Свято "Прощання з початковою школою"

Добрий день вам, батьки і діти, гості!

Гарне свято прийшло до нас!

Будемо разом ми всі радіти –

Наші діти ідуть в 5 клас.

Зустрічайте веселий, дружний, пустотливий, трішечки галасливий 4 клас.

   Тож дозвольте розпочати наше традиційне шкільне свято - свято прощання з початковою школою. Це дуже важлива визначальна подія в житті наших дітей. Вітаю вас всіх зі святом! Нехай цей день запам”ятається вам і стане приємним спогадом у майбутньому.

Травень, весняне світання,

Погляди наші дитячі.

Радість і смуток прощання

Ми в оченятах бачим.

Всі ми доросліші стали

І за чотири роки

Дуже багато пізнали

Стали міцніші й високі.

Час підійшов прощатись

З першою ланкою школи

Тільки хвилин найкращих

Ми не забудемо ніколи.

   Наша школа – це велика родина, де кожен зайнятий своєю дуже відповідальною справою. Це дім, у якому кожному затишно . Наша школа – маленька країна, в якій ростуть і пізнають світ діти. Тут усі знаходять для серця відраду, отримують знання і підтримку ще й добру пораду. (Фото)

 

   Чотири роки ми разом із вами здіймалися до вершин знань, вчилися, жили за правилами нашої шкільної країни. (Фото)

   Але все має початок і кінець. Не можна сказати, що дитинство наших дітей закінчується, однак сьогоднішній день проводить невидиму межу між дитинством і юністю .

Сумне й веселе в нас сьогодні свято. На вулиці зеленіє розкішним буйним цвітом весна. Сонце голубить нас своїм золотим промінням і ніжно шепоче кожному із нас, що прийшов час прощатися із своєю вчителькою, класною кімнатою, партою.(Фото весни)

День сьогодні такий незвичайний,

Сонце встало умите в росі,

Скликав в школу нас дзвоник останній

І зібрались на свято усі.

Промчала весна, четверта весна,

Остання весна в цьому класі.

Цю світлу весну і дружбу міцну

Ми не забудем ніколи.

Над містечком пушинки летять тополині

Завірюха весняна радіє за нас.

День веселий й сумний одночасно, бо нині

Переходимо, друзі, у 5 клас.

Роки пройшли мов мить чудова,

Мов вихор пронеслись повз нас.

Ми розлучаємось сьогодні

Але ніколи не забудемо вас.

Ті перші кроки вчителем бережені

Собі у коси заплела весна.

І зараз ми – сумні й збентежені,

А в серці свіжа рана, борозна.

І будуть спогади аж через вінця литись

Солодка гіркота, як щастя втрачене.

За все вам вдячно хочемо вклонитись

І не «прощайте» вам сказати, а лише до «побачення».

Наш шкільний корабель помандрує по хвилях

Незнайомих донині цікавих наук.

Та місток капітанський спустіє на мить

Наша вчителька перша залишиться тут.

 

Слово вчителю.

Учителько, найкраща! Мамо наша мила.

Ви ж нас всіх, як рідних, пестили та вчили.

Ваше щире серце за всіх нас  болить

Будемо ми ніжно завжди вас любить.

Від душі бажаємо горя вам не знати

Ще багато років діточок навчати.

За вашу любов, за ваші турботи

Ви також прийміть щиру вдячність від нас.

Ми будемо вчитись, сумлінно трудитись

Про ваше добро пам” ятати весь час.

Вам ніжні квіти дарує весна,

А ми вам – віночок вітання.

Хай доля розквітне весела, ясна

Хай творчість не згасне й натхнення.

Очі ваші хай щастям світяться,

Учні добрі хай вам зустрінуться.

Як швидко настало прощальне це свято

Як швидко прийшов розлучатися час.

Адже сьогодні свято, тож давайте не сумувати

Є нам що згадати і як розвеселити вас.

Пісня «Хай завжди буде сонце».

   А зараз давайте разом згадаємо, якими вони були наші роки навчання.

Ось так утворилась чотири роки тому наша шкільна сім я. А з чого все почалося? Пригадаймо 2013 рік. ( фото)

Ось перше вересня,

Скликає дзвоник нас.

Цей день ми не забудемо ніколи!

Як восени  в свій перший клас

Веселим ранком ми прийшли до школи.

В школу ми малюками прийшли,

І було з нами стільки мороки!

Та тепер ми уже підросли –

Бо провчились чотири роки.

Поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

Вже нас контрольні не лякали

Ми часто чули «молодці».

Ми букварик почали в вересні вивчати.

І багато встигли ми вже запам”ятати.

Хоч і важко було нам алфавіт вивчати.

Та буквар любили всі вголос почитати.

(Пісня «Букварик»)

Англійську мову ми вивчали

Не розуміючи слова.

Але ми вчили,  вчили,  вчили,

Що аж боліла голова.

Тепер ми можемо сказати,

Що вже готові за кордон.

Та ще не встигли розпитати,

Де б тільки долари дістати.

Ой нема де правди діти,

Було всяке серед нас.

Той у школі звик шуміти,

Той урок не хотів вчити,

Той запізнювався в клас.

Та такого не було,

Щоб робив хтось щось на зло.

Непростими були перші чотири шкільні вершини. Хто стрімко і рвучко піднімався до них, хто довго і невпевнено долав перешкоди на шляху, відчуваючи чиюсь допомогу. Та головне, що ми це робили разом, допомагаючи гумором і просто хорошим словом.

Частівки.

Учні. Дозвольте вам рапортувати.

• За час навчання вивчено 33 літери українського алфавіту, навчилися читати, писати, розв”язувати приклади і задачі;
• Ми провели разом 2450 уроків;
• Учнями класу перечитано, недочитано, зачитано до дірок 320 художніх книжок;
• Списано, недописано, переписано 1829 зошитів;
• Загублено 50 ручок, 60 олівців, з десяток гумок, 30 гудзиків і 144 погані звички;
• Списано 3 кг крейди і 220 ручок, протерто 18 штанів;
• Біля школи розбито квітник, 6 носів і 2 шибки.

Вч. Так, це наші  «досягнення».

Прийшов час підвести підсумки нашого 4-річного навчання. Урочисту церемонію нагородження оголошую відкритою. Слово вчителю.

 

Увага! Настає самий урочистий момент! Зараз перед обличчям своїх товаришів, батьків, вчителів ви повинні дати клятву п ятикласника:

• Прибігати до школи на перший урок з очима, що горять від допитливості;
• Біля дошки стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання, навіть найбільш важкого і підступного;
• Бути швидким, але не підвищувати швидкості 60 км.год при пересуванні шкільними коридорами;
• З вовчим апетитом поглинати всі знання і переварювати їх до кінця;
• Не доводити вчителів до температури кипіння;
• Витягувати із вчителів не жили, витискувати не піт, а міцні знання і навички;
• Підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів;
• Плавати тільки на «добре» та «відмінно» у морі знань, пірнаючи до самих глибин.

Діти! Поряд з вами всі ці чотири роки були ваші мами. Погляньте сьогодні на них, їхні очі сяють щастям, а десь углибині затаїлась тривога, бо попереду ще стільки випробувань! І вони хвилюються у кілька разів більше, ніж ви самі. Тож дайте їм можливість пишатися вами, будьте гідними  них, любіть їх. Зробіть так, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні обличчя, щоб їхні серця були спокійними за вас.

(Фото  із заходу з батьками)

Пісня «Матуся».

Від усієї душі  хочеться сьогодні подякувати бабусям, які щодня, не жаліючи своїх сил піклувалися про своїх онуків,як по дзвонику зустрічали їх в кінці навчального дня, раділи за них, переживали разом з ними всі радощі і негаразди. Вам, наші дорогі, присв ‘ячується.

Пісня «Бабуся».

Наше свято продовжується. Родина – це не лише ваші рідні, а це – і наш клас, наші друзі й вчителі, наш великий рід український. Міцні родини створюють основу могутності українського народу. Кожна сім”я буде гарною, дружною, якщо ви будете любити один одного, допомагати і оберігати один одного.

Я мрію, щоб у рідному моєму краї

Всі діти радісно співали.

Бо тут мій дім, моя Батьківщина,

Що гордо зветься – Україна.

 

Пісня «Я маленька українка».

 

Сьогодні радість й трохи сумно нині.

Складаєм  дяку вчительці, батькам.

Ми український цвіт,

Ми – діти України

І будемо трудитись , вірте нам.

 

Пісня «Квітуча Україна»

Ми закінчили 4 клас

Й інше життя вже чекає на нас.

Але в сьогоднішнє прекрасне свято

Велике спасибі повинні сказати

Всім вчителям в урочистий цей час

За те, що навчали ви добре всіх нас!

Свої надсилаємо вам привітання,

Найкращі прийміть від нас побажання

У святковий, веселий і радісний час

Звертаємо нашу вагу до вас.

Тож смійтесь, радійте, щасливо живіть

І щирі побажання від нас ви прийміть.