Свято Український вінок - краса і оберіг"

                     КЗ «Знам'янська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради»

                  Український вінок –

               краса і оберіг

                Свято для 4-6 класів

                                                                                     Підготувала Рябич Т.Г.

           Кожна нація, кожен народ мають свої звичаї, обряди, що складалися протягом багатьох століть і висвячені віками. Звичаї розрізняють і об’єднують людей в один народ, одну націю, охороняють від забуття Оберегами від злих сил вважалися в народі рослини, які мали чудодійні властивості.

Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони усюди – на клумбах, у кімнатах у вазонах, на вишитих рушниках. Із них робили цілющі відвари, напої.

- А що буде, коли сплести квітку до квітки?

- Ну звичайно ж віночок!

Ведуча 1.

Подивись на квіти України.

Скільки квітів у її саду!

Кожна квітка – справжня перлина.

Як намисто, я вінок сплету.

Ведучий 2.

Виберу найкращі з усіх квітів,

Душу квітів зможу прочитати,

І вінок найкрасивіший в світі

Буде ненька-Україна мати.

Кожна квітка, наче на долоні,

Але кожна й таємницю має.

Друзі, тож послухаймо сьогодні,

Що нам кожна квітка промовляє.

Сплетімо вінок український сьогодні  

Із мальв, чорнобривців, калини,

З барвінку та жита, із м'яти, нагідок,

З жоржин, чебрецю та вербини.

.

Ведучий 2.

Тема нашого сьогоднішнього виховного заняття «Український віночок». І зараз ми поговоримо про український віночок, як оберіг людського життя, про символічні значення квітів та кольорів стрічок, що входять до складу традиційного українського вінкаТак, дуже красивий віночок нашої України. І розумно складений. Треба навчитися його розуміти. . Це не просто краса — це символ добра й чудовий оберіг нашої української культури. А ще в ньому прихована чарівна сила рідної землі. Український віночок, оспіваний у піснях, оповитий легендами та переказами, опоетизований майстрами пензля й слова, він був і є одвічним символом добра і надії.

Ведуча 1.

Так, щоб знати душу України, сподівання нашого народу, треба зрозуміти і душу кожної квітки. І кожної стрічки!

Ведуча 1. Щоб більше дізнатися про україн­ський віночок, «енциклопедисти» поді­ляться з нами інформацією.

 «Енциклопедисти» (по черзі)

1.  Вінок — невід'ємна складова українського ді­вочого національного костюма. Український віночок — це не просто прикраса, а оберіг, «таємничий знахар душі».

3.  Вінки різняться. Є вінок лавровий — для пере­можців. Терновий вінок — символ страждан­ня. А ще є вінок український, що символізує молодість і кохання.

4.  У сиву давнину вінки носили тільки дівчата. Плели віночки з живих квітів, адже вважали, що в них є чаклунська сила, здатна захистити від будь-якого лиха.

5.  Дівчатка починали носити вінок з трьох років. У віночок дівчинки мама вплітала чорнобрив­ці, незабудки, барвінок, ромашки. Уважалося, що кожна квітка лікувала дитину.

6. У чотири роки плели інший вінок. Допліта­ли ще безсмертник і листочок яблуні. А для шестирічної доньки у вінок вплітали мак та волошки. Для семирічної дівчинки плели ві­нок з семи квітів.

8.  Усього в українському віночку дорослої дівчи­ни — 12 квіток. Кожна є лікарем і оберегом. Завжди дівчати намагалися знайти якомога більше квітів І вплести їх у свій віночок. Дів­чинку, яка у віночку мала 12 квітів, уважали щасливою.

Ведучий 2. Український вінок – це справжнє диво нашого народу, адже кожна квіточка не лише прикрашала голову дівчини, а й слугувала обере­гом, дарувала їй свою силу та вроду. Щоб сплести вінок, потрібно було знати властивості та символі­ку кожної квітки. А щоб це зрозуміти краще, ми зараз сплетемо з вами наш український віночок.

Виходить дівчина-Ружа. Вона тримає у руках дуже велику ружу, яка згодом займе своє місце на каркасі.

Ружа.

Вінок Україні сплітаємо, друже!

Знай, квітка найперша в віночку, то – ружа.

Це квітка тендітна, квітка рум'яна,

Квітка, неначе зоря полум'яна.
  (Ружа прикріплює квітку до каркасу).

Ведучий 2. А от про те, що саме сим­волізує у віночку квітка ружі та її сестри, ви дізнаєтеся згодом. А поки що ми познайомимо вас із сестрами ружі.

(З'являється Мальва з мальвою в руці. Во­на відразу віддає свою квітку до віночка. Мальва читає вірш «Мальва – друга у віночку»).

Мальва.

МАЛЬВА ДРУГА У ВІНОЧКУ

Ружа — найперша! Початок це, друже.
Тулиться, тулиться мальва до ружі.
Тулиться мальва і дружбі радіє,
Тулиться, наче до віри надія.
Місце своє у вінку вона знає.
Мальва півонію сестру чекає.
Мальва в вінку, як в садочку квітує.
Мальва себе, як надію дарує.

Ведучий 2. Тепер ми чекаємо на третю сестру. (З'являється Півонія, вплітає квітку у віночок).

ТРЕТЯ КВІТКА

От і півонія не забарилась

І до вінка в свою чергу з'явилась.

Квіти, як сестри, зустрілись в вінку.

Квітне півонія. Знаєш таку?

Пишна й тендітна. Розхристана трохи.

Квітка любові, її перемоги,

Квітка весни, квітка травня рум'яна,

Квітка, як і сестри: красива, духмяна.

Ведуча 1. Ну от, три квітки, три сестри вже у віночку. Вони у вінку завжди разом.

Ведучий 2.А чому вони завжди разом? Чому ви їх зве­те сестрами?

Ведуча 1.І чому саме вони у віночку? І що вони озна­чають? Зараз про це і дізнаєтесь зі старої ле­генди.

Інсценівка «Старої легенди» Олекси Діденка.
 

СТАРА ЛЕГЕНДА

Легенди, мов квіти у лузі зростали,

І ми серед інших таку от обрали.

Три сестри зростали. І знались на травах,

Людей лікували. І йшла про них слава —
 

То сестри, що серця хвороби лікують –

Ідуть до них люди, про те як почують.

І серце лікують ті сестри, і душу.

Одна із сестер прозивалася Ружа.
 

Була вона гарна, мов квітка шипшини.

Вже майже доросла, але ще дитина.

А друга, що Мальвою кликали люди.

Теж лікарські трави збирала усюди.

Теж гарна, мов квітка, якою назвали

Пісні про сестер отих люди складали

А третя Півонією називалась

Вона, як і сестри її, намагалась

Здоров'я серцям повернути сповна

На квітку півонії схожа вона.

Людей лікували без зайвих промов,

Вертали їм віру, надію, любов.

— Що треба, щоб ви почали лікувати? –

Питали в них. —

Серце лише треба мати.

І якщо в вас сповнене серце добра,
Відступить хвороба, неначе мара.

До вашого серця повернуться знов

Надія і віра, і вірна любов —

Отак сестри жили й людей лікували.

Та Вітер Зимовий влетів до них шквалом.

—  Я — Вітер Зимовий, мене всі лікуйте.

Та швидше. І настрій мені ви не псуйте!

Щось трапилось. Хворий, — почав він стогнати.

—  Ніяк я не можу Мороза здолати.

Я сили втрачаю. І як з ним змагатись?

Не маю вже сили йому опиратись.

Мороз усю землю, всі ріки скував.

Ще трохи — й вважайте, мене він здолав. 

Повинні ви втрьох мені сили додати,

Щоб зміг я нарешті Мороза здолати.

— Добра ти у серці багато чи маєш?

—  Про що оце, Ружо, мене ти питаєш?

Яке це Добро? Я про нього не чув.

І що таке Серце? Не знав, чи забув.

— Напевне, не знав, хоч про це треба знати,

Без серця не зможем тебе лікувати.

—  Ти, Мальво, щось кажеш не дуже розумне

Дивись, не дмухнув щоб на тебе я згубно.

Бо дуже погано усім може стати.

І швидше беріться мене лікувати.

— Як серця нема, то що ж нам лікувати? —

Півонія Вітра хотіла спитати.

Та Вітер розсердився, Вітер дмухнув

Й не стало сестер, тільки Вітер загув.

Куди трьох сестер зміг цей вітер подіти?

Лежать на долівці зморожені квіти —

Півонії квітка, і мальви, і ружі.

В ті квітки вселились дівочії душі.

Навесні їх люди у землю встромили.

Як квіти розквітли, всі люди зраділи.

Під вікнами мальва, — поближче до хати —

Рожевими квітами обдарувати

Усіх поспішає. Півонія-сестра

В садок до джерельця і свій квіт принесла.

А ружа-шипшина цвіте біля хвіртки.

Гостей зустрічає: — Дорослі і дітки!

Заходьте у гості до нашого саду.

Ми квітами будем серця лікувати.

Ми будем вертати до серця ізнов

Надію і віру, і вірну любов.

Живе ця легенда у нашому краї,

І кожна дівчина ці квітки вплітає

В вінок український. І поруч ввіночку –

Три квітки, три сестри, України дочки.

В вінок України так вплетено знов
Надію і віру, і вірну любов.                                         

Ведуча 1.Тепер ми зрозуміли, чому ці квітки-сестри потрапили до віночка.

Ведучий 2. А ще ми зрозуміли, що усім на світі потрібне добре і щире серце.

Ведучий 2. Так, саме з Віри, Надії і Любові починається віночок України. Віра, Надія, Любов – безсмертні, як сама Україна. І тому наступна квітка у нашому віночку...

(З’являється   Безсмертник.   Читає   вірш   «Безсмертна квітка».

БЕЗСМЕРТНА КВІТКА

Квітка смерть перемагає,
Тож ніколи не вмирає.
От безсмертником і зветься.
На здоров'я нам дається

Ведучий У найперший віночок дівчатам вплітали чорнобривці, щоб гарними на вроду були, чорнобривими. Вірили в те, що ці квіти допомагають позбутися головного болю.
 Далі вплітали квіти маку

МАК

Ведучий 2. Та хіба ж можна було не за­просити до віночка квітку, що ніколи не вмирає, що сим­волізує міцне здоров'я?
Ведуча 1. А наступна квітка яка?

(У відповідь   на   це  запитання   з'являється   Барвінок. Квітка   барвінку   займає   своє   місце   у   вінку).

Барвінок.

БАРВІНОК

Барвінок до вінка в'яжи.
У квітці цій – життя душі.
Як небо квітка ця блакитна,
В вінку займає місце гідне.
Ведучий 2. Яка смілива квітка барвінку! Дуже смілива. Барвінок навіть взимку має зелене листячко, прямо під снігом.

Ведуча 1. А символізує барвінок життя і безсмертя людської душі.

Ведучий 2. А яка ж наступна квітка у віночку?

Ведуча 1. Саме материнську відданість та любов сим­волізує цвіт вишні. Тієї самої вишні, що квітла біля кож­ної української хати, яку так любив, про яку сказав стіль­ки ніжних слів наш великий Кобзар – Тарас Григорович Шевченко.

(З'являється «Квітка яблуні». «Квітка вишні» і «Квітка яблуні»

КВІТ МАТЕРИНСЬКОЇ ЛЮБОВІ

Квіти яблуні, квіти вишневі
Доплітаємо ми до вінка.
Поруч з білими – ніжно-рожеві.
Подивіться, краса це яка!
 Ведуча 1.а наступна квітка-це калина

КВІТ КАЛИНИ

До вінка вплетем калину —
Нагадає хату рідну,
Нагадає землю рідну —
До вінка вплетем калину.
 

Ведуча 1. Калина – це символ рідної хати, землі, батьківської хати, отчого дому. І ще дівочої краси.

Ведучий 2. А краси без чистоти не буває. Тому наступна квітка символізує саме дівочу чистоту.

(З'являється Ромашка з великою ромаш­кою в руках і читає свій вірш).
Ромашка.

РОМАШКА

Ромашка у вінку – дівоча чистота.

Із сонцем в серці квітка ця цнотлива.

На запитання всі вона відповіла

Цю ніжну квітку не лякають зливи.

Ромашка у вінку, як сонячний бурштин,

 (Квітку ромашки вплетено у вінок. Виходить Хміль, читає вірш).

ХМІЛЬ

Ой, я візьму хмелю,

Ой, візьму три жмені.

Гілка хмелю означає
Розум. Той, хто хміль вплітає

До вінка — розумний буде.

 (З'являється Любисток). 
Ведучий 2. А от ще одна зелена гілочка. Це – Любис­ток.

ЛЮБИСТОК

В любові щоб жити, щоб щастя мати,
В любистку в дитинстві купала нас мати.
І ось у віночку любисток духмяний.
На вірну любов і на відданість даний.

Ведучий 2. Любисток у віночку символізує відданість. І наступна квіточка, яка стане сусідкою любистку у вінку, теж символізує відданість. Яка ж це квітка?
(З’являється Волошка.  Підходить до Любистка.  Читає вірш).

ВОЛОШКА

Волошка в віночку — любистку сусіда,
Волошка в віночку — від неба, від літа.
Волошка нас в свята церковні вітає,
В відварі з волошок нас мати купає,

Ведуча 1. Лише одну квітку залишилось нам вплести у вінок. Цій квітці — найпочесніше місце. Це — квітка нес­кореності.

(З'являється «Квітка деревію»).

ДЕРЕВІЙ

Нескорена і мужня квітка,

Вона нескореності знак.

Її в віночку завжди видко...
Звичайна?! Та хіба ж це так?
 Ведучий У найперший віночок дівчатам вплітали чорнобривці, щоб гарними на вроду були, чорнобривими. Вірили в те, що ці квіти допомагають позбутися головного болю.

Ведуча 1. Ось вже і всі квіти у віночку!

Та окрім квітів неодмінною прикрасою віночка є кольорові стрічки, кожна з яких також має в ньому певне місце та значення.

Ведуча 1. Та невже і кожна стрічка у вінку теж має своє значення?

Вірш  «Слухаємо серцем».

Кожна стрічка кольорова
У віночку має мову.
Кожна стрічка розмовляє,
Нам про те розповідає,
 

Що вона символізує,
Серце голос стрічки чує.
У середині вінка
Ось коричнева яка!
Хлопці розказують про стрічки 

Дівчата – вірші

Тут вона найголовніша,
Подивись на неї лише. 
Як до матінки, до неї
Інші приросли душею.
 

Кожна стрічка щось та значить.
Вмійте серцем це побачить,
Вмійте стрічку розуміти,
Вчіться слухать серцем, діти!

Пісня «Сонячний віночок»

Ведучий 2.Молодці Добре запам'ята­ли те, що ми сьогодні вивчали.

Виготовлення віночків

Підсумок

А тепер я хочу перевірити усіх, хто знаходиться у цьо­му залі. Якщо ви уважно дивилися, слухали, якщо все за­пам'ятали, то відгадаєте усі загадки.

КВІТКОВІ ЗАГАДКИ ВІНОЧКА

Всі відгадки якщо маєш
Ти на загадки, то знаєш
Ти усе про наш віночок.
Нумо, донечка, синочок,
 

Починай відповідати!
Треба це усе всім знати!
Починаю я у риму,
А закінчимо усі ми.

Не забудь, будь ласка, друже,
У вінку найперша ... (ружа).
 

Друга квітка теж не зайва,
Друга квітка зветься ... (мальва).
 

Щоб була гармонія —
Третя в нас — ... (півонія).
 

А барвінка попередник

У вінку, то наш ... (безсмертник).
 

Як перлина між перлинок —
Так між квітами ... (барвінок).
 

Цвіт квітневий, цвіт травневий,
Цвіт весняний, цвіт ... (вишневий).
 

Як згадав ти цвіт вишневий —
Не забудь і ... (яблуневий).
 

Цвіт самої України —

Це, звичайно, цвіт ... (калини).
 

Ось, на небо схожа трошки,
До вінка прийшла ... (волошка).
 

Не останній він за змістом,
Зелененький наш ... (любисток).
 

Плести я віночок вмію.
Зараз черга ... (деревію).
 

А чого ж в вінку три жмені?
Ну, звичайно — лише ... (хмелю).
 

 Під музику свято закінчується