Свято "Прощавай, букварику, наша перша книжко!"

 

Учитель. Вітаємо всіх на нашому родинному святі «Прощавай, букварику». Народна мудрість гласить: «Тішся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте». Наш український поет Т. Г. Шевченко сказав так:

      На світі кращого немає,

      Як тая мати молодая

      З своїм дитяточком малим…

Діти – найбільше багатство людини, це радість, це продовження роду людського.

      Благословенна та ясна година,

      Коли буквар бере до рук дитина.

 Повторюючи своїми маленькими вустами все те, чого ми їх вчимо щодня, вони, як ті женці, зжали свій перший найважчий сніп із тої копи, яку доведеться жати все життя. То ж просимо вас на наші перші жнива, на коровай, спечений із того першого снопа.

1. Ясне сонечко проміння
   Посилає щедро в клас,
   Це воно, напевно, знає
   Що сьогодні свято в нас.

2. Прорекламувати себе
Ми зiбралися в цiм залi.
Хочемо вам показати,
Якими учнями ми стали.

3. Розказати, що ми знаєм,
Якi успiхи надбали,
Що ми вже не малi,
А справжнi школярi.

4. Нас 11  у класi,  Ми всi одна сiм’я,
Стараємось все вчити  Вiд А до Я, вiд Я до А.

5. І всi талановитi: На кого ти не глянь.
Нема у нас не здiбних, У кожного - талант.

6. Перший клас, перший раз

    Рік назад прийняв ти нас.

    Цілий рік ми працювали,

    Розумнішими ми стали.

7. Ми старались, ми трудились,

    Багатьох ми справ навчились!

8. Перший клас навчив читати,

 Перший клас навчив писати,

Перший клас навчив дружити,

Щоб цікаво разом жити!

9. Є святкових днів багато
На листках календаря.
А між ними – й наше свято –
Вшанування Букваря.

10. В першім класі урочистий

День прощання з букварем

Пригадай-но як колись ти

Був маленьким школярем!

11. І дзвінок ласкавий кличе

Першокласників на свято:

-Не запізнюйтесь! Пошвидше!

Час з Буквариком прощатись.

13.Любі гості! Мами й тата!  В нас Букварикове свято.

Добре, що прийшли до нас,  В наш веселий перший клас.

14.Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо.

Усі вже букви знаємо,

Книжки читати вміємо.

15.​ А як важко було нам

Палички писати.

Ставити їх по порядку,

Мов солдатів на зарядку.

16.​ Ой було мороки з нами

Вчительці багато.

Як слова ми за хвилину

Вчилися читати.

17.​ Згадайте, люба вчителько,

Матусі, татусі,

Як «бекали » і «мекали»

Спочатку ми усі.

18.​ А нині любо слухати,

Як добре ми читаємо.

Подякуєм Букварику

І разом попрощаємось.

19. Буквар взяли ми перший раз,

Як прийшли у перший клас.

Тепер нам радісно сказати:

-Ми всі вже вміємо читати!

20. Літера перша і перше слово,

З книгою перша серйозна розмова,

Перша сторінка і друга сторінка,

Перша тривога і перша оцінка.

21. Навчився читати наш перший клас.

Ви можете всі поздоровити нас.

Хай кожен гість перевіря,

Чи знаєм букви з букваря.

           Пісня «Вчать у школі»

Попелюшка. Добрий день, любі діти! Ви мене впізнали? Я так поспішала до вас на свято. Невже я спізнилася?

( за кулісами чути крик «Допоможіть! Рятуйте!»)

Вбігає Незнайко.

Незнайко. Ой! Насилу врятувався! Добрий день.

Попелюшка. А чому це ти так репетував?

Незнайко. Та то я від злодія втікав.

Попелюшка. Від злодія? Від якого злодія?

Незнайко. Від звичайного. Такий собі звичайнісінький злодій, хотів украсти мою шапку.

Попелюшка. Твою шапку? А навіщо вона йому?

Незнайко. Як навіщо? Ти хіба не знаєш? Чим більша шапка, тим розумніша голова?

Попелюшка. Ой, незнайко, не сміши! В тебе розумна голова? Та ти ж нічого не знаєш! Тому тебе й прозвали Незнайком!Ти ж зовсім книжок не читаєш.

Незнайко. Хто? Я? Та я всі книжки давним - давно перечитав!

Хто придумав, що Незнайко

Не читає зовсім книг?

Це неправда, так і знайте:

Жить не можу я без них!

Я читаю без зупинки

П’єси, вірші та казки,

Від картинки до картинки,

Ну, а потім -  навпаки!

Я про дідуся Мазая

Пам’ятаю назубок:

Він, заходячи в трамваї,

Забував купить квиток!

Д’Артаньян ганяв ворону,

Колобок спав у норі,

І збирали шампіньйони

33 богатирі!

Бармалей спіймав дельфіна,

Чорномор замерз в снігу,

А кирпатий Буратіно

Покохав Бабу Ягу!

Я читаю без зупинки

П’єси, вірші та казки.

Від картинки до картинки,

Ну, а потім – навпаки!

Попелюшка. Ну й Незнайко! Ну і насмішив!Ти ж усе переплутав!

Незнайко. Ну от, знову ти з мене смієшся!

Попелюшка. Ну, годі нам сперечатись. Давайте, краще зустрінемо ще одну гостю!

( На сцену піднімається Червона Шапочка і співає пісню)

Червона Шапочка.

Якщо довго, довго, довго,

Якщо довго по доріжці,

Якщо довго по стежині

Бігать, тупать і стрибать.

          То напевно, то напевно,

          То звичайно, то звичайно,

           То можливо, то можливо,

           Можна в школу нам прийти!

А-а. вчаться там діти великі і малі,

А-а, знань там багато їм дають вчителі,

А-а, там навчаються читати,

А-а, і писати, й рахувати,

А-а, там цікаво всім завжди!

Червона Шапочка. Привіт усім! Я дуже рада, що мене запросили сьогодні на свято. У мене для вас є сюрприз. Вгадайте, що у мене в кошику?!

Незнайко. Звісно, що: пиріжки несеш бабусі!

Червона Шапочка. А от і не вгадав! Ніякі там не пиріжки, а загадки для першокласників.

Незнайко. О, я так люблю відгадувати загадки! Це для мене – дрібниці! Можна, я теж буду відгадувати твої загадки?

Червона Шапочка. Ну, гаразд. Але слухай уважно! Загадка перша.

Не кущ, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не людина, а розповідає.

Незнайко. Що це таке? Ага, здогадався! Не кущ – значить дерево. Так, на дереві…що ж на дереві? Ага, на дереві - торбинка, зшита з клаптиків, а в торбинці… О, а в торбинці – радіоприймач! Вірно! Все сходиться! Ну, як я відгадав? Правда, я молодець?

Червона Шапочка. Ой, Незнайко, ну й нагородив! Діти, що це? Вірно, це – книга!

Незнайко. Ти диви, і правда! А можна ще одну?

Червона Шапочка. Ну добре слухайте всі.

              Невеличкий мокрий птах

              Ходить дзьобом по грядках.

Незнайко. Знаю, знаю. Це сусідчине курча після дощу черв’яків на городі вишукує!

Червона Шапочка. Ні, Незнайко, знову невірно! Діти, що це таке? Правильно, це ручка. Молодці! Ти, Незнайко, краще помовчи та послухай, як діти відгадують загадки.

             Білий зайчик стрибає по чорному полю. (крейда і дошка)

             Тіло жовте, серце чорне,

             Тіло мовчить, а серце говорить. ( олівець)

             Стоїть дім; увійдеш у нього сліпим, а вийдеш зрячим.( школа)

Незнайко. Ой,які молодці! І звідки вони це все знають?

Попелюшка. Це тому, Незнайко, що вони вчаться у школі.

Незнайко. А ви звідки це все знаєте?

Червона Шапочка. І я, і Попелюшка теж вчимося в школі.

Незнайко. Знаєте, що я вирішив? Я теж буду вчитись у школі. І тоді стану розумним – розумним! Ви мене приймете?

Вчитель. Молодець, Незнайко! Звичайно, ми приймемо тебе до школи, бо всі казкові герої повинні бути грамотними і розумними, щоб їм не було соромно перед дітьми. Проходьте до залу і будьте нашими почесними гостями. А ми продовжуємо наше свято.

Вчитель.

Тепер гукнім Букварика

Хай свято розпочне

І всі чарівні літери з собою приведе.

Всі. Букварику! Іди до нас!

(Заходить Букварик)

Букварик

Вітаю вас шановні гості

Й мої маленькі друзі!

Прийшов я з вами попрощатись
В веселім дружнім крузі.

Я мандрую по країнах,

Я з абеткою дружу.

І малечу, як зустріну
Грамоти одразу вчу.

Ось і вас я научив

І читати і писати.

Рідну мову поважати,

Рідну землю шанувати.

Дружба наша буде жити,

Доки сонце в небі світить,

Доки всі веселі вранці

Йдуть до школи українці.

22. Свято добрим вийти зможе,

Якщо кожен допоможе
Від пісень і жартів, звісно,

Хай сьогодні буде тісно.

23. Звірі в хащах лісових,

Риби в водах річкових,

Птиці поміж віток

Учать своїх діток.

А хлоп’ята і дівчата

Дружно в школу йдуть навчатись.

 

            Пісня «Казала мені мати»

Буквар

Азбука від А до Я! Рівняйсь!

24. Ми літери відомі

Ми всякому знайомі.

Але про кожну літеру

Ви знаєте не все.

25. Ми літери незвичні

Ще й дуже симпатичні.

Бо кожна жарт чи віршика,

Чи казочку несе.

Букварик

Нумо букви,

Раз, два, три!

Перша букво,говори!

А

Ангелятка А зустріли

Й до Андрійка запросили

На веселі іменини.

Тож для чемної дитини

Подаруночки несли:

Арахіс у шоколаді,

Абрикос у мармеладі,

Ананаси, апельсини.                          -Все для доброї дитини.                                                                                                                          

Б

До Богданка «Бе» прийшла.

Бачить: книжка край стола.

•                                Хто це Біблію читає,

З Богом в серденьку зростає.

•                                Я! – сказав малий Богданко,-

Ще й молюся в вечір й зранку!

Рада бабця й вся родина,

Що росте Божа дитина

Букварик. Ця літера моя! Із неї починаються такі слова як Бог, Біблія, брат, батько, берегиня, Батьківщина.

В

«Ве» зустрілася з вербою,

Що в задумі над вербою

З вітром тихо розмовляла,

І новину сповіщала.

« Воскресає світ від сну,

Вітає весноньку ясну.

У віночку з первоцвіту

Вже Великдень йде по світу.»

Г

«Ге» гаївочки вела

Біля церкви край села.

А на гілках горобці –

Голосисті співунці –

Гаївочки теж співали,

Гані й Галі помагали.

Г

Ґава всілася на ганку,

Спів цей слуха спозаранку,

По обіді не дрімала –

Ґавенят малих зібрала.

Диригує справно, влад,

Вчить співати всіх підряд.

«Ге» світлину їм зробила,

І в газеті помістила.

Д

Із дощем «Де» подружила

Та з ним землю щедро мила.

І вже краплі дощові

Линуть з неба до землі.

Обмивають все підряд:

І дахи, й дерева, й сад…

Дмитрик від дощу тікає.

Дуже добре робить діло –

Обливаний понеділок

Е

 В електричці буква «Е»

Сіла в першому купе.

Електричка мчить до Львова,

Що ж, екскурсія чудова!

У вікні, мов на екрані,

Краєвиди всі незнані:

Синє небо, берег річки.

І берізки, мов сестрички.

«Е» етюдник дістає.

Пензлик тут, а фарби де?

Так хотіла малювати…

Ех, забула фарби взяти!

            Пісня про голосні звуки

Є

«Є» хвалилась друзям всім:

•                                Ось про що вам розповім:

Я була в Єрусалимі

І привезла звідти нині

Книжку, що весь світ єднає.

Євангеліє – всякий знає!

Ж

 Опинилась буква «Же»

В жовтій казці, й там живе.

Жовті колоски зриває,

Жайворонка виглядає.

Всілась, наче на коні,

В журавлика на спині –

Летить з ним в небесну просинь…

Жук гукає, щиро просить:

-«Же»! Вернися! Ще ж не осінь!

 

З

 «Зе» із Зеником завзято

Здвору замаїли хату.

Зела запашні зібрали

І долівку всю заслали.

Запишалась наша хата:

«Знай! Прийшли Зелені свята!»

И

 «И» журилась: що робити?

Як без слів на світі жити?

Поки букви мандрували,

Я собі спокійно спала…

•                                Ми без тебе, букво «И»,

Ні туди, і не сюди.

Нашим другом ти завжди

Будеш, славна букво «И»!

І

Похвалилась буква «І»:

•                                Найважливіша я за всіх!

Звавсь Ісусом Божий син –

Він на цілий світ один!

А хрестив його Іван, -

Пам’ятати треба вам!

Ілля ж літечко кінчає,

Темні ночі посилає,

І по небу грізно мчиться

На вогненній колісниці.

Ї

•                                Що ж, - сказала буква «Ї»,

І дорослі і малі

Люблять їхати на коні.

Їжу теж шанують люди,-

Тож без «Ї» життя не буде!

Й

 «Й» задумливо сказала:

•                                Я край світу побувала,

Де тече Йордан – ріка,

Ось де, друзі, я була!

В ній Іван хрестив Ісуса,

Про це знати кожен мусить!

К

Пломеніє кущ калини –

Символ рідної Вкраїни.

«Ка» аж сплеснула в долоні:

•                                Які кетяги червоні!

І взялася їх лічити,

Але збилась…Що робити?

Поможіть кохані діти,

Кетяги їй полічити.

Пісня  « Добрий день, матусю Україно»

Л

 В липні «еЛ» вінки сплітала

І на липи одягала,

Щоби липовий медок

Мали бджоли для діток.

В листопаді не дрімала,

Листя все з дерев зірвала.

 

 М

Буква М як мама мила –

Мелодійна і мрійлива.

Ще в колисці немовля

Слово «мама» вимовля.

Найдорожче в світі слово

Так звучить у нашій мові:

Мати, матінка, матуся.

Мама, мамочка, мамуся!

Називаю тебе я,

Рідна ненечко моя.

Учитель. Недавно весь світ святкував свято Матері. Та весь місяць травень є місяцем Матері. Нашим мамам присвячуємо пісню.

Пісня « Сонечко всміхнулось»

Н

 «еН» всім радо сповіщає:

•                                Незалежність край наш має!

Настя й Надя зранку йдуть,

Квіти у руках несуть.

Небо їм всміхається –

Немовби вітається,

Наче хоче так сказати:

«Найдорожче нині свято»!

О

 «О» стоїть, осінь чекає,

Оберемок квітів має.

А Оксаночка мала

Їй оладків напекла.

Осінь взялася під боки,

Оглянулась на всі боки –

Одяга і ліс, й діброву

В золотистую обнову.

П

 На пеньочку примостилась

Буква «Пе» і задивилась,

Як Петрусик залюбки

Пише диво – писанки.

Писачок немов танцює –

Візеруночки малює.

Посередині й скраєчку

На маленькому яєчку;

Сонце, зірочки, пташата, -

Полюбуйтеся, малята!

Р

Рано-вранці до схід сонця

Ромчик виглянув в віконце.

Взяв торбинку на плече,

Радо з хати надвір йде.

«еР» у Ромчика в кишені

Бере зернят повні жмені

Посипає, посіває.

З новим роком всіх вітає!

Сніг порипує завзято:

«Скоро вже й Різдвяні свята!»

 

 С

 Ось і січень! Чи то сниться?

Сніг на сонечку сріблиться!

Сніговик сів на санки –

Скільки сміху навкруги!

«еС» сніжиночок вітає,

З ними у танку кружляє,

Легко стука у вікно:

•                                Час збиратись за столом!

Землю білий сніг вкриває,

Бо Святвечір наступає.

Т

 Як до травня «Те» спішила –

То в тумані заблудилась.

Ще й на терні в темноті

Ніжку зранила собі.

Та Тарасик з татом йшли,

У траві її знайшли.

На руках принесли в хату,

На матусі славне свято.

Та ще й тортом пригостили..

От така пригода, милі!

 

            Пісня «Квіти для матусі»

 

 У

У школу з радістю прийшли ми,

Учитись будем на «дванадцять»,

Україну нашу рідну

Успішно будем будувати.

Уранці йдуть до школи учні, -

Учителька у школі жде.

Улянці нашій аж незручно:

Чому ж вона туди не йде?

 

 

  Ф

 В магазині «еФ» стояла

І цукерки вибирала.

•                                Вам «Фантазію» чи «Мак»?

Може, «Факел», може «Смак»?

«еФ» несміло попросила:

•                                Дуже вафлі я б хотіла…

Ще й цукерочки «Фазан»,

Що скраєчку лежать там…

Так, всі ласощі чудові

Фірми «Світоч», що у Львові!

Х

Хай в добрі живе повік українська хата,

Хай буде щаслива, на любов багата.

Хай батьки виховують гарних, чемних діток,

Хай всі будуть здорові від літа до літа.

Хай небесний Ангел вдень і вночі хоронить,

Хай Господь благословить і від зла боронить.

 

Ц

«Це» до церкви з дітьми йде,

Бо цікаво їй буде:

«Це ж які молитви

Шлють до Бога діточки?»

•                                Царю – Боже! – просять діти,-

Нехай сонце правди світить

В цілім світі й нашім краї,

Серцем щиро ми благаєм!.

Ч

«Че» до червня завітала:

•                                Чому спиш ще?-  запитала,-

Швидше чобітки взувай

І до праці приступай!

Іде червень по землі

У киреї чарівній.

Де рукою він торкне –

Червоніє довкруг все:

На черешеньці черешні,

Соковиті, стиглі, пишні,

А в сунички й полунички

Зарум’янилося личко!

Ш

 Буква «Ша» пишалась дуже:

•                                Я у школі була, друзі!

Про Шевченка вже я знаю,

Тепер всім оповідаю:

•                                Вчив Шевченко шанувати

Рідну мову, маму й тата,

Шелест трав і шум гаїв

Нам любити заповів!

Швидше, любі, виростайте,

Цю науку пам’ятайте!

Пісня «Гей, школярики – соколи»

Щ

Буква Ща завжди щаслива,

Щедра на слова і щира,

Ще щедрівки полюбляє

Зі щеням малим гуляє,

Випадає із дощем,

Виростає під кущем.

Ь

Не забудьте ви про мене –

В алфавіті я в потребі.

Ну, яка Волинь без мене,

Чи, скажімо, осінь, лебідь?

Львів і лось, альбом і вість,

Батько, сіль, дідусь і гість?

Ю

 Юрза  – мурза наш Юрко,

Бо не хоче нізащо

Митись чисто і кричить:

•                                Личко від води болить!

«Ю» сказала: - Юний друже!

Не люблю я брудних дуже!

 

Я

На сторінку Букваря

З моря вийшла буква Я,

І на якір гордо стала:

«Я слова свої зібрала!

Покажіть свої знання

І назвіть слова на Я».

Букварик

Я вас навчив читати й писати

Слово «бабуся» і слово «тато»,

Слово «хлібина», «світ», «Україна».

Я залишаю навіки з вами

Слово «Вітчизна» зі словом «мама»,

Зі словом «пам'ять» слово «солдат»,

Слово «цвітіння» зі словом «сад».

Хай колосяться зі словом «жити»

Давні слова «пшениця» і «жито».

Хай не зринає у ваших снах

Підле й потворне слово «війна».

Хай поведе від мого порога

Вас таємниче слово «дорога».

Хай вам щастить на шляху широкім,

Любі дівчатка мої ясноокі.

Вмійте боротися з лихом завзято,

Непосидючі мої хлоп’ята.

Хай підростає ваш перший клас!

Я залишаю вас.

Заходять нові підручники

Букварик

Читанко добра, прийми естафету,

Веди школярів по дорогах планети.

Хай відкривають їх розум і руки

Незнані шляхи на планеті Наука.

Хай не погасне бажання малят

Творити добро на планеті Земля!

Читанка

Я – ваша перша читанка,

Красива в мене свитонька,

Цікаві сторінки, є вірші та казки.

Покажу вам сто земель,

Ще й космічний корабель!

Даруватиму щодня

І забави, і знання!

Хай збудуться всі побажання хороші,

А я вас у дальню дорогу запрошую.

Буду ще довго потрібною вам,

Потім колегам своїм передам.

Завдання Читанки:

«Розгадати анаграми».

Кошла – школа

Тапар – парта

Ченьу – учень

Фертполь – портфель

Равкуб – буквар

 

Рідна мова

Як найчарівніша колискова,

Плекає з дитинства вас рідна мова:

То піснею злине, то гарною казкою,

То словом догани, то ніжною ласкою.

Під мамине слово ви й виросли нишком.

Шануйте, малята, цю добру книжку.

Всі народи мову мають.

Всі пісень своїх співають.

Бо хто має мову рідну,

Той багатий, а не бідний.

Завдання (загадки)

1. Що це за великий дім:

Все кімнати і кімнати?

Він освіту дає всім

Тим, хто хоче все пізнати.

А хто знає, той не блудить.

Як то кажуть: вийшов в люди!

Справді, кажуть недарма:

Без знання життя нема.

Це потрібно знати всім.

Як цей слід назвати дім? (школа)

2. Біла рілля, чорне насіння.

Хто знає – відгадає.

(листок з буквами)

3. Білий зайчик стрибає

По зеленому полю.

(крейда і дошка)

4.Паперовий кораблик щодня

Перевозить невпинно знання.

Після плавання цей корабель

Повертається в рідний портфель. (книжка)

5. Невеличка хатка.

Там живуть малятка.

Ми їх, гостроносих,

У портфелях носим.(олівці)

6. Є чарівник у школі в нас,

Нумо, впізнайте, хто він?

Озветься – тиша йде у клас,

Озветься ще раз – гомін.

Щоб не спізнитись на урок,

Нам голос подає…(дзвінок)

Математика

1,2,3,4,5.

Вміють діти рахувать.

Але хто мене не знає.

Хай даремно не гуляє.

Щоби весело гулять,

Всі уроки треба знать.

Наука дуже точна я.

Вам треба мене знать.

Завдання (задачі)

1. Ось до класу на урок

Залетіло шість сорок,

Дві пізніше прибуло.

Скільки всіх птахів було?

2. Зловив Василько наш 7 риб.

Одна з них в воду раптом стриб!

Відповідайте, рибок скільки

Тепер зосталось у Василька?

3. П’ять берізок, дві смерічки,

Зеленіють над потічком,

Біля них одна ялина…

Скільки всіх дерев, скажіть-но?

4. Сім цукерок Толік мав.

Дві цукерки мамі дав.

Дві малій сестричці Олі.

А лишилось скільки в Толі?

Природа

А де лягає сонце спати,

І звідки вітер, звідки тінь,

І сніг чому такий лапатий,

І заєць чом такий вухатий,

Чого бджолі дрімати лінь,

Чи справді гірша стала глина,

Від чого запашна малина,

Куди повзе рогатий жук,-

Це я, малята, розкажу.

Завдання

Літає часто він довкола,

Дерев чимало поламав.

Але ніде, ніхто й ніколи

Його не бачив, не тримав. ( вітер)

   Сонце вкрилося хмарками.

   Хтось невидимий в імлі

   Небо срібними нитками

   Пришиває до землі. (дощ)

Океани й континенти

Гори й ліс, міста і поля,

Це, малюк, твоя планета,

Називається …(земля)

Букварик

А зараз до уваги нових підручників веселий урок.

Сценки

Букварик

Цих діток я прошу навчати

Того, що знаєте самі.

А вас прошу не лінуватись

І вчить уроки день при дні.

І берегти книжки! Віднині

Найперші друзі вам вони!

Діти

Обіцяємо не лінуватись,

На «відмінно» і «добре» навчатись.

 

(по черзі)

•                                Добрий Букварику!
•                                Перша книжко!
•                                Хочеться навіть плакати трішки!
•                                Жаль розлучатись, а треба!
•                                Та ми не забудем ніколи про тебе!
•                                Дякуєм за добру науку.
•                                За паличку першу!
•                                І першу букву!
•                                За перше слово!
•                                І першу казку!
•                                За першої вчительки щиру ласку!
•                                Ми памятатимем довгі роки…
•                                Мудрі й повчальні твої уроки!

 

Діти (разом)

Прощавай, Букварику!

Наш найперший друже.

Ми тобі Букварику

Дякуємо дуже!

(Букварик виходить, заходять два учні 5-го класу)

1-й п’ятикласник. Це ніби театр?

2-й п’ятикласник. А часом не демонстрація?

1-й п’ятикласник. По-моєму, вони на бал зібралися.

2-й п’ятикласник. Та ні, це ж школярі, хіба не бачиш? А чого вони тут?

Учитель. У нас свято «Прощання з Букварем».

2-й п’ятикласник. Ну, що ж прийміть і від нас вітання і побажання.

1-й п’ятикласник

Щоб ви не дивились похмуро і косо,

Ніколи не вчіться писати носом!

2-й п’ятикласник

Щоб не гнітили вас горе та біди,

Вчасно з’їдайте сніданки, обіди.

Нещастя женіть, наче воду крізь сито!

Найкраще – це вчасно перекусити.

Смачненьким підтримуйте добрий дух

І будете, як Вінні-Пух.

1-й п’ятикласник

А трапиться двійка гірка, як цибуля,

Хоч як вона, клята, пече і муляє,

Сльози видушує й кислу міну –

Миріться й приймайте, як вітаміни.

2-й п’ятикласник

Хай у науці кожен привчиться

Покуштувати і хрону, й гірчиці.

Зате, коли буде в навчанні тяжко,

Гарні оцінки цвістимуть ромашками.

 

26.Дуже весело гуляти

Нам на святі Букваря.

Та прощальну заспівати

Нам пора уже, пора.

27. Боже на небі!

Линуть до тебе

Наші простенькі слова.

Ми – твої діти,

Ми – твої квіти,

Ми – України надія одна!

28. Пошли нам, Боже, маленьким дітям,

Щастя, здоров’я на довгі літа!

Щоб виростали розумні й сильні,

Душею чисті і серцем вільні!

       Пісня «Прощання з Букварем»

Учитель. Дорогі першокласники, шановні гості! Наше свято добігає кінця. Ми щиро вдячні всім, хто завітав на наші перші жнива. Дякуємо нашим мамам, татам, дідусям і бабусям, а також старшим сестричкам і братикам за допомогу у вивченні букваря. Сподіваюсь, що зібрані зернята знань проростуть гарним  урожаєм у майбутньому.

Дні дитинства – наче плин води.

Проліта дитинство, та у спадок

Зостанеться пісня, повна згадок,

Пам'ять зостається назавжди.