Свято ""День матері"

Тема: Свято матері.

Мета: виховувати любов та повагу до матері, збагачувати словниковий запас учнів, розвивати памʼять.

 

Вчитель:

 

Нехай світанок цей травневим святом

Над цілим світом зоряне цвіте.

Хай сяє сонцем в серці слово мати,

Таке незгасне, вічне, молодо-ясне.

 

Шановні гості! Дорогі діти, батьки! Вітаємо Вас з святом матері!

 

Дівчинка:

 

Знаю я слово у цілому світі

Краще й тепліше від сонця і квітів.

Слово це пестить, голубить і гріє,

В душу дитячу вселяє надії.

Помандрувало від роду до роду

І освятило людину й природу.

Хай же це слово завжди буде святом-

Будемо маму свою шанувати.

 

Ведуча 1:

Мама, мати, матуся…  Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо ним ми звертаємось до найближчої, найдобрішої, найкращої, наймилішої для наслюдини. Тільки вона нічого непожалкує для своєї дитини, це вона в хвилину небезпеки ніколи не згадає про себе, все віддасть для того, щоб захистити свою дитину, зазнає будь-яких труднощів, щоб жилось їй краще. Віддасть усю свою мудрість душі, тепло свого сердця,своє здоров'я.

Ведуча 2:

Любов материнська не знає кордонів, страху, сумнівів. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє нас перед безоднею. Мати тяжко страждає, якщо ії дітей спіткало лихо, і розквітає, стає молодшою, веселішою, сильнішою, коли бачить, що ії діти виросли порядними людьми.

Ведуча 1:

Слово "мама" росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить вечорова зоря, і гладить по головці рідна рука. Мати - захист і притулок для дитини, вона її опора і совість. Все, що є в нас найкращого, все від неї, від рідної неньки.

Ведуча 2:

У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, коли травами і квітами замаїться земля, теплий весняний вітер приносить до нас Свято Матері.

Ведуча 1:

Вперше в Україні це свято відзначали в 1929 році у Галичині. Символом памяті в цей день стала квітка на грудях дітей: рожева означала шану живій матері, біла – померлій...

Дівчинка:

Моя нене найдорожча,                                                                Наймиліша в світі!                                                                          Прийми, нене, в своє свято                                                                     Від доні всі квіти.

Хлопчик:

Кожна квітка тобі скаже,                                                                           Як тебе кохаю,                                                                                           Кожна шепче, чого щиро                                                                           Я тобі бажаю.

Хлопчик:

І фіалка тобі скаже,                                                                                        Що моє серденько                                                                                     Б'еться щирою любов'ю                                                                                   Все для тебе, ненько.

Хлопчик:

Буду вчитись, підростати,                                                                                         Виростать, мужніти.                                                                                               Мамі буду дарувати                                                                                                        Я найкращі квіти!

Дівчинка:

Можна у світі чимало зробити:                                                              Перетворити зиму на літо,                                                                                                                      Можна моря й океани здолати,                                                                                         Гору найвищу штурмом узяти,                                                         Можна пройти крізь пустелі і хащі,                                                     Тільки без мами неможна нізащо.                                                                               Бо найдорожче стоїть за словами:                                                                       "В світі усе починається з мами!" 

Ведуча1:

Велика і щаслива країна – дитинство. Із дитинства виходять, та до нього не повертаються. Немає чарівних слів, немає мага, який би повернув нас в дитинство. Єдине, що нас єднає з ним це – люба матінка і її колискова пісня.

Дівчинка:

Колискова пісня, колискова-                                                                    То найперша материнська мова.                                                                    Пахне вона м'ятою і цвітом.                                                                           Чебрецевим і суничним літом.                                                                          Пахне молоком і споришами.                                                                                   Скільки в ней ласкавості і шани.                                                                                        І надій, і сивини гіркої.                                                                                 Колискова пісня, колискова -                                                                                         То щаслива материна мова.

Ведуча 2: 

Мами  встигають скрізь: і вдома, і на роботі. Тому, що у нашої мами невтомні руки і золоте серце.

Хлопчик:

Я  прокидаюся рано -                                                                                                                    І зразу, хоч ще невстаю,                                                                                           Тільки спросоння погляну,                                                                                            Бачу матусю свою.

Дівчинка:

Мати – досвітня пташина,                                                                                                                                          Здосвіту вік не зімкне,                                                                                          Ходить по хаті навшпиньки,                                                                                                  Щоб не збудити мене.

                                                                                                                                                              Хлопчик:

Мати – то сонечко рідне,                                                                                   Сонечко, ясне,земне,                                                                                                                                 Слово її заповітне                                                                                                                          Гріє і живить мене.

Ведуча 1:

В усіх піснях і заклинаннях ми бачимо маму на зорях – вранішніх і вечірніх. І сама вона давно стала зорею, образом усього нашого життя – незгасним. Немеркнучим у пам'яті. Зорею, що світить звідусіль, - з усіх доріг і відстаней.

Дівчинка:

Вони від роботи шорсткі, але найкращі,найтепліші, найрідніші...  Маміни долоні теплі й нйжні                                                                                     Вони зігрівають, як сонце весни.                                                                             Коли ти засмучений, або хворий трохи                                                              Вони доторкнуться – й хворобу зняли.                                                           Коли в душі хмарно або грім гримить                                                                Завжди поряд рідна матуся стоїть.

Хлопчик:

Підняли мене с колиски                                                                                              Ніжні руки мами.                                                                                                     Берегли від горя-лиха                                                                                                    Днями і ночами.                                                                                                       Вчили на землі стояти                                                                                                       І ходити вчили,                                                                                                                                         А коли бувало важко -                                                                                                                                    Додавали сили.                                                                                                                              Працьовиті та невтомні,                                                                                                                                                  Ласкою зігріти.                                                                                                                    Руки мамині для мене                                                                                     Найсвятіші в світі.

 Музичний подарунок.

 

 

Хлопчик:

Бува таке, ми скажем прямо,                                                                                      Що через нас сумують мами.                                                                                   Тож всі сьогодні просим вас –

Усі діти:

ПРОБАЧТЕ,   ЛЮБІ МАМИ,   НАС !!!

Дівчинка:

Мамо рідна, добра, мила!                                                                                                  Як іще назвать тебе?                                                                                                                Це для мене ти пошила                                                                                                  З шовку плаття голубе!

Хлопчик:

Ти мені читаєшь книжку,                                                                                            Хочеш розуму навчить.                                                                                                             Ляжу спати – ходишь нишком,                                                                                                                                  Щоб мене не розбудить!

Дівчинка:

Захворію хоч злегенька -                                                                                                         Цілу ніч не будеш спать.                                                                                                    Тож дозволь, тебе, рідненька,                                                                                                    За усе поцілувать!!!

 

Хлопчик:

 

Мамо, рідна! Квіти всі тобі!

Щоб не гасло сонце у журбі,

Кожну крапельку душі до дна,

Щоб ніколи не була сумна.

 

Ведуча 1:

 

 Мама… Вдумайтесь, діти, як гордо звучить це слово. В народі живе багато хороших, ласкавих слів про матір. Ми не знаємо, хто вперше сказав, але вони часто повторюються і переходять від одного покоління до іншого, з вуст в уста.

 

Ведуча 2:

 Мати, як сонечко, зігріває нас усе життя. Нам завжди потрібна її ласка, погляд, ніжне слово. І чим більша наша любов до неньки, тим світліше і радісніше життя. Це тому, що вона нам бажає тільки добра. Умійте цінити любов матері, не ображайте її різким словом, неслухняністю.

 

Музичний подарунок.

 

Хлопчик 1:

 

 Як добре нам жити і знати,

І вірити, друзі, весь час,

Що кращого слова, як Мати,

Немає у світі для нас.

 

Дівчинка 1:

 

Вона, мов зоря світанкова,

Як хліб і людська доброта,

Як мова твоя колискова,

Як доля і правда свята.

 

Хлопчик 2:

 

Є у кожної дитини

Матінка єдина,

Та, що любить нас і дбає,

Розуму навчає.

 

Хлопчик 3:

 

Є у кожної дитини,

Навіть сиротини,

Наша мати соловʼїна –

Рідна Україна.

 

Хлопчик 4:

 

Є у кожному серденьку,

Є – і буде жити

Божа Мати – наша Ненька

Мати всього світу.

Дівчинка:

 

Допоки мати жива

Поспішайте сказати найніжніші слова:

Рідна мамо! Живи!

Найдорожча у світі – це ти!

 

Хлопчик:

 

 Хай сніги не падають на скроні,

Квіти щоб і пахли і цвіли.

Щоб у мам не морщились долоні,

І щоб мами вічними були!

 

Вистава «Вовк і семеро козенят» на новий лад.

 

Пісня про маму.

 

Вчитель:

 

Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу побажати всім – дорослим і дітям памʼятати про тих, хто дав нам життя, цінувати їх, бо життя їхнє не вічне, щоб не довелося потім карати себе за те, що не сказав, чи не зробив.

 

Лунає пісня «Посіяла мати літа свої, літечка житом…».

 

Вчитель:

 

Тож бережіть своїх матусь, будьте їхньою надією і опорою. Бажаю вам всім: любові від матусь, поваги від дітей, а щастя і здоровʼя від Бога.