Свято «Черкащино, моя ти вишиванко,земля козацька,рідна і свята»

Свято «Черкащино, моя ти вишиванко,земля козацька,рідна і свята»

Мета: формування ключових компетентностей:

 

•    громадянської компетентності – усвідомлення місця проживання як малої батьківщини, зміцнення їх почуття національної гордості й гідності, виховання почуття патріотизму; розвиток інтересу учнів до вивчення історії, культури  рідного краю, формування життєвих компетенцій;

 

•    загальнокультурна компетентність  – формувати духовно – моральні основи життя людини;

 

        -соціальної компетентності – почуватися часткою колективу, жити з ним спільним життям, виявляти доброту, співчуття, милосердя; знати правила культури поведінки, відповідально ставитися до обов’язків;

•    ІКТ-компетентності – працювати з різними джерелами інформації.

 

Очікувані результати:

•         Формування в учнів ціннісного ставлення до держави, області, міста, народу, його звичаїв і традицій.
•         Формування в учнів поваги до інших людей, почуття гордості за свій рідний край, інтерес до поетичної та художньої спадщини Кобзаря, готовності бути гідним громадянином України, відданості справі зміцнення державності.
•         Розширення знань учнів про історичне минуле рідного краю.
•         Усвідомлення в учнів значущості навчання та виховання в розбудові та покращенні життя рідного краю.

 

Обладнання: клас святково прикрашений українськими рушниками, китицями калини, букетом з колосків; учні одягнені в українські костюми. Для демонстрації презентацій приготовлений комп’ютер та мультимедійний проектор.

 

                                                              Хід заходу

 

Вступне слово вчителя. Вітаю Вас, діти, в цьому гарно прикрашеному класі! І ви всі в українських костюмах! Одразу відчувається, що сьогодні у нас свято. А яке? 2014 рік, який ми нещодавно зустріли, незвичайний – 60 років назад 7 січня був підписаний документ, згідно якого з’явилась наша Черкаська область. Тому всі жителі Черкаського краю, в тому числі і ми з вами, святкуємо в цьому році 60 років з часу створення нашої області – наймолодшої області з усих областей України.

 

 

1 учень.

Колись створив Бог небо голубе,
І нашу землю, і зелені трави,
І воду у Росі, і жито золоте,
Й співучих птиць, що звуться солов’ями.
Людей прекрасних тут він поселив
І дав він мову щиру й гомінку
І душу дав відверту і палку,
І край назвався цей – Черкаським краєм!

2 учень.

Черкащина! Твій край казковий!
В садах буя Звенигора,
Густі зеленії діброви,
Дніпро і Рось – брат і сестра.
Тарасів край, Богдана слава
І пам’ять Корсуня жива….
Пісенний край твій величавий,
Навіки рідна сторона.

Пісня  «Рідний край».

1 ведучий. Наша Черкащина  прекрасна  сьогоденням і славна минулим. Кожна земля пишається перш за все своїми людьми. Наша Черкащина подарувала світу багато видатних письменників, акторів, поетів, співаків, вчених, композиторів, художників, педагогів. 2014 рік славиться ще однією подією – в цьому році виповнюється 200 років з дня народження нашого земляка, всесвітньовідомого українського національного поета і художника Тараса Григоровича Шевченка.

Вся його творчість – це сум і біль за Україну, яку він любив всім серцем.

3 учень. У вікні любисток, на підлозі м'ята,

У простій оправі -  книга серед книг.

Наче щедре сонце оселилось в хаті,

Як велике щастя, стало на поріг!

Мудра, світла книга - то "Кобзар" Тараса,

На столі, як свято, ясний коровай.

І пішло повір'я з прадідівського часу:

Як "Кобзар" у хаті - буде щастя, знай!

 

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля!

 

1 ведучий. Для кожного з нас Україна перш за все – це земля наших предків. І починається вона зі своєї родини, з рідної домівки, де ми народилися та живемо, де нас огортають любов’ю та турботою найрідніші у світі люди.

2 ведучий. Для нас Україна починається з вулиці, де знайоме кожне деревце та будиночок, з міста, яке назавжди залишиться у наших серцях.

1 учень. 
У рідному краї і серце співає.
Лелеки здалека нам пісню несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни течуть.
2 учень. 
Тут кожна травинка і кожна билинка
Вигойдують мрії на теплих вітрах.
Під вікнами мальви, в саду – материнка,
Оспівані щедро в піснях.
3 учень.
Над селищем рідним ясний небокрай
І чистої річки дзвінкий дивограй.
Квітують весною вишневі сади -
І де б я не був, повертаю сюди.
4 учень. 
Тут липи цвітуть – веселковий розмай.
Моя Батьківщино!  Ти мій отчий край!
Горджуся тобою, ти в серці моїм.
О, місто кохане, мій дім!
5 учень. 
Калина цвіте, верби тихо шумлять,
Пісні солов’їні у гаї дзвенять.
Край рідний!  Ти – місто дитинства мого,
Босоніж біжу до джерельця твого.
І мрію, щоб місто жило і цвіло!

Пісня «Веселкова»

1 ведучий. Одного разу Бог роздавав  подарунки. Коли закінчив, прибігла маленька дівчинка, стала під дверима та й заплакала. Почув Бог, відкрив двері тай питає:

– Чого ти плачеш,  дівчино?

– Бо мені жодного подарунка не залишилося.

І тоді Бог відказує:

– Не плач, не плач. Дам я тобі подарунок, який залишив для самого себе.

І дав їй пісню. А тією дівчинкою була Україна. Так в нашому рідному краю з’явилася українська пісня.

6 учень .

Як не любити рідну пісню

Просту, народну, славнозвісну,

Ту пісню, що співали спокон віку

Співайте люди, про гаї і жито,

Щоб веселіше нам на світі жити,

І про червону лугову калину,

Про край квітучий – рідний наш чарівний край.

Пісня про калину

1 ведучий. А як залунає музика - не сидиться на місці і вже хочеться в гурті пограти і потанцювати.

Танець “Гопак”

2 ведучий. А що вже вмів жартувати  народ  Черкащини, про це знав увесь світ. То і пісня така ж весела, життєдайна.

7 учень

З нею тепло ставало і рідно –

Ніби сонця живий промінець.

Лине пісня – і серцю привітно

Лине пісня – і лиху кінець.

Жартівлива укр. нар. пісня “Ой там на товчку.”

 

7  учень.

Ми землю любимо свою,
Красиву і величну,
Яку в жорстокому бою
Нам зберегли навічно.
Хай пам’ять нас веде
В роки далекі, грізні.      

8 учень.

Вічна слава солдату-герою
І солдатові без нагород –
Хто загинув хоробро у бою,
Захищаючи рідний народ.
9  учень.

Вічна слава бійцю рядовому,
Як і маршалу слава оця,
Хто поліг біля отчого дому
Смертю мужності, смертю бійця.
10 учень.

І однаково боляче нам,
Бо бійців рядових і героїв
Смерть оцінена рівно – життя!

11 учень.

Поклонімося ж тим, хто поліг у бою,

Хто покрив землю рідну собою,
Поклонімося всім, хто впав у бою,

Хто відстояв нашу свободу.

Хвилина мовчання

  1 учень.

Черкащина – земля мого коріння,

З тобою ми зріднились недарма.

Порогу отчого благословення

Ріднішого й дорожчого нема!

2 учень.

Черкащино, моя ти вишиванко!

Родюча, щедра,лагідна земля.

Рожевим ви шиватиму світанки,

Зеленим вишиватиму поля.

Вчитель. Діти, я знаю, що багато хто з вас любить подорожувати Україною, Черкащиною. І  славне минуле нашої Черкащини надихнуло наших екскурсоводів на проведення віртуальної екскурсії по визначних історичних місцях нашого краю.Тож подорожуємо Черкащиною!

Екскурсовод 1 :

На Черкащині в с.Суботів народився гетьман українського козацтва- Богдан Хмельницький.

Недалеко від Суботова  розташовано село Буда, де росте тисячолітній дуб. Легенда свідчить, що якщо три рази обійти навколо дуба і загадати бажання, воно обов'язково збудеться.

Екскурсовод 2: Черкаська область, передусім, відома як батьківщина українського генія, поета і художника Тараса Шевченка, який  народився в селі Моринці.  Поет був похований в Каневі на Чернечій горі. Круті східці приведуть вас на вершину пагорба  до бронзового  Кобзаря, який дивиться на Дніпро.

Екскурсовод 1: Іншим пунктом нашого туристичного маршруту є місто Корсунь-Шевченківський. Тут, на березі річки Рось, розкинулася красива садиба князів Лопухіних побудована в XVIII столітті. Місто також відоме на початку 1944 року одною з найбільших битв Другої світової війни.

      Існує ще одне місце в Черкаській області. Це Софіївський  парк в місті Умань.

Екскурсовод 2: Історія міста Кам'янки пов’язана з діяльністю Декабристів і з іменами Пушкіна, Чайковського і інших відомих людей.  

 

1 ведучий. Наше місто – найрідніша маленька батьківщина, бо як каже народна мудрість: «В гостях добре, а вдома краще.»

1 учениця.

Сміла… Для мене миле слово.

Якоїсь сповнене незнаної краси.

І чуєш, ніби тиха колискова,

Бринять краплиночки сріблястої роси.

2 учениця.

У гаї дзвінко соловей співає,

Шумлять ліси і бринять жита.

Чути, як зозуля десь рахує

Комусь веселії і довгії літа.

3 учениця.

Багато гарних міст на світі.

Та наймиліш,де народився ти

Це моя Сміла сонцесяйна,

Прекраснішої в світі не знайти.

4 учениця.

У цім місті народивсь і я,

У нім живуть мої батьки,

Куди не глянь – дерева й квіти,

І все прекрасно навкруги.

5 учениця.

Сміла – це краплиночка на карті,

Це дівчини сміливої краса.

Ну а чого б без неї  були б варті

Ми з вами, кожен зокрема?

 

6 учениця.

Пливуть літа, мов птиці в небі синім,

Дитинства сонечко зійшло.

Моє рідне місто на Україні

Казковим  буйним цвітом розцвіло.

1 ведуча. Чи знаєте ви, чому наше місто має таку назву? Ось послухайте легенду. ...Чорною хмарою посунули татари на землі придніпровські. Зібрав тоді хоробрий князь військо своє і вирушив у похід. Спинився табором у лісі над Тясмином. Почав думати-гадати, як би зайти до татарина з тилу, вдарити зненацька. Але ж довкола ліс дрімучий, болота непрохідні.

2 ведуча. Раптом перед князем дівчина з’явилася. «Знаю, - каже, - я стежину потайну. Можу нею провести твою дружину у тил ворога». І пішли за дівчиною воїни-русичі, які здолали тьму-тьмущу татарви у січі кривавій, тільки дівчини не вберегли... Поховали воїни героїню над Тясмином і назвали Смілою, а містечко Тясьмине на її честь перейменували на Смілу.

1 ведуча.

... З бійниць гармати без упину били,

Над Тясмином ватага наче рій.

Тих вояків, що вчора відступили,

Сміливиця вела в останній бій.

І раптом зойкнула... і впала в руту-м'яту...

І голови схилили козаки...

Та хто ж вона? І як її хоч звати?

І Смілою назвали навіки.

1 учень.

Люблю я у рідному краю

Пропахлі вітром колоски .

І мамині руки, і ті стежки

Якими вранці йду до школи.

І перші проліски в гаю,

І щедре сонечко в блакиті.

Люблю я рідну землю свою:

Вона найкраща в цілім світі.

2 учень.

Горджуся родом хліборобів,

Майстрами хліба і землі,

Шаную скромний їх доробок,

Діла великі і малі…

Ось дар священний їх – хлібина –

Лежить у мене на столі,

Неначе пісня голубина,

неначе сонце на крилі.

3 учень.

Є школа – найкраща за всі на землі,

Одна як матуся у мене єдина.

Над нею у вирій летять журавлі,

За ними - дитинства щасливі години.

4 учень.

Від дзвоника до дзвоника –

Найкращі відкриття.

Цей дзвоник, ніби сонечко,

Веде нас у життя.

5 учень.

Школа, школа – наша берегиня,

Найрідніша стежка до мети.

Там, де двір широкий,

Там, де небо синє,

Час веселим дзвоником летить.

6 учень.

Вузенька стежечка до рідної школи

Мене над Тясмином щоранку веде.

І я цю дорогу, цю стежку ніколи,

Повік не забуду й не зраджу ніде.

7 учень.

Дитинство і радість,

Палкі сподівання,

Улюблена школа під дахом твоїм!

Ти віра й надія,

Ти дружба й журба,

Натхнення і  мої мрії!

Пісня «Дитинства світ»

1 ведучий. Ось і підходить до кінця наше свято.

2 ведучий.

Всім сонячних ранків і радості в хату,

Друзів багато не тільки на свято.

Миру в родинах, плоду на вітах,

Щастя, здоров’я  народу на многії літа!

1 ведучий.

Ось на цьому слові бувайте здорові.

Не забувай Шевченка спів

Про горду славу козаків.

Не забувай, що ти дитина

Землі, що зветься Україна.

Учні виносять коровай.