Свято Букварика для першокласників

Свято Букварика

Мета: допомогти учням першого класу зрозуміти, що після Букваря їхнє навчання буде і надалі продовжуватися; ознайомити з новими підручниками, за якими вони будуть вчитися; розвивати пізнавальні інтереси, вдосконалювати навички читання; виховувати любов до книжки, бажання вчитися.

Обладнання: великі макети підручників (Читанка, Рідна мова, Математика), зошит чистий і зошит брудний, паперові квіти, повітряні кульки.

Дійові особи на святі: Мальвіна, Буратіно, Віслючок, Собачка, Букварик, Читанка, Рідна мова, Математика, Казка.

Хід заходу

мальвіна

Який чудовий день! Який чарівний день!
А скільки вже гостей на нашім святі!
А скільки прозвучить тут радісних пісень —
Їх заспівають першокласники завзяті!
Сьогодні свято в них, лунати буде сміх!
Вони вже букви вивчили й читають.
Тож свято це для них і свято це для всіх!
Для тих, які вершини підкоряють!

Діти вже є. А от де Буратіно? Він не дуже хотів учитися, все до театру йому кортіло. Ох, цей Буратіно, я давно його не бачила, як там він? Десь же він мусить бути... Свята він не пропустить — це вже точно. Треба погукати...

Буратіно! Буратіно! Справи як твої?

Виходить Буратіно.

буратіно

Відмінно! Подивись, який я став!
Весь Букварик прочитав!
Букви вивчив, як і діти...

мальвіна

Справді, можна порадіти.
Та й невже читати вмієш,
Добре і розумне сієш?
Став ти мудрим накінець.
От тепер ти — молодець!

буратіно

Я тепер пишу, читаю,
Навіть успіх певний маю.
Й зошити мої в порядку,
Вранці я роблю зарядку.
І в театр ходжу тепер,
В понеділок і в четвер.
Там також я добре вчуся,
Я за розум вже беруся!

мальвіна

От і добре! Молодець!
Зрозумів ти накінець,
Що потрібно дітям вчиться,
Це в житті всім знадобиться!

буратіно

То що? Починаємо свято казкове?
Воно буде гарне, веселе, чудове!
Всі букви вже вивчили діти і знають,
І пишуть диктанти та тексти читають.

мальвіна

Ну що ж, перевірити це доведеться,
Герой-першокласник, напевно, знайдеться,
Який не боїться читати й складати...
Виходьте! Я буду вас перевіряти!

Виходять першокласники-букви і за завданням Мальвіни складають слова з тих букв, які на них.

мальвіна

А перше слово буде — школа,
Виходьте, діти-букви, з кола!

Діти складають слово «Школа».

А друге слово — Україна,
Його складете неодмінно.

Діти складають слово «Україна».

буратіно

Ну, що? Нема де правди діти,
Тепер вже грамотні в нас діти!
Ми можем більше ще, повір.
Ось речення: «Ми всі за мир!»

Діти швиденько шикуються і складають речення.

мальвіна

Ви молодці, чудові діти,
За вас ми можемо радіти!
Ви знаєте вже стільки слів,
Скажіть, хто вас цьому навчив?

діти

Це наш Буквар, який щодня
Давав потрібні нам знання.

буратіно

Виходь, Букварику, до нас,
Бо вже тобі на свято час!
Тебе ж ми любим, поважаєм,
Всі разом пісню заспіваєм!

Біжить назустріч Букварику і виводить його на сцену. Діти виконують пісню про Буквар.

буквар

Я дітям всім допомагав,
Але старання вимагав.
Усі сьогодні букви знають,
Гарненько пишуть і читають.
Ні в кого сумнівів нема,
Що вчення — світ, невчення — тьма!
А хто знання хороші має,
Той навіть мур міцний зламає!
Тож у житті потрібно вчиться.
Наука завжди знадобиться!
Слова ці діти зрозуміли
Й відразу букви всі завчили.
Я задоволений всіма,
Лінивих серед вас — нема!
І навіть друг наш, Буратіно,
Всі букви вивчив на «Відмінно»!
Усі розумні, всі читають.
А скільки загадок вже знають!
Казок багато прочитали,
Й самі казки уже складали!
Навчилися всього багато
І от тепер прийшли на свято.

мальвіна

От молодці які у нас!
Найліпший в школі — перший клас!
Вони і загадки в нас знають,
І зараз нам їх загадають.

1 учень. Відгадайте спочатку мою загадку, і ви дізнаєтесь, хто найліпший друг усіх дітей. (Загадка-акровірш може бути написана на плакаті, що його показують дітям.)

Букви нам він показав,
Успіхів всім побажав.
Крок за кроком з ним ішли,
Вірні всі йому були.
А — найперша, аж до Я —
Разом букв одна сім’я!

Скажіть усі разом — Буквар! І всі подякуємо нашій улюбленій книжці, яка дала нам найперші знання!

всі в залі. Дякуємо!

2 учень. У мене такі загадки для вас:

Чорний Іван, дерев’яний каптан: де носом проведе, там помітку кладе. (Олівець.)

Снігові поля, чорні грачі, хочеш розумним бути — бери і вчи! (Книжка.)

3 учень. Тоненьке, кругленьке, серце чорненьке. Хто на його слід погляне, думку його взнає. (Олівець.)

4 учень. Відгадайте і мої загадки:

Утрьох їдуть братці верхом на конячці. (Ручка і пальці.)

А тепер відгадайте ще одну. Біла рілля, чорне насіння, лиш той посіє, хто розуміє. (Ручка.)

5 учень. А мої відгадаєте?

Не кущ, а з листочками; не сорочка, а зшита; не людина, а навчає. (Книжка.)

Хто мовчить, а всіх людей навчить? (Книжка.)

6 учень. Бачити — не бачить, чути — не чує, мовчки говорить, добре мудрує. (Книжка.)

7 учень

Ви бачите, які в нас діти?
Уміють все вони робити.
Багато загадок всі знають,
Й самі уже казки читають.
Бо за науку добре брались,
Учились і не лінувались.
Тож радості у всіх багато —
Розумні всі прийшли на свято!

8 учень

Тепер вже можна й святкувати,
Й веселу пісню заспівати.
Тож гарна пісня хай лунає,
А з нами — цілий світ співає!

Діти виконують пісню на вибір учителя.

До дітей виходить Казка — дівчинка в українському одязі, на плечах у неї велика українська хустина, з-під якої вона буде діставати малюночки. За ними буде розказувати фрагменти казок, а діти вгадуватимуть, яка це казка.

казка

Я — наша українська казка,
Прийшла із глибини віків.
У мені правда, мрія, ласка
І дух народу не зітлів.
В мені є сила і відвага,
Природи вічна таїна.
Сміливість і людська звитяга,
Чарівність, радість, дивина.
Я — ніби та жива криниця,
В якій ти не побачиш дна.
Лиш зіронька у ній іскриться,
Як мрія людства чарівна.

Послухайте уривки з ваших улюблених казочок і пригадайте їхні назви.

1. Ближче, ближче, човнику, до бережка — це моя матінка снідати принесла! (Телесик.)

2. Ні, дідусю, не пила й не їла: бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку, вхопила водиці крапельку, — тільки пила, тільки й їла. (Коза-дереза.)

3. Ну й пісня ж гарна! — каже Лисичка. — От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язичок, щоб чутніше було. (Колобок.)

4. Піди та скажи своїй дочці: нехай вона прийде до мене в гості, та так, щоб ні йшла, ні їхала, ні боса, ні взута, ні з гостинцем, ні без гостинця. А як цього не зробить, то лихо буде. (Мудра дівчина.)

Той, хто народні казочки читає,
Він, ніби із джерельця, воду п’є.
По вінця серце й розум напуває,
Бо щира мудрість у казках тих є.

Діти виконують пісню на вибір учителя.

9 учень

А ми не тільки з Букварем дружили,
У нас ще й математика була.
Ми яблучка й цукерочки лічили,
Задачка теж у клас до нас зайшла.

10 учень

Тож, Математико, іди до нас хутчіше.
Бо ж ти дала багато нам понять.
З тобою разом буде веселіше,
Ти ж з нами стільки провела занять!
Ми цифри вивчили і знаки добре знаєм.
Без математики у світі — не прожить!
Тепер ми додаємо, віднімаєм,
Ще навчимося множити й ділить.

Виходить книжка Математика і звертається до дітей.

математика

Я рада, що мене ви запросили
У цей святковий, урочистий день.
Я знаю, що мене ви полюбили,
Тож разом поспіваємо пісень!
І приклади із цифр моїх складемо,
Обчислимо їх за короткий час.
А результат ми правильний знайдемо,
Бо ж недаремно я учила вас!

На сцену виходять діти-цифри, які будуть складати приклади, а діти їх обчислюватимуть.

2+3=5 3+6=9 8-1=7 4- 2=2

математика

Молодці, це перші перемоги,
Ще будуть, мабуть, труднощі не раз.
У математику вас поведуть дороги,
Тож старайтесь, діти, в добрий час.

Виходить Хлопчик, веде за шнурочок Віслючка. За ними біжить Собачка. Всі вони зупиняються, а Віслючок починає їх рахувати.

віслючок

Станьте! Порахую вас!
Хлопчик — друг мій — це вже раз!
Два — це я! Собачка — три!
Наче три богатирі!

собачка

Ой-йо-йой! А я пропав,
Нас Віслюк порахував.
Ой-ой-ой! Гав-гав-гав-гав!
Нас Віслюк порахував...

хлопчик

Ну то й що? Тобі болить?
Чи за вушками свербить?
Ти чого так налякався,
Що вмирати вже зібрався?
Віслючок у школі вчився —
От рахунок й знадобився.
Бо ж цукерки в нього є,
Він їх нам пороздає.

віслючок

Нас є три й цукерки три.
Хлопчику — на! І ти — бери!

Роздає цукерки.

собачка

Я боюся, гав-гав-гав,
Знову він порахував...

хлопчик

Їж цукерочку смачненьку
І не бійся, мій маленький.
Ти за літо підростеш
І до школи теж підеш.
Там навчишся рахувати
І читати, і писати.
Будеш вчитися щодень,
Ще й співатимеш пісень.
Ось так, як ми!

Діти виконують пісню про цифри.

11 учень

Усі ми ходимо до школи
І пізнаємо з юних літ
Усе, що бачимо довкола,
Увесь чарівний дивосвіт.

12 учень

І з кожним роком більше й більше,
Потрібних знань здобудем ми.
Науки будуть все складніші,
Та ми у світ йдемо людьми.
Тому багато треба знати,
Про Всесвіт і людське життя.
Книжок багато прочитати.
Минуле знати й майбуття.

13 учень

А в цьому книги допоможуть,
Які до нас прийдуть у клас.
Вони усе на світі можуть,
Тож познайомитися час.

14 учень

Ось Читанка, що без вагання
Розвине техніку читання.
Нам допоможе зрозуміти,
Як треба в цьому світі жити.

Заходить Читанка.

читанка

Я — Читанка, щоб всі читали
Й казок, легенд багато знали.
Тут вірші є, оповідання
І різні для дітей завдання.
Про дивний світ і про культуру
Вмістила я літературу.
Щоб виучилися й читали,
Цікавого багато знали.
Тут є прислів’я і лічилки,
Ще скоромовки та мирилки.
Щоб всі ви мудрими були
Та в світ розумними ішли.
Що швидше навчитесь читати,
То більше зможете пізнати.
В мені є пісня колискова,
Й звучить чарівна рідна мова.
Щоб ви чудово розмовляли
Та розуму всі набирали.

15 учень

Прихилиться до слова слово,
Й полине українська мова.
Чарівна, дорога і мила,
Що по землі оцій ходила
У всі віки, у всі часи.
Вона з веселки і з роси,
Вона з промінчика ясного,
З травички і струмка дзвінкого.
Вона — з любові — рідна мова,
Чудова, світла, барвінкова.

Заходить книжка — Рідна мова.

українська мова

Я ваша мова, діти, рідна мова!
Іду до вас із глибини віків.
Щоб донести до вас чарівне слово,
Що найрідніше з-поміж інших слів.
Бо різних мов на світі є багато,
А рідна мова — в кожного одна.
Вона у серці в будень і у свято,
Свята і найдорожча нам вона.
Спішу навчити гарно розмовляти,
Тож, як на крилах, вже до вас лечу.
Щоб ви навчились грамотно писати,
Думки висловлювати правильно навчу.
Розкрию таїну одвічну й силу слова,
Яке лікує й рани заживля.
Піднести до висот завжди готове,
Бо рідним словом серце промовля.

Заходить книжка «Я і Україна» і звертається до дітей.

я і україна

І я прилину в світ ваш неодмінно,
Цікава книжка — Я і Україна!
Я розкажу історію народу,
Цікаве все про матінку-природу.
А ще про те, як в цьому світі жити,
Все про культуру як людей любити.
І про Вітчизну, що для всіх одна
Й що зветься Україною вона.
А всі ми — українці — її діти,
Й свою Вітчизну будемо любити.

16 учень

Ми раді всіх в сім’ю свою прийняти,
Щоб більше бачити і краще світ пізнати.
Ну, а Букварику вклоняємось доземно,
Бо знаємо усі ми достеменно:
Ми без його науки далі б не пішли,
Без рідних букв — ми б неуки були.
Тому, книжки, ми з нашим Букварем,
Давайте разом пісню заведем.

Діти виконують пісню про Букварика.

17 учень

Сюди, у залу, нас, на наше свято
Прийшло уже книжок багато.
Ми будемо науки вчити,
Щоб мудро в цьому світі жити.
Але найбільшу славу, ще раз повторю,
Складаємо сьогодні — Букварю.
Це він нам радо, щиро й без вагань
Подарував основу знань!

18 учень

Тому, Букварику чудовий, вірний друже,
Ми за твою науку дякуємо дуже!
Й сьогодні учні всі твої малі
Вклоняємося низько до землі! (Кажуть всі діти.)

учитель

А зараз ми продовжим наше свято,
Бо є ще танців і пісень багато.
Тож будемо співати, танцювати,
І веселитись та у ігри грати!

Діти співають пісні, танцюють, грають у ігри.

мальвіна

Який чудовий день! Який чарівний день!
А скільки вже гостей на нашім святі!
А скільки прозвучить тут радісних пісень —
Їх заспівають першокласники завзяті!
Сьогодні свято в них, лунати буде сміх!
Вони вже букви вивчили й читають.
Тож свято це для них і свято це для всіх!
Для тих, які вершини підкоряють!

Діти вже є. А от де Буратіно? Він не дуже хотів учитися, все до театру йому кортіло. Ох, цей Буратіно, я давно його не бачила, як там він? Десь же він мусить бути... Свята він не пропустить — це вже точно. Треба погукати...

Буратіно! Буратіно! Справи як твої?

мальвіна

Справді, можна порадіти.
Та й невже читати вмієш,
Добре і розумне сієш?
Став ти мудрим накінець.
От тепер ти — молодець!

мальвіна

От і добре! Молодець!
Зрозумів ти накінець,
Що потрібно дітям вчиться,
Це в житті всім знадобиться!

мальвіна

Ну що ж, перевірити це доведеться,
Герой-першокласник, напевно, знайдеться,
Який не боїться читати й складати...
Виходьте! Я буду вас перевіряти!

мальвіна

А перше слово буде — школа,
Виходьте, діти-букви, з кола!

А друге слово — Україна,
Його складете неодмінно.

мальвіна

Ви молодці, чудові діти,
За вас ми можемо радіти!
Ви знаєте вже стільки слів,
Скажіть, хто вас цьому навчив?

мальвіна

От молодці які у нас!
Найліпший в школі — перший клас!
Вони і загадки в нас знають,
І зараз нам їх загадають.

буратіно

Відмінно! Подивись, який я став!
Весь Букварик прочитав!
Букви вивчив, як і діти...

буратіно

Я тепер пишу, читаю,
Навіть успіх певний маю.
Й зошити мої в порядку,
Вранці я роблю зарядку.
І в театр ходжу тепер,
В понеділок і в четвер.
Там також я добре вчуся,
Я за розум вже беруся!

буратіно

То що? Починаємо свято казкове?
Воно буде гарне, веселе, чудове!
Всі букви вже вивчили діти і знають,
І пишуть диктанти та тексти читають.

буратіно

Ну, що? Нема де правди діти,
Тепер вже грамотні в нас діти!
Ми можем більше ще, повір.
Ось речення: «Ми всі за мир!»

буратіно

Виходь, Букварику, до нас,
Бо вже тобі на свято час!
Тебе ж ми любим, поважаєм,
Всі разом пісню заспіваєм!

1 учень. Відгадайте спочатку мою загадку, і ви дізнаєтесь, хто найліпший друг усіх дітей. 

Букви нам він показав,
Успіхів всім побажав.
Крок за кроком з ним ішли,
Вірні всі йому були.
А — найперша, аж до Я —
Разом букв одна сім’я!

Скажіть усі разом — Буквар!

І всі подякуємо нашій улюбленій книжці, яка дала нам найперші знання!

 

2 учень. У мене такі загадки для вас:

Чорний Іван, дерев’яний каптан: де носом проведе, там помітку кладе.

Снігові поля, чорні грачі, хочеш розумним бути — бери і вчи!

 

3 учень. Тоненьке, кругленьке, серце чорненьке. Хто на його слід погляне, думку його взнає.

 

4 учень. Відгадайте і мої загадки:

Утрьох їдуть братці верхом на конячці.

А тепер відгадайте ще одну. Біла рілля, чорне насіння, лиш той посіє, хто розуміє.

 

5 учень. А мої відгадаєте?

Не кущ, а з листочками; не сорочка, а зшита; не людина, а навчає.

Хто мовчить, а всіх людей навчить?

 

6 учень. Бачити — не бачить, чути — не чує, мовчки говорить, добре мудрує.

 

 

7 учень

Ви бачите, які в нас діти?
Уміють все вони робити.
Багато загадок всі знають,
Й самі уже казки читають.
Бо за науку добре брались,
Учились і не лінувались.
Тож радості у всіх багато —
Розумні всі прийшли на свято!

8 учень

Тепер вже можна й святкувати,
Й веселу пісню заспівати.
Тож гарна пісня хай лунає,
А з нами — цілий світ співає!

казка

Я — наша українська казка,
Прийшла із глибини віків.
У мені правда, мрія, ласка
І дух народу не зітлів.
В мені є сила і відвага,
Природи вічна таїна.
Сміливість і людська звитяга,
Чарівність, радість, дивина.
Я — ніби та жива криниця,
В якій ти не побачиш дна.
Лиш зіронька у ній іскриться,
Як мрія людства чарівна.

Послухайте уривки з ваших улюблених казочок і пригадайте їхні назви.

1. Ближче, ближче, човнику, до бережка — це моя матінка снідати принесла!

2. Ні, дідусю, не пила й не їла: бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку, вхопила водиці крапельку, — тільки пила, тільки й їла.

3. Ну й пісня ж гарна! — каже Лисичка. — От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язичок, щоб чутніше було.

4. Піди та скажи своїй дочці: нехай вона прийде до мене в гості, та так, щоб ні йшла, ні їхала, ні боса, ні взута, ні з гостинцем, ні без гостинця. А як цього не зробить, то лихо буде.

Той, хто народні казочки читає,
Він, ніби із джерельця, воду п’є.
По вінця серце й розум напуває,
Бо щира мудрість у казках тих є.

 

9 учень

А ми не тільки з Букварем дружили,
У нас ще й математика була.
Ми яблучка й цукерочки лічили,
Задачка теж у клас до нас зайшла.

10 учень

Тож, Математико, іди до нас хутчіше.
Бо ж ти дала багато нам понять.
З тобою разом буде веселіше,
Ти ж з нами стільки провела занять!
Ми цифри вивчили і знаки добре знаєм.
Без математики у світі — не прожить!
Тепер ми додаємо, віднімаєм,
Ще навчимося множити й ділить.

 

математика

Я рада, що мене ви запросили
У цей святковий, урочистий день.
Я знаю, що мене ви полюбили,
Тож разом поспіваємо пісень!
І приклади із цифр моїх складемо,
Обчислимо їх за короткий час.
А результат ми правильний знайдемо,
Бо ж недаремно я учила вас!

математика

Молодці, це перші перемоги,
Ще будуть, мабуть, труднощі не раз.
У математику вас поведуть дороги,
Тож старайтесь, діти, в добрий час.

 

віслючок

Станьте! Порахую вас!
Хлопчик — друг мій — це вже раз!
Два — це я! Собачка — три!
Наче три богатирі!

віслючок

Нас є три й цукерки три.
Хлопчику — на! І ти — бери!

 

 

 

собачка

Ой-йо-йой! А я пропав,
Нас Віслюк порахував.
Ой-ой-ой! Гав-гав-гав-гав!
Нас Віслюк порахував...

собачка

Я боюся, гав-гав-гав,
Знову він порахував...

 

хлопчик

Ну то й що? Тобі болить?
Чи за вушками свербить?
Ти чого так налякався,
Що вмирати вже зібрався?
Віслючок у школі вчився —
От рахунок й знадобився.
Бо ж цукерки в нього є,
Він їх нам пороздає.

хлопчик

Їж цукерочку смачненьку
І не бійся, мій маленький.
Ти за літо підростеш
І до школи теж підеш.
Там навчишся рахувати
І читати, і писати.
Будеш вчитися щодень,
Ще й співатимеш пісень.
Ось так, як ми!

 

11 учень

Усі ми ходимо до школи
І пізнаємо з юних літ
Усе, що бачимо довкола,
Увесь чарівний дивосвіт.

 

 

12 учень

І з кожним роком більше й більше,
Потрібних знань здобудем ми.
Науки будуть все складніші,
Та ми у світ йдемо людьми.
Тому багато треба знати,
Про Всесвіт і людське життя.
Книжок багато прочитати.
Минуле знати й майбуття.

13 учень

А в цьому книги допоможуть,
Які до нас прийдуть у клас.
Вони усе на світі можуть,
Тож познайомитися час.

14 учень

Ось Читанка, що без вагання
Розвине техніку читання.
Нам допоможе зрозуміти,
Як треба в цьому світі жити.

 

читанка

Я — Читанка, щоб всі читали
Й казок, легенд багато знали.
Тут вірші є, оповідання
І різні для дітей завдання.
Про дивний світ і про культуру
Вмістила я літературу.
Щоб виучилися й читали,
Цікавого багато знали.
Тут є прислів’я і лічилки,
Ще скоромовки та мирилки.
Щоб всі ви мудрими були
Та в світ розумними ішли.
Що швидше навчитесь читати,
То більше зможете пізнати.
В мені є пісня колискова,
Й звучить чарівна рідна мова.
Щоб ви чудово розмовляли
Та розуму всі набирали.

15 учень

Прихилиться до слова слово,
Й полине українська мова.
Чарівна, дорога і мила,
Що по землі оцій ходила
У всі віки, у всі часи.
Вона з веселки і з роси,
Вона з промінчика ясного,
З травички і струмка дзвінкого.
Вона — з любові — рідна мова,
Чудова, світла, барвінкова.

 

українська мова

Я ваша мова, діти, рідна мова!
Іду до вас із глибини віків.
Щоб донести до вас чарівне слово,
Що найрідніше з-поміж інших слів.
Бо різних мов на світі є багато,
А рідна мова — в кожного одна.
Вона у серці в будень і у свято,
Свята і найдорожча нам вона.
Спішу навчити гарно розмовляти,
Тож, як на крилах, вже до вас лечу.
Щоб ви навчились грамотно писати,
Думки висловлювати правильно навчу.
Розкрию таїну одвічну й силу слова,
Яке лікує й рани заживля.
Піднести до висот завжди готове,
Бо рідним словом серце промовля.

я і україна

І я прилину в світ ваш неодмінно,
Цікава книжка — Я і Україна!
Я розкажу історію народу,
Цікаве все про матінку-природу.
А ще про те, як в цьому світі жити,
Все про культуру як людей любити.
І про Вітчизну, що для всіх одна
Й що зветься Україною вона.
А всі ми — українці — її діти,
Й свою Вітчизну будемо любити.

16 учень

Ми раді всіх в сім’ю свою прийняти,
Щоб більше бачити і краще світ пізнати.
Ну, а Букварику вклоняємось доземно,
Бо знаємо усі ми достеменно:
Ми без його науки далі б не пішли,
Без рідних букв — ми б неуки були.
Тому, книжки, ми з нашим Букварем,
Давайте разом пісню заведем.

 

17 учень

Сюди, у залу, нас, на наше свято
Прийшло уже книжок багато.
Ми будемо науки вчити,
Щоб мудро в цьому світі жити.
Але найбільшу славу, ще раз повторю,
Складаємо сьогодні — Букварю.
Це він нам радо, щиро й без вагань
Подарував основу знань!

 

18 учень

Тому, Букварику чудовий, вірний друже,
Ми за твою науку дякуємо дуже!
Й сьогодні учні всі твої малі
Вклоняємося низько до землі! (Кажуть всі діти.)

буквар

Я дітям всім допомагав,
Але старання вимагав.
Усі сьогодні букви знають,
Гарненько пишуть і читають.
Ні в кого сумнівів нема,
Що вчення — світ, невчення — тьма!
А хто знання хороші має,
Той навіть мур міцний зламає!
Тож у житті потрібно вчиться.
Наука завжди знадобиться!
Слова ці діти зрозуміли
Й відразу букви всі завчили.
Я задоволений всіма,
Лінивих серед вас — нема!
І навіть друг наш, Буратіно,
Всі букви вивчив на «Відмінно»!
Усі розумні, всі читають.
А скільки загадок вже знають!
Казок багато прочитали,
Й самі казки уже складали!
Навчилися всього багато
І от тепер прийшли на свято.