17 липня о 18:00Вебінар: Відеоуроки: як створювати якісний контент для Ютубу

Свято до Дня української писемності

Про матеріал

Розробка виховного заходу приурочена Дню української писемності . Буде корисною для педагогів-0організаторів , вчителів української мови , вихователів ГПД, вчителів початкової школи.

Перегляд файлу

Сценарій до Дня української писемності та мови

"Українська мова - наш скарб"


 

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8155/content/4.jpg

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/8155/content/6.jpg

 

Сценарій до дня української писемності і мови

Мета. Формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. Ознайомити дітей з українськими обрядами і звичаями. Пробудити почуття національної гідності. Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.

(На сцену виходять ведучі хлопчик і дівчинка в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишиваному рушнику).

Дівчинка

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Хлопчик

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром.

Для людей відкрита хата наша біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

(Під музику в зал заходять учні, одягнені в український одяг)

Господиня. Шановні вчителі, діти, гості, запрошую вас до нашої господи на хліб, на сіль на слово щире, на бесіду мудру – на свято української писемності та мови.

Вчитель Так багато слів уже сьогодні прозвучало на цьому місці. День української писемності та мови — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 "Про День української писемності та мови". В Указі зазначено: "Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця".

      Нестор-літописець — письменник-агіограф, основоположник давньоруської історіографії, перший історик Київської Русі, мислитель, вчений, ченець Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст. Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ».

       Колись у давнину цього дня віддавали до школи дітей. Нестор стверджував, що головне, вчитися треба все життя багато, старанно і постійно. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».

           Традиційно, в День української писемності та мови покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси тощо. Всі вони присвячені темі писемності та грамотності. Традиційно у цей день українці пишуть Всеукраїнський диктант національної єдності. 

Вчитель Діти, ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Ви здогадались, що я маю на увазі.

Учні (хором)

Це наша рідна мова!

Дівчина Мова

Сію дитині в серденько ласку,

Сійся-родися ніжне «Будь ласка!»,

Вдячне «Спасибі!», «Вибач!» тремтливе –

Слово у серці, як зернятко на  ниві.

«Доброго ранку!», «Світлої днини!»

Щедро даруй ти людям, дитино,

Мова барвиста, мова багата,

Рідна і тепла, як батьківська хата.

Вчитель

Українська мова багата на слово...

Хлопчик У нашій світлиці сьогодні тепло і світло, то ж давайте поговоримо про нашу рідну мову.

Господар.  Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір'я бабусі чи дідуся, до яких ви їздите у гості.

.А скажіть-но, діти, де уперше ви почули звуки рідної мови? Чи запам’ятали ви ніжні і чарівні звуки колискових пісень, які співали вам неньки у дитинстві?

Відповіді дітей.

Учень.

Колискова пісня, колискова —

то найперша материна мова.

Пахне вона м’ятою і цвітом,

чебрецевим і суничним літом.

Пахне молоком і споришами...

Скільки в ній ласкавості і шани,

скільки в ній тривожності людської,

і надій, і сивини гіркої...

Колискова пісня, колискова —

то солодка материна мова.

Звучить колискова у виконанні

1-й учень.

Не посмій забути Маминої мови.

Нею квітне поле, І гудуть діброви.

Можеш призабути Запах рути-м’яти,

Але рідну мову Мусиш пам’ятати.

2-й учень.

Можеш не впізнати Голосу діброви,

Та не смій зректися Маминої мови.

Бо як відречешся ,Кине тебе пісня,

Будеш ти без неї Наче вишня пізня.

До хати входить дідусь, діти радіють.

Дідусь

Вивчайте, любіть свою мову,

Як світлу Вітчизну любіть.

Як стягів красу малинову,

Як рідного неба блакить.

Нехай в твоїм серці любові

Не згасне священний вогонь,

Як вперше промовлене слово

На мові народу свого.

Як сонця безсмертного кола,

Що креслять у небі путі.

Любіть свою мову й ніколи

Її не забудьте в житті.

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

Вона, як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот,

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

Учень.

Слова летять у душу, як лебідки,

І пахнуть п’янко житом і росою,

Калиною, цілющою травою,

Вербички юної дівочою красою.

Учень.

Зневажати мову - зрадити себе,

А зрадників хто може поважати?

І стане чорним небо голубе,

Вмиратиме у муках рідна мова.

Учень.

О, не згуби свого народу,

Безсмертна мово, рідна і терпка.

Ти є душа співучого народу,

Що був і є, і буде у віках.

1учень

Я так люблю, я так люблю тебе,

Моя співуча українська мово!

В тобі шумить Полісся голубе,

І дужі хвилі гомонять Дніпрові.

 учень

В тобі живе Карпатська височінь,

Що манить у незвідане майбутнє,

І степова безкрая широчінь,

І Кобзарева дума незабутня!

21-й учень

Ти, рідна мово, чиста, як роса,

Цілюща й невичерпна, як криниця.

Святиня наша, гордість і краса,

Ти — розуму народного скарбниця!

. учень

Батько мені каже:

- З книжкою дружи,

Рідну мову, синку,

Завжди бережи.

Мову ту, що люди

Рідною зовуть,

Ти ніде й ніколи,

Синку, не забудь.

Рідне слово-пісню

Ніжним серцем чуй,

Як Вітчизну й матір,

Їх люби й шануй.

17-й учень

Рідна мова сонцесяйна,

Шум гаїв, спів солов'я...

Ти, як матінка, прекрасна,

Люба мовонько моя.

Як же можна не любити,

Не леліяти її,

Коли в ній і сонце, й квіти,

І співучі солов'ї.

 

Пазл про мову

1-й учень

Яка ж багата рідна мова!

Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова,

І нищити її не смій!

2-й учень

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

3-й учень

В ній стільки слів, що й не збагнути!

І приказок, і порівнянь.

А мову знаючи, здобути

Ти зможеш просто безліч знань.

4-й учень

То ж мову вчи і прислухайся

До того, як вона звучить.

І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить.

5-й учень

Вона ж у нас така багата,

Така чарівна, як весна!

І нею можна все сказати,

Кінцівка.

14-й учень

Слова я чую барвінкові,

І серце щемно завмира,

Так, ніби сонце у струмкові

Сміється спалахом тепла.

Того освітленого дива,

Яке у рідній мові є —

Душа вогненна і правдива,

Що первоцвітом виграє...

15-й учень

Моя ти пісне калинова,

Моя ти зіронько свята!

Живи, цвіти, вкраїнська мово,

Зціляй і душу, і вуста.

Своєю паростю гінкою

Вростай у різнобарв'я мов,

Буди всесильною рукою

В серцях і ніжність, і любов!

3-й учень.

Бентежна, тополина, калинова,

Не випита, не вибрана до дна -

Це наша українська рідна мова,

Немов бандури вічної струна.

4-й учень.

Моя земля - це гори темнолиці,

Навчили мови рідної мене

І підняли мене,немовби птицю,

В склепіння неба тихе і ясне.

2-й учень.

Ми - українці - велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна.

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для нас всіх -Україна.

 І учень. Українська мова - мова серця, мова ласки, мова душі, мова добра...

ІІ Учень. І з нагоди свята - бажаємо всім любові, добра і тепла...

І Учень. Незгоди людські хай не чинять вам зла...

ІІ Учень. І тільки все добре в житті щоб велося...

 І Учень. Хай збудеться все, що іще не збулося!

ІІ Учень. Як сонце на небі щоденно сіяє...

І Учень. Так щастя в житті вашім хай розцвітає.!

_1-й учень

Друзі шановні, родино багата,

Вдячні ми всім, Хто прийшов на це свято.

2-й учень

Ми – українські – велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна.

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для нас всіх Україна

 3-й учень

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мова!

У барвінки зодягайся, українське слово.

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,

Як з дитячої колиски мову покохали.

4-й учень

Вже кінчилось свято

І прощатись нам пора.

Ми бажаємо Вітчизні

Разом

Щастя, миру,добра.. __________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17-й учень

Рідна мова сонцесяйна,

Шум гаїв, спів солов'я...

Ти, як матінка, прекрасна,

Люба мовонько моя.

Як же можна не любити,

Не леліяти її,

Коли в ній і сонце, й квіти,

І співучі солов'ї.

18-й учень

Все в тобі з'єдналося, злилося —

Як і помістилося в одній!

Шепіт зачарований колосся,

Поклик із катами на двобій.

Ти даєш поету дужі крила,

Що підносить правду в вишину,

Вченому ти лагідно відкрила

Мудрості людської глибину.

І тобі рости й не в'януть зроду,

Квітувать в поемах і віршах,

Бо в тобі — великого народу

Ніжна і замріяна душа.

 

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіше від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм життям.

Прислухайся, як океан співає —

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів!

У нього кожне слово — це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина!

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля,

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч в Грінченка і Даля.

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

Наперед виходять учні-читці.

13-й учень

О рідне слово, що без тебе я?

Німий жебрак, старцюючий бродяга,

Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,

Прах, купа жалюгідного рам'я!

Моя ти — пісня, сила і відвага,

Моє вселюдське й мамине ім'я!

Тобою палахтить душа моя,

Втішається тобою серця спрага.

Тебе у спадок віддали мені

Мої батьки і предки невідомі,

Що гинули за тебе на вогні.

Так не засни в запиленому томі,

В неткнутій коленкоровій труні —

Дзвени в моїм і правнуковім домі.

14-й учень

Слова я чую барвінкові,

І серце щемно завмира,

Так, ніби сонце у струмкові

Сміється спалахом тепла.

Того освітленого дива,

Яке у рідній мові є —

Душа вогненна і правдива,

Що первоцвітом виграє...

15-й учень

Моя ти пісне калинова,

Моя ти зіронько свята!

Живи, цвіти, вкраїнська мово,

Зціляй і душу, і вуста.

Своєю паростю гінкою

Вростай у різнобарв'я мов,

Буди всесильною рукою

В серцях і ніжність, і любов!

docx
Додано
9 серпня 2018
Переглядів
606
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку