Свято пісні "Душа тремтить, коли лунає пісня"

Наша пісня солов’їна

На фоні  мелодії «Щебетання солов’я» звучать слова

Ведучий 1І створив Бог небо голубе

Родючу землю і зелені трави,

Дніпрові води й жито золоте,

І райських птиць, що звуться солов’ями

  Ведучий 2

Людей чудових тут він оселив

І дав їм мову, що в душі співає,

І вільний дух в серця їм поселив,

І рай назвав цей – українським краєм.

         Танець

Вед. І   Добрий день Вам, люди добрі!

 Щиро просим до господи!

 Раді Вас у нас вітати,

 Щастя і добра бажати!
Вед.ІЗаходьте ж бо люди, 
Вам є, що сказати, 
Побачте, почуйте 
Народні таланти. 
Заходьте в господу, 
Село наше чесне.
Живи і возрадуйся, 
Роде наш чесний.
Вед. ІІ. Доброї, щедрої, благословенної днини Вам, шановні добродії,  друзі, гості, односельчани.

Вед І. Ми раді вітати Вас на нашому святі – святі пісні…

1.Ведучий. – Добрий день вам всім!

Хай вам щастя й доля буде.

Не на день і не на рік,

А на довгий - довгий вік.

2.Ведучий. – Починаймо наше свято!

Нас зібралось тут багато.

Щоб співати, танцювати,

І рідну пісню прославляти.

                   Пісня Альони К.

                    Вклоняюсь вам, люди, доземно

                    Як батьківській хаті з далеких доріг,

                    Як хлібу, що матінка чемно й гостинно

                    Кладе на вкраїнський рушник

Ведуча 2. Бо ж нашому роду нема переводу,

                  Хай пісня єднає коріння святе,

                  Дай, Боже, нам віру і братнюю згоду

                  На довгії роки, на вічні віки!

Ведуча: Тож сьогодні ми помандруємо до українського села, де живуть працьовиті та веселі люди. Побувши поряд з ними, ми зрозуміємо, що українська пісня - це душа нашого народу, необхідна, як земля, повітря, вода, хліб.

Ведучий. – Дякуючи пісні, ми можемо висловити свої почуття,любов і гнів, радість і смуток.

1.Ведучий. – Коли звучить пісня, то серце сповнюється почуттям любові до рідного краю, до свого народу, до України.

2.Ведучий. – Пісня – душа народу. Вона, як сльоза, очищає душу.

1.Ведучий. Бо живе у ній наш родовід, в  ній живе наша прекрасна Україна.

2.Ведучий. Пісня, як свята молитва, цілюща, як материнське молоко.

1.Ведучий. Кажуть, допоки живе пісня й мова, то доти живе народ.

                                          Пісня Ми українці (діти)

   Ведучий 1 Пісня… Хто не був зачарований нею! Це душа народу, це безмежне поле, засіяне зерном історії і заквітчане людськими надіями, це любов до Вітчизни і ненависть до її ворогів.

Ведучий 1 Вона пахне весняними дощами, синіми льонами, запашними чорнобривцями, материнськими теплими долонями. Українська пісня живе з давніх часів, живе, переживаючи цілі покоління. Прикладом таких пісень є пісня нашого краю , яка описує і «блакить озер» , і «шум лісів», і « таку красу, як в казці намальовану».

Вед.Народна пісня, дума чи романс

 У душу ллється і заполоняє.

 Та заворожує, чаклує нас,

 І в саме серце раптом проникає.

Вед.Коли пісні мойого  краю

Пливуть у рідних голосах,

мені здається, що збираю

Цілющі трави я в лугах.

Вед.Тож заспіваймо разом,
Заспіваймо щиро,
Щоб у нашій хаті
Було щастя з миром!

                                  Пісня Волинь моя

Вед.З душі моєї ллється пісня,

Коли я бачу цю красу.

ЇЇ відлуння незабутнє

Для тебе в серці я несу.

Вед.Для тебе рідне і єдине,

Моє вкраїнськеє село,

Бо більш такого в цілім світі

Нема, не буде й не було.

Вед.Село моє рідне,

Мій край дорогий,

Знайомі з дитинства стежини.

Де в росах кришталь,

Де пісок золотий,

Де в небі безмежні хмарини.

 

Наше село славне і величне,

Воно сягає давнини,  

Ллється пісня милозвучна

Поміж хати, гаї, луги.

                                                 Пісня«Пнівне»

Ведучий  Нашу пісню називають солов’їною. І кажуть, що солов’ї навчилися співати в українців. Ось послухайте цікавий переказ. Колись солов’ї не жили в Україні, літали по всьому світу, збираючи пісні для індійського царя, у саду якого вони жили. Залетів якось один соловей на Україну і сів спочити у якомусь селі. На той час всі люди були у полі і не було чути ні музики, ні пісень. «Що то за люди живуть тут?» - подумав соловей. Настав вечір, люди поверталися з поля додому і ожила в полі, на сільських вулицях пісня. Соловей теж заспівав свою і звеселив людей. Забувши про втому, вони так заспівали, що зачарували солов’я. Полетів соловей до царського саду і заспівав українські пісні так, що цар втратив спокій і звелів лише йому співати у своєму саду. Зачаровані солов’ї полетіли весною на Україну, щоб висиджувати пташенят і слухати найчарівніші в світі пісні.

Ведучий.Райдуга в небі висне, граючи в плесках вод.

Доки живе наша пісня, доти живе і народ.

Ведучий Душа народу не вмре ніколи

Вона живе у пісні чарівній

Усмішка щира і сльоза джерельна

Найвища, мабуть, нагорода їй.

                                                                Пісня

Ведучий  Яке диво дивне — народна пісня ! Яку владну силу таїть вона в собі! Минають віки, змінюються суспільні устрої, потрясають світ нищівні війни і голодомори, на зміну одним поколінням приходять інші — у кожного свої смаки, свої уподобання. А народна пісня залишається, через усі злигодні й поневіряння проносить вона свій первісний чар, свою нев'янучу молодість. Народна пісня — це душа народу, його історія

Ведучий Народна пісня – голос невсипущий

   Душі людської вічне відкриття.

   Вона ніколи, як і хліб насущний

   Не вийде з всюди сущого життя.

Вед.Не цурайся пісню, яку чув від мами

Не згуби, то мова прадідів твоїх

Бо зректися пісні, що цвіла віками

Мов забудь народ свій, даль його доріг.

Вед.У яких би фарбах небо не світилось

Збережи кровинку рідного тепла

Тільки б вічно зорі в криниці дивились

Тільки б наша пісня нас пережила.

Ведучий 2 Хочеться, щоб наша рідна пісня, легка, як сон, примарна, ніби щастя, сонячна, неначе мрія зігріла ваші серця, захопила, оповила веселковими барвами, що ними мріють весни, плаче осінь, марять зими і кличе літо.

 Пісня «                     »

Ведучий 1

Вкраїнська пісня, наче поклик долі,

Натхнення наше, дум стрімких політ.

Йдемо ми з нею у життєвім полі

Й не зрадимо її до скону своїх літ.

 

 

Ведучий 2

Вкраїнська пісня – світлоносні перли.

В ній – вищий зміст, духовності краса.

Йдемо життям, щоб пісня не померла –

Народу рідного жива душа

Ведучий 1 Ми з вами   живемо в ХХІ столітті.  Пройшли віки,  змінились епохи, люди,  події.   Але народна пісня назавжди залишиться  з нами. Щоразу, збираючись разом,  ми співаємо всім знайомі пісні та отримуємо   позитивний заряд. Тому кожен з нас    має стати охоронцем пісні, щоб передати її нащадкам.

Ведучий 2 Наша пісня і наша дума – справді прекрасні! І тому ще довго-довго  поети, письменники, композитори, увійшовши в чудовий світ народної пісенності, припадатимуть до  її  джерел і творитимуть їй в благоговійному захопленні гімни  й симфонії. І завжди буде вона звучати в живому виконанні в побуті, на сцені та  безмежному  ефірі.

 Пісня «

Вед.Однією з невід`ємних рис щастя людини, всебічного її розвитку є духовно багате особисте життя, дружній родинний затишок. Народні ліричні пісні складають прекрасний усний кодекс моральних чеснот, де людське почуття завжди ставилось вище за  будь-які матеріальні розрахунки. У ліричних піснях передаються всі грані внутрішнього світу: і перше почуття, і відкрите утвердження свого права любити, і сумніви та образи, і біль розлуки, і невтішне горе, і мрії про майбутню долю.

Вед.  Микола Берг  зазначав:  «Чарівна, ніжна й граційна українська пісня. Скажу більше:в ній є щось, що хапає за серце, щось глибоко задушевне…              

      Ця чарівність розлита в усьому, в словах і порівняннях, а іноді й просто не знаєш у чому:  мило та й годі!»

      Вед.Пісня це душа. З усіх потреб – потреба

Лиш пісня в серці ширить межі неба

На крилах сонце сяйво їй лиша

Чим глибше пісня, тим  ясніше душа.    

Вед. Україна моя починається

Там, де доля моя усміхається

І, як пісня, як спів солов’їний

Не кінчається Україна.

                Пісня «

Вед. Мамині руки… Вони вміють пестити голівку дитини, вміють смачно готувати. Від них – усе живе, розвивається, буяє. Назавжди ми пам’ятаємо вишню, черешню, яблуню, посаджену ніжними маминими руками…

Вед. Батьківський поріг у рідній хаті…

На подвір’ї – яблуні крилаті

Пригощають галасливу дітвору

Яблуками в золоту пору…

Дивний аромат той біля хати

Нагадає нам про маму й тата,

Про калину у червоному намисті,

І про наше золоте дитинство.

 

 

ІІ Ведуча. Бо не вічні ні батько, ні мати,
Завтра можете їх не застати.
Щоб не мучила совість потому,
Приїжджайте частіше додому.

І Ведуча. Про кожного з нас, хто чорнявий і русий,
Всі ваші тривоги і світлі думки.
Здоров’я вам, рідні наші батьки,
І щастя на довгі – предовгі роки.
ІІ. Ведуча. Шануйте батьків, любі діти, 
Щоб потім не пожаліти. 
Допоки є батько і мати, 
Старайтесь їм шану віддати. 

                     Пісня «Батьки»

Ведучий 1 Українська пісня… ніжна, лірична, весела, жартівлива, сумна – вона викликає в душі людській найскладніші, найглибші почуття і прагнення всього, що є кращого в людині, що підносить її до вершини людської гідності, до людяності, до творчості. Наша пісня живить український дух! Доки живе пісня, доти живе і народ.

Ведучий 2Пісне! Велична рідна пісне!

В тобі є все: і древня наша слава,

Володимира хист і мудрість Ярослава,

І наших прабатьків ворогування злісне.

Ведучий 2І материна любов, і жар палкий кохання

За свободою жаль, і мрії про свободу.

І весь наш біль, всі наші сподівання.

Ти – дзеркало душі. Країни та народу! 

                 Пісня «           »

Ведучий 1Пісня наша, пісня – це душа народу,

Пісня українська – рідна, чарівна

Вона з нами поруч в праці, на заводі,

На ланах широких, за станком вона.

Ведучий 2Пісня – чарівниця, гарна, мов зірниця,

Мелодійна, ніжна, серцю дорога.

Веселить, танцює, мирить і жартує.

В іграх і забавах – всюди є вона

Ведучий 1.  Українська пісня… Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте прозоре дитинство, свою юність красиву і ніжну. Який митець не був натхненний її мелодіями? Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою дорогих своїх дітей

Ведуча 2. Українська пісня… Народжена неосяжними степами, зеленими гаями і дібровами, стрункою тополею і червоною калиною, високим явором і плакучою вербою. Пісня, що ввібрала в себе найніжніші почуття кохання і розлуки, гіркої долі і смутку, радості і печалі

 Ведучий 2. Українська пісня…

 Вона – любов, вона – печаль і втіха,

Жива вода на виразки душі.

Поки живе – обереже від лиха

Понад стежками тихі спориші.

 

 

 

 

Ведуча 1.  Але боюсь, боюсь, щоб не збороли,

В модерну щоб не втиснули труну

Мого народу пісню чарівну

З чужих країв залізні рок-н-роли.

Ведучий 2. І я готовий крізь огнисті брами

Пройти і душу випалить до тла.

Лише б народна пісня не вмирала,

Щоб в молодих серцях вона жила.

Пісня «                   »

Завжди у селах наших так було –

Після закінчення , та і під час роботи ,

Піснями наповнялося село ,

Бо пісня проганяє всі турботи .

Ведучий 2

І в довгії зимові вечори ,

І в літнії короткі теплі ночі ,

Завжди мої співали земляки -

Про козаків , калину , карі очі…

Ведучий 1

Весь час жилося тяжко на селі,

Та пісня душу людям зігрівала,

Пісень співать навчали дочок матері,

Батьки синів співать пісень навчали.

Ведучий 2

Століттями складалися пісні –

Пісні народні – жартівливі і серйозні,

Вони єднали в мирі й на війні ,

Звучали на весіллі і в поході.

Ведучий 1

Що ж сталося ? Чому в наш час не так?

Невже нам жити важче аніж предкам?

Чому ж пісні сьогодні в селах не звучать

Про козаків , про чорнобривці, чорну редьку

Ведучий 2

Згадаємо ж давайте у цю мить ,

Що українці це народ співучий –

Ніщо не може нашу пісню зупинить ,

Наповним піснею наш край співучий!

Ведучий 1

Старайтеся завжди прожити лиш так,

Щоб потім про вас пам’ятали,

Про ваше прекрасне і чесне життя

Народні пісні розказали

Ведучий 2  Пісня – це маленька криничка живої води. Не поспішайте її переступити. Зупиніться і розважливо вдивіться в її глибочінь,  може побачите благородний лицарський образ свого предка, красу свого сучасника й духовну вроду нащадків.

 Ведучий 1 У нас живуть роботящі, сильні та мудрі люди, які передають свої духовні скарби з покоління в покоління своїм дітям, щоб вони зберігали спадок наших предків.

    І хай широка світова слава рідної пісні, отой її дорогий вогник, зігрівши всю землю, повертається до тебе – її спадкоємця. Хай вічно лунає пісня над Україною.

Ведучий 2 Нехай пророчими стануть  слова великого генія українського народу Т.Г.Шевченка.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине,

От де, люди, наша слава,

Слава Україні!

 

Ведучий 1 Ось і підійшло до завершення наше свято.

Ведучий  2Хочеться вірити, що народ, який піднімається з колін історії, встане на повний зріст, розправить свої крила і залунає наша українська пісня і попливе її дзвін далеко, далеко над землею.

Вед. І. Хай трояндою квітнуть в житті
Щира дружба і вірне кохання,
Не затьмарить хай дні золоті 
Ні печаль, ні часи розставання!
Хай під небом завжди голубим
Доля садом прекрасним буяє,
Буде успіх і щастя землі, і життя веселково сіяє!

Вед. ІІ. Бажаєм вам щастя, здоров’я, добра,
Щоб Вас довіку доля берегла,
Щоб шанували вас завжди
За те, що на землі лишили ви сліди!

Вед. ІІІ.Хай калиною кущ зацвіте у дворі,
Солов’ї защебечуть грайливо.
Хай ще довго Вам сонечко сяє вгорі,
Хай життя буде довге й щасливе!

Пісня «Свято барвисте»

 Ведуча 2:  Спасибі щире всім, хто сьогодні в цій залі і тим хто брав участь у нашому святі.

 Ведуча 3: Наше свято української пісні вже кінчати час,

Кращі побажання ви прийміть від нас.

Ведуча4: Прощавайте, друзі, низький вам уклін!

Доброго здоров′я зичимо вам усім!

Разом: На многії, многії літа!

Пісня « Многії літа»