Ми дуже любимо свою рідну землю, її неповторність, адже вона для нас - найкраща. Частиною нашої природи, її багатства і краси є квіти – вічні супутники нашого життя, вони створюють настрій, це краса душі українського народу.
Свято квітів
Тема: Кольорове літо – квітнуть в лузі квіти
Ведуча: Ми дуже любимо свою рідну землю, її неповторність, адже вона для нас - найкраща. Частиною нашої природи, її багатства і краси є квіти – вічні супутники нашого життя, вони створюють настрій, це краса душі українського народу.
Тому сьогодні у нас свято - «Свято квітів».
Дитина: Свято квітів! Свято квітів!
Всі на свято йдіть до нас,
Ми з великим нетерпінням
Так чекали усіх вас!
Ведуча: А до нас у гості завітала сама Природа
Природа: Ласкаво просимо в наш дім,
Він, знаю, до вподоби всім,
Долівка в домі цім з трави,
В ній квітів різних, аж замри:
Червоні, жовті, голубі —
Милуйся і радій собі.
Ведуча: Усіх запрошую відвідати квітник,
На вас чекає працьовитий Садівник,
В садку сьогодні квітів свято,
Дізнаємось про них багато.
(Виходить хлопчик - «Садівник», за ним вибігають
і присідають діти «квіти»).
Садівник: Щиро я вітаю всіх - І дорослих і малих,
Вам про себе розповім,
Щоб було цікаво всім,
Отож, слухайте :
Пішов я навесні садити квіти,
Гарно землю розпушив
І насіння посадив,
Бо духмяним квітам
Будуть всі радіти,
Ось і квіти на забаву
Виросли в садку на славу!
Природа: Ось, у нашому садочку
Квітнуть квіти в холодочку,
Садівник їх доглядає,
І дбайливо поливає.
(«Садівник» лійкою поливає дітей - «квітів», вони піднімають руки, встають).
Ведуча: Чуєте, пахощі в нашім дворі,
Квіти розквітли в ранковій порі,
Садівник раненько по саду ходив,
Червону троянду від сну розбудив,
Синій Паничик поклав він на тин,
Голівки підняв гордовитих Жоржин,
Посадив він на сторожі
Соняшник стрункий та гожий,
Ось, Хризантеми різнобарвні
Дивіться, які вони гарні,
А Ромашечки - сестриці
Просять чистої водиці,
Ось Майор Чорнобривцям вклонився,
Сонцем зразу квітник оживився.
Дитина: На білому світі є різні країни,
Де ріки, ліси і лани,
Та тільки одна на землі Україна,
А ми - її доньки й сини,
Усюди є небо і зорі скрізь сяють
І квіти усюди ростуть.
Дитина: Поглянь на світ - це дивовижна казка,
А квітки - це, мабуть, душа землі,
У кожній з них струмлять любов і ласка,
Вони, неначе діточки малі.
Дитина: А у нашому садочку
Квітнуть квіти в холодочку,
Ми їх доглядали,
Кожний вечір поливали.
Дитина: Хто лиш гляне, той зрадіє,
Сонечко крізь віти гріє,
Щастя в наш садочок лине,
Це ж бо квіти України!
Хоровод «Віночок»
(Після хороводу діти стоять в колі).
Ведуча: Давайте всі спробуємо уявити себе квітами і пограємо гру.
Гра «Я - квітка»
(Звучить музика вальсу).
Ведуча: Ми квіти, ми дуже маленькі ( діти присідають).
Ми ростемо, стаємо все вищими, ( поступово піднімаються).
Розкриваємо свої пелюстки
( піднімають руки та розводять їх у сторони).
Тягнемось до сонечка
( піднімаються навшпиньки, тягнуть руки вгору).
Вмиваємось чистою росою( імітують умивання).
Наші пелюсточки бавляться з вітерцем
( похитують піднятими руками).
Довкола чудові пахощі (повертають голови у різні боки).
Ми весело танцюємо ( кружляють).
Ведуча:Діти а як ви думаєте, про що розмовляють квіти?
Діти: Про сонце, вітер, дощ, травичку, природу і т.д.
Ведуча:Якою квіточкою ви себе уявили?
(Діти називають різні квіти і сідають на місця).
Ведуча: Ми дуже любимо свою землю, кожна квітка — це краса душі наш
ото народу, без якої нам не прожити.
Дитина: Люблю землю ось таку,
У барвистому вінку,
Квіти, квіточки мої,
Які ж милі ви мені!
Дитина: Цвітуть квіти, як ті діти,
Земля - їхня мати,
А про все це мусить пильно
Сам Господь подбати.
Дитина: Сонечко їх зігріває,
Дрібен дощик поливає,
Дощик, дощик, поливай,
Гарну пісню заспівай!
Пісня «Дощик»
Ведуча: Діти, ви напевно знаєте, що біля квітів люблять літати різні
комашки. А які?
Діти: Метелики, бджілки, жучки.
Ведуча: Ось метелики літають,
Вони до квітів поспішають.
(Вилітають «метелики»).
«Таночок метеликів»
Метелик 1: Я метелик легкокрилий,
Маю дуже вигляд милий,
Коли на:квітку сідаю,
Її, мов бантик, прикрашаю.
Метелик 2: Я літаю там, де квіти,
І мені радіють діти,
Та не слід мене ловити,
Пам’ятайте про це, діти.
Ведуча : А ось і наші бджілки з’явилися.
(Вилітають «бджілки»).
Бджілка 1: Ми - чепурухи золотенькі,
Вставали з сонечком раненько,
Понад садом політали,
Всі квітки обцілували.
Бджілка 2: А квітки нам за цілунки
Дали солодкі подарунки,
Літали дружно над лужком,
Частували всіх медком.
Дитина: Пахощі квітів несе вітерець,
Бджілки до квітів летять навпростець,
Бджілочок квіти всі радо вітають,
З ними у танці легкому кружляють.
Дитина:Бджілки та квіти завжди давні друзі,
Разом їх часто ми бачимо у лузі.
Таночок «квітів» і «бджілок»
Ведуча: Діти, а ви любите відгадувати загадки? Зараз ми в цьому переконаємось.
Загадки:
1 - Цвітуть ці квіти довший час,
Хоч гілочки й колючі,
Та квіти гарні, як атлас,
Пахучі - препахучі ( Троянда).
2 - Ця квітка - зірка, я знаю,
Вона пелюстки-промені має,
На клумбах пишається,
Як вона називається? (Айстра).
З - Пережили літню спеку,
До морозу недалеко,
А вони веселі, жваві
Ці квіточки кучеряві (Чорнобривці).
4 Таємницю квітка знає,
Аж під осінь зацвітає,
Щоб її красою ми
Милувались до зими( Хризантема).
Ведуча: Бачу діти, що ви дуже любите квіти, любите ними милуватися
дарувати їх рідним, насолоджуватись їх ароматами.
Дитина: В Україні ростуть різні квіти,
І до осені пишно цвітуть,
А зимою вмирають І знову
Розцвітають і знову живуть.
Дитина: Вийшли зрання на гуляння
Українські діти,
їх стрічали і вітали
Українські квіти.
Дитина: Розбрелись по полю діти
Більші, менші і малі,
Молоді, яскраві квіти
Української землі.
Ведуча:
Милі дітки на прощання
Мої сердечні побажання .
Хай вам сонечко сміється,
Життя як пісня ллється.
Хай щастить вам, діти, всюди.
Хай ростуть з вас гарні люди.