІНЬ:             Що я художниця, вам недарма сказала,

                           Я чарівними фарбами все розмалювала.

                           Палітру зробимо ми різнокольорову –

                           Хай попрацює пензлик мій чудовий.

(малює)            Фарбами цими малюю хмаринки,

                           З кожної хмарки стрибають краплинки.

                           Ллється на землю багато водички,

                           Хутко стрибають краплини-сестрички.

ПІСНЯ-ТАНОК КРАПЛИНОК музика Т. Березовської

                           Сріблястий дощик ллється, стрибає і сміється,

                           Краплинки із хмаринки кружляють у танку.

                           Лякатися не треба, що в сірих хмарках небо,

                           Співаємо ми весело цю пісеньку дзвінку.

                           Крап-крап-крап… 4р.

                           Лякатися не треба, що в сірих хмарках небо,

                           Співаємо ми весело цю пісеньку дзвінку.

ОСІНЬ:             Скінчився веселий таночок, з краплинок зробився струмочок,

                           Звеселив нас усіх та й побіг собі, побіг…

(дівчата-краплинки біжать «змійкою» та сідають на стільчики)

ОСІНЬ:             А ось і парасольки прилетіли, їх про дощик сповістили.

                           Парасольки-пелеринки, всі яскраві, мов картинки.

ДИТИНА 9:     Я дивлюсь в віконечко – знову дощик сіє,

                           Я про тепле сонечко у кімнатці мрію.

                           «Знов ніхто не грається», - сумно  дощ зітхає,

                           «Чому всі ховаються?» - в мене він питає.

ДИТИНА 10:   Я всміхаюсь лагідно, беру парасольку

                           І тепер із дощиком я танцюю польку.

                           Зранку сяє сонечко – я йому радію

                           Та про танець з дощиком кожен вечір мрію.

ОСІНЬ:             Беріть, діти, парасольки з дощиком станцюйте польку.

ПІСНЯ-ТАНОК «ДОЩОВА ОСІНЬ» музика Т. Солосич – Тужик

                           Водить Осінь хороводи під мелодії дощів

                           На прогулянку виходять парасолі та плащі.

                           Там розмову парасолі із плащами завели:

                           «Як же довго у неволі – на полицях ми були!»

                               Па-ра-па-ра-парасолі, парасолі та плащі.

                               Водять, водять хороводи під мелодії дощів.

                           Повернулися тумани, задощило в небесах –

                           І тепер вони в пошані, знов їх носять на руках…

                           І прийшли тоді до згоди парасолі та плащі,

                           Що найбільша насолода – це коли ідуть дощі.

                               Па-ра-па-ра-парасолі, парасолі та плащі.

                               Водять, водять хороводи під мелодії дощів.

(Осінь дістає кола червоного, жовтого та золотого кольору)

ОСІНЬ:             Я сьогодні на узліссі добирала фарби

                           І погляньте – працювала зовсім я не марно:

                           Скрізь багряним, жовтим, золотим вогнем листячко палає

                           У таночку з вітерцем весело кружляє.

                           Червоний, жовтий, золотий – ці кольори найкращі.

                           Розмалювала всі гаї, поля, палає листя у садах і хащах.

                           І щільно ним укриється, як килимом, земля,

                           Бо вже й в невдовзі прийде до нас зима.

ТАНОК ОСІННІХ ЛИСТОЧКІВ

музика за вибором музичного керівника

ОСІНЬ:             Із листячка віночок сплетемо,

                           Листочок до листочка доберемо:

                           З тополі – жовте, а з клена – червоненьке,

                           Та є ще на деревах листя й зелененьке.

ГРА «ПЛЕТЕМО ВІНОЧКИ З ОСІННЬОГО ЛИСТЯ»

                           Осінь розкладає листочки зеленого, червоного і жовтого кольорів в різних кутках килима. Діти утворюють маленькі кола навколо них і кладуть руки на плечі один одному – «плетуть віночки». З початком музики всі «віночки» розпадаються: діти танцюють по всій залі вільний танок. Із закінченням музики утворюють свої кола і кладуть руки на плечі один одному.

(Осінь звертається до палітри)

ОСІНЬ:             Яка чудова в нас палітра кольорів!

                           Давайте ми їх у букет з’єднаємо,

                           Он на городі урожай дозрів

                           І кольорами різними він грає.

                           Червоні помідори, зелені огірки,

                           Жовтогаряча морква, бордові буряки

                           І жовті квасолини, салатні кабачки,

                           Коричнева картопля і білі часнички.

                           А ще дозріла ріпка – до гри виходьте швидко.

ГРА «РІПКА»

(дві команди: 2 ріпки, 2 баби, 2 онучки, 2 собачки, 2 кішки, 2 мишки)

ОСІНЬ:             А ще, любі мої малята, подарую всім вам казку.

                           Цю пригоду, що в селі знають і старі, й малі.

                           У селі жив дід Матвій, мав город чималий свій,

                           Він старанно працював, урожай хороший мав.

 (Дід виходить на город, ходить поміж овочами)

ДІД:                  В мене перець є і диня, бурячок і капустина,

                           Помідор і цибулина, і картопля, й огірки,

                           З’їм все взимку залюбки.

                           Овочевий мій город – тут веселий весь народ!

«ОВОЧЕВИЙ ХОРОВОД»  музика В. Решітника

ОВОЧІ:            Ось веде хоровод овочевий наш народ,

ДІД:                  Все вже зібрано до ладу – буде стіл на весь город. 2р.

ОВОЧІ:            На город, на город вийшов дружний хоровод.

ДІД:                  Прославляє щедру осінь український наш народ. 2р.

(овочі присідають)

ОСІНЬ:             А в той час біля городу походжав козел Мефодій.

 українська народна мелодія, аудіозапис

                           На овочі позирає, а дідусь його питає.

ДІД:                  Хто там ходить по городу?

МЕФОДІЙ:     Та це я, козел Мефодій.

ДІД:                  Які справи ти тут маєш?

МЕФОДІЙ:     Ти, дідусю, певно знаєш, що на твій оцей городець

                           Так потрібен охоронець.

                           Я таку роботу знаю, досвід гарний вже я маю.

                           Є у мене й резюме…

(протягує діду резюме, Дід надіває окуляри, читає)

                           Ну то що, береш мене?

ДІД:                  Так, беру. Ставай під тином, стережи все добрим чином.

                           Будеш пильно вартувати, дам капусти скуштувати.

                           Але на город не йди, щоб не наробив біди.

                           Ну, піду вже я до хати, дуже хочеться поспати.

МЕФОДІЙ:     Хай Матвій собі поспить, підберу я слушну мить,

                           Зроблю дірочку у тину, доберусь до капустини.

                           Там – буряк і цибулина, огірок зазеленів,

                           Посеред цього городу – помідор уже поспів.

                           Смачно мені буде – ух! Аж захоплює вже дух!

                           Тільки торбу треба взяти, піду, може знайду в хаті?!

(Мефодій виходить із зали)

ОСІНЬ:             І на нашому городі в овочевому народі

                           Рознеслася новина: буде тут з козлом війна!

БУРЯК:            От тварина ця погана зробить дірку у паркані –

                           І зубами, і рогами, щоб поласувати нами!

КАПУСТА:     Нумо, дружно у похід! Загородимо прохід!

 українська народна мелодія аудіозапис

(овочі загороджують прохід у паркані підручним матеріалом)

КАПУСТА:     Заявляю я, Капуста, ми Мефодія сюди не пустим!

ОГІРОК:               Я маленький огірочок, не сховаюсь в холодочок!

                           Своє листя розгорну і піду теж на війну.

ЦИБУЛЯ:        Як натру козлу я очі, буде плакати до ночі!

                           Припечу ще язика! Бо цибуля я така!

ПОМІДОР:      Візьмемо сопілки, ложки, поб’ємо у бубон трошки,

                           Як заграєм, як заб’єм – то козла вмить проженем!

ОРКЕСТР

(за дверима чути тупіт)

ОГІРОЧОК:     Тихо! Тихо! Не шуміть! Чуєте? Вже тупотить…

ЦИБУЛЯ:        Мабуть тин козел прогриз і на наш город заліз!

 аудіозапис

(заходить козел Мефодій, на плечі висить велика торба без дна, підходить до тину, робить дірку в ньому і заходить на город)

МЕФОДІЙ:     От я молодець, Мефодій, хазяйную на городі,

                           Наведу швиденько лад…

(підходить до овочів, показує пальцем)

                           Ти – у борщ, а ти в салат, ти – у банку, ти – у діжку.

(до капусти)   Ну а ти, полежиш трішки.

                           Ти не попадеш в комору, з’їм тебе я ще на дворі!

                           Що не з’їм, то позриваю, в свою торбу поскладаю!

                           Тільки трошки відпочину, бо болить у мене спина…

(козел вішає торбу на паркан, лягає під парканом і засинає, а овочі збираються в одному кутку городу і тихенько плачуть)

ОСІНЬ:             Ти не плач, дрібний народ, ми врятуємо город!

                           Покличемо Мишку з нірки, хай у торбі зробить дірку!

ОВОЧІ:            Мишко, Мишко, поспішай, нам усім допомагай!

«МИШИННА ПОЛЬКА» музика Н. Олефірової

КАПУСТА:     Дякуємо, що вийшла з нірки, в торбі тій зроби ти дірку!

(показує на торбу, що висить на паркані)

БУРЯК:            Бо старий козел Мефодій знищить все тут на городі!

ЦИБУЛЯ:        Обдурив козел Матвія, це ж тут дід усе посіяв.

ОГІРОК:               Він полов нас, поливав, дуже гарно доглядав.

ПОМІДОР:      А отой незваний гість тепер нас усіх поїсть!

МИШКА:         Провчити треба нам козла, хай не робить більше зла.

                           Прогризу у торбі дірку і сховаюся у нірку.

(робить вигляд ніби прогризає дірку, перевіряє, і впевнившись, що дірка є, вибігає із зали. Овочі кричать «Ура!» і плескають в долоні,підстрибують. Козел Мефодій прокидається, потягується)

МЕФОДІЙ:     Мабуть, годі мені спати, треба овочі збирати.

                           Став живіт уже худенький…

(погладжує живіт, бере в руки торбинку)

                           А торбиночка ж гарненька!

                           Овочі, часу не гайте, у торбинку всі влізайте!

 українська народна мелодія, аудіозапис

(овочі підхихикуючи по черзі влізають у торбинку і вилізають з іншого боку через «дірку». Козел цього не бачить)

                           Бач, які слухняні стали, в торбу всі позалізали.

                           Треба вузлом зав’язати, важко буде і підняти!

(коли останній овоч заліз у торбу, козел зав’язує її мотузкою, яка висить у

нього на поясі, робить спробу підняти торбину, а вона виявляється порожньою, овочі стоять збоку і сміються)

МЕФОДІЙ:     Легкувата щось торбина

(нічого не розуміючи, розв’язує торбину)

                           Треба влізти в середину.

(залізає в неї сам, щоб все перевірити, а овочі підбігають до торби і зав’язують її з обох боків мотузками)

                           Ой, рятуйте, упіймали! Охоронця пов’язали!

                           Хто там є, допоможіть! Дуже страшно тут сидіть!

КАПУСТА:     Не пручайся, не просись!

ОГІРОК:               У торбинці не крутись!

ПОМІДОР:      Нас усіх ти налякав!

БУРЯК:            А в торбину сам попав!

ЦИБУЛЯ:        Бути жадібним негоже!

ОВОЧІ:            Ми тобі не допоможем!

МЕФОДІЙ:     Я покличу в поміч діда, хай він вами пообіда!

                           Діду! Діду! Допоможи! Мені торбу розв’яжи!

 українська народна мелодія, аудіозапис

(заходить Дід)

ДІД:                  Що за гам? Що за крик?

(здивовано)      І козел кудись утік…

(натикається на торбу, обмацує її, розв’язує, з неї виглядає козел)

                           Ах ти, капосний Мефодій! Що ти робиш на городі?

МЕФОДІЙ:     Я, Дідусю, зголоднів, і тому в город забрів…

(винувато)       Витягни мене скоріше, не ходитиму тут більше!

(козел, похнюпившись, уходить)

МИШКА:         Мир і дружба на городі!

(до овочів)       Вас не з’їсть тепер Мефодій.

                           Всі шикуйтесь по порядку, потанцюємо на грядках.

ТАНОК ОВОЧІВ українська народна мелодія, аудіозапис

ГРІМ аудіозапис

ДІД: (прикладає долоню до очей, дивиться вгору)

                           Да-а-а, на дворі вже не жарко, он пливе сіренька хмарка…

(звертається до овочів)       

                           Годі на грядках лежати, боки хмарам підставляти,

                           Вже на дворі в нас не літо – дощ холодний буде лити.

                           А в моїй коморі – сухо, там вітри не дмуть у вуха.

                           Настелю я вам соломи… Всі збирайтеся додому.

 українська народна мелодія, аудіозапис

(всі овочі вистроюються за Дідом і прямують із зали)

ОСІНЬ:             Ось бачите, діти, я не тільки малювала, працювала я немало.

                           На городах – урожай і грибочків повний гай.
                           Запашні осінні квіти – все для вас, чудові діти!

ВЕДУЧА:        Навкруги така краса! Це Осінь створила такі чудеса!

                           Це Осінь золотава так усе розфарбувала.

ОСІНЬ:             Чимало фарб у рідної природи і дружать між собою всі вони.

                           З’єднавшись у барвистім хороводі,

                           Красу дарують Матінці – Землі.

                           Жаль розлучатись з вами, діти, та настав прощатись час.

                           Іду від вас з любо’ю в серці, іду, бо ще роботи безліч маю.

                           Всім діткам вашого садочка здоров’я, нових зустрічей бажаю.

ВЕДУЧА:        Спасибі, Осінь, за слова твої повчальні,

                           За всі  дари, що ти приносиш людям,

                           За шурхіт листя під ногами та за мелодію осінню.

ОСІНЬ:             До побачення!

ВЕДУЧА:        Свято вже скінчилось та осінь все триває,

                           І ще не раз про кольори осінні ми згадаємо.

                           І будемо ми ними милуватись і радіти,

                           Допоки зиму сніжну не зустрінемо ми з вами, діти!