Свято "Прощання з букварем

                                                 СВЯТО БУКВАРЯ
(Звучить пісня «Школярі» на мотив «Бу-ра-ти-но!») 
Ведучі До школи радо хто спішить? 
Старанно хто уроки вчить? 
Хто хоче все на світі знать, 
Уміє і читать-писать? 
Усі їх завжди пізнають. 
Скажіть-но, як цих діток звуть? 
Батьки Слайд ШКО-ЛЯ-РІ! (батькам показати склади) 
Ведуча. Хто радує і тат, і мам? 
Хто кожну справу робить сам? 
Хто дружно й весело співа, 
Родину щастям зігріва? 
Усі їх завжди пізнають. 
Скажіть-но, як цих діток звуть? 
Ведуча.  Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас! 

«Мінусовка» «Маленькая страна»  (Заходять першокласники)
Рапорт: 
- Клас, рівняйсь, струнко! 
- Товаришу директор школи, за час навчання у першому класі вивчено 33 літери українського алфавіту. 
- Списано в зошитах багато десятків сторінок, загублено 5 поганих звичок, 27 ручок, 100 олівців,15 гумок, 30 ґудзиків. 
- Над важкими задачами «поламано» 5 голів, зламано 2 стільці, порвано 4 ранці, 5 штанів. 
- У шкільному коридорі розбито 2 носи і набито 4 шишки. 
- Клас живе цікаво і не збирається зупинятися на досягнутому. 
- Дозвольте свято розпочати. 

Ведуча.  Ось над Новгород-Сіверським
              Зайнялась зоря. 
              В другій  школі славне свято - 
              Свято Букваря. 

                     1   Є святкових днів багато 
                        На листках календаря. 
                        А між ними й наше свято - 
                        Вшанування Букваря. 
2 Букви старанно вивчали, 
Знаєм їх від А до Я. 
І сторіночку останню 
Прочитали букваря! 
              3  З нами клопоту зазнали 
                Наші мами, вчителі, 
                Поки ми читати вчились 
                У новому Букварі. 
4. Буквар взяли ми в перший раз,
Коли зайшли у перший клас.
І як нам радісно сказати:
Тепер ми вміємо читати!
               5. Хай кожен гість перевіря,
                  Чи знають учні «Букваря»,
                  Чи можна нам, школярикам,
                 Прощатися з «Буквариком»?

6  Ми тепер вже не малі – 
Ми сьогодні школярі, 
На уроках не жували, 
Не дрімали і не спали, 
Вчились ми сумлінно 
І поводились відмінно. 

                         7  І від дзвінка і до дзвінка 
                         Робота наша нелегка: 
                         Рахуй, пиши, а ще - читай, 
                         Учителю відповідай. 
8  Та все це не лякає нас, 
Бо ми старанний перший клас! 
У школі нас всьому навчать, 
І роки весело промчать! 
Ми – школярі, ми – перший клас, 
Щасливі дні чекають нас! 

                    (Діти виконують пісню «Вчать у школі». )
1. Готуватись до занять, вміти добре рахувать 
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. 
Скільки буде двічі два, як склади з'єднать в слова, 
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. 

2. Не запізнюватись в клас, завдання робить щораз, 
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. 
І дорослих шанувать, малюків не ображать, 
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. 

3. Книжки гарнії читать, щоб про все на світі знать, 
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. 
Чесність змалку берегти, до людей з добром іти, 
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. 
               9   День вітання і прощання – 
                  Свято перших букварів, 
                  Перша сходинка зростання 
                 Для найменших школярів. 
10   В путь щасливу і широку 
Всіх виводить перший клас. 
До уроку, до уроку – 
Чуєш дзвоник кличе нас! 
(Дзвенить дзвоник)
Баба Яга накидає на Букваря сітку і ловить його. 
Стукіт у двері – заходить лікар Айболить. 
Лікар Айболить. 
Станьте рівно, приготуйтесь, 
Руки в боки, не лінуйтесь, 
Вправо, вліво поверніться, 
Усі разом посміхніться, 
Ніжками потупотіть, 
У долоні поплескайте, 
І присядемо давайте. 
Що ж, огляд ми зробили вчасно: 
Все впорядку, все прекрасно, 
Всі веселі та здорові, 
До свята всі готові! 

Ведуча 1. Свято букваря, а самого Букварика чомусь на святі нема! Давайте покличемо його. 
Діти. Букварику! Букварику! Букварику! 
       (Заходить Поштар Пєчкін.) 
Поштар Пєчкін. А чи у вас сьогодні свято? 
Діти. Так! 
Поштар Пєчкін. Це першокласники? 
Діти. Так! 
Поштар Пєчкін. То отримайте листа! (Читає лист.) 
«Дорогі мої першокласники, я потрапив у біду. Зможу завітати на свято, якщо ви подолаєте всі перешкоди, які перед вами постануть. Будьте сміливими, я з нетерпінням чекаю визволення. 
Ваш Букварик.» 
Поштар Пєчкін виходить. 
Ведуча 2. Діти! Допоможемо Букварикові? 
Діти. Допоможемо 
ЗАВДАННЯ…

                 (Заходить Лінь )

Лінь. О, які маленькі, чепурні! 
Як ви розігрались! 
І кого це ви усі 
Виручать зібрались? 
Діти. Букварика

Лінь. Якщо правильну відповідь дасте, то я стану вашою подругою і допоможу визволити Букварика. Я підкажу, у кого зараз ваш буквар.

Кажіть «так» чи «ні». 
• Треба гарно вам читати? (Так!) 
• Треба менших ображати? (Ні!) 
• На перерві пострибати? (Так!) 
• А всі парти пописати? (Ні!) 
• Друга треба виручати? (Так!) 
• А треба слухати матусю? (Так!) 
• Тоді дратуйте хоч бабусю! 
В школі вибийте шибки 
І вчительці робіть все навпаки, 
Брудне взуття несіть у школу 
І книги кидайте додолу. 
Чи хочете друзями моїми стати? (Ні!) 
То я ж вас краще за вчительку буду навчати! (Ні!) 
          (Роздратована Лінь підходить до алфавіту ). 
Лінь. Ви читали в букварі, 
Вам знайомі букви ці? (Показує букви.) 
Діти (разом). Ті, що у букварі, 
Знаєм букви ми усі! 
Лінь. Добре знаєте? Гаразд. 
Перевірю зараз вас. 
Подивіться, буква... (Показує букву А) 
Діти. А! 
Лінь. Ви назвіть на А слова! 
Діти. Алфавіт, Аліна, апельсин. 
Лінь. Ну, а хто на букву В слово швидше всіх назве? 
Діти. Ворота, ведмідь, Валя. 
Лінь. Давайте я вам погадаю, які оцінки будуть у ваших щоденниках. 
Дитина. Не треба нам гадати, ми і так знаємо, що оцінки у нас будуть лише гарні. 
Лінь. Ну тоді я хочу, щоб ви зі мною пограли у карти, а то Букварика не врятуєте. 
Дитина. А хіба у карти грати можна? 
Ведуча 1. Це, звичайно, гра не для дітей. Але Букварика потрібно виручати, то давайте спробуємо. 
               Двійка з рукава виймає колоду карт із прикладами. 
               5 + 3      7 – 2      15 – 5      6 + 4      2 + 2      10 – 9 
Лінь.  (нахиляючись вбік, шепоче). Хіба вони зможуть порахувати? Адже це – тільки першокласники! (Показує приклади, діти відповідають.) 
Лінь. Ні, от і не вгадали! 
Дитина. А ми не гадаємо, а рахуємо. 
Лінь. Ну добре, вмієте рахувати! Рятуйте Букварика далі. З такими розумненькими, добренькими я й сама не хочу дружити! Читайте, а я пішла. (Йде). 
Ведуча.  Щоб прочитати слова, нам потрібно дві команди. Із букв скласти і прочитати слова. (БАБА ЯГА)                                          (Під музикуна мітлі влітає Баба Яга і співає) 
Баба Яга. Я летіла на мітлі, 
Щоб на святі буть мені! 
Свою ступу розтрощила, 
Сильно ноги замочила. 
(Говорить до глядачів у залі.) Ну, нарешті він попався! 
(Принюхується.) «Фу-фу-фу! Щось школярський дух чую! Ага-га-а!» 
(Повертається до дітей, торкається до них.) 
Ох люблю таких маленьких, 
Гарних, смачних, чепурненьких. 
Ох тепер вже не стерплю, 
Швидко всіх вас проковтну. 
9 Діти. Бабусю, почекай! 
Нас, будь ласка, не ковтай. 
Краще з нами ти пограй 
Та Букварика швидше відпускай! 
Баба Яга. Книгу я знайшла чарівну, 
В господарстві так потрібну. 
По ній буду чаклувати, 
Доню магії навчати. 

Ведуча. Почекай, Ягусю, а що за книгу ти знайшла?

Баба Яга. Та ось таку, як ………………………..

Ведуча. Та де ж ця книга зараз?

Баба Яга. Моя Ягуська щось з нею робить

Ведуча. Це ж наш буквар. Поверни, будь ласка, нам його.

Баба Яга. Добре. Якщо ви такі добрі, розумні, то буде вам завдання. Відгадайте загадки. 
1. Виводить букви і слова 
Ота цікава штучка. 
В руці виблискує здаля 
Нова, гарненька... (ручка). 
2. Понад гори, понад ліс 
Виріс в небі диво-міст. 
Хоч знайомий дітям всім, 
Та ніхто не йде по нім. 
Має міст аж сім шарів 
Із барвистих кольорів. (Веселка.) 
3. Виросли на лузі сестрички маленькі. 
Очки золоті, а вії біленькі. (Ромашки.) 
4. Червонясту шубку має, 
По гілках вона стрибає, 
Хоч мала сама на зріст, 
Та великий має хвіст. 
Як намисто оченята… 
Хто це? Спробуйте вгадати? (Білка.) 
5. Сонечко в траві зійшло, 
Усміхнулось, розцвіло, 
Потім стало біле-біле 
І за вітром полетіло. (Кульбаба.) 
Баба Яга. Ну, добре, з цим ви впорались, а чи під силу вам таке завдання? Допоможете мені складати вірші. Я буду починати, а ви додавати «І я». 
Я сьогодні рано встала. І я! 
Чисто все поприбирала. І я! 
Каву чорну заварила. Не я! 
Кицьку нею отруїла. Не я! 
Ох, які ви неуважні! Не я! 
З усіма тепер вітаюсь. І я! 
Щиро всім я усміхаюсь. І я! 
Я друзям всім допомагаю. І я! 
Цвяхи в крісло забиваю. Не я! 
Баба Яга. Ну, добре, я Букварика прощу, 
Із тенетів відпущу. 
Але вам скажу відразу: 
– Забувайте ви образу. 
І на свято це своє 
Запросіть ви і мене. 
Дитина. Бабо Яга, будь з нами на святі, але спершу відпусти Букварика.                       (Баба Яга йде за куліси і виводить Букварика)
Буквар.  Я - Букварик, вам відомий, дуже гарний, малюнковий, 
Залюбки всіх вчу читати – нема часу спочивати. 
Щиро зі всіма ділюся, не шкодую своїх знань, 
Безліч хитрих і цікавих маю для малят завдань. 

Загадка про казки

Сидить півник на печі 
Їсть смачненькі калачі. 
Ось лисичка прибігає, 
Півника мерщій хапає. 
Біжить півень рятувати,
В лиса півника забрати.     (Котик і півник)

 

Я — бичок-беремлячок, 
Солом'яний у мене бочок.
Із соломи дід зробив,
Бік смолою засмолив.     (Солом'яний бичок)

 

Ой, набридло на віконці 
Все на сонечку сидіть.
Я візьму і покочуся,
Щоб побачити весь світ.    (Колобок)

Старенька бабуся у лісі жила,
Гостинці для неї онука несла.
Хто дівчинку цю по дорозі зустрів?
Як казка ця зветься? 
Хто б відповів?         (Червона Шапочка)

До школи прямує хлопчак дерев'яний, 
Чомусь потрапляє у цирк полотняний. 
Відома ця книжка тобі, чи не так? 
В пригодах яких побував цей хлопчак?    (Пригоди Буратіно)

ТАНОК

Підробив він голосок, 
Став малим співати. 
Здогадалися вони:
Вовк — не наша мати.    (Вовк і семеро козенят)

 

На городі виростала, 
Сили набирала, 
Непомітно, дуже швидко, 
Великою стала.
Став тут дід усіх гукати
Та красуню рвати. 
А цю казку, діти, ви 
Встигли відгадати?    (Ріпка)

(Інсценізація казки батьками)

Букварик

Що я скажу вам від душі,

 Мої малі товариші?

 Вам учитись допоміг

 Ваш дорогий учитель

 Допоміг я вам відкрити

 Диво те чудове,

 Як з маленьких зернят - літер

 Виростає слово

 Літеру за літерою

 Вчили ви щодня,

 Підійшли до світлого,

 Справжнього знання.

 

 11 Цю найпершу в школі книжку 
Знає будь-який школяр. 
До усіх книжок доріжку 
Прокладає наш Буквар. 
             12 Перша книжка — мудра й мила, 
                  Ти читати всіх навчила. 
                   Кожна буква букваря — 
                   Це промінчик ліхтаря. 
                   Книжечка дитячих літ 
                   Нас виводила у світ. 

13  Букварику, мій друже вірний, 
Відверто я усім скажу — 
Що нині я — твій друг покірний — 
Уже читаю і пишу. 

             14 Всі сторінки твої цікаві 
                  Були для мене, як рідня. 
                  В твоїх малюночках яскравих 
                 Нове знаходив я щодня. 
15. Спасибі тобі за добру науку, 
За паличку першу, і першу букву. 
За перше слово і першу казку. 
За першої вчительки щиру ласку. 
Ми пам'ятатимем довгі роки 
Мудрі й повчальні твої уроки. 

            16 Прощавай, Букварику, 
                 В школі перший друже, 
                 Ми тобі, Букварику, 

                 Дякуємо дуже! 

Вчитель:

 Букварик навчив вас читати й писати

 Слово «бабуся» і слово «тато»,

 Слово «хлібина», «світ» і «маля»,

 «Київ», «учителька», «правда», «знання».

 Хай вам щастить на шляху широкім,

 Дівчатка і хлоп’ятка мої ясноокі.

 Вмійте боротися з лихом завзято,

 Непосидющі мої малята!

Вчитель. На нашому святі сьогодні присутні директор школи Плотнікова Т. П.  та  завуч школи жорова А. Г. Їм надаємо слово

Вчитель

А вам, шановнії батьки,

«Спасибі» хочу я сказати

Із щирим учительським теплом

За допомогу у навчанні!

Старанність, витримку, любов,

За участь в виставках робіт,                      .

За те, що вчились рахувати,                      

Старанно букви всі писати                        

Та гарно – гарно малювати.                         

Це – перший крок.

Попереду ще 10 років.

Отож, навчайтеся, батьки,

І кожен день… робіть уроки!

Вчитель. Від імені батьків слово надається...

       Є кмітливі й дуже мудрі,

       Чуйні є, є і байдужі.

        Танцюристи є й музики,

        Є спортсмени і базіки.

        Є плаксиві й веселенькі,

        Галасливі і тихенькі.

        Є гарненькі, чепурненькі,

        Є рухливі й повільненькі,

        Є завзяті і пасивні,

        Нетерплячі і активні,

        Артистичні і співучі.

        Отакі у мене учні.

         Де я кращих ще знайду?

      Через те я їх люблю!

 

Вчитель: Дорога класна родино! Наше свято добігає кінця. Ми дуже вдячні

всім, хто брав у ньому участь, всім, хто завітав до нас. Сподіваємось, що цікава розмова, теплота і щирість залишиться в наших серцях назавжди. Хай злагода і мир панують у ваших родинах.
Пісня «Не давайте суму жити». 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дитина. Не треба нам гадати, ми і так знаємо, що оцінки у нас будуть лише гарні. 

Дитина. А хіба у карти грати можна? 

Дитина. А ми не гадаємо, а рахуємо. 

 Діти. Бабусю, почекай! 
Нас, будь ласка, не ковтай. 
Краще з нами ти пограй 
Та Букварика швидше відпускай! 

Дитина. Бабо Яга, будь з нами на святі, але спершу відпусти Букварика.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень:
На світі добрих слів живе чимало,
Та всіх добріше і ніжніш одне —
Із двох складів простеньке слово “мама”
Й немає слів рідніших, ніж оце!

 

 

1. Взяли до рук портфелики,

 Взяли лискучі ранці.

 І, наче ті метелики,

 Полинули у танці.

Танок «…..»