Свято «Прощавай, Букварику»

Казковий сценарій проведення свята 

«ПРОЩАВАЙ, БУКВАРИКУ»

Мета: вчити дітей виразно декламувати вірші, формувати інтерес до читання.
Розвивати акторські здібності, уяву, вміння фантазувати; виховувати у дітей любов до книги, дружні стосунки, родинні почуття.

Хід проведення

Учитель: Добридень! Раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі зібралися у залі?
Батьки: Та ні, когось не вистачає…
Учитель: Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.

(Вибігає на сцену сорока)

Сорока:

Який чудовий день,

Який чарівний день!

А скільки вже гостей на нашім святі,

А скільки прозвучить тут

радісних пісень!

Їх заспівають першокласники завзяті!

 

- Ну що? Усі зібрались в залі?

Та ні! Когось не вистачає!

(Дівчинка-сорока  побігла  за дітьми і виходять першокласники під музику).

Учитель: Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!

Мальвіна:

Так! Діти вже є, але де Буратіно?

Він не дуже хоче навчатись.

Треба погукати, адже свято

Він вже точно не пропустить!

Бу-ра-ті-но!

(З'являється Буратіно із портфелем в якому різні іграшки)

Мальвіна:

- Буратіно, Буратіно! Справи як твої?

Буратіно:

- Відмінно! Подивись який я став! Я портфелика придбав!

Мальвіна:

- Ти вже готовий вчитись в школі?

Буратіно:

- Ну що там готуватися!

Я все вмію і все знаю:

як лазити по деревах, лякати дівчат, ловити жуків,плавати у ставку, ганяти собак...

Мальвіна:

- А букварик твій де?

(Буратіно висипає все з портфеля)

Буратіно:

- Десь, напевно, загубився!

(Вибігає Сорока)

Сорока:

- Скре-ке-ке, скре-ке-ке!

Чи ви чули таке? Нині свято Букваря!

Іменинника нема!

Хто читати не хотів?

Не хотів учитись в школі?

Хто Букварик загубив?

Хто хлоп'я лайдакувате?

Скажеш ти не винуватий?

Буратіно:

- Більш чинити так не буду. Гарно я навчусь читати і писати й рахувати!

Сорока:

- Але як тепер нам бути? Як Букварик повернути?

 

(Під загадкову чарівну мелодію виходить Чарівниця)

Чарівниця:

Книгу я знайшла чарівну

У чаклунстві так потрібну!

Буду я навчатись, як дітей лякати

й школу пропускати!

(відкриває книгу, звучить таємнича мелодія)

Справді, книга чари має

Діточок читать навчає...

 

Букварик:

Я Букварик чарівний! Швидше ти мене відкрий!

Я тобі, Яга, допоможу! Вмить читати научу!

Якщо дуже-дуже схочеш - все на світі знати зможеш!

 

Чарівниця:

О, ні! О, ні!(розсипає букви)

Не хочу! Не чіпаю!

В темнім лісі пропадаю!!!

І букви розсипаю!!!

Буратіно:(знаходить Буквар і дивується)

Ось Букварик, як це сталось?

І всі букви позникали?

Мальвіна:

Ой-ой-ой! Хто може знати?

Як всі букви позбирати???

(Вибігає мишка)

Мишка:

Шкряб! Шкряб!

Крізь дирку бачу!

Хтось у лісі гірко плаче.

Це ж Мальвіна!

Допомога їй потрібна!

Чим тобі допомогти,

Щоб не плакала тут ти?

Мальвіна:

Усі букви погубились.

Що робити мишка сіра?

Мишка:

З радістю допоможу - букви А, М, И

Візьми і в Букварик поклади!

А я далі побіжу і ще когось тобі пришлю!

 

Лисичка. СПІВАЄ ПІСЕНЬКУ "Я -ЛИСИКА, Я - СЕСТРИЧКА"

В темнім лісі проживаю,

Довгий хвіст пухнастий маю -

Біля нірки Л, С, Ч знайшла,

Вам віддати принесла!

 

Жуки:

Прилетіли ми жуки

Крильцями тріпочемо,

Покружляєм, покружляєм

Ж, К та У віддати хочемо.

 

Ведмідь:

Я веселий, дуже добрий,

Я ведмедик клишоногий!

До прогулянок я ласий

В, Ь, Д віддати радий!

 

Дюймовочка:

Яке було життя славне

На вікні в моєї мами,

У горіховій шкарлупці,

На трояндовій пелюстці,

А тепер одна блукаю,

Свою ластівку шукаю...

Казка далі мене кличе

Вам же М, Ю, Й {йот} позичу,

щоб Мальвіночка мала

Буратіно вчить могла!

 

Зайчик:

Є у заячому світі гарні букви на приміті!

Куций хвостик - буква Ц,

А ще гарна буква Є.

Є зайчиха, є зайчата,

Є, де в полі пострибати!

Радий за життя своє -

Побіжу по справи, є!

 

Червона шапочка:

Я шапочка червона із казки поспішала,

букви Ч, Р, П несла,

щоб читала азбуку

і вічно жила!

Їжачиха:

Ох, як страшно я втомилась, поки сюди докотилась!

Звуся просто їжачиха! Голочки відводять лихо!

Букви Ї та Х я вам віддам! Тут вони згодяться вам!

 

Квітка:

Фіалка букву Ф дарує славну,

Щоб колір фіолетовий прикрасив гарно

І школу, і свято, і любий Буквар,

Який так потрібний всім нам!

(Вибігають пірати)

Пірат 1. Так-так! Що це тут за свято?

Пірат 2. А нас не запросили?

Пірат 3. Дивіться, вареники варимо!

Пірат 4. Кукарику? Чи тукарику?

Пірат 1. Да Букварику, Букварику!

Пірат 2. Так, так шкодити будемо!

Пірат 3. А без чого свята не буває?

Пірат 1. Без пістолетів!

Пірат 2. Без кинжалу!

Пірат 3. Без розбійників!

Пірат 4. Без Букварика!

Пірат 1. Треба допомогти святу!

Пірат 4. Треба?

Пірат 1,2,3: Зробимо!

Пірат 1. Ось, які ми букви по дорозі знайшли. Буква Щ.

Пірат 2. Буква Б.

Пірат 3. Буква Г.

Пірат 4. Буква Ґ.

Всі пірати: Візьми, Мальвіночка! І швидше святкувати будемо!

Мальвіна:

Ще трішечки і я зможу потрапити на свято!

Треба ще декілька букв пошукати!

Кого ж я ще маю прохати

Із такої важкої біди виручати?

(Забігає Незнайко, обходить коло, з усіма вітається за руку).
Незнайко. Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався! 
Учитель. Що це за несподіваний гість? Ви його впізнали? 
Незнайко. Добрий вечір! 
Учитель. Який вечір? Адже зараз день! 
Незнайко. А я й не знаю чи вечір, чи день? 
Учитель. А чому це ти так кричав? 
Незнайко. Та то я від Чарівниці тікав! 
Учитель. Від Чарівниці? 
Незнайко. Так, яка хотіла вкрасти мій капелюх! 
Учитель. Який твій капелюх? А навіщо він їй? 
Незнайко. Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більший капелюх, тим розумніша голова! 
Учитель. Ой, Незнайко! Не сміши нас! У тебе розумна голова? Ось ми зараз перевіримо, що ти знаєш та вмієш! ( показує літеру «К»). Яка це літера? 
Незнайко. Пів жука. 
Учитель. А точніше? 
Діти. Літера «К». 
Учитель. (показує літеру «О»). А оце? 
Незнайко. Та це кругле яйце! 
Учитель. А ви, діти, як вважаєте? 
Діти. Це літера «о». 
Учитель. Ну, що ж, Незнайко, нам тебе шкода! Літер ти не знаєш, читати не вмієш. А зараз, Незнайку, послухай пісню про те як наші діти теж спочатку нічого не знали і як нелегко було робити перші кроки. Послухай і посміхнись!

Частівка1. Продзвенів уже дзвінок, 
Починається урок. 
Ой, коли він вже мине, 
В нас голівонька гуде. 

Частівка 2 . Задає учителька
Нам такі задачі, 
Що над ними дуже часто 
Тато й мама плачуть. 
 

Частівка 3.Діти літери учили, 
Ночками не спали. 
Істи, питоньки хотіли. 
Та часу не мали. 

Частівка 4. Не сумуйте мама й тато 
вчіть за нас уроки 
і тоді в житті ніколи 
не буде мороки . 
 

Частівка 5.Як би не було води, 
Не було б і кружки, 
Як би не було хлоп’ят, 
Хто б співав частушки? 

Незнайко. Годі вже мене вчити! Краще подивіться, які я літери знайшов: Н, Е, З!

І вирішив я залишитися у вас! Можна!?

Діти: Звичайно, так! 

 

(З`являється Шапокляк, звучить весела мелодія). 

Шапокляк:

Я весела Шапокляк, 
Зі святом вас вітаю!

Декілька нових останніх букв

Для вас я маю! 
Посилаю всім привіт 
І завдання зачитаю. 
Відповідай, коли мастак, 
Єдиним словом «ні» чи «так»! 

- Треба гарно вам читати?( Так) 
- Треба менших ображати?(Ні) 
- На перерві пострибати?(Ні) 
- А всі парти пописати?(Ні) 
- Друга треба виручати?(Так) 
- А треба слухати матусю?(Так) 
- Тоді дратуйте хоч бабусю?(Ні) 
- У школі вибийте шибки !(Ні) 
- Учительці робіть все навпаки!(Ні) 
- Брудне взуття носіть у школу!(Ні) 
- І книги кидайте додолу!(Ні) 
- Завжди старших поважайте!(Так) 
- І малюків не ображайте! (Так) 
Шапокляк:

 - Діти, чи хочете друзями моїми стати? Я краще за вчительку буду навчати. 
Діти:

- Ні, не хочемо! 
Шапокляк:

- З такими розумненькими і добренькими я й сама не хочу дружити!

Але на питання ви відповідали, тому і букви Ш, О, Я хутчіше забирайте!

Учитель: Дійсно, наші дітки-першокласники дуже розумні і кмітливі і вміють ще й гарно співати!

ПІСНЯ "МИ - ПЕРШОКЛАСНИКИ"

 

Всі діти разом:

Ми таємницю збагнули одразу: 
Букви – ключики наші до знань, 
Що відмикають і речення, й фрази, 
Нам лише треба докласти старань. 

Сорока:

Що ж настав вже свята час!

Іде Букварик до нас!

 

Буквар:

Я- Букварик, вам відомий, дуже гарний, малюнковий, 
Залюбки всіх вчу читати – нема часу спочивати. 
Щиро зі всіма ділюся, не шкодую своїх знань, 
Безліч хитрих і цікавих маю для малят завдань. 
Я мандрую по країнах, я з абеткою дружу 
Я малечу, як зустріну, грамоти одразу ж вчу! 
Я щасливий дуже і тому радію, 
Що всі діти в першім класі вже читати вміють. 
 

1. Є святкових днів багато
На листках календаря.
А між ними й наше свято –
Вшанування букваря!

2. Ми Букварик почали
Восени вивчати.
А тепер вже на "відмінно"
Вміємо читати.

3. Літера перша і перше слово,
З книгою перша серйозна розмова.
Перша сторінка, наступна сторінка,
Успіхи перші, і перші сльозинки.

4. Про труднощі пережиті,
Про те, як їх ми долали
Можна стільки говорити,
Та часу замало.

5. А нині любо слухати,
Як добре ми читаємо.
Подякуєм Букварику
І разом попрощаємось.

6. Любі гості, мами й тата,
В нас Букварикове свято.
Добре, що прийшли до нас
На гостину в перший клас.

 

ПІСНЯ "ПРОЩАВАЙ, БУКВАРИКУ!"

 

Буквар:
У мене для вас є сюрприз. Це підручники нові для навчання дітворі.
(Виходять Читанка, Рідна мова, Математика)

Читанка:
Я ваша перша читанка,
Красива в мене свитонька.
Цікаві сторінки, є вірші і казки.
Покажу вам сто земель
І космічний корабель.
Даруватиму щодня
І забави, і знання.

Рідна мова:
Як найчарівніша колискова
Плекає вас з дитинства рідна мова.
То піснею злине, то гарною казкою,
То словом догани, то доброю ласкою.
Під мамине слово ви виросли нишком.
Шануйте, друзі, цю гарну книжку.

Математика:
Один, два, три, чотири, п’ять!
Вміють діти рахувать.
Дуже точна я наука
І мене всі люди вчать.
Я потрібна всім – це знайте,
Математику вивчайте!

(До дітей виходить під ніжну мелодію Казка — дівчинка в українському одязі, на плечах у неї велика українська хустина, з-під якої вона буде діставати малюночки. За ними буде розказувати фрагменти казок, а діти вгадуватимуть, яка це казка)

Казка:

Я — наша українська казка,
Прийшла із глибини віків.
У мені правда, мрія, ласка
І дух народу не зітлів.
В мені є сила і відвага,
Природи вічна таїна.
Сміливість і людська звитяга,
Чарівність, радість, дивина.
Я — ніби та жива криниця,
В якій ти не побачиш дна.
Лиш зіронька у ній іскриться,
Як мрія людства чарівна.

Послухайте уривки з ваших улюблених казочок і пригадайте їхні назви.

1. А півник каже: «То-ток, то-ток, не велів коток! То-ток, то-ток, не велів коток!» (Котик і Півник).

2. Ні, дідусю, не пила й не їла: бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку, вхопила водиці крапельку, — тільки пила, тільки й їла. (Коза-дереза.)

3. Ну й пісня ж гарна! — каже Лисичка. — От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язичок, щоб чутніше було. (Колобок.)

4. Журавель стук-стук дзьобом — нічого не спіймав.

А Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама всеї не з’їла. (Лисичка і Журавель)

Казка:

Той, хто народні казочки читає,
Він, ніби із джерельця, воду п’є.
По вінця серце й розум напуває,
Бо щира мудрість у казках тих є.

ТАНОЧОК З БУКВАРИКАМИ

Дівчинка: А зараз весела перерва. 
Знайте, хто сміється, 
Тому добре живеться. 
Хай про перші наші кроки 
І круті стежинки 
Нагадають вам сьогодні 
Веселі смішинки. 
1 сценка 
Тато.-Ти сьогодні ходив до школи? 
Син.-Ні. 
Тато.-Чому? 
Син.-Вчителька сказала, щоб сьогодні до школи прийшов ти. 
2 сценка 
Мама.-Доню,за що ти сьогодні отримала двійку? 
Доня.-За співи. 
Мама.-А що ти не змогла заспівати як слід? 
Доня.-Та я співала, тільки на уроці математики 

3 сценка 
Мама.-Синку, ти задачі розв’язав? 
Син.-Тільки одну. 
Мама.-Яку? 
Син.-Ту, що списав у Миколки. 

4 сценка
Школярика вчитель спитав
– Хто приклад тобі розв’язав?
Бабуся, матуся чи тато?
– Не можу я точно сказати, –
Бо вчора зарано ліг спати.

5 сценка

—  Я не хочу ходити до школи,— захникав Петрик.
—  Чому? — спитав батько.
—  Тому що мені скажуть: напиши «А».
— А чому ж ти не хочеш написати «А»?
—  Бо тоді мені скажуть: напиши «Б».

6 сценка

—  Татку,   наш   учитель   сказав, щоб ти  не допомагав мені  більше робити уроки.
—  Чому?
—  Мені  досить  і  тих   помилок, котрі я роблю сам.

ТАНОЧОК З ПОРТФЕЛИКАМИ

1 учень:

Здається сказано усі слова

На рік ми стали всі мудріші

Стежина нас сюди вела

Тепер вона вже значно ширша.

2 учень:

І ми сміливо робим крок

У три нові чарівні роки

І поспішаєм на урок,

Де все у нас буде нівроку!

 

3 учень:

Та перш ніж подорож почати,

Почути маєм настанову.

То ж хочу слово передати

Тому, хто головує в школі!

(Виступ директора і вручення дипломів)
Учитель:
Вам, шановні батьки, « спасибі» 
Хочу вам сказати 
За допомогу у навчанні, 
Старанність, підтримку, любов. 
За те, вчились рахувати, 
Старанно букви всі писати 
Та гарно – гарно малювати. 
Це перший крок! 
Попереду ще 10років! 
Отож, навчайтеся, батьки, 
І кожен день робіть уроки! 

Діти:

Один одного ми любим. 
Станем всі за одного. 
Вчитись в другім класі будем, 
Всі ми хочемо цього. 
Незнайко:Ну, а вчителька, як буде? 
Що покине усіх нас? 
Діти:Ні, вона разом із нами 
Переходить в другий клас. 

ПІСНЯ "А ТЕПЕР МИ ШКОЛЯРІ, ЛЯ-ЛЯ-ЛЯ"

Діти по черзі.

• Добрий Букварику!
• Перша книжко!
• Хочеться навіть плакати трішки!
• Жаль розлучатись, а треба!
• Та ми не забудем ніколи про тебе!
• Дякуєм за добру науку.
• За паличку першу!
• І першу букву!
• За перше слово!
• І першу казку!
• За першої вчительки щиру ласку!
• Ми памʼ+ятатимем довгі роки…
• Мудрі й повчальні твої уроки!

Діти (разом)

Прощавай, Букварику! Наш найперший друже! Ми тобі Букварику дякуємо дуже!

 

ТАНОЧОК "МІЙ БУКВАРИК"

Вчитель
Дитинство веселковими мостами,
Як в казці, швидко – швидко пролетить,
А потім юність росами – стежками …
Всі роки в школі – найсвітліша мить!
Тому у дружбі, радості зростайте,
Хай сонце щастя світить вам щораз.
І перше свято це запам’ятайте.
Нехай щастить вам в добрий час.