Свято пісенної творчості "Бурімські зорепади" /варіант 2/

ФЕСТИВАЛЬ  УКРАЇНСЬКОЇ ПІСНІ 

« БУРІМСЬКІ ЗОРЕПАДИ»

 

Мета. Збагатити знання учнів про народну пісню, вчити дітей слухати і співати українські народні пісні.

Відроджувати звичаї, традиції та обряди нашого на­роду, виховувати любов до народної творчості, гордість за український народ, який має славне мину­ле і багату творчу спадщину.

 

/ НА ФОНІ ЛІРИЧНОЇ МЕЛОДІЇ/

 

Ведучий. Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дис­ципліну і порядок, діти Росії — владність, Польщі — здатність до торгівлі, італійські одержали хист до му­зики... Обдарувавши всіх, підвівся Бог зі святого тро­ну і раптом побачив у куточку дівчинку. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса пере­плетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.

Бог. Хто ти? Чого плачеш?

Україна. Я — Україна, а плачу, бо стогне моя зем­ля від пролитої крові та пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

Бог. Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?

Ведучий. Дівчина хотіла йти, та Бог, піднявши пра­вицю, зупинив її.

Бог. Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня.

Ведучий. Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилась низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

Україна (звертання України до аудиторії).

Народе мій! Нас Бог благословив.

Дарунок дав нам — скарб неоціненний.

 Прийміть його — це пісня го­лосна.

Звучатиме вона тепер в віках мені — на славу, а вам — на пошану,

(З'являється мандрівник із торбинкою за плечима й палицею в руці, озирається навколо).

Мандрівник. Що за край? Яка краса? Хто підкаже мені що це за країна? Он дівчина йде, а гарна яка. Треба її запитати. .  (Чекає, потім кланяється).

— Здрастуй, красунечко! А не підкажеш куди оце я забрів? Я  вчений і мандрівник із-за кордону . Ось уже цілий день іду й милуюся кра­сою чудового краю й заворожено слухаю його пісні, які повсюди лунають, немов співа сама земля.

Дівчина.

Рідний край, де я живу,

Україною зову.

Мандрівник. Україна — співуча назва. Давно блу­каю я по світі, але в Україні — перший раз. Мені со­ромно, але я нічого про твою країну не знаю.

Дівчина.  Нічого,  я розповім тобі про неї. 

(Вико­нується пісня «Україночка»).

Не одні хани У полон мене брали. Били-вбивали, На чужину гнали, А я не скорилася, Із сльози відродилася, Українкою я народилася! Кажуть хлопці: Я сама, наче квіточка, Що пливуть мої слова, Як та річечка,

Що душа моя співає, мов сопілочка, А я просто українка, україночка!

Мандрівник. Так, дійсно, ти гарна, наче квіточка, і слова твої, як та річечка, та невже душа народу така співуча, мов сопілка?

Україна. Так, хоч і зазнали ми разом із моїм наро­дом тяжкої долі. Поглянь навколо — яка краса — роз­логі степи, розкішні верховини Карпат, темно-синя далечінь Дніпра та Чорного моря. Дуже багато було бажаючих заволодіти моїми скарбами: і татаро-монгольське ярмо, й турки, польська шляхта й російські царі. Та народ не скорився, а боровся та молився Бо­гу за мою волю. А Господь завжди відповідає на молитви, і тому завдяки його ласці я вільна, а мій народ має не­оціненний дар — пісню.

У піснях моя історія, піснями зустрічають весну та дорогих гостей; без пісень не починають роботу; за­кохані не говорять, а співають.

Та що там говорити, чуєш пісня десь лунає? Ходімо послухаємо й сам переконаєшся. (Ідуть, зустрічають Господарку).

Україна. Добридень, Господарочко! Чи не у вас, бува, пісні лунають. Так гарно співають хлопці й дівча­та, що нам захотілося ближче підійти й послухати.

 

 

Господиня. Ласкаво просимо дорогих гостей до на­шої хати. У народі кажуть: «Гість у дім — радість у нім ». Що ж ви стали біля порога? Проходьте, сідайте, будь ласка, будете почесними гостями на нашому фестивалі української пісні

« Бурімські зорепади» , який проходить під гаслом: “ Співаю про тебе, моя Україно!»

(Україна та Мандрівник проходять і сідають. По­чинається конкурс виконавців українських пісень).

Господиня.  Розпочинають  наш фестиваль найменші учасники. Отож, оплески нашим маленьким україночкам Кадиш Ангеліні та Богомол Вікторії.

 

Пісня « Україночка мала»

 

Господиня.  Продовжує тему маленької україночки Віка Микитенко. Зустрічаймо нашу юну співачку!

Пісня « Україночка»

Господиня.  Маленькі україночки мають свою заповітну мрію, яка обов’язково повинна здійснитися. Про що вони мріють? Зараз  про це ми почуємо у виконанні Юлі Кадук. Оплески юній учасниці!

                                               Пісня __________________________

 

Господиня.  Кожна дитина, яка живе на Україні, вважає себе щасливою. Саме  про  цих щасливих дітей  співає Руслана Татаровська. Зустрічайте!

 

Пісня « Ми щасливі діти»

 

Господиня.  Про свою рідну та найкращу країну – Україну співає Таня Калюжна. Зустрічаймо її  щирими оплесками!

Пісня «Україна» Бучинської

 

Господиня.  Наша країна іще така молода і прекрасна! Скільки в неї багатств, див і щедрот! Ось саме про це пісня у виконанні Лізи Харченко та Каті Кононенко. Зустрічаймо наш співочий дует!

 

 

Пісня «Україна моя молода»

Господиня. Свою пісню  шестикласники дарують рідній неньці - Україні та всім присутнім у цьому залі. Зустрічайте найспівочішу класну родину!

 

Пісня « Україні»

 

Господиня.  Наша мова –  милозвучна , а  наша пісня – солов’їна. От саме про солов’їну пісню співає Саша Захарченко. Оплески нашій наступній учасниці!

«Пісня солов’їна»

 

Господиня.  Наш рідний край – це наша рідна Україна зі своїми широкими степами, щедрими полями, квітучими садами. Саме про свій  рідний край співає Тая  Кучеренко. Зустрічайте юну співачку!

Пісня « Це мій рідний край»

 

Господиня.  Кожен з нас гордий з того, що живе саме в Україні, в країні, де завжди синє небо і золоті поля пшениці. Саме цим пишається і наша наступна учасниця  Тая Базило . Оплески нашій учасниці! 

 

Пісня « Рідна Україна»

Господиня.  Багато українців живе за межами рідної землі, але вони пам’ятають свою Україну, пам’ятають  своє коріння. Саме про  це  співає Таня Корчан. Зустрічайте!

                                                  Пісня « Батьківщино моя»

 

Господиня.  На нашій Україні співочі не лише дівчата, а й хлопці. То ж зараз будемо слухати щиру пісню у виконанні Артема Захарченка. Зустрічайте нашого юного співака!

Пісня « Я люблю Україну»

 

 

 

Господиня.  Про свою синівську любов до України співає Богдан Кропивний. Оплески наступному учаснику фестивалю!

 

                                   Пісня « Я  так люблю Україну свою…»

 

Господиня.  Дівчата, які зараз вийдуть на сцену, люблять рідну Україну за те, що тут їхня родина , їхнє коріння, їхні мрії і задуми. То ж зустрічайте  Анастасію Харченко та Вікторію Цимбал!

 

                                               Пісня  « Україна»

 

Мандрівник. Ой і молодці які, хлопці та дівча­та. Так гарно співаєте, так весело у вас. Але, на жаль, мені   вже   час   вирушати   в  дорогу.   Піду  розповім своєму народу про славну Україну та її гостинний народ. А вам за вашу гостинність, за ваші таланти  мій уклін і ось ці пода­рунки.

 

(Мандрівник  нагороджує учасників фестивалю цукерками ).