Тематичне свято " День Захисника Вітчизни"

Учень 1.У всьому світі – кожен зна :

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона єдина –

Це наша славна Україна!

              Не забувай Шевченка слів

              Про горду славу козаків.

              Не забувай, що ти дитина

              Землі, що зветься Україна.

Учень 2. Улюблена Богом перлина

 Для всіх українців одна

 Козацька моя Україна.

 Хлібів золотих сторона

Негодами лютими бита

 Віками ти йшла до мети.

 Тобі в небі зорею світити

 І волю і долю знайти.

            Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

По-козацьки стрічаємо з хлібом і миром.

Хліб духмяний в хаті,

Сяють очі щирі,

Хай живеться в правді,

Хай живеться в мирі.

Щирі вітання й найкращі побажання,

Міцного здоров'я та багато років щасливого життя.

Виїжджають 3 козаки на конях.
Звучить пісня «Козаки» («Тінь сонця»).

1й козак:
Всюди ми бували, друзі. Куди ж ми потрапили цього разу?

2й козак:
В Стамбулі воювали, в Парижі гостювали, а такого не чували…

3й козак:
І таких чудес не бачили. Чуєш, музика без музик грає. А гостей у залі як багато!

1й козак:
Та ми ж в Україні!

2й козак:
Звідки ти знаєш?

3й козак:
Та ось о ж, люди у вишиванках!

1й козак:
Гей, хлопці! А чи є серед них наші браття-козаки?
Є! (на сцену вибігають половина хлопців)

2й козак:
А чи залишились ще в Україні справжні лицарі?
Так! (вибігають друга половина хлопців)

3й козак:
А гарні козачки?)))
Ми!

(на сцену вибігають дівчата)

Всі разом співають пісню «Їхали козаки…»
(під мінусовку «Їхали, козаки із Дону додому (Ой, ти, Галю, Галю молодая…)»)

Їхали козаки із дому до школи,
Дівчата як квіти,
Хлопці як соколи
Приспів:
Зустрічайте зміну молодую,
Мрієм про козацьку Славу удалую

Мрієм про козацьку
Про шляхетну долю,
Мріємо про щастя,
Мріїмо про волю

Приспів:
Зустрічайте зміну молодую,
Мрієм про козацьку Славу удалую

Будемо навчатись,
Будемо зростати,
Рідній Україні Славу добувати

Приспів:
Зустрічайте зміну молодую,
Славу України
4-Б  шанує

Ми є діти українські, Хлопці і дівчата –
Рідний край наш – Україна, -
Щедра і багата. Хоч слабі у нас ще руки

Та душа завзята

Кров козацька є у нас,
Запорізька в нас є вдача,
Найдорожча нам  з усіх
Україна наша

• Бо козацького ми роду,

Славних предків діти.

І у школі всі вчимося

Рідний край любити.

• Рідне небо, сонце ясне,
    Місяць, зорі срібні,
    Рідний народ – українці,
    Всі до нас подібні.
   
• Все, що рідне – хай нам буде
    Найдорожче і святе!
    Рідна віра, рідна мова,
    Рідний край наш над усе.

- Ми є діти українські,
Український славний рід.
Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ.

 Пісня « Козачата»

Наша зустріч – це подорож у минуле, присвячена славетним сторінкам української історії, козацькій родині, точніше, - нашій родині, бо всі ми - нащадки козацької слави, козацьких традицій, козацької мудрості. В наших жилах тече кров сміливих, відважних, розумних – вільних козаків.

14 жовтня – одне з найбільших 12 церковних свят року - свято Покрови Пресвятої Богородиці. І не тільки. 14 жовтня ми відзначаємо День українського козацтва! Козак – лицар честі і мужній захисник незалежної країни.

Для козаків Покрова була найбільшим святом. Цього дня відбувалися вибори отамана. Наші лицарі вірили, що Свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю козаки вважали своєю заступницею і покровителькою.

Воїни, козаки,  що стояли на захисті християнської віри та свого народу, молилися, щоб Богородиця захищала їх, покривала своїм покровом і визволяла від несподіваної смерті.

Впродовж століть в Україні свято Покрови набуло козацького змісту та отримало другу назву – Козацька Покрова. З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва.

Ведуча: Козаки були вільні і безстрашні люди. Понад усе вони цінували свободу. Часом козаки віддавали перевагу смерті, ніж ганебному рабству.

Учень 1. Козаки – вільні люди!

Козаки – безстрашні люди!

Козаки – борці за волю,

За народу щасливу долю.

Учень 2. Козак – чесна, смілива людина,

Найдорожча йому – Батьківщина!

Учень 3. Козак – слабкому захисник,

Цінити побратимство звик!

Учень 4. Козак – усім народам друг

І лицарський у нього дух!

Учень 5. Козак – це той, хто за свободу

Хто прагне волі всім народам!

Учень 6. Козак вкраїнську любить мову

Він завжди здержить своє слово!

Учень 7. Щоб козацькому роду не було переводу

Присягаєм на вірність Вітчизні й народу!

 Пісня “ Хай живе вільна Україна»

Не одне покоління кращих синів і дочок беззавітно клали своє життя до ніг рідної неньки –України заради її спокою, її мирного існування, її свободи та незалежності. Серед них наші діди та прадіди.

 День захисника Вітчизни – мужності й геройства свято.

І ми вклоняємося тим, хто літ тому назад багато

І тим, хто нині з автоматом наш спокій береже і захищає,

Всю нашу велику родину, рідну землю свою – Україну.

Я вітаю діда, тата
З чоловічим справжнім святом!

Хто Вітчизну боронив —
Привітання заслужив!

Прадід мій пройшов війну —
Я вклоняюся йому.

В мирний час служив мій дід —
Захищав кордон, як слід!

Тато до армійських лав
Зовсім нещодавно став.

Відслужив належний рік
Як достойний чоловік.

Нині будем святкувати.
Дід почне розповідати,
Як у армії служив,
Всіх згадає, з ким дружив.

Прадід про війну розкаже,
Потайки сльозу змахне.

Фотографії покаже
І невесело зітхне…

Щось смішне про службу в війську
Пригадає тато звісно!

Всі ті спогади й байки
Буду слухать залюбки!

Треба швидше підростати
І професію обрати,
Щоб у армії служити
І Вітчизну боронити!

Танець « Катюша»

Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же мирне небо опалене полум’ям війни.

Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні - Героям  Слава!», а тепер вони набули нового святого змісту.

1.Дякую тобі солдате за життя …
За мирне небо, в нас над головою.
Ховаєшся від куль ти в укриття …
Воюєш із страшною ордою…

2.    Воюєш ти за нас … Борониш Україну!
Від напасти московської , від зла…
Покинув матір, сина та дружину…
І нищить ворогів пішов, до тла…

3.Над головою люті кулі свищуть,
Десь недалеко, артилерія бомбить…
Хтось живий , а хтось не дише…
Важка для України нині мить…

4.Та ти не побоявся… Ти пішов у бій …
Щоб мирне небо було в нас над головою!
Війна іде… Ти переможеш в ній!
За тебе , помолюся Богу …

5.На коліна стану  й щиро помолюся…
І миру, для всієї попрошу я Землі…
Низько головою до землі вклонюся,
Щоб таланило у бою тобі…

6. Щоб повернувся, скоро, ти додому,
І більше очі не побачили війни…
Лиш мир … Лиш мир і радість,
А кулі й гради, відійшли мов сни…

1.Повертайтеся живими!
Молитися я не втомлюся
За Україну і за Вас.
Вам до землі я поклонюся,
солдати, Ви - це все для нас.

2. Спасибі, що ходжу до школи,
а не шукаю укриття.
Спасибі вам за спокій вдома,
просто спасибі за життя.

3.Для нас немає тут загрози:
тут тиша, мир, а там - війна...
І біль, і страх, і сум, і сльози,
смерть, жах, скалічене життя.

4. Лиш три години розділяють
Вас від домівки і родин,
що щиро люблять і чекають
своїх синів, батьків, дідів.

5. Я б і сама пішла служити,
шкода, що не беруть дівчат,
тож залишається молитись
За Ваші, воїни, життя.

Учень: Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме тут всі її вояки

Схід країни від зла захищали,

Бились на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливали.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддали найцінніше – життя,

України найкращі сини!

Учитель: Багатьом із них, на жаль, не судилося повернутися живими. Вони полягли навіки. Серед них випускники нашої школи Юрій Коваленко та Вячеслав Дремлюх.

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Що слово бабуню вже не буде твоїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна. 

Пісня « Нашим героям»