Свято Покрови Пресвятої Богородиці
Комунальний заклад « Знам'янська спеціальна школа
Кіровоградської обласної ради»
СВЯТО
«Покрова Пресвятої Богородиці»
Підготувала: Рябич Т.Г.
Знам'янка, 2018 рік
НАЗВА ЗАХОДУ: «Свято Покрови Пресвятої Богородиці»
ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: свято-театралізоване дійство з викорис-
танням національних традицій
ВИХОВНА МЕТА: передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування
особистих рис громадян України, які включають у себе національ-ну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і таланту; ознайомлення учнів з народними традиціями, виховання поваги та любові до народних традицій та звичаїв, формування почуття національної гідності та самосвідомості.
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: актова зала школи.
ОБЛАДНАННЯ: дві ширми, що імітують українську хату; українська піч, стіл, лави, українські рушники, скатертина; глиняний посуд, кошик з овочами; зображення Матері Божої; український віночок; сувій полотна;
для гри «Заплети косу» - 4 набори різнокольорових стрічок довжиною 1,5 м (по З шт.); у кожному наборі 3 стрічки зв'язані з одного боку вузликом;
для гри «Передай вінок у танці» - український віночок.
ХІД ПРОВЕДЕННЯ
Тихо звучить музика
1-й ведучий
Багряна осінь красить клени,
У золото вбира поля,
І гарно, ніби наречена,
Багрянцем міниться земля.
2-й ведучий
Жовтень. Середина осені. Пора, коли жовтіє листя на деревах і кущах, рудіє трава, схиляють додолу голівки пізні квіти, відлітають у вирій останні журавлині ключі, у прощальному вальсі кружляє багряне листя; а ще це пора, коли в оселю селянина приходить довгоочікуваний, здобутий важкою літньою працею достаток і відпочинок.
1-й ведучий
Мчить осінь над українською землею на своїх золотих конях і везе із собою прекрасні народні свята.
2-й ведучий
Сьогодні ми святкуємо одне з найбільших народних свят — свято Покрови Пресвятої Богородиці.
1-й ведучий
Увесь християнський світ з глибокою любов'ю, вдячністю і надією славить Пресвяту Богородицю, Матір Спасителя світу Ісуса Христа. Шість разів у році наша церква урочисто відзначає свята на честь Діви Марії:
8 січня — Собор Пресвятої Богородиці;
7 квітня — Благовіщення Пресвятої Богородиці;
28 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці;
21 вересня — Різдво Пресвятої Богородиці;
14 жовтня — Покрова Пресвятої Богородиці;
4 грудня — Введення в Храм Пресвятої Богородиці.
1-й учень
Все упованіє моє
На тебе, мій пресвітлий раю,
На милосердіє твоє,
Все упованіє моє
На тебе, мати, возлагаю.
Святая сило всіх святих,
Пренепорочная, благая!
(Т. Шевченко)
2-й учень
Богородице Маріє, без гріха зачата,
Любить Тебе в Україні майже кожна хата,
Образ Твій є на іконі, в церкві, в хаті, в школі —
Із Ісусиком маленьким в Твоїм святім лоні.
3-й учень
Хвала, честь Тобі, Маріє;
Ти — найкраща із людей!
Хоч диявол заздрість сіє, та нічого він не вдіє,
Бо на варті Дух Святий збереже Твоїх дітей.
4-й учень
Мати Світла і Любові, Пресвята Покрово!
Дай, щоб були ми здорові: в Хусті, Києві і Львові!
Світи, ясна Зоре красна, озори наш рідний край!
Жодну хату не минай, ласками благословляй!
(о. Василь Прийма).
2-й ведучий
Для нас, українців, свято Покрови – це свято християнське і національне, воно символізує зв'язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу.
1-й ведучий
Саме з цього дня традиційно розпочинаються веселі вечорниці, що триватимуть аж до Великодня. Довгими осінніми та зимовими вечорами збиралася в давнину молодь в одній хаті. Для проведення вечорниць дівчата шукали простору і зручну хату самотньої жінки і йшли до неї просити дозволу «справляти вечорниці». Після взаємної згоди господиню обраної хати молодь називала вже «вечерничина мати» або ж «паніматка».
Запрошуємо вас, шановні гості, завітати на вечорниці до паніматки Олени.
Обладнання
Дві ширми, що імітують українську хату; українська піч, стіл, лави, скриня; українські рушники, скатертина; глиняний посуд, кошик з овочами; зображення Матері Божої; український віночок; сувій полотна.
Матеріали
Для гри «Заплети косу» - 4 набори різнокольорових стрічок довжиною 1,5 м (по З шт.). У кожному наборі 3 стрічки зв'язані з одного боку вузликом;
для гри «Передай вінок у танці» - український віночок.
Герої театралізованого дійства:
Господиня - тітка Олена
Дівчата - 12 чоловік.
Парубки - 5 чоловік.
Всі учасники дійства одягнені у стилізовані українські костюми.
(Актова зала перероблена на українську хату. Лине музика, заходить господиня).
Господиня (пораючись, розмовляє сама із собою)
Ну ось і літечко пробігло, як один день! Важка робота в полі закінчилася, можна і перепочити! (Звертаючись до глядачів). Нарешті діждалися Покрови! Ой і весело сьогодні буде у нас на вечорницях! Недарма ж у народі кажуть: «Були жнива - лежала баба нежива, а прийшла Покрова - вже баба здорова!».
(Чується сміх дівчат).
Голос. Тітко Олено, пусти на вечорниці!
(Господиня йде відчиняти двері).
Господиня. Заходьте, заходьте, дівчата! Хлопці, і ви не цурайтеся моєї хати!
(Лине музика, заходять хлопці та дівчата, кланяються господині).
Гурт. Доброго вечора, тітко Олено!
1-а дівчина. Слава Богородиці!
2-а дівчина. Будьте здорові, щасливі, багаті!
3-я дівчина. Вітаємо вас зі святом Покрови!
(Дівчата і хлопці сідають на лави).
Господиня. Дякую, дякую. Рада, що до мене завітали на Покрову! А чи знає хто серед вас історію цього свята?
1-й парубок. Звичайно ж, знаємо!
Гурт. Знаємо, знаємо!
Господиня. То може й іншим розкажете?
1-а дівчина. Залюбки.
2-а дівчина. Це трапилось дуже давно.
Царгород, столицю Візантії, оточили араби. У храмі Пресвятої Богородиці, де зберігалися її ризи, правилася всеношна. Серед парафіян ревно молився за охорону міста святий Андрій Юродивий зі своїм учнем Епіфаном. Відправа закінчилася, і святий Андрій побачив видіння: від царських дверей ішла, осяяна світлом, при співі великого хору святих, Пресвята Богородиця у супроводі Івана Хрестителя та Івана Богослова.
1-й парубок. Мати Божа підійшла до престолу, схилила коліна, довго молилася і вмивалась сльозами. Встала, зняла зі своєї голови преясну хустку-омофор і широко простерла її над народом у церкві. Видіння зникло, і святий Андрій та Епіфан зрозуміли, що Пресвята Богородиця прийшла, аби врятувати місто.
3-я дівчина. Сталося диво — вороги відступили... Від цієї хустки-покрову й отримало назву свято, а покров з тих пір став символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії.
4-а дівчина. Живе і в нашому народі стародавній переказ про диво на подільській землі. До Почаївського монастиря, заснованого після видіння образу Божої Матері у сиву давнину (1240 р), підійшло турецьке військо й оточило його. Монахи і вірні церкви почали ревно молитися, благаючи допомоги у Заступниці. І з'явилася Пресвята Богородиця над монастирем, закривши його своїм омофором від напасників.
(Слухається народна пісня "Ой зійшла зоря").
2-й парубок. Це свято дуже шанували запорізькі козаки. Однією з найвеличніших на Січі була церква Покрова Богородиці, яка могла позмагатися коштовностями й оздобленням із ризницею Києво-Печерської лаври. Всередині вражав величезний багатоярусний іконопис із церковними воротами, відлитими з чистого срібла та позолоченими. Центральне місце посідала ікона "Покрова".
5-а дівчина. В Україні дуже багато храмів Покрови Пресвятої Богородиці, 59 із них занесено до списку пам'яток архітектури. Більшість із них споруджено у XVIII столітті, деякі — у XVII, XIX.
1-а дівчина. А я знаю, що покровом на Покрову накривала Матір Божа землю від усяких бід, а кожна мати в Україні старалася благословити своє дитя рано-раненько, промовляючи над дитятком такі слова: «Як Матір Божа стоїть над світом, так най стане над тобою усіляке добро. Як Мати Божа, Цариця Небесна, покровом землю усю накриває, так і я плід лона свого накриваю від усякої напасті. Во ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь!».
Господиня. Коли просиш у Матінки Божої заступництва добрим серцем - то матимеш його!
2-й парубок. А чи не час вам, дівчата, нам веселої пісні заспівати?
Господиня. А й справді, дівчата, заспівайте для нас.
(Виконується пісня «Україна»).
1-й парубок. Так, співають гарно, нічого не скажеш! А чи знають наші дівчата прикмети про погоду на Покрову?
5-а дівчина. Гадаєш, що не знаємо? То давай проведемо змагання серед дівчат та хлопців на кращого знавця прикмет!
1-й парубок. А давай!
Гра «Аукціон прикмет»
Умови гри. Глядачі по черзі називають прикмети. Той хто останній назвав - переможець.
Прикмети
1) Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
2) Якщо в цей день сніг не покрив землю - не покриє в листопаді та грудні.
3) Якщо до цього дня не спаде з вишень листя - на теплу зиму, а звільниться - на сувору.
4) Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі - початок зими буде теплим, але згодом похолодає.
5) Якщо вітер з півдня низовий - зима буде теплою, з півночі горішній - холодною, із заходу - сніжною; коли ж протягом дня вітер
змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.
Господиня. Бачу, бачу, прикмети усі добре знають. А цікаво, чи всі вміють веселитися та розважатися?
1-й парубок. А то!!!
2-а дівчина. Вміємо, вміємо. І самі розважимося, і вас розважимо.
Господиня. А коли так, то граймо у гру «Заплети косу».
Гра «Заплети косу»
Умови гри. Обирають 4 команди по 3 чоловіки. Дівчата в українських костюмах тримають у руках кожна по 3 зв'язані вузликом стрічки. З іншого краю кожну стрічку тримає обраний гравець. Як тільки починає грати
музика, команда зі стрічок плете косу. Перемагає та команда, яка першою якісно сплете косу.
2-й парубок. Чи то гра?! Ви ось із нами у «Веселий ланцюжок» пограйте!
Дівчата. Хай хлопці грають!
Господиня. А що, хлопці, без дівчат ви чогось варті?
1-й парубок. Варті! Ось зараз побачите!
Господиня. Тоді запрошуємо хлопців до гри!
Гра «Веселий ланцюжок»
Умови гри. Беруть участь 2 команди по 10 чоловік. Гравець кожної команди повинен оббігти дівчат в українських костюмах, повернутись до команди і взятись за руку з іншим гравцем. Так, бігаючи, гравці поступово утворюють ланцюжок; перемагає та команда, яка першою виконає це завдання.
4-а дівчина. Давайте спочинемо, а поки що, гарну пісню заспіваємо!
(Дівчата співають пісню «Летіла зозуля»).
1-й парубок. Годі вам, дівчата, журливу пісню співати. Заспівайте нам щось
Веселеньке.
(Виконується пісня «Ти ж мене підманула»).
Господиня. Ой, хороша пісня. Душа радіє, аж танцювати хочеться! Ану, хлопці та дівчата, у коло ставайте, у гру «Передай вінок у танці» грати починайте!
Гра «Передай вінок у танці»
Умови гри. Дівчата, 10-15 чоловік, стоять у колі. Лине музика і вони одна одній передають віночок, який необхідно одягнути на голову, а потім віддати сусідці. Коли музика припиняється, та дівчина у якої лишився віночок виходить із гри. Перемагає учасниця, яка останньою залишить гру.
2-а дівчина. Хлопці, а ми вже для вас веселі жарти приготували! Ну-мо, дівчата, розважимо усіх!
6-а дівчина.
Стоїть на вулиці Олесь –
Він під дощем промок увесь,
Сусід прикрив його плащем:
Чого ти киснеш під дощем?
Хлоп'як тихенько відповів:
Утік я, дядю, від батьків.
А що там скоїлось страшне?
- Хотіли... викупать мене!..
7-а дівчина.
З авоською влетів хлопчак до хати.
Із віка визирав сибірський кіт.
Просили ви канарку відшукати...
Еге, писав об'яву, - каже дід.
Але ж це кіт! А де канарка, сину?
Нам ні до чого забавки пусті!
Не забавки, - пояснює хлопчина, -
- Канарка, діду, тут! Вона в коті!
8-а дівчина.
Доки мама пиріжки
Ліпить без упинку,
Я без діла не сиджу –
Пробую начинку.
З'їла сиру зо три ложки,
І калини з'їла трошки.
Потім маку скуштувала,
Жменьку ягід в рот поклала...
Вже готові пиріжки, їсти б, доки свіжі,
Та стомилася я так,
Що вже не до їжі.
9-а дівчина.
Збирає Ліда жолуді в діброві,
Кругом луна її веселий сміх...
Тут підбігає п'ятирічний Вова,
Відерце - смик!
І геть розсипав їх.
Нестерпна кривда охопила Ліду:
- Поганий ти! Розсипав жолуді!
От виросту, за тебе заміж вийду,
Ну, постривай! Узнаєш ти тоді!
Парубок. Ну годі вже, годі, бо вас і не переговориш! Тепер хлопці заспівають.
(Виконується пісня «Сім шляхів»)
Господиня. Гарні та веселі у нас із вами сьогодні вечорниці. А ще вам буде цікаво дізнатись, що з особливим нетерпінням чекали Покрови дівчата, які сподівалися на сватів. Щоправда свататися можна було від Семена
(14 вересня), а справляти весілля від Покрови до Пилипівських заговин
(27 листопада). Саме від Покрови, тобто з цього дня, дівчата вивішували під стріхою пучки перцю чи калини, обмазували глиною стіни хат, щоб у такий спосіб оповістити - тут є дівчата на виданні.
4-а дівчина. Ці традиції відбилися у народних прислів'ях.
Разом.
- Прийшла Пречиста, несе старостів нечиста, а прийшла Покрова - заревіла дівка, як корова.
- Покрова накриває траву листям, землю - снігом, а дівчат - шлюбним вінцем.
Господиня. Дівчата навіть зверталися до Покровительки з різноманітними молитвами.
(Виходять дівчата і моляться).
Дівчата.
Свята Покровителько,
Покрий мою головоньку
Оце осінню.
Хоч і драною хустиною,
Аби з хорошою людиною.
Щоб із сторони,
Щоб свекорко, як батенько ,
До мене були.
Свекрівонька, як матінка,
Мене прийняли.
Щоб діверки і зовиці,
Мов братики і сестриці,
До мене були.
Щоб ділечко поробила,
Чужій сім'ї догодила,
Всім мила була,
Не лаяна, не бита,
Нагодована і вкрита
Спатоньки лягла.
Господиня. А ще, де були дівчата на виданні, вчиняли таке ворожіння. Ненька вдосвіта відчиняла навстіж сінишні двері й стежила, щоби їх випадком хтось не причинив, а дочка відчиняла ворота на дорогу - «аби свати заходили». Натомість обоє йшли в комору, перекладали наготовлені рушники для заручин, примовляючи: «На рушнику спати, рушником старостів пов'язати». Після цього ненька відчиняла скриню, розкручувала сувій полотна, розстеляючи його аж до порога й приказуючи: «Стелися, доріженько, щаслива для молодих і старостів».
(Виконується пісня «Бджоли»)
Господиня. Ось так, з піснями, танцями, жартами, веселими іграми та забавками проходили вечорниці на Покрову. Прийшов час вечорниць, які молодь проводила аж до Великодня. А ми бажаємо усім вам здоров'я, добробуту, злагоди у сімействі, щастя.
Разом. І прощаємось до наступних вечорниць!
1-й ведучий
Вечорниці у тітки Олени закінчилися, а наше свято продовжується, адже
для охматівчан величне свято Покрови – це храмове свято рідного села.
1-й учень
Моє село, серпанком оповите,
До щему наймиліше на землі...
Окрайчик неба у зеленім житі,
Що світиться, мов зірочка, в імлі.
Правічне поле, де медова кашка,
Неначе море сонячне шумить
І вигляда замріяна ромашка,
І волошковий всесвіт жебонить.
Лине тиха мелодія. На її фоні учениця читає вірш Бекало З.С.
2-й учень
Охматівська благословенная земля !
Без тебе не було б мене на світі.
Ми зараз - пагінці, а згодом вже гілля,
Що зродить плід у сяєві та світлі.
Ми ще засяєм у найвищім злеті
Й лелече випрямим крило,
Зітнем чорнобильськії жала смерті
І ниву долі золоторогим виорем волом!
2-й ведучий
Батьківський дім, батьківська земля - мала Батьківщина.
Тут нас ждуть і батьки, і земля, сюди прагне серце з найдальших куточків світу. Такий закон, закон взаємної любові. І не поруш його, бо як сказав Шевченко: «А хто матір забуває, того Бог карає».
1-й ведучий
Моя земля, моя хата, мій Охматів. Ой як же багато зродив цей малий шмат землі Охматівської тих душ людських, що вже відійшли в минуле і нині живущих, і тих, що у світах, і тих, що дома!
2-й ведучий
І всім він Охматів, і батько, і мати, і ждав, і жде всіх, хто з його гнізда.
А з яких же далеких-предалеких часів мостились у цих благодатних місцях лелечі гнізда! З яких часів димівся дим жител людських!
А далеких! Культура Черняхівська, Зарубинецька - це все тут присутнє на цій нашій землі.
От коли народився Охматів - загадка. І ніхто з неї печаті не зняв, щоб узнати це. Є і легенди, і перекази, і то тільки.
3-й учень
Легенда про Охматів
Мільйони назв на світі різних є,
А серед них і дивні, і незвичні.
Охматів - назва давнього села,
Пов'язана із фактом історичним.
Через село тягнувсь Великий шлях,
Татари на обози налітали. І
заливалися сльозами матері,
Коли дітей їх у неволю гнали.
Давно було це ... Зранена земля,
Потоптана татарською ордою,
Стогнала від набігів навісних,
Вмивалася кривавою сльозою.
Та сили мав вкраїнський наш народ.
Піднятися з колін і бути вільним,
Тому на цьому місці бій гримів.
Відпір дали кочовикам свавільним.
Страшним був бій цей. Тисячі людей
Лишилися поранені у полі.
Лиш стогони «Ох, мати...» чулись скрізь,
І вороння кружляло на роздоллі.
Із тих часів лишилася для нас
Лиш назва славного села - Охматів.
І траса на Черкаси у наш час,
Й історія, яку потрібно знати.
Г.М. Волинець
1-й ведучий
Наш земляк з Жашківщини Степан Горошко, цікавий письменник і історик, вибудував в дослідженнях історичних важливі моменти, важливі як для усієї української історії і власне нашої сільської.
І стосуються вони часів Хмельниччини, двох битв, що відбулись під
Охматовом. Перша битва, яка і має назву Охматівська, була прелюдією до
визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, а друга - з назвою Дрижиполе, стала символічною для закінчення цієї війни і утвердженні Богданової перемоги.
А відбулася вона в січні 1655 року на Дрижиполі - полі між селами Тетерівка,
Нагірна і Охматів.
4-й учень
Тепер
Тут не раз і не два
чорне лихо пройшлося.
Кров синівську й ворожу
земні увібрали пласти.
А тепер на безмежжі
пшениця дзвенить аж колоссям.
Та і гріх їй на полі такім не рости !
На Дрижиполі ми
висіваємо зерна добірні.
Тут за нашу державність
незабутні бої прогули,
Щоб нащадки були
в краю рідному вільні,
Славу предків своїх
у ділах і серцях берегли.
Петро Власюк
2-й ведучий
Ми пишаємося нашими предками, котрі дали нам життя, одвічну волю.
В нашому селі вічно гуляє вітер козацької слави і величі. Ми гордо з підне-
сенням згадуємо імена тих, хто народився, жив, навчався, працював у селі.
1-й ведучий
Доля щедро подарувала Охматову славу двох знаменитих людей – батька і
сина Демуцьких.
5-й учень
Порфирій Данилович Демуцький , учень відомого українського композитора Миколи Віталійовича Лисенка, прожив в Охматові майже 30 років (з 1889 по 1918). Лікар за фахом, він заснував тут лікарський пункт для надання допомоги жителям навколишніх сіл і швидко набув широкої популярності і загальної любові своїм чуйним ставленням до селян. Односельчан він лікував безкоштовно.
6-й учень
Але Порфирій Данилович займався не лише медичними справами. Він ще змалку захоплювався народними піснями, а згодом організував в Охматові перший на Україні селянський хор, слава про який пройшла по всій Україні. В репертуарі хору були пісні, що співалися в Охматові та в навколишніх селах.
Хор виступав з концертами в Охматові, Ставищах. Таращі, Умані, Тальному. З великим успіхом проходили виступи хору в Києві. На одному з таких концертів був присутній цар Микола II. В 1897 році хор співав для М.В. Лисенка, який гостював у П. Демуцького.
7-й учень
В Охматові минули дитячі роки сина П. Д. Демуцького, радянського кінооператора Данила Порфирійовича Демуцького, який є одним з найперших
операторів української кінематографії. В 1928-1932 роках він працював з О.Довженком, брав участь у створенні кінофільмів «Арсенал», «Земля», «Тарас Шевченко». Кінофільм «Земля».
8-й учень
Багато років пройшло з того часу, але традиції, започатковані Порфирієм Даниловичем Демуцьким , продовжують жити в наш час. І хоч нині Охматівський народний хор не такий чисельний (при Демуцькому хор налічував близько 100 чоловік), але співучі охматівці щороку поповнюють свій репертуар, беруть участь в районних та обласних оглядах хорових колективів.
2-й ведучий
І наші учні, старанно наслідуючи приклад славних предків, у піснях
славлять свій рідний край.
(Виконується пісня «Батьківщина»)
1-й ведучий
На сьогодні наше село вабить до себе дивовижною пишнотою садків, зеленню верб. Незважаючи ні на що: лихоліття, життєві складності, воно живе. Головним життєдайним джерелом є люди, які творять історію, невтомно працюють, будують, садять садки, орють землю, народжують дітей.
2-й ведучий
Приємно знати, що в більшості родин панує сердечна теплота і злагода. Ростуть працездатні і шанобливі діти.
1-й учень
Стоїш, заціловане всіма вітрами,
Колиска дитинства і пісня душі.
Тут стелеться легко дорога до мами,
Стежина дитинства веде в спориші.
Пісенний мій краю, любов моя вічна,
Тут пам'ять козацька і слава батьків.
Так хочеться довше дивитись у вікна,
Вдивлятися в очі своїх земляків.
2-й учень
З поклоном синівським тобі побажаю
Селянського щастя, не втративши суть,
Хорошої пісні, рясного врожаю,
Лелеки ж побільше хай діток несуть.
1-й ведучий
Шановні земляки і гості! Ми щиро дякуємо всім вам. Нехай сьогоднішнє свято зігріє ваші серця добром і залишить в них найкращі спогади. І нехай всіх нас об'єднає любов до рідної землі.
(Виконується пісня «Зелений світ»)
2-й ведучий
Хай щастить вам завжди в усьому,
не піддавайтесь серцю злому,
хай Божа Матір допомагає і рідний край оберігає!
4-й учень
Народу нашого Княгине —
Богородице Діво!
Свята Покрово України,
Дай нам, щоб ми були щасливі,
Здорові духом й тілом!
5-й учень
Ти ж-бо лічиш людські болі —
В містах, селах, в чистім полі —
Від диявольських спокус:
В хаті, в церкві, при престолі,
Де сповняє Твою волю
І прохання сам Ісус.
6-й учень
Богородице Маріє —
Найкраща з усіх людей!
Твоя ласка чуда діє
Від віків на Україні,
Ти ключ маєш золотий
Від сердець усіх людей.
7-й учень
В сіру осінь чи зимою
До осель наших прилинь!
Стань нам літом чи весною,
Обмий чистою росою,
Пригорни нас до грудей, —
І ніколи не покинь!
8-й учень
Благослови, Пречиста Діво,
Царице неба і землі,
Тисячолітню Україну,
Скріпи її духовну силу.
Щиро молитися Тобі —
Царице неба і землі!
(о. Василь Прийма)
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку