24 червня о 18:00Вебінар: Практика створення матеріалів для оформлення та зонування класного приміщення в НУШ

Свято Миколая. Свято для дітей 5-7-х класів до зимових свят.

Про матеріал
Надзвичайно цікаве і насичене свято травестійно-бурлесного стилю з перевдяганнями, піснями і конкурсами. Сподобається і дітям , і дорослим.
Перегляд файлу

 

Мета : ознайомити зі звичаями та обрядами, пов’язаними зі святом   Миколая; розвивати творчі здібності учнів; виховувати прагнення до               самовдосконалення.

 

На фоні музики

 

Ведучий. Заснули скрізь сади веселі,

 Завмерли в парках каруселі.

 Сплять поле, річка, гори, гай,

 Не спить лише школярський край.

 

C:\Users\Катя\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\Изображение 054.jpg

 

Ведучий.  Хоч рік Новий іще не близько,

 Хоч холодно надворі й слизько,

 Та до нас вже скоро

 Миколай прийде до школи !

 І принесе усім гостинці

 Та подарунки у торбинці.

 

Ведучий.  І приходить він до нас

 Перед Новим роком

 Щедрим, добрим і багатим

 Пресвятим пророком.

 

Ведучий. Падав сніг, падав сніг –

 для усіх, усіх, усіх
І дорослих, і малих,

 і веселих, і сумних.
Всі річки тепер в обнові,
біле скло над бережком,
Ходить зима по діброві,
застеляє все сніжком.
А ми, казкові герої.

 Грали гарно в сніжки.
Сніг сідав на усмішки

 і сміявся з усіма,
Бо прийшла до нас зима!

 

 


Вилітає сорока

C:\Users\Катя\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\Изображение 056.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 


Сорока. Дзень, дзень, дзень
Всім добрий день, всім добрий день!
Лечу сьогодні я із лісу,
Новин несе цілу валізу.
Чули, чули добрі люди?
Іде, іде гість багатий
У дитячий край, -
Хто цей гість, ви відгадали?
Всі. Святий Миколай.


 


 Через зал виходить зима


Ведучий. Йшла зимонька поміж полями,
Усміхнулася до зір,
Та й зустріла Миколая
І зайшла в шкільний наш двір

 


C:\Users\Катя\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\Изображение 059.jpg 

 


Зима. Ти чого розскрекоталася, білобоко? Справді, я вже прокинулася й одягла все навкруги в зимовий одяг, зателефонувала Миколаєві, допомогла йому зібрати подарунки для чемних діточок, підморозила хвоста чортикові, заморозила його різочки.

Сорока. Тобі не здається, люба зимонько, що ти трохи перестаралась? Ти щодня морозиш дітям пальчики, носик, щічки.
 

Зима. Ти знову розтрескотілася! Ну що тобі не подобається? Все ж так чудово, гарно.
А скільки свят я несу!

Сорока. Ну добре, добре переконала.

Зима. В грудні ніч чарівна,
Бо з небесного човна
Миколай на землю сходить
І дива усюди творить.

Сорока. Поки він ще не прийшов,
Станьмо разом в коло знов.
Миколаю заспіваймо,
В гості діда закликаймо.
^ Пісня «Ой хто, хто Миколая любить»

 

(Інсценізація: Роман, Маруся, Софійка, тато, мама).


Маруся: 6*6=36, 6*7=42, 6*8=

 Роман:  70

 Маруся:  Не заважай, а то поскаржуся мамі.

 Роман:  А ти – донощиця !

 Софійка: Заспокойтеся ! Негарно так сваритися братові із сестрою. Та ще й перед святом Миколая. Заробите собі обоє на різки.

 Маруся: Ах, я й забула. Завтра день Святого Миколая. Цікаво, що він нам принесе ?

 Роман: Тобі, напевно, різку – таку довгу, таку широку, сажею обліплену, мотузкою обчіплену.

 Маруся: А тобі вночі поставить у головах мітлу,таку височезну, таку широчезну, раками по підтикану, жабами позавивану.

 Роман:  Які дурниці ти говориш ! Де це ти бачила, щоб на мітлі раки і жаби водилися та ще й узимку!

 Софійка: Перестаньте сваритися. Закінчуйте уроки, а то незабаром прийдуть мама з татом і будемо вечеряти.

 Марійка: 7*2=14, 7*3=21.

 Софійка:  Годі вже вчитися, темно. Треба лампу засвітити.

 Марійка:  Ні, не треба світити, посидимо так. Я б хотіла побачити Миколая, але він так тихо ходить, що ніхто його не бачить, лиш подарунки кладе під подушку.

 Роман: Тобі різку!

 Марійка:  Тобі різку ! Ще й довшу !

 (Заходять батьки).

 Батько:  Про що, діти, сперечаєтеся ?

 Марійка: Скоро прийде Миколай !

 Батько:  Та не лише Святий Микола

 Сходить з небесного престола.

 З ним і Анголи бувають,

 Що Святому помагають.

 А іще таке буває,

 Що услід за Миколаєм

 З пекла чорт малий втече.

 Всім неробам, пустунам,

 Злодіям і брехунам

 Він вилами погрожає

 Та ще й пеклом їх лякає.

 Діти: Ого ! Пішли вечеряти…

 

 

 Ведучий.  От, цікаво, які подарунки мріють отримати діти від Миколая ?

- Сині дзвіночки молитву дзвонять.

 Зложим в молитві щирій долоні.

 Ніч проминула і сонце світить…

 Вислухай, Боже, що просять діти.

 

 Дівчинка:  Я ляльок багато маю,

 Але прошу Миколая,

 Щоб приніс мені новеньку –

 Кучеряву і гарненьку !

 

 Хлопчик: - А мені – коня швидкого,

 Ще і шабельку до нього !

 

 Дівчинка: - А мені – цукерок трішки,

 Шоколадок і горішків !

 

 Хлопчик: - А я у Бога завжди прошу

 Не цукерок і не грошей,

 А здоров’я мамі й тату,

 Миру, щастя в нашу хату !

 

 Дівчинка: - Добрий Отче Миколаю,

 Ось про що тебе благаю,

 Щоб була здорова мати

 Й не хворів ніколи тато !

 

 Дівчинка: - А я написала листа

 «Святий Отче Миколай,

 Мою хату не минай.

 Подаруй мені потіху

 І торбину, повну сміху !

 І здоров’я для родини,

 Красну долю для Вкраїни ! »

 

C:\Users\Катя\Desktop\cm\Изображение 063.jpg


Хлопчик.

Все затихло на дворі,
Сяють зорі у горі,
Всі чекають – виглядають
Чудотворця Миколая.
Але щось він забарився,
Може, в небі заблудився?
В нього клопотів багато,
Бо заходить в кожну хату,
Все, що в нього в торбі є,
Чемним дітям роздає.



Дівчина. Миколай везе пакунки,
З ним багато янголят.
Будуть дітям подарунки –
Кожен буде цьому рад.

Хлопчик. Дзвіночків чути срібний передзвін,
І добра вість летить з усіх сторін,
То з неба Миколай до нас спішить,
Бо хоче на землі добро вершить.

^ Чути мелодію дзвоників, входять янголята.

1-й янгол. Ледве дісталися землі!
Ще й Миколай набрав стільки подарунків!


C:\Users\Катя\Desktop\cm\Изображение 050.jpg 

2-й янгол. Я теж дуже-дуже втомився. Ще й від чортика ледве втекли?
 

1-й янгол

 На святого Миколая

Цілий рік жде дітвора,

Тож йому сніжин громада

Шлях сріблястий простеля

 

2-й янгол

 Ми летіли просто з неба,

 Як втомилися крилята!

Було холодно і важко.

Відпочинем янголята!

 

3-й янгол Я роблю смачні цукерки,
                    Шоколадом покриваю,
                    У яскраву обгортку

                     їх старанно загортаю.

 1-й янгол Райські яблука збираю.
                    Стиглі, дуже соковиті,

                     їх у кошики складаю

                     Поласують добрі діти.

2-й янгол Пензлі в фарби обмокаю
                    Іграшки я розмалюю.
                    Передам їх Миколаю,
                    нехай дітям подарує.

 

3-й янгол Ми трудились цілий рік,

       Добрі вчинки підмічали,

                     Імена дітей хороших

                      У цю книжку записали!

 

 1-й янгол Чи когось ми не забули?

                        Краще ще раз подивитись,

                        Щоб жодній дитині

                       Без гостинця не лишитись.

2-й янгол

Принести сюди цю книжку

Наказав нам Миколай.

І просив нас дуже-дуже:

«Від злих сил оберігай»

 

3-й янгол

Скільки нам вдалось зробити,

Тепер можна відпочити!

^ Вбігає чорт, помахує різками
 


C:\Users\Катя\Desktop\5-Б\5-Б\Yvi7ztPBwnc.jpg


 

Чорт. Привіт, дзень добрий, гутен такт!

Вітаю вас на різний смак.
Мене звуть Чортом і Антипком,
Антихрестом, нечистим, дідьком.
До вас примчав аж із пекла,
У вас зима – в нас хата тепла.
У вас мороз за хвіст щипа
І снігу в очі насипав.
Не дивіться, що я тут гість, -
Морозить, студить, як на злість.
І голод дав копитам раду –
Я з’їв цукерки й мармеладу,
Горішки, груші і цитрини,
Банани, яблука, мандарини.
І лишились тільки нові
Для діток прутики вербові,
І кожен з прутиків придається.
Отим лінивим, що не вчаться.


^ Відбігає і помахує різками.
Чортеня 1

Оце добре! Оце діло!

Можемо гуляти сміло!

Ну й дурненькі янголята.

Ви – наївні мов ягнята!

 

Чортеня 2

Взяли й книжку залишили,

Вже її сніжинки вкрили.

То давай її гортати

Й, що написано, читати!

( читає) Добрі діла … Неправда це!

 

2 чортик  Кажуть люди – чорт не спить

Та й не може спати,

Поки між людьми він

Друзів буде мати.

 

1 чортик    Діточок ось цих ми

Всіх завжди пильнуєм,

Як діло злеє зроблять

В цю книгу занотуєм!

 

Антипко. А такі бувають

Що брехати люблять

Старших не шанують,

Все собі пустують.

 

2 чортик. Для них пекло вже готово,

Сковорідка там здорова.

Кайданами закуємо,

І з собою заберемо.

 

Ведуча.    Ви хто такі, бешкетники?

 

Антипко.    Я — чортик Антипко. А це — мої помічники.

 

C:\Users\Катя\Desktop\5-Б\5-Б\5O06w-HELiU.jpg

 

 1 чортик (показує на Чорну книжку). Ми прийшли передати цю книжку Миколаю, щоб він побачив, які   погані діти!

2 чортик. Вони не вчать уроків, не слухають батьків, лі­нуються.

 

Ведуча.  Антипку! Чортики! А що це ви так насмітили?

 

Антипко. А це ми до вас спішили

 

Чортики разом: Що дарунки розгубили.

Ведуча.   Піднімає пусту обгортку від цукерки

                 І ви вважаєте, що це подарунок? Так ви ж усе з’їли!

 

Антипко.  Ну з’їли, то й що? Що ми мали робити?

                  Довкола ніч, судома зводить тіло.
                  І їсти нічого, і горло заболіло.
                 А голод ну такий, що ледь копита тягну.

 

2 чортик. То ми все з’їли: жувачки, банани, горішки

                    рогалики, яблука і ананасів трішки!

 

Ведуча.    А що дітям залишилося?

 

Разом чорти. А ми наламали купу різочок для всіх нечемних діточок!

 

{Лякає дітей різоч­ками.)       

1 янгол прокидається. Ні, нечемні чортенята, дітки не такі. Хороших вчинків вони зробили набагато більше (показує Білу книжку), а свої помилки обов’язково виправлять! Так що швидше забирайтеся звідси, вам тут не місце!

2-й янгол:
Геть, Антипку, не старайся,
Бо таких отут нема!
Краще звідси забирайся,
Наших учнів не займай!

(Ангели виганяють чорта.)

3- й янгол Згинь, маро, нечиста сило!

                      Хай живуть тут всі щасливо.

                       У нас всі хороші діти,

                      Добрі, щирі і привітні,

                      Вміють Бога шанувати,

                       Батька й матір поважати

C:\Users\Катя\Desktop\5-Б\5-Б\NL3EAaCMXDs.jpg

 

 

 


 Я б і д а:

 Привіт! На Ябіду чекали?

 Це ж ви мені аплодували?

 Усе про вас я розповім (погрожує пальцем)

 І Миколаю доповім. (Дістає список)

 Хто дівчат хапав за коси,

 Стукнув хто кого по носі,

 Хто в час тихої години

 Їв під ковдрою насіння...

 Треба кращими ставати,

 Годі вам байдикувати.

 (Трясе списком)

 Кожному отут готове

 Справедливе чесне слово.

 Хто на стіл компот розлив,

 Шибку сніжкою розбив,

 На заняттях замість вправ

 На стільці тихенько спав.

 

C:\Users\Катя\Desktop\5-Б\5-Б\DM7r30hYReA.jpg

 

 

 

 


 

 

 Д р у г и й   я н г о л:

 Досить, не треба продовжувати.  Зараз сюди прийде Святий Миколай, він сам розбереться, хто що робив.

 Т р е т і й  я н г о л: Раз на рік ми завжди йому допомагаємо роздавати дарунки дітям.

 Я б і д а:  (з кутка): Усі дарунки — тільки мені, а більше нікому. Вони (вказує на дітей) не заслуговують! Святий Миколай прийде, я йому, звісно, все розповім.

1-й я н г о л:   (дітям): Ви що, розгубилися?

2-й   я н г о л:  Перелякалися?

3-й   я н г о л:   Та не бійтесь ви, Святий Миколай дуже любить дітей.

1-й я н г о л:  Він завжди шукає в дитини щось добре, хороше.

2-й янгол: - Неслухняних в нас нема !

 Геть, пекельна сило темна,

 Ісчезай, де тьма підземна !

 Хай засяє світ ясний,

 Миколай іде Святий !

Янголи шикуються в лінію. Музика посилюється, заходить Святий Миколай.

 С в я т и й   М и к о л а й:

 Вітаю усіх вас, добрії діти.

 Щоб стрітись із вами, проїхав півсвіту.

 Лиш радість та мир несу я в оселі,

 Нехай люди завжди будуть веселі.

 Нехай сліз не буде, не буде біди.

 Багато дарунків приніс я сюди. 

 

 Т р е т і й  я н г о л:

 Святий Миколаю, тебе ми чекаємо.

Ці дітки хороші, напевно це знаємо!

 

 Я бі д а:

 Вибачайте за втручання!

 Вже стомився від чекання.

 Розповім Вам, Миколаю,

 Що про кожного з них знаю.

 

С в я т и й   М и к о л а й:

 Хто така? Не розумію?

 Я б і д а:

 Фактами тут володію. (Показує список)

 Чемних тут нема —- біда,

 Тільки я ось — Ябеда.

 

 С в я т и й   М и к о л а й:

 Хто ж назвав тебе так?

 Я б ід а: Діти.

 

1-й   я н г о л:

 Правди, друже, ніде діти.

 

 С в я т и й   М и к о л а й:

 Бути ябедою — гріх.

 

 1- й   я н г о л:  

 Жде за це дарунка! Сміх!

 

 Я б е д а   (реве):

 Що ж тепер мені робити?

 Як дарунок заробити?

 

 С в я т и й   М и к о л а й:

 Я дарунки без діла не роздаю. За добрі вчинки, за хорошу поведінку. Тільки діточкам, що чемні, слухняні, радісні, добрі. Якщо хочеш дарунок — проси вибачення в Бога та діточок. І ставай веселим, небайдужим, бери участь у нашому святі.

 Я б е д а (проходить уперед): Господи, в ім'я Ісуса, пробач мені, що я ябедничав. Тепер я буду чемним, добрим, слухняним. Амінь. (Звертається до дітей) І ви, малята, пробачте мені.

П е р ш и й   я н г о л: (бере список Ябеди, розгортає — там усе чисто): Дивись, діти попросили пробачення, і їхні негарні вчинки позникали. Бог пробачив.

 

П е р ш и й   я н г о л:

 Погуляли ми чудово,

 Але нам рушати час.

Та за рік обов'язково.

 Завітаємо до вас.

 

Миколай .

Нехай добро з вами буде

 І щастя віднині.

 Нехай смуток ваш і горе

 Спливуть за водою,

 І утопить їх хай море

 З слізьми й бідою.

 

 Другий   янгол:

 Ви ж дивіться, будьте гарні,

 Не грішіть і не пустуйте.

Щоб слова не стали марні,

 За своїм життям слідкуйте.

З неба будемо слідити!

 

 

 

C:\Users\Катя\Desktop\5-Б\5-Б\AzIoOmo8g0Q.jpg

 

 

 

C:\Users\Катя\Desktop\cm\Изображение 053.jpg

 

 

 


                    Це було уже давненько,

                    Як були всі люди щирі.

                    Ще коли у всьому світі

                     По землі святі ходили.

 

                    Якось раз Святий Микола ,

                    І Касян у білих шатах

                    В рай вертались через поле,

                    Щоби Богу розказати,

                    Як вони у світі людям

                     Божу ласку подавали.

                   Як-то немічних, болящих

                      І нещасних потішали.

 

              А якраз у тому часі

              Жнива люди покінчили

              Й золоті снопи пшениці

             До своїх стодол возили.

 

             Та одному при дорозі

             Вісь у возі поламалась,

             І тяжкі снопи пшениці

             Геть із воза позсувались.

 

             Б’ється, б’ється дід старенький,

            Хоче вісь ту поладнати,

            Але годі! Де ж старому

            Віз самому підійняти?!

 

            От Святому Миколаю

            Стало жаль старого: «Лихо!

            Поможім підняти воза», -

            До Касяиа каже стиха.

 

            Та Святий Касян не хоче

             Навіть ближче приступити,

            Щоб свою одежу білу

            У багні не забруднити.

           «Як до Бога повернуся,

            Знечестивши білі шати?

            Бо ж Господь святу одежу

            Наказав нам шанувати?!»

 

            А Святому Миколаю

           Жаль було старого дуже:

            Допоміг підняти воза.

            Хоч умазавсь, та байдуже!

 

            От прийшли вони до раю.

            А Господь усе те бачив

            Та й питає: «Що це, отче,

            Забруднив ти шати наче?»

 

            Зажуривсь Святий Микола

            І не знає, що казати,

           Лиш промовив тихо: «Боже,

            Мусив діда рятувати». 

 

           І сказав Господь, ласкаво

           Позирнувши йому в вічі:

          «Шануватимуть Миколу

           3 цього часу на рік двічі.

           А тебе. Святий Касяне,

           Хоч зберіг ти чисті шати,

           Раз один в чотири роки

           Будуть люди шанувати!»

 

 

- Сині дзвіночки молитву дзвонять.

 Зложим в молитві щирій долоні.

 Ніч проминула і сонце світить…

 Вислухай, Боже, що просять діти.

 

 - Нехай цей ранок, що в школі лине,

 Принесе запах квіток України.

 Нехай ця днина додасть нам сили,

 Щоб ми Вкраїну завжди любили !

 

 - Щоб ми, малі, в добрі зростали,

 Не знали голоду й війни.

 Незгасну віру в тебе мали,

 Мій милий Боже, навіки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



Маруся: - 6*6=36, 6*7=42, 6*8=

 Роман: - 70

 Маруся: - Не заважай, а то поскаржуся мамі.

 Роман: - А ти – донощиця !

 Софійка: - Заспокойтеся ! Негарно так сваритися братові із сестрою. Та ще й перед святом Миколая. Заробите собі обоє на різки.

 Маруся: - Ах, я й забула. Завтра день Святого Миколая. Цікаво, що він нам принесе ?

 Роман: - Тобі, напевно, різку – таку довгу, таку широку, сажею обліплену, мотузкою обчіплену.

 Маруся: - А тобі вночі поставить у головах мітлу,таку височезну, таку широчезну, раками по підтикану, жабами позавивану.

 Роман: - Які дурниці ти говориш ! Де це ти бачила, щоб на мітлі раки і жаби водилися та ще й узимку!

 Софійка: - Перестаньте сваритися. Закінчуйте уроки, а то незабаром прийдуть мама з татом і будемо вечеряти.

 Марійка: - 7*2=14, 7*3=21.

 Софійка: - Годі вже вчитися, темно. Треба лампу засвітити.

 Марійка: - Ні, не треба світити, посидимо так. Я б хотіла побачити Миколая, але він так тихо ходить, що ніхто його не бачить, лиш подарунки кладе під подушку.

 Роман: - Тобі різку!

 Марійка: - Тобі різку ! Ще й довшу !

 (Заходять батьки).

 Батько: - Про що, діти, сперечаєтеся ?

 Марійка: - Скоро прийде Миколай !

 

 

Маруся: - 6*6=36, 6*7=42, 6*8=

 Роман: - 70

 Маруся: - Не заважай, а то поскаржуся мамі.

 Роман: - А ти – донощиця !

 Софійка: - Заспокойтеся ! Негарно так сваритися братові із сестрою. Та ще й перед святом Миколая. Заробите собі обоє на різки.

 Маруся: - Ах, я й забула. Завтра день Святого Миколая. Цікаво, що він нам принесе ?

 Роман: - Тобі, напевно, різку – таку довгу, таку широку, сажею обліплену, мотузкою обчіплену.

 Маруся: - А тобі вночі поставить у головах мітлу,таку височезну, таку широчезну, раками по підтикану, жабами позавивану.

 Роман: - Які дурниці ти говориш ! Де це ти бачила, щоб на мітлі раки і жаби водилися та ще й узимку!

 Софійка: - Перестаньте сваритися. Закінчуйте уроки, а то незабаром прийдуть мама з татом і будемо вечеряти.

 Марійка: - 7*2=14, 7*3=21.

 Софійка: - Годі вже вчитися, темно. Треба лампу засвітити.

 Марійка: - Ні, не треба світити, посидимо так. Я б хотіла побачити Миколая, але він так тихо ходить, що ніхто його не бачить, лиш подарунки кладе під подушку.

 Роман: - Тобі різку!

 Марійка: - Тобі різку ! Ще й довшу !

 (Заходять батьки).

 Батько: - Про що, діти, сперечаєтеся ?

 Марійка: - Скоро прийде Миколай !

 

 

1

 

docx
Додано
24 жовтня 2020
Переглядів
215
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку