Свято "Прийди, весно, з радістю."

Тема:  Прийди, весно, з радістю

Мета: Ознайомити учнів з народними звичаями, пов’язаними з початком    календарно-обрядового циклу;

           формувати громадянські,патріотичні почуття у школярів;

виховувати любов до рідного краю, рідної природи, шанобливе     ставлення до народних звичаїв та обрядів.

Обладнання: українські костюми, вишиті рушники, глечики, печиво «жайворонки».

 

 Сьогодні ми зібралися разом, щоб згадати про один з найцікавіших звичаїв наших предків – закликання весни. Навесні, коли пробуджується природа для нового життєносного витка по вічній спіралі, відкриваються космічні брами і на землю струменить потужна енергія. Святкування приходу весни шанується як жива традиція. В різних регіонах має свої різновиди і навіть назви. Якщо в центральних областях їх іменували веснянками, то у західних – гаївками.

Свято закликання весни завжди починалось і закінчувалось «кривим танцем». Він петляє, звивається, неначе лісовий струмочок. Якщо вірити переказам, то цей танець з’явився дуже давно, коли на наші землі нападали татари. Батьки привчали своїх дітей остерігатися ворогів, заплутувати свої сліди, аби чужинці не потрапили в село. Для цього і був придуманий «кривий танець».

Весна…Вже сама згадка про неї будить у серці радість, тривогу. Це свято оновлення і відродження природи. Його відчувають тварини і рослини, дорослі і діти – усе, що є живого на землі. Наші пращури були прихильниками природних явищ. Оскільки природа пробуджувалася весною, то і Новий рік за їхніми уявленнями, мав починатися саме цієї пори.

Учень.  Весняне літочислення збереглося до 1409 року. У свідомості давнього хлібороба новий трудовий рік починався у відродження навколишньої природи і пробудження матері-землі від зимового сну, з першою оранкою і сівбою.

 

                              Гей, прослала нива чорне полотно.

                              Ллється жовта злива – сіється зерно.

                              Сійся, родися, колосом розлийся,

                              Засівайся, ниво, людям на добро.

 

         (Українська народна пісня «Ой минула вже зима»)

 

                              Під дахом бурулька радіє і плаче.

                              З весною говорить гніздо ластів’яче.

                            -Ой, веснонько-пташе,

                            Здіймися на крилах,

                            Скажи ластів’ятам,

                            Щоби прилетіли.

Скажи, виглядає їх рідна хатинка.

Скажи, що без пісні теплу не прийти,

                          Душі не радіти, землі не цвісти.

 

Вчитель. З 18 березня починається весняний сонцеворот, коли день уже переважає ніч. З цієї нагоди влаштовували дитячі забави – закликали птахів. Напередодні матері і бабусі випікали з тіста для дітлахів безліч різноманітних фігурних птахів. Таке обрядове печиво називали «жайворонками» або «голубками». Уранці ними прикрашали двір і сад, а коли сонце обігрівало землю, юрбами виходили за село , несучи в долонях печиво. Лунали дзвінкі дитячі голоси.

                        Пташок викликаю з теплого краю

                        -Летіть соловейки, на нашу земельку,       

                        Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!

                                   Заклична

                      Благослови, мати,

                      Весну закликати!

                      Весну закликати,

                      Зиму проводжати!

                      Зимонька в возочку,

                      Літечко в човничку!

Мати.           Благославляю вас, діти,

                      Весну закликати.

                      Весну закликати,

                      Зиму проводжати! 

                      З великою посмішкою,

                      Із жайвором-пташкою,

                      І водою свяченою,

                      З колосками хліба

                      І добром у серці.

 

(Мати виймає з сита спечені з тіста «жайворонки», роздає дітям і говорить.)

 

Мати.             Діти, мої, діти,

                        Йдіть до мене «гурточком»,

                        Виберіть «жайворонка».

                        Жайворонки берете,

                        На високу гору йдете.

                        Пісеньок гарних співайте,

                        Весну-красну величайте.

                        Просіть жита, пшениці,

                        Всякої пашниці,

                        Дощика дрібненького,

                        Сонечка ясненького.

 

(Діти піднімають вгору руки з «жайворонками» і декламують)

 

                        Пташок викликаю з теплого краю:

                        -Летіть, соловейки, на нашу земельку,

                        Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!

(Діти розділяються на чотири групи і перекликаються)

 

1-й гурт          Весна, весна, весняночко.

                        Прийди до нас, подоляночко,

                        Прийди, прийди, теплом утіш,

                        А ти, сонечко, світи ясніш.

2-й гурт          Ти, рясненький дощику, упади

                        На городи, на левади, на сади

                        На багаті наші землі, на родючі,

                        Щоб пшениці колосилися, як тучі.

3-й гурт          Щоб горою піднімалися жита,

                        Щоб врожаїлася нива золота.

                        Іди, іди дощику, упади,

                        Щоб плодами наливалися сади.

4-й гурт          Щоб родило і у полі, і в дворі,

                        Щоб співалось од зорі і до зорі,

                        Весна, весна, весняночко,

                        Прийди, прийди, подоляночко,

Разом:            Прийди, весно, прийди,

                        Прийди, прийди, красна,

                        Принеси нам квітів,

                        Радість, сонце ясне!

 

(З’являється дівчина Весна у святковому вбранні з квітами, які вона роздає глядачам. Поки Весна йде, зі сцени звучать вірші.)

 

1-й учень       Годі, діточки, вам спать!

                        Час давно вам вже вставать.

                        Гляньте: сонечко сміється,

                        В небі жайворонок в’ється,

                        В’ється, радісно співає,

                        Він весну нам сповіщає!

2-й учень       Ось іде весна ланами,

                        Перелогами, лісами,

                        Скрізь, де ступить з-під землі

                        Лізуть проліски малі.

                        Як лівицю підведе –

                        Всюди листя молоде.

                        На берізку гляньте зблизька –

                        У сережках вся берізка.

                        До верби наблизьтесь – ба!

                        В білих котиках верба!

3-й учень        А як здійме руки вгору

                        До блакитного простору –

                        З кожним помахом руки

                        Линуть з вирію пташки.

4-й учень        Ой ти веснонько, весниця

                        Чистим полотном вгорнися.

                        Та принеси літечко,

                         Золоте теплечко.

                         Господарям поле орати,

                         Господиням полотно ткати.

                         Дівчаткам погуляти,

 Весняночки поспівати.

 

(Відбувається діалог між дітьми і Весною)

Діти.                  -Ой, весна, весна, днем красна,

                           Що ж ти, весно, принесла?

Весна.                Принесла я вам літечко,

                           Ще й рожевую квіточку,

                           Ще й озимую пшеницю,

                           І усякую пашницю.

Діти.                  Весна-красна, що ж ти нам принесла?

Весна.                Коробочку з веретенцями,

                           А скринечку з червінцями.

                           Старим дідам по кийочку,

                           Старим бабам по серпочку.

                           Малим дітям по яблучку,

                           А хлопчатам по батожку.

Діти.                  -Ой, весна,весна, днем красна,

                           Що ж ти нам, весна, принесла?

Весна.                Принесла я вам літечко,

                           Ще й запашненьке зіллячко.

                           А вам, дівчата, по вінку

                           З хрещатого барвінку,

                           А вам, парубки, по кийку –

                           Гоніте товар на гірку,

                           А вам, бабусі, по ціпку –

                           Попід хатами ходити,

                           Малих діточок глядіти.

Вчитель. Веснянки. Це найдавніший і найпоетичніший пласт народно-обрядової творчості. Зародилися вони в глибоку давнину, коли наші пращури річний відлік пов’язували з приходом весни. Всі веснянки наповнені добрим настроєм, ствердженням краси, сили людини, відчуттям її єдності з рідною природою, що прокидається від зимового сну.

 

(Пісня-веснянка «Ластівка прилетіла»)

Вчитель.  Після Великодня наступав «обливний» понеділок. Це свято радісне і галасливе, як струмені водограю. Хлопці обливають дівчат водою, бажаючи, щоб вони були гарні, чесні, здорові. Скільки вереску, скільки сміху. От ідеш собі дорогою і гадки не маєш, аж раптом із-за рогу на тебе виливають відро води. А може не відро, а горнятко, а може не горнятко, а просто на тебе бризнуть водою несподівано. І радієш, і смієшся. Сонячно, весело, радісно.

Сценка «Стародавній  звичай»

(Гурт дівчат і хлопців обливають один одного)

 

1-й хлопчик (ллє воду)  Будь здорова, як вода, а весела, як весна.

1-а дівчинка  Обережно віночок новий, квітки змочиш.

2-й хлопчик  А ти на коси, Дмитре, на коси, щоб гарно росли.

1-а дівчинка (Струшує воду) То тебе поливати треба. Бачиш, який малий,      ніби тебе ніколи весняний дощ не мочив.

2-а дівчинка Давайте, дівчата, поллємо Петра, щоб добре ріс.

(Дівчатка підбігають. Одні тримають його, інші ллють на нього воду)

1-й хлопчик Досить, дівчата, а то до неба виросту.

2-а дівчинка (ллє тричі) Один дощ, другий дощ, третій дощ.

1-й хлопчик Досить, дівчата, досить, а то до неба виросту.

Оксана. (Ллє на Петра воду тричі) Один дощ, другий дощ, третій дощ.

Петро. Досить з мене одного. Бр-р.

Оксана. Три краще. Знаєш, як старі люди казали: «Як підуть  у травні три дощі добрі, то наповнять три роки голодні»

Петро. На урожай то добре, а для мене яка вигода? Сорочка вся мокра, замерз, як цуцик. Ой, дівчата, дівчата, жалю у вас до мене немає. Я ж на ваші сорочки води не лив, тільки на коси. А ви мене з ніг до голови облили.

Марійка. Здоровий будеш. А сорочка висохне. Он бачиш, як сонечко гарно світить.

Петро. Зараз я вас з голови до ніг обіллю, ви теж просохнете.

         (Бере відерце і хоче облити. Всі верещать, розбігаються)

      Не бійтеся, сороки, відерце порожнє, але я зараз принесу з криниці води і всю на вас виллю.

Марійка. Досить обливатися. Час іти водити гаївки.

Дівчинка.        Ой, виходьте, дівчата,

                          Та в сей день на вулицю.

                          Весну красну стрічати,

                          Весну красну вітати.

                          Будем весну стрічати

                          Та віночки сплітати,

                          А віночки сплетемо,

                          Хороводом підемо.

Хоровод  (Зацвіли в долині…)

Вчитель. До найдавніших веснянок належать обрядові хороводи та співи, а також ігри,у яких висловлюється бажання прискорити прихід весни.

Ігри. «Подоляночка», «Воротар», «Мак», «А ми просо сіяли»…

Вчитель. Ось саме ця в якій мовиться про Ладо, найбільш давня. Ладо-богиня Сонця, злагоди, любові та достатку. Це одна з найдавніших міфологічних покровительок у слов’ян. Пісні “А ми просо сіяли» більше тисячі років.

                          Інсценізація «Весняна казочка»

Дівчинка.  А я казочку про рослини знаю. Жила була дівчинка Василинка, і була у неї матуся і бабуся. Одного разу пішла Василинка до лісу.

Василинка. Ой, яким красивим став ліс. Весна чорну землю уквітчала.

(Дівчинка збирає квіти, милується красою весняного лісу) Ой,хто це?

Фея лісу. Що ж ти наробила, дівчинко? Завітала до лісу і кривдиш природу.

Василинка. Кого я скривдила? Хто ти така?

Фея лісу. Я - Фея лісу. А от ти, напевно, не знаєш, що лиха накоїла мешканцям лісу. Не любиш ти природу!

Василинка. Люблю! Квіточки я матусі подарую, гілочки - бабусі.

Каштан. А що це ти за квіти назбирала по дорозі?

Василинка. Це барвінок, конвалії, кульбабки, виламала гілочку калини.

Каштан. Природа подарувала їх не тільки для прикраси, а й для лікування.

 От зараз ми підемо у царство квітів і ти дізнаєшся багато цікавого.

Фея. Квіти, квіти появіться і Василинці про себе розкажіть.

Верба. Я-верба. Мені присвячено багато прислів’їв, казок, пісень. З особливою повагою опоетизували вербу Т.Г.Шевченко, Леся Українка.

Барвінок. Я-барвінок. Чарівним вважається той край, де я росту. Україна – барвінковий край.

Конвалія. Є така українська легенда, ніби квіти конвалії виросли там, де плакала дівчина, не дочекавшись козака з походу.

Дівчинка.  Світ неповторний і чудесний, що поступово вимирає, давно рятунку в нас благає.

Разом: А ми - господарі природи, то ж збережемо її вроду!

Вчитель.          Уже весна-весна радості і надії нашої

                          А Україні нашій рости та квітнути,

                          І щедрою та розкішною бути.

                          Ростити хлопців сміливих й дівчат красивих,

                          Дарувати їм вільне життя.

(Пісня «Діти України»)

Вчитель.            Гей, Україно, ненько прекрасна

                            Будь ти до всіх справедлива.

                            Хай тобі світить сонечко ясне,

                            Хай будуть діти щасливі.

                            Будемо жити, землю любити,

                            Як з давнини повелося,

Всі:                      Щоб наша доля нас не цуралась,

                             Щоб краще в світі жилося.

Список літератури

 

1.Блажкевич І.О.,Ведмедеря  М.О. Ластівочка. – Тернопіль: Навчальна книга  – Богдан,2005.

2.Виховні заходи. Сценарії / Упоряд. О.В. Гноінська.-Х.:Ранок-НТ,2007.-  320с.-(Дивограй).

3.Галамбурда Н.Джерельце.-Тернопіль: Підручники і посібники,2003.

4.Дивосвіт: Навч.посіб. з народознавства, почат.шк.-К.: Навчальна книга,2001.

5.Позакласні заходи / Упоряд. О.В.Ночвінова.-Х.: Ранок –НТ,2007.-  (Дивограй)

6.Сьогодні свято! Сценарії свят у початковій школі.Упоряд./ О.В.Лабащук,Я.Ф. Морська.Тернопіль:Мандрівець,2008.

7. Свята у недільній школі: Збірник.-Новолинськ: Видавнича група «Нарвія»,2003.

8.Журнали « Розкажіть онуку».