Свято букварика "Букварикові іменини"

 Свято букварика

 

Дійові особи:

Букварик

Дівчинка – н,о

Метелик – м

Білочка – б,ч

Сорока1 – с,р

Сорока2 – а

Гуска –г,ґ

Заєць – з,и,і

Дід – д,е,є

Баба – в

Їжак – ї,й,ж

Котик – к

Лисиця – л

Півень – п,р

Соловей – с,т,у,ф,х

 

Вчитель: Благословенна та ясна година,

 Коли Буквар до рук бере дитина.

 Яка ж оце відповідальна мить,

 Нехай Господь всіх вас благословить.

Доброго дня, шановні гості! Дорогі діти!

Ось і настав той день, коли ми завершили працювати з першим у своєму житті підручником - Букварем, проводимо свято Прощання із цією мудрою і для кожної людини необхідною в житті книгою.

 

ПІСНЯ  (мелодія «День народження у тебе») співають учні

1. У нас сьогодні свято,
    Закінчуєм перший клас.
    вас зібралось так багато,
    всі прийшли вітати нас.
приспів:
день святковий в першім класі, 
всі за рік повиростали. 
день святковий в першім класі, 
і розумними ми стали.
 

2. ми навчились всі читати,
    рахувати вмієм ми,
    а як гарно всі ми пишем, 
    вчителі нам  помогли. 
приспів

 

 Дівчинка виходить на галявину, в руках – «Буквар»

 

Дівчинка

Тут квітів – розмаїття, 

Духмяно пахнуть трави,

Над ними у блакиті

Дзвенить невтомний жайвір.

Бджола тут мед збирає,

Комах тут безліч, друзі!

Напевно кожен знає,

Як хороше у лузі!

 

 

Дівчинка збирає квіти. На галявину вилітає  метелик

 

Дівчинка

Ось метелик! …дивіться!

Цить вже, не метушись!

Та які же гарні крила, гожі!

Наче квітка прехороші!

 

Метелик

- Ця квітка - найкраща,

Мені так здається.

Лиш на неї глянеш ти-

Зразу усміхнешся!

Лиш прийду я на лужок –

Квіточки радіють.

І метеликами в небі

Стати вони мріють.

 

Дівчинка кладе «Буквар» і біжить за метеликом

 

На галявину вибігають сороки 

 

 

1 Сорока.

Що це, що це? Подивіться!

 

2 Сорока.

Це не звір, комаха й птиця!

 

Витягують букви з «Букваря».

 

Сорока 1

Яке гарне, кольорове,

Мов метелики чудове.

 

Сорока 2

Політаєм всюди ми

І покажем, що знайшли.

 

Виходить Букварик.

 

Букварик.

Ой, сороки-білобокі,

Що ж ви наробили?

Усі літери за мить

В лісі розгубили.

 

Сорока 1

Хто ти?

 

Сорока 2

Може ти школярик?

 

Буквар.

Ні! Букварик я! Букварик!

Як мені тепер без літер

Грамоти дітей учити?

Треба букви позбирати

І до ладу поскладати.

Щоби мали школярі

З чого вчитися читати.

 

Сорока 1

Поки букви не знайдемо,

Ми назад не повернемо.

 

Сорока 2

Летимо скоріш до лісу

Повідомим всіх звірят,

Щоб вони допомогли нам

Скласти літери назад.

 

Сорока1

Ось дивіться, буква «А»

У траві лежить вона.

На, Букварику, візьми

Азбуку складать почни.

 

Скаче білочка з буквою «Б»

 

Співає

(під мелодію «Несе Галя воду»)

А я  модна білка

Із гілки на гілку

Весело стрибаю

І горя не знаю.

 

У ліску живу я,

Хвостиком махаю.

Вушка я гостренькі,

Як китички маю.

 

Білка.

Гарні китички на вухах,

Щоб уважно в лісі слухать.

Щоб ніде не заблукати,

Щоб горішків назбирати.

Не горішки я зривала,

Букву «бе» я скрізь шукала.

І прийшла мерщій сюди

Букварику віднести.

 

Букварик.

Дякую, тобі, руденька,

Добра в тебе є душа.

Не покинула у лісі

Пропадати Букваря.

Заходить гуска і приносить букви «Ге» і «Ге».

Співає  ( «Два веселі гуси»)

 

Жили у бабусі два веселих гусі:

Один - сірий, другий - білий,

Два веселих гусі!

Один - сірий, другий - білий,

Два веселих гусі!

 

Мили гусі лапки десь біля канавки,

Один - сірий, другий - білий,

Десь біля канавки!

Один - сірий, другий - білий,

Десь біля канавки!

 

Гуска

Я  над школою літала

Букви « Ге» і «Ге» шукала.

У бабусі їх знайшла

І до тебе принесла.

 

Віддає  букви.

 

1 Сорока.

Для лісу треба завжди ока й ока:

Що там тріщить? Чом шурхає трава?

На дереві високому сорока

Не просто так – я лісу вартова.

 

2 Сорока.

Якщо чужий з’явився зовсім близько,

Сорочин крик летить між верховіть.

Сигналу підкоряється зайчисько

І навіть дужий велетень – ведмідь.

 

Сорока 1

А може дід із бабою бачили загублені букви? 

 

Дід та баба.

Розказують байку

 

Скажу вам байку:

Курив пес файку

На довгім цибушку,

Обпалив собі вушко.

— Де те вушко?

— На столі лежало.

— Де той стіл?

— Вогонь спалив.

— Де той огонь?

— Вода загасила.

— Де та вода?

— Горобчики випили.

— Де ті горобчики?

— На дереві сиділи.

— Де те дерево?

— Баба спалила.

— Де та баба?

— Вилізла на граба.

Граб тріщить,

Баба верещить,

Дід тягне за вухо:

— Ходи сюди, старухо!

 

Співають пісню

Ой під вишнею, під черешнею,

Стояв старий з молодою, як із ягодою.

Стояв старий з молодою, як із ягодою.

 

І просилася, і молилася 

Пусти мене старий діду, на вулицю погулять.

Пусти мене старий діду, на вулицю погулять.

 

А я сам не піду, і тебе не пущу,

Бо ти мене старенького,  тай покинеш на біду.    

Бо ти мене старенького,  тай покинеш на біду. 

 

Куплю тобі хатку, іще сіножатку,

 І ставок, і млинок, і вишневенький садок.     

І ставок, і млинок, і вишневенький садок.     

              

Ой не хочу хатки, ані сіножатки,

Ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка.   

 Ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка. 

                  

Ой ти старий дідуган, ти зігнувся як дуга,

А я молоденька,  гуляти раденька.

Підходять до букварика

Баба

Щось у лісі дивне бачу.

Щось кругленьке і мале.

Ой, та це ж мені вдалося

Відшукати букву «ве».

Ось, Букварику, візьми

До абетки поклади.

 

Дід

Прийшов  я до Букваря,

Бо без мене не знайде

Він своєї букви «де».

Та не тільки букву «де»

Відшукав я «е» та «є».

Ось дивіться.

Тож ходімо

Букварю їх віднесімо.

 

Буквар.

Дуже дякую, Вам,

Тепер абетка веселіша!

 

Заходить Заєць, несе букви «З», «И», «І»

 

Заєць.

Довгих маю двоє вух:

Як одним я рухаю,

Другим слухаю вітрець,

Що за полем дмухає.

 

Одним вухом чую спів

Миші під копицею

Другим чую, як іде

Дядечко з рушницею.

 

Так пасуся я собі

Врунами зеленими,

Так працюю цілий день

Вухами – антенами.

 

А коли настане сніг,

Спатоньки вкладаюся –

Одне вухо стелю я,

Другим накриваюся.

 

Ось по лісі я блукав

І три букви відшукав.

«З», «И», «І» приніс тут я

Для абетки Букваря.

 

Віддає букви, співає пісню.

 

( мелодія пісні «Чорні очка»)

Довгі вушка, гарний голос

Чарівний.

Я один такий блондин

Молодий.

Куций хвостик, шубка є

Білая, білая.

І співаю гарно вам

Нині я.

 

Буквар.

М’ячик – не м’ячик,

Клубок – не клубок.

Хто це тут скаче,

Немов колобок.

 

Їжак.

(мелодія пісні «Тече вода каламутна»)

 

Тече вода каламутна,
 Щось у залі вашім смутно

Ви радійте й не сумуйте.

Оплески мені даруйте.

Новину хорошу маю,

Як сказати й сам не знаю.

Знахідку приніс на свято,

Буде радості багато.

Їжак.
Я це, Букварику,

Мудрий їжак.

Ось одягнув я

Колючий свій фрак.

Йшов я по лісі,

Шукав я поживи.

І до голок букви

Три  приліпились.

Я подивився –

«Ї» це «йот » і «же»

На ось, візьми,

Заховай їх мерщій.

 

Буквар.

Дякую, щиро ,мудрий їжаче,

І побажаю тобі я удачі.

 

На галявину вибігає Котик,

співає (мелодія пісні  «Ти ж мене підманула»)

 

Я маленький сірий котик,

І мурликаю під носик.

Дуже діток я люблю,

Вам я пісню подарю.

Приспів:

На свято я прийшов,

Букву «ка» я знайшов.

Щоб ви не сумували

І Буквар від вас не йшов.

 

Буквар.

Дякую, Котику, бувай!

Та носа ти  не задирай.

 

Виходить лисиця і співає пісню.

 

«Я лисичка я сестричка»

Я лисичка, я сестричка

Не сиджу без діла,

Я гусятка пасла,        | (2)

Полювать ходила

 

А сьогодні у неділю

Треба відпочити,

Свою хатку гарнесенько  | (2)

Треба прикрасити

 

А щоб краще, а щоб краще

Була моя хата,

Піти треба у гайочок,   | (2)

Квіточок нарвати.

 

Лисиця.

Якось ішла я гаєм,

Аж зайчик вибігає.

З лукавими очима,

З мішечком за плечима.

Прудкий, мов колобок, -

По стежці скок та скок.

Побачив він мене,

Та в ліс як дремене!

Як зайчик налякався –

Мішечок розв’язався.

І загадки в травиці

Розсипав між ялиці.

Загадки відгадати

Допоможіть мені.

Тоді літера «ел»

Вже буде в букварі.

 

Загадки.

 

Між листям і гілками

 по лісових доріжках .

Біжить клубок з голками

 на коротеньких ніжках.

 

В теплій шубі він лежить,

Цілу зиму міцно спить,

А прокинеться від сну –

Зустрічатиме весну.

 

Допомогли загадки відгадати,

Тож мушу букву «ел» віддати.

 

Дівчинка.

Які метелики чудові!

І квіти різнокольорові!

 

 Метелик.

Вже довго зі мною ти гуляла!

Куди ж ти свій Буквар поклала?

Дівчинка шукає Буквар.

 

Дівчинка.

Метелику, хороший, жах!

Він тут лежав десь, у кущах!

 

Метелик.

Ні, у кущах його нема

Я  скрізь шукала, та дарма!

Про це я повідомлю

По пошті лісовій

І твого Букварика

Знайдемо мерщій.

 

Співає дівчинка і метелик

 Пісня  «Мій букварик»

 

1 Сорока.

Чула я, чула про твою біду.

Зараз Букварика я приведу.

 

2 Сорока.

Ну а ти, дівчинко, часу не гай.

Букви «ен», «о»

Між квіток відшукай.

 

Дівчинка.

Вибач, Букварику,

Милий, прости.

Буду тебе я

Тепер берегти.

 

Метелик віддає  букву «м», дівчинка «н», «о».

 

Дівчинка.

Квіти у лузі не буду я рвати,

Піду до лісу Абетку шукати.

 

Буквар.

Сядь-но, Іринко,

Прислухайсь на мить.

Звідки ця музика

Дивно бринить?

 

 

Півник

(«Ой, на горі два дубки»)

Півень-співень між курми (3 рази)

І махаю я крильми.

 

На паркан з жердини – стриб!

Бужу ранок аж охрип:

 

-Кукуріку! Ку-ку-ку!Ку-ку-ку!

Букви «пе» і «ер» несу.

 

Півник

Ось, на,Букварику, бери

І в азбуку їх поклади.

Будуть у тебе тепер

І буква «пе» і буква «ер».

 

Букварик

Дякую, півнику-друже,

Допоміг ти мені дуже.

 

Віддає букви Буквареві. 

  

Метелик.

Аж гнеться калина від співу дзвінкого

Це хто там співає? Не видно нікого.

Погляньте пильніш у калину рясну:

Ото соловейко стрічає весну.

І дуже ми вдячні маленькій пташині.

Хоча вона взимку жила на чужині,

Та пісню принесла у рідний свій край…

Співай, соловейку, ще дужче співай!

 

Соловей

Співає пісню

( «Соловеєчку, сватку,сватку»)

Соловеєчку, сватку, сватку,

Ой  бував же я  в однім садку,

Ой чував же я – у вас тут клопіт.

Ой так, ой так, ой так, так-так-так!

 

Соловеєчку, сватку, сватку,

Ой  бував же я  в однім садку,

Та знайшов все ж я ваші букви.

Ось так, ось так. Ось так – я -мастак!

Соловей

Вранці я сонечко перший стрічаю

Ввечері спати його проводжаю.

Тьох-тьох-тьох, тіву-тів…-

Лине радісно з гаїв.

То співаночка моя – голосного солов’я.

На калиновім кущі

Відшукав я букви ці.

 

Віддає букви «С», «Т», «У», «Ф», «Х»

 

Буквар.

Що це там за пісня лине

Недалеко з-за кущів?

Звірі, птахи, подивіться –

Бачу я вже школярів.

Спасибі, любі школярі,

Що принесли ви букви ці.

Тепер абетка вже уся

На сторінках у Букваря.

 

Пісня «»

 

Буквар.

Я перший підручник

У вашому житті

З цікавістю вивчали

Ви сторінки мої.

Від букви А до букви Я

Мандрівка була непроста.

Ви зуміли все здолати

Навчив я всіх читати і писати.

 

Співає пісню (мелодія «Червона рута»)

 

Ось прийшов уже час

Мені з вами прощатись.

І радіє весь клас,

Що вже легко навчатись.

 

Мене ждуть залюбки

Уже інші малята.

А сьогодні у вас

Виступаю на святі.

                      

Приспів

 Було нам добре час проводити разом.

Та прощатись пора уже прийшла для нас.

Вивчили букви і читаєте гарно.

Переходите дружно в 2 клас.

 

Учні

Ось і прочитана сторінка,

Котра вінчає нашу книгу.

У ній і зайчик, і ялинка,

І перший пролісок з-під снігу.

 

І ще цікавого багато

Про землю рідну, хліб, калину.

Як треба матір шанувати,

І як любити Україну.

 

Ми завтра підем знов до школи,

Бо у знаннях краса і сила.

Та не забудемо ніколи,

Що нам ця книга світ відрила.

 

 

Заключне слово вчителя.

— Ось і закінчився перший у ва­шому житті рік навчання. Багато місяців ми вчили букви, рахували, розв'язували задачі. І сьогодні  про­вели незвичайний урок. Це є підсумок ваших знань.

 Протягом року ми по краплинках збирали  знан­ня. Ці краплинки-знання наповни­ли струмочки вашого розуму і вли­лися в криницю Мудрості. З роками вона ставатиме все глибшою і глиб­шою.

Хочу побажати вам міцного здоров’я, сили, терпіння, цікавості і допитливості. Впевнено крокуйте по країні Знань. А я завжди буду з вами і розкрию вам ще ба­гато цікавих таємниць.

                                                            Шановні Батьки!

Я вам щиро дякую за Ваших дітей, за допомогу і підтримку! Впевнена, що ви і надалі будете правильно їх виховувати, допомагати їм у навчанні. І тоді мені буде набагато легше їх вести до вершин науки. Наше свято закінчимо веселою піснею.

 

Пісня

Прийшли ми всі на свято,
На свято Букваря,
І вивчили всі букви,
Усі: від А до Я.
Приспів:
Гей, чули, чули, чули
Гей чули, чули ви.
З Буквариком ми дружим,
Він з нами назавжди.
 

Прийшли всі мами й тати

На свято Букваря

Щоби побачить дружно

Як знаю букви я

Приспів:
Гей, чули, чули, чули
Гей, чули, чули ви.
Ми вивчили Букварик,
Він з нами назавжди!

Завершується  свято,
Шануєм Букваря,
Відкрив він нам дорогу
До знань від А до Я.
Приспів:
Гей, чули, чули, чули
Гей, чули, чули ви.
Ми вивчили Букварик,
Він з нами назавжди!

 

 

Учитель. Прощання — це, мабуть, завжди сумно, залишається щось знайоме, рідне, миле, легке. А попереду — невідоме, незнайоме, нові відкриття, нові знання, нові друзі. Наше прощання з Букварем також сумним не буде, бо це — святкування перших досягнень у навчанні, а попереду у вас багато шкільних років, цікавих уроків. Але в житті кожної людини найкращим і найпам'ятнішим завжди залишається перший клас. І на згадку про наше свято я хочу вручити нашим першокласникам дипломи. Вручення дипломів. Вам, шановнії батьки, «Спасибі» хочу я сказати. За допомогу у навчанні, Старанність, витримку, любов. За те, що вчились рахувати, Старанно букви всі писати Та гарно-гарно малювати.26 Це перший крок! Попереду ще одинадцять років Отож навчайтеся, батьки, І кожен день робіть уроки! Дорогі діти! Шановні гості! Наше свято добігає свого завершення. Ми щиро вдячні тим, хто завітав на наші перші жнива. Сподіваюсь, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться в серцях наших дітей — назавжди! Вже час закінчувати свято І хочу я всім побажати:

 Хай Бог охороняє вас від злого,

 Хай світить сонце і колосяться жита,

 Щоб всі були здорові і щасливі

На многії і благії літа.