Свято четвертокласників "Прощавай, початкова школо"

   Свято четвертокласників

«Прощавай, початкова школо»

Мета. Навчати учнів бути вдячними тим, хто причетний до їх навчання, розвивати артистичні та театральні здібності; виховувати позитивне ставлення до навчання у середній школі, любов і повагу до оточуючих.

 Вчитель. Доброго дня, дорогі гості! Ось і настав цей святковий день. На вулиці світить яскраве сонце, співають пташки, теплі промені зігрівають все навколо.

   Час летить невблаганно і змінює оточуючий нас світ. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, сповнена радощів і суму, злетів і падінь, перемог і невдач. Все має початок і кінець. 4 роки тому наші діти розпочали дуже важливий етап свого життя – здобуття знань. Сьогоднішній день нам сповіщає про те, що закінчилась перша сходинка шкільного життя і вони все більше наближаються до самостійності, дорослості. Вони з нетерпінням чекали цієї миті, коли щось зміниться. Адже попереду нові знайомства з учителями, нові предмети, нові класи та друзі.

   Тож дозвольте запросити до залу тих, кому присвячується це свято – наших випускників – четвертокласників. Зустрічайте оплесками.

(Четвертокласники заходять під музику)

   Знайомтеся.

   Цьому хлопчикові навчання давалося далеко нелегко, але, як на диво, до школи він біг із великим задоволенням. Міг поправити окуляри у вчителя на носі, зробити йому комплімент, сказавши: «Світлано Миколаївно, ви така молодчинка», не часто ж таку собі оцінку почуєш.  А зранку в понеділок видає: «Я не міг дочекаатися понеділка». А вже скільки хвилювань, щоб здати непогано державну підсумкову атестацію. А як би в танці Надю не підвести. Тобто небайдужий, старанний, цілеспрямований, майбутній прекрасний робітник, а інакше і бути не може – Вероха Ілля.

   Маленька, скромна блондинка нашого класу. Завжди прийде на допомогу. Надійна подружка. Не завжди з письмом без закреслень дружила, але з математики контрольну на 12  написати – це легко. Знайомтеся  – Дуць Софія.

   Хлопчик, який перевершив усі сподівання. Прийшовши на кінець 2 класу без навичок письма, лічби, читання і до кінця 4 класу перегнати декого із однокласників, повірте, заслуговує великої поваги. А артист  який! Частівки в його виконанні надовго запам’яталися. Коли був довго відсутній у школі, зізнаюся, що мені навіть його не вистачало. За всі роки моєї праці  ніхто отак по – синівськи, щиро, відкрито не радів нашій зустрічі, як він. Дидів Богдан.

   Найскромніший, найтихіший хлопчик нашого класу. За всі 4 роки я жодного зауваження не зробила з приводу його поведінки. У сім’ї прекрасний помічник. І що дуже приємно, своє вміє відстоювати. Коли дівчатка просили ще слова на свято і запитали, чи він не поділиться ними – він відповів коротко і ясно  - ні! Клімук Андрій.  

   Як не дивно, але у нас за списком поряд два отакі надміру скромні і тихі хлопчики. Він великий маленький артист. Його дивовижні звуки зачаровують з перших ноток. Почерк, правда, такий, що батьки йому казали, що будеш пастухом або лікарем. Ми домовились про лікаря. Крищук Максим.

   Дуже здібна дівчинка. Для мовників це знахідка, тому що твори у неї вдаються просто  чудові. А ще з математики легко може справитися із будь-яким завданням. Дуже полюбляє пізнавати все навколо.  На цьому її здібності не закінчуються. Як із захопленням дівчатка розглядають її чудові малюнки!. А ще дуже гарні і творчі  виходять у неї різні поробки. І ця творча натура – Кулініч Надія.

   Дуже вихована, чемна, розумна, відповідальна. За будь – яку справу береться залюбки і доводить її до кінця. У зошиті її буквочки завжди найстрункіші. Дуже різноманітна. Гарна вдома помічниця, прекрасна сестричка для братика та старшої сестри. Матяшук Катерина.

   Ця маленька дівчинка нашого класу завжди привертає увагу своєю красою, ніжністю, чемністю. У такому малому зрості заховалося дуже багато наполегливості. Тому будь-яке завдання вона вирішує без зусиль. А як чудово вона виборола друге місце з математики  у районному конкурсі «Юне обдарування». У конкурсі ім. Яцика  4 місце.  От якби ще букви у зошиті були трохи слухняніші - то все було б просто чудово. Мокійчук Дарина.

   Дуже яскрава, симпатична, вимоглива (особливо до хлопців). Має чудовий голос та слух. Дуже любить малювати та виготовляти різні поробки. Користується авторитетом серед однокласників. А коли надіне окуляри, то в класі з’являється ще одна вчителька. Не дуже любить англійську, що зашкодило  отримати похвального листа. Новак Діана.

   Цей хлопчик дуже симпатичний, в міру рухливий, в міру скромний, дуже добрий. Чудово вивчив табличку. Із задоволенням розв’язував приклади. Любить уроки фізкультури над усе. Він просто випромінює всі свої позитивні емоції, тому до нього не байдужі дівчатка. Романцов Артем.

   А про таких діток кажуть: «Де не посій, то зійде». І це справді так.  Він до всього має хист. Часто привозить перемоги із змагань  з греко-римської боротьби, перший помічник у вчителя. Швидкий, як вітер.  Хоча і на урок запізнитися може. Шилюк Антон.

 

А зараз дозвольте представити гостей, присутніх на нашому святі Це директор школи -  Козакова О. Г., заступник з навчальної частини – Новак Л. В., заступник директора з виховної роботи – Гаврилюк Н. Б., вчителі школи, учні та найдорожчі люди для наших випускників – це мами, тата, бабусі, дідусі, братики та сестрички. То ж оплески для присутніх.

   Отже, запрошуємо до слова четвертокласників.

День сьогодні такий незвичайний, сонце встало, умите в росі.

Скликав в школу нас дзвоник останній і зібрались на свято усі.

 

Промчала весна, четверта весна, остання весна в класі цьому

Цю світлу весну і дружбу міцну ми не забудем ніколи.

 

Над квітковим подвір’ям голубіє вись

На веселе це свято ми сьогодні зійшлись.

 

У нашій школі сьогодні свято, весела пісня щиро лине.

Прийшло на зустріч нас так багато – сьогодні ми усі – одна родина.

 

Пісня «В світі вона одна» (на мотив «Маленькая страна»)

 Років чотири за плечима —

Швидко минає час,

Як ми з цікавими очима

В перший прийшли наш клас.

В лагіднім сяйві сонця лине—

Синії відбиття.

Ми пам'ятати початкову

Будемо все життя.

Приспів:

В світі вона одна (2 р.)

Школа, що зветься початкова

З друзями нас єдна,

В світі вона одна (2 р.)

В ній джерело невпинно б'ється,

 Знань там вода питна.

 

2. Школа, як мати, нас терпляче

Вчила, щоб вміли ми

Перемагати свої невдачі,

Щирими буть людьми.

Шкіл тисячі є в Україні,

Тільки і я, і ти,

Знаєм, за нашу початкову,

Кращої не знайти.

Приспів.

 

 

Учитель. Сьогодні ми бачимо змужнілих, впевнених, дружніх четвертокласників. Але як все починалося 4 роки тому.

 

Ось перше вересня, скликає дзвоник нас. Цей день ми не забудемо ніколи!

Як рано восени в свій перший клас веселим ранком ми прийшли до школи.

 

Ми почули той дзвінок веселий, що продзвенів нам перший раз,

Коли ввійшли ми з квітами у школу, у свій найкращий перший клас.

 

Ось і школа, ось і клас, він давно чекав на нас.

І прийшли ми всі сюди, щоб учитись і рости.

 

Ой нема де правди діти – було всяке поміж нас

Той у школі звик шуміти, той урок не хотів вчити,

Той запізнювався в клас.

Та такого не було, щоб робив хтось щось на зло.

 

Ой мороки було з нами вчительці багато,

Як по 100 слів за хвилину вчились ми читати.

До успіхів було далеко – нам заважали балачки.

І виявилось – ой нелегко писати палички й гачки.

 

Так поступово ми звикали тримати ручки й олівці

Вже нас контрольні не лякали – ми часто чули «Молодці!».

 

Що відрізняє першокласника від усіх школярів?

1. Маленький зріст і великий портфель.

2. Один учень і родичів куча.

3. Радісна посмішка і беззубий рот.

4. Зуби сипляться дощем, значить в школу ми ідем!

5. Якими смішними і безтолковими ми були!!! Скільки безглуздих питань сипалось на голову нашої першої вчительки!

6. Але завжди для всіх нас у неї була щира посмішка, добре слово!

 

В школу ми малюками прийшли і було з нами стільки мороки.

А тепер ми уже підросли, бо провчились 4 роки!

 

Та знову дзвінок нас в дорогу покликав і весело й сумно усім водночас.

І як не хитруй, а вже стали великі, бо всі перейшли в п’ятий клас.

 

Пісня «Прощавай, початкова школо»

 

Дорогі  наші вчителі. Ми щиро дякуємо вам за те, що ви навчили нас цінувати дружбу, поважати один одного.

 

Знаєте, нам не вистачатиме вас. Але давайте не будемо сумувати.

 

Нам це сказать сам Бог велів- душею не старіємо нізащо

Хоча багато гарних вчителів та наші будуть, все-таки , найкращі.

 

А це-для вас!

Учні виконують реп для вчителів.

Ось закінчили ми четвертий клас. Перша вчителька навчила нас

Читати, рахувати, твори складати, «Добрий день», «Привіт» до всіх казати.

 

Хоч вчитись було нам звичайно нелегко. Наук вже дуже всіляких багато

Та їх успішно долали ми, а допомагали нам у цьому вчителі.

 

Шановна Людмило Василівно, ви нам умови для успішного навчання створили

Старалися ми вам швидко й гарно читати, державну атестацію успішно складати.

 

Наталія Борисівна – мила блондинка, швидка і рухлива, мов легка пір’їнка.

Завжди ви звертали велику увагу на наші екскурсії, свята й розваги.

 

Наталіє Володимирівно, мудра, весела - комп’ютер, інформація, приймач, джерела –

Тепер усі значення ці ми знаємо і вас із закінченням року вітаємо.

 

Яно Сергіївно, ніжна, чарівна, пробачте, що на ваших уроках шуміли.

Знаємо, що англійська всім дуже потрібна та з собою нічого не могли зробити.

 

Ірино Євгенівно, мила і щира, ваша енергія нас всіх заполонила

Ми раді, що з вами ми не прощаємось, а в п’ятий клас разом відправляємось.

 

Михайле Ростиславовичу, ваші уроки ні в які порівняння не стануть ніколи

Фізкультура – це сила, фізкультура – це клас. У п’ятому забирайте у гурток нас.

 

Сторінку початкової школи перегортаємо і вам, Лесю Всеволодівно, себе вручаємо

У вересні нас зустрічайте у школі. Вам  з нами сумно не буде ніколи.

 

Шкільний наш директор суворий і грізний, а ще він красивий, шикарний і різний.

Ви завжди з увагою ставились до нас. Вам квіти дарує сьогодні наш клас.

І ще ми до слова запрошуєм вас. Напутніми словами привітайте нас

Щоб нам було комфортно в середній школі, конфліктів не мали ні з ким і ніколи.

Виступ директора

Президентська країна 4 класу на чолі з президентом класу вирішила:

- подякувати вчителям за навмисне розширення  кругозору учнів 4 класу протягом всіх чотирьох років;

- за постійне випромінювання безмежного тепла і ласки без пояснення цього дару будь-якими математичними формулами і розрахунками;

- вважати вчителів мудрими за втягнення учнів у комп’ютерну мережу Інтернет і залучення до забороненої організації під кодовою назвою ІКТ;

-  зобов’язати їх продовжувати здійснювати пильний облік успішності та відвідування , підтримувати підпільний зв’язок з батьками;

- з нагоди закінчення початкової школи надати їм відпустку на ціле літо без залучення до ремонтних робіт;

- побажати їм щастя, міцного здоров’я, бажання навчати і виховувати підростаюче покоління;

- вчителів Маломидської ЗОШ вважати найкращими в світі;

- та в якості компенсації моральних збитків за 4 роки вручити їм квіти.

 

Навчатися важко, стільки сил потрібно. До чого тільки не вдаються учні, щоб полегшити собі навчання. Навіть звертаються до чаклунів та магів. А чи допомагає?

Учень у чаклунки

-Нічого собі Мата Харі !

-Знову ти. Ну проходь. Ну що на цей раз?

-Я все робив, як ви казали. Нічого не допомогло!

-Книжку під подушку клав?

-Клав. Ще й гірше! 2 за правило отримав! Воно мені вночі ніяк в голову не залазило, так ще й зауваження, що вдома книжку забув.

-А ти учителя обходив на перерві?

--Обходив. Аж 3 рази. Вчитель питає: «Що це ти робиш?». А я кажу: «Гуляю». А на наступному уроці догулявся – задачку не розв’язав!

-Хм! Складний випадок сподіваюся, що нам допоможе моя куля.

-Бачу! Бачу! Слухай, так ти хоч правила вчиш?

-А що, допомагає?

-Допомагає, любий, допомагає! Іди, іди, вчи!!

 

 А ще ми вдавалися до пікетів, бойкотів, щоб почули нас, учнів, та полегшили наші страждання. Ніхто нас не  чує, ні адміністрація школи, ні відділ освіти.

Що ж, ми вдалися ще до одного методу-напишемо офіційного листа в Міністерство освіти.

Лист козачків до Міністерства освіти

 А. Сідай, козаче Ілле, будеш писарем. А ми  з козачком Максимом будемо думати. Що ж писати? Ага! Ось. Пиши: «Пані міністре».

М. Тю, Антоне, а де ж «здрастуйте»? Ми ж чемні люди.

А. Дивись, який розумний. Пиши: «Доброго дня, вельмишановна пані міністре. Вирішили з козаками написати листа від імені початкової громади.

М. Може б і не писали, але є проблеми.  Пиши, щоб букви не забув. Ви не думайте, що все в нас уже так погано. Ні. Школа у нас дуже гарна, простора, світла. Ми тут наче у санаторії. Але ж процедури важкі та болісні! Потрібні зміни і терміново! Сподіваємося на вашу допомогу.

І. По-перше, ну хто придумав так рано йти до школи?  Не встиг лягти, вже вставай разом з сонцем. Йому-то до школи не треба, цілий день світить та за нами спостерігає, як ми важко працюємо.

М . Потрібно починати уроки о 12.00. Це ж дивись, прийшов, пообідав, то воно якось і легше вчитися. А там і до вечора недалеко.

А . По-друге, потрібно відмінити підручники. Ми вже такі м’язи накачали, що можемо на ринг до Кличка виходити. А нашим дівчатам як важко!

М. Ой, Антоне, які ж у нас дівчата- то красуні! Тендітні, як пелюсточки троянди. Я б оце дивився і дивився на них. Так ні, на дошку оту треба дивитись!

І. По - третє, вимагаємо відмінити домашні завдання! Немає домашнього завдання – немає і щоденника. А то він у нас, як книга скарг і пропозицій. Ти ж диви, як хитро придумали. Спочатку вчитель пропонує домашні завдання, а потім ще й батькам скаржиться, що не виконав. Батьків треба берегти, їх нервувати не можна!

М. По-четверте, треба терміново замінити меню в їдальні. Ми ж голодні! Ми не хочемо їсти супи, борщі, котлети. От якби була піца, хот-дог, суші…  Ах!

А. Ти що? Навіщо тобі ота заморська їжа. Краще наша. Українська їжа –варенички, галушки, шматочок сала, замотаний у млинець…

М. Так, сало то добре. А якщо та міністр не погодиться?

І. То тоді поїдемо до президента.

М . Молодець. Добре придумав. Давай, підпишемо листа!

А. Підписуй. Файні козаки: Антон.

І. Вже написав.

А. Ще раз пиши! Антон, Максим, Ілля!

М. Пішли відправляти!

Вчитель.Цікаві хлопці! Ну що ж, будемо чекати змін. Сьогодні в класі зібралася вся шкільна родина. Батьки завжди бажають своїм дітям тільки добра. Але іноді трохи набридають їхні повчання. Але ж вони хочуть, щоб ми були найкращими. І за це ми їм дуже вдячні. Розумні речі нам батьки сказали, а ми взяли їх і записали. Цікаво, а може хтось себе впізнає.

 

Нам 10 років. Ми закінчуємо 4 клас. І хочемо ознайомити вас із типовими висловами наших мам. Ну що ж, не будемо відходити від теми. поїхали!

Я тобі вже 100 разів казала!

Я твоя мама і краще знаю!

Та я в твоєму віці!

От будуть у тебе свої діти, тоді й зрозумієш!

Я бачу, як ти виконуєш уроки!

Я тобі скільки разів казала, сідай виконувати уроки!

Ти і в школі такий галасливий?

Я тут для вас день і ніч працюю і де вдячність?

Виростеш, тоді й зрозумієш.

У всіх людей діти як діти, а у мене.

Не будеш вчитися, будеш двірником працювати.

Не будеш гарно писати, будеш пастухом або лікарем.

Я з роботи прийшла стомлена, а ти.

Потім спасибі скажеш.

От якось так ми почули.

Про мам завжди говоримо багато. Про мам хороших, рідних і святих.

До них ідемо з квітами у свято. Їм зичимо деньочків золотих.

 

 Бо заслужили мами ці любові, поваги, ласки і найкращих слів.

Ми несемо любов свою у слові до рідних, дорогих своїх батьків.

 

 В моїм дитинстві був чудовий тато, мене малу, найкращому учив.

Казок мені розказував багато, на річку, в поле, в ліс мене водив.

 

 Добру навчав, природу вчив любити, всьому тому, що сам умів і знав.

Показував мені, як треба жити й ніколи слів на вітер не кидав.

 

 Батьки нам віддали усе що мали: свою любов і ласку, і тепло.

Щоб ми по цьому світу не блукали, а гордо йшли і добре нам було.

 

 Ах, як же жаль, що час не повернути, в життя доросле перший крок роблю..

Я тата й маму хочу пригорнути й сказати, що безмежно їх люблю!

 

Пісня  «Я не можу зрозуміти, ви самі дітьми були»

 

Ми прощаємось з четвертим класом. Та сумувати ми не станем,

 Бо золотим осіннім днем ми знову в школу завітаєм.

Багато доброго, цікавого й нового життя відкриє ще для нас.

 Як перша сходинка до нього,  для всіх нас буде п'ятий клас.

Ми передаємо естафету дошкільнятам, які 1 вересня прийдуть до школи і сядуть за парти у цьому класі.

Привітання четвертокласників дошкільнятами.

Ось такими і ми були 4 роки тому.

Тоді нас називали малюками.

А сьогодні ми випускники.

Так, ці роки незабутні.

Друзі, а пам’ятаєте, як ми танцювали від радості за кожну гарну оцінку.

Танцювали на святах.

І просто так, на перервах.

Знаєте, серед усіх цих танців є один, незабутній.

Коли звучить мелодія легка

Тоді руки торкається рука

Тоді танцює весь наш клас

Чарівний, вічний, неповторний вальс.

Вальс

Ну ось і все, закінчується свято, усіх чекає радісна пора.

І буде сміху,  радості багато,бо на канікули прямує дітвора.

Спасибі скажемо усім, хто научив любить цей дім,

Ту вулицю, де ми живем, все, що Вкраїною зовем.

Спасибі всім, хто дбав про нас у цей скрутний, нелегкий час.

 Разом. Спасибі! Спасибі! Спасибі!