Свято Букваря "Прощавай, Букварику!"

Про матеріал
Поданий матеріал допоможе вчителю 1 класу підготувати радісне свято прощання з Букварем - головною книгою першачків, розвивати пам'ять, естетичні смаки; виховувати почуття любові до світу знань, інтерес та бережливе ставлення до підручників та книг.
Перегляд файлу

Свято Букваря

«Прощавай, Букварику!»

 

 

 

 

 

Вчитель Опорного закладу загальної середньої освіти Розумівська школа Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області

Русанова Людмила Вікторівна

 

 

Мета: вчити дітей виразно декламувати вірші; розвивати пам'ять, естетичні смаки; виховувати почуття любові до світу знань, інтерес та бережливе ставлення до підручників та книг.

 

Обладнання: зал прикрашений повітряними кульками, гірляндами з кленових паперових листків (із обкладинок старих зошитів), на яких яскраві різнокольорові літери. У центрі плакат (півколом) «Прощавай, Букварику!», а навколо «Спасибі, Букварику!», «Вік живи – вік учись», «Наука в ліс не веде, а з лісу виводить». На сцені вазони з живими квітами. У дітей на голові кокошники з буквою, а на грудях – емблеми з написом по колу: «Свято Букваря», а в центрі буква.

 

                         (Діти заходять під веселу музику)

Слово вчителя: оголошення теми свята.

Слово учням:

1.Є святкових днів багато

   На листках календаря.

   А між ними й наше свято –

   Вшанування Букваря.

2.В 1 класі урочистий

   День прощання з Букварем.

   Пригадай, що й ти колись – то

   Був маленьким школярем!

3.На веснянім видноколі

   Зайнялась зоря

   Свято в школі, свято в школі

   Свято Букваря!

4.Любі гості, мами й тата,

   В нас Букварикове свято.

   Добре, що прийшли до нас

   В наш веселий 1 клас.

5.Ми усіх гостей вітаємо,

   І дуже вам радіємо,

   Бо всі ми букви знаємо,

   Бо ми читати вміємо.

6.Нам Буквар вже не потрібен

   Гордо кажуть першачки.-

   Ми й читаємо несхибно,

   Ми вже й пишем залюбки.

7.Ми навчилися читати,

   Ми навчалися писати,

   Ми зустріли в школі

   Навчання зорю.

   І сьогодні усі разом від щирого серця

   Ми приносим подяку своєму Букварю!

 

(Звучить пісня «Букварик» - https://allminus.com.ua/minus/1839)

 

Вчитель: Сьогодні друзі ми зібрались, щоб сказати добрі слова тому, хто був другом, хто кожну мить мовчав, але вчив нас трудитися. Давайте вшануємо нашого дорогого Букварика, оплесками його запросимо до нас.

 

Буквар: Ось і я, мої друзі, дуже радий вам.

              Я мандрую по країнах, я з абеткою дружу.

              І малечу рік мене листають ніжні пальчики нові.

              Хай же розум розвивають любі дітоньки малі.

  • Діти, а ви любите казки? Та й хто ж їх не любить!

Спробуйте відгадати, про якого героя йде мова:

До школи прямує хлопчик дерев'яний,

Чомусь потрапляє у цирк полотняний.

Відома ця книжка тобі, чи не так?

В пригодах яких побував цей хлопчак?

 

Мальвіна: Добрий день, діти! Тут знаходиться бібліотека? Де тут бібліотекар?

Бібліотекар: Добрий день, дівчинко! Чим я тобі допоможу?

Мальвіна: Мені потрібний Буквар. У мене є учень Буратіно. Він продав свій Буквар, щоб сходити до театру. І тепер не відомо, як його навчити добре читати. Ви мені допоможете?

Бібліотекар: Звичайно, я видам тобі Букварик, але не відразу. Спочатку я повинна виписати тобі читацький квиток. Без нього книги в бібліотеці одержати не можна. А ти можеш поки що почитати або поговорити з дітьми.

Мальвіна: У вас так багато хлопчиків! Цікаво, хто займається їх вихованням? Це така важка справа! Я нещодавно виховувала Буратіно. Знаєте, як він сидів? Підігнувши ного під себе! Чай пив прямо з чайника, а у вазу з варенням залазив пальцями і потім облизував. Математику взагалі не знав! Читати не вміє й досі!

Буратіно: Привіт! Ось я вас усіх і знайшов! Тут не було такої…з великим голубим бантом? Ой! (Побачив Мальвіну)

Мальвіна: Що ви тут робите, неслухняний Буратіно?

Буратіно: Я шукаю Буквар.

Мальвіна: Все-таки заговорила совість!
Буратіно: Так, так! Тортіла заговорила. Я тепер знаю, де знаходиться золотий ключик. Він знаходиться… я сховав недалеко звідси.

Мальвіна: ось тобі Буквар. Давай читати. Яка перша буква? А яке слово тут записане?

Буратіно: Арлекіно.

Мальвіна: А ось і неправильно.

Буратіно: Артемон.

Мальвіна: Дуже соромно. Хай вам допоможуть діти, а то у вас Буратіно, нічого не виходить.

Діти: (хором) Азбука!

Бібліотекар: Хто-небудь знає, чому азбука так називається? Буквар – це зрозуміло: в ньому букви, тому й буквар. Це просто. Із азбукою теж нескладно. Вся справа в тому, що це слово дуже давнє. У наших предків, як і у нас, буква А починала алфавіт, але називалась вона «АЗ». За нею йшла буква Б, а називалась вона «БУКИ». «АЗ» та «БУКИ» - і вийшла азбука.

Мальвіна: Ну, а далі, що у нас, Буратіно? Назви правильно букви.

Буратіно: Незнаю (виходить, сідає).

 

(Звучить пісня про Буквар - http://www.minus.lviv.ua/minus/artist/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0%20%D0%97%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0/rec/44315/)

 

Учень: Може, хтось дорікне, що ми не знаємо азбуки!

            Ні, друже Букварику! Ми дуже старались!

Буквар: От ми гуртом і розберемося, як тут мене учили!

              Чи всі зі мною, Букварем, весело дружити!

               Хай кожен гість перевіря, чи знають діти Букваря?

              Букви – знаки, як бійці, на парад дружно і швидко шикуйсь!

Голосні! Приголосні! Літера, що не позначає звука! Рівняйсь! Струнко!

Перекличка: раз, два, три! Перша буква говори!

 

Веселе місто Алфавіт, йому сьогодні наш привіт.

До нього нам лягає путь. У ньому літери живуть.

 

                (Букви говорять вірші з абетки)

Учитель: Буратіно, а ти хочеш ходити в школу? Навчитися писати, читати, рахувати? Ми чули від Мальвіни, що ти дуже невихований. У школі, Буратіно, вчать не тільки букви, а вчать культури поведінки. Діти знають «чарівні слова». Зараз пограємо у гру «Не помились, будь ласка».

Мої команди треба виконувати тоді, коли я скажу «буд ласка».

(вчитель подає команди: встаньте, БУДЬ ЛАСКА, підніміть руку, тихесенько сядьте).

 

Мальвіна: Бачиш Буратіно, які тут виховані учні! Я думаю, що ти зрозумів, які це слова «чарівні». Не забувай про них, будь ласка.

Буратіно: Треба і мені швидше братися за навчання. Але де ж я візьму буквар?

Мальвіна: Твій Буквар знаходиться в країні «Букварії», але двері в цю країну можна відкрити лише золотим ключиком.

Буратіно: Зараз я швиденько збігаю за ним.

 

                   ( Гра «На увагу»)

Коли я подзвоню дзвіночком 1 раз – треба двічі підстрибнути на місці.

Подзвоню двічі – ви тричі сплеснете в долоні.

Тричі подзвоню – треба підняти вгору праву руку.

Молодці! А де ж Буратіно? Поки він не прибіг – заспівайте нам пісеньку.

 

(пісня «Вчимося в нашій школі» - http://v4utelka.blogspot.com/2016/12/blog-post_77.html)

 

Буратіно: Я так поспішав, я так поспішав, друзі мої! Подивіться: У мене в руках золотий ключик. Він допоможе відкрити двері в чудову країну «Букварію».

 

Вчитель: Ми дуже раді, Буратіно, що ти подружився з дітьми, а головне – ти. Як і всі діти, хочеш вчитися. Буратіно, кому ти доручиш відкрити двері у країну «Букварію»?

Буратіно: Директору школи.

Виступ директора школи.

 

(танок від дівчаток).

 

Буратіно: Ура! Ось і мій Букварик! Та тут багато книжок, їх не прочитати всі одразу. Подарую їх дітям, хай читають, а вчительці, котра їх вчить, ці – квіти. Як звуть вашу вчительку? (дарує квіти, бере свій Букварик, і збирається ідти).

Вчитель: Куди ж ти, Буратіно?

Буратіно: Мені дуже хочеться швидше наздогнати дітей у навчанні. Піду вчити алфавіт. А вам бажаю успіхів!

Вчитель: Зачекай Буратіно, ми заспіваємо тобі на прощання пісню.

   (діти співають пісню «Гей, чули, чули…» -  http://minus.lviv.ua/minus/artist/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%20%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8F/rec/28352/)

 

Буквар: бачите, діти, ви так цікаво розповідали про свою школу, показали, що вже навчилися, що і я захотів учитися. Мені сподобалося ваше свято. Але час нам з вами прощатися. Я прощаюсь з вами, та перед цим хочу познайомити вас з новими підручниками.

Читанка: Я ваша перша читанка, красива в мене свитонька.

                 Цікаві сторінки є вірші і казки.

                 Покажу вам 100 земель ще й космічний корабель.

                 Даруватиму щодня і забави, і знання.

Українська мова:

Як найчарівніша колискова

Плекайте з дитинства рідна мова.

То піснею злине, то гарною казкою,

То словом догани, то доброю ласкою.

Під мамине слово ви й виросли нишком,

Шануйте, дітки, цю гарну книжку!

 

      (Звучить пісня «Українська мова» - https://www.youtube.com/watch?v=ZFcbJEVmk4g)

 

Математика:

1,2,3,4,5!Вміють діти рахувать!

Але хто мене не знає, хай даремно не гуляє.

Як уроки діти вчать – ставлю їм 12,

А хто вчить їх трохи гірше, ставлю трієчку – не більше.

Щоби весело гулять, треба всі уроки знать!

Завжди треба намагаться знать уроки на 12.

 

Музика: До, ре, мі, фа, соль, ля, сі. Мусять вивчити усі.

                На Буквариковім святі заспіваємо усі!

 

(пісня «Вчать у школі» - http://muzlishko.ru/mp3/%D0%92%D1%87%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96)

 

Вчитель: Вчись і рости, мрій і працюй, але 1 клас свій ти ніколи на забувай!

 

Діти: До побачення , 1 клас!

 

Вчитель: Я бажаю вам, дорогі діти, хороших успіхів у навчанні, а вам, шановні батьки – бачити своїх дітей завжди здоровими і щасливими.

До нових зустрічей!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
21 січня 2019
Переглядів
463
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку