Свято « Прощавай, початкова школо» Вчитель: Дорогі діти, шановні батьки, гості! Сьогодні у нас незвичайний день – прощання з початковою школою. Чотири роки ми разом піднімалися

Свято « Прощавай, початкова школо»

Вчитель:     Дорогі діти, шановні батьки, гості! Сьогодні у нас незвичайний день – прощання з початковою школою. Чотири роки ми разом піднімалися першими найважчими східцями країни Знань. Училися читати, писати, рахувати, дружити, жити за правилами рідного шкільного дому. Непростими були чотири перші шкільні вершини. Хтось стрімко і рвучко піднімався до них, хтось довго і невпевнено долав перешкоди на шляху, відчуваючи чиюсь допомогу. Та найголовніше, що ми це робили разом, - допомагаючи один одному. Правда, було і таке, що невдачі ми поливали гіркими сльозами. Проте радість була спільною на всіх, і тоді з класу лунало гучне «Ура!». І ось сьогодні вас називають таким словом – випускники. І ніякі неприємності не засмутять нас.

1.Травень, весняне світання,

Погляди наші дитячі.

Радість і смуток прощання

Ми в оченятах бачим.

 

2.Всі ми доросліші стали

І за чотири роки

Дуже багато пізнали,

Стали міцні і високі.

 

3.Час підійшов прощатись

З першою ланкою школи.

Тільки хвилин найкращих

Ми не забудем ніколи.

 

4.Першу прочитану книгу

Й перше записане слово,

Першу класну годину

Й друзів найперших коло.

5.Першу свою оцінку

Й вчителя перший погляд,

Усмішку його чарівну

Ми залишаєм на спогад.

 

6.Добре й відмінно навчаймось,

Дружбу цінуймо міцну,

Всіх вчителів поважаймо,

Гідність гартуєм свою.

 

7.Хай пісня тут лине!
Хай сміх скрізь лунає,
У кожного радісна усмішка сяє!

 

8.Всі дружно й весело радійте за нас.
Ми всі перейшли -
У п'ятий клас!

 

9.Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас.

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас буде 5 клас.

 

10.Школа - школа.Вулик гомінливий.
Дружній і веселий рідний дім.
Кожний знас отут щасливий,
Бо живе, вчиться і творить в нім.

11. А як хотілося б повернутись назад, і прожити ці роки знову із своїми друзями, хвилюватись під час контрольної, писати шпаргалки,підказувати другові, брати участь у змаганнях, концертах.

12. Згадати найкращі хвилини.  Сказати слова вдячності всім, хто розділив разом з нами щасливі і сумні моменти.

 

 Пісня « Зачекай моє дитинство, зачекай»

1.Дитинство наше радісним було

Та раптом відзвеніло й відцвіло,

Злетіло тихо в сині небеса

І, мабуть, не повернеться назад.

Приспів:

Зачекай, моє дитинство! Зачекай!

Не спіши летіти у далекий край!

Наче птаха, білі крилоньки згорни, |

Щоб по довше ми лишалися дітьми! | (2)

2.А я кричу дитинству: "Зупинись!"

А я його благаю: "Повернись!"

Воно сміється лагідно мені:

Я повернусь до тебе уві сні...

Приспів.

3.Все далі в небі зірка осяйна,

Мені завжди світитиме вона,

Від лиха берегтиме у житті,

Освятить всі дороги і путі.

Приспів. (2)

Вчитель. Час швидко лічить свої хвилини. Ось і перші 4 роки промайнули. А 4 роки – це 2904 уроки,2 433 запальних перерв, 136 класних години, гори прочитаних підручників і книжок, списаних зошитів і чернеток, безліч конкурсів і змагань, свят і екскурсій, сварок і примирень. За 4 роки наші діти з’їли приблизно 160 кг смачних булочок , стали важчими на 110 кг і виросли на 3м 74см. Давайте згадаємо разом, якими вони були – роки початкової школи.

 

 Учениця показує табличку з написом: 1 клас

1. Перший клас, наш перший клас!

Скільки справ зустріло нас!

Треба фрукти рахувати,

По складах книжки читати.

 

2.А письмо — це справжні муки:

Від напруги ниють руки!

Вам би, пальчики-билинки,

В ляльки гратись, у машинки!

Та коли ж? Весь час веди

Знаки, літери, склади!..

 

3.В зошита задрались вуха,

Ніби він уважно слуха.

Потім крейдою писали —

Форми білі-білі стали!

4. Хтось під партою в кутку

Робить справу нелегку:

Все на пальцях полічили.

Бо без них — немає сили.

 

5.Ох мороки було з нами

 вчительці багато,

 Як по сто слів за хвилину

 вчились ми читати

 

6.Ну, а час же не чекає:

Швидко якось пролітає.

Ось уже й весні кінець.

Що ж, хто вчився — молодець!

 

(Учениця показує табличку з написом: 2 клас)

 

7.Другий клас. Пішла таблиця

І почала часто сниться.

Ми її вчимо, вчимо,

На уроках — «горимо».

 

8.Різні дії як насіли –

Розібрать немає сили!

Додавання, віднімання -

Жарти, мінімум старання,

А от множити, ділити —

Годі, браття, й говорити!

 

9.Стали в ряд частини мови.

Як багато, чесне слово!

Як би тут не розгубитись

І хоча б чогось навчитись!

 

10.Ми пейзажі в класі вчили

Парти довго потім мили

Композицію картини

І портрети — для людини,

Для машин — автопортрет.

Не знання, а вінегрет!

 

11.Ми трудились що є сили,

Цінне все, чого нас вчили.

Всю програму вже пройшли,

Другу висоту взяли!

(Учениця показує табличку з написом: 3 клас)

12.Ось і третій рік ми в школі,

Цифри вирвались доволі.

Цифри вирівнялись строєм,

Як солдати — перед боєм.

 

13.Скільки їх? Не полічиш!

Стулиш рота і мовчиш.

А ще ж множити, ділити...

Мізки б тут не розгубити!

 

14.Грізно потяги гудуть,

Пароплави все пливуть...

Треба шлях порахувати,

Звідкись час і швидкість взяти.

 

15.Не задачі — просто мрія:

Розбереш тут, яка дія!

Їздимо ми по планеті

Шляхом, морем, на ракеті...

 

(Учениця показує табличку з написом: 4 клас)

 

16.І читання далі мчить:

В ньому майже кожна мить

Відкриває шлях в світи,

Не були де я і ти.

 

17.Нелегкі завдання в мові:

Скільки звуків, букв у слові,

Підмет, присудок знайди,

Вірно речення склади...

 

18.З дієсловом розберись

І відмінювать навчись...

Не питають, чи ти здібна,—

Всім же грамотність потрібна!

 

19.Але найбільше дивувань

Коли відкриєш двері в клас,

І побачиш скільки нас

 

20.Є 15 в  нас дівчат,

І вісім сміливих козачат

На уроках всі ми «вчені».

Всі актори ми на сцені.

  Пісня. Прощавай, початкова школа . ( Пролунав дзвінок останній, соловейком задзвенів) Н. Май.

Діти сідають на місця

Вчитель : Деякі учні люблять перерви більше, ніж уроки, бо на них можна розповідати цікаві історії.

1) Сашко накинувся на Гната,
Як тільки кінчився диктант:
- Ти не писав сьогодні - дряпав!
Його ж ніхто не прочита! Гнатко на те всміхнувся кисло:
- Атож, ніхто. Я навіть сам.
Це я зробив отак навмисне,
Щоб ти сьогодні не списав!

 

2) Зразковий предок

Як зразковий предок, та близька людина,

батько витягнув щоденник із портфеля сина.

Відкриває, там оцінок як у полі гички,

пара трійок, кілька двійок, решта — одинички.

Подививсь на сина скоса, синок здогадався,

і під стіл від артрозносу евакуювався.

-Вилазь звідти,- каже батько,- вилазь буде краще.

Ну і в кого ж ти вдалося отаке ледаще?

Неохоче полоненник вибрався з під столу,

— так то ж я знайшов твій щоденник і носив у школу,

показав, щоб наш учитель більше не чіплявся,

у кого я такий олух ледачий удався.

 

3) Вчитель бережно розправив зошита у Вови...

— Чом ти знову не поставив знаки розділові?

— Ставив,— глянув той сміливо, —

як ви зошит брали , то вони тоді, можливо, десь повипадали.

 

Вчитель. Хто сказав, що школа – це тільки уроки? Ні, це життя – цікаве,справжнє, захоплююче, де завжди знайдеться місце талантам Зустрічайте наших учнів з піснею

 Пісня« Дякую тобі, рідна школо!»

1.Тисячу думок на один урок,

Тисячу книжок скоро вже дзвінок!

ми разом весь час: друзі, рідний клас

знає кожен з нас - це найкращий час

у цікавий світ кличе нас зоря навчання

дякую тобі, початкова школо

ти мій друг і дім , друзів коло

крила - це знання , літати будем

своїх вчителів не забудем

відкривали ми , будучи дітьми

загадковий світ і думок політ

швидко плине час зошити й книжки

нині свято в нас ми - випускники

школо почекай, хочу бути тут назавжди.

 

Вчитель.

В нашому сходженні шкільними сходинками нас супроводжували вірні друзі й помічники – наші батьки. Доброю порадою, мудрим наказом направляли вони дітей. Мені здається, що наші батьки отримали ще одну початкову освіту. А разом з ними до школи ще раз пішли ваші бабусі і дідусі, адже їх ніжна турбота і трепетне хвилювання завжди були особливими. І якими б не були шкільні будні, але батьки завжди вірили у своїх дітей.

 

21.Милі наші матусі, тата, родини!

Добре, що поряд ви з нами в цю хвилюючу годину.

Радість свою ми розділимо з вами.

Компас дитячий – це тата і мами!

Батькам спасибі кажем нині

в подяку від кожної доньки і сина.

 

22.Бо без батьків чого ми в світі варті

Без маминої ласки і тепла?

І батьківської строгості і жарту

І без свого родинного тепла.

 

23. Ви ж нас як пташат в гнізді зростили

Давали дітям раду , як могли.

І в наших душах сонце засвітили

І крила для польоту нам дали.

 

24. Ми любим вас, кохані мами й тата

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи

І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

25. Хоч часом ми буваємо нечемні,

І дуже ви хвилюєтесь за нас.

Але у серці знаємо, напевно

Ми більше радуємо вас.

 

26. Дорогі наші рідні, найніжніші, наймиліші у цілому світі батьки!

 

27. За любов і ласку, за ніжність і терпіння -дякуємо вам.

28. За те, що живемо, бачимо сонце, чуємо спів птахів, милуємося росою на квітах – дякуємо вам.

 

29. За мудрі поради, за підтримку і велику любов завдячуєм бабусям і дідусям – дякуємо вам.

 

30. За те, що додавали нам сили, підтримували і допомагали нам – дякуємо вам.

 

Пісня  «  Лагідна пісня»

Лагідна і сонячна, ніжна, як весна,

Рідна моя матінка, зіронька ясна.

Забринить веселкою небо голубе,

Мамо, мамо, серденько, я люблю тебе! | (2)

Як на світі Божому віднайти путі,

З маминою ласкою все життя пройти?

Забринить веселкою небо голубе,

Мамо, мамо, серденько, я люблю тебе! | (2)

Мудрістю освячене диво джерело,

Як Тобі віддячити, мамо, за добро?

Забринить веселкою небо голубе,

Мамо, мамо, серденько, я люблю тебе! | (2)

Мамо! Мамо! Серденько, я люблю тебе!

Мамо, мамо, серденько, я люблю тебе…

 

Діти дарують мамам , бабусям квіти.

 

Учитель:

Пройдуть роки навчання, ви виростете, і кожен з вас опанує якусь професію, котра буде цікавою для вас і принесе користь Батьківщині. Цікаво! Ким ви станете?

Учні:

1).Хочу я стати міністром освіти

І так налагодити навчальний процес,

Щоб з радістю вчились у школі діти,

І щоб був відчутний у всьому прогрес.

 

2)А я хочу бути депутатом.

У Верховній Раді буду виступати,

Щоб вчителям підняти так зарплату,

Щоб їх навчились шанувати.

 

3)А я — майбутній бізнесмен,

Це теж таки потрібно.

Не буде в школі з коштами проблем,

Блищати будуть класи, наче срібло.

 

4)Ким ми станемо колись —

Це не можем знати,

Але одне ми маєм вчительці пообіцяти:

Станем добрими синами

Й доньками Вкраїни,

Щоб пишалась вона нами,

І вся наша класна родина.

 

5 )Хоч сьогоднi в нас i свято,

Тiльки є одна печаль:

Вчителька не йде у п’ятий,

Розлучатися так жаль!

 

6) Є в серцi кожному куточок особливий

Там спогади живуть про рiдний дiм,

Дитинство безтурботне i щасливе.

І перша вчителька живе в куточку тiм.

 

7)І це обличчя, очi, як джерельця

Любовi, свiтла, розуму, тепла.

Їй, першiй вчительцi, є мiсце в кожнім серцi,

Бо всiм свого частинку вiддала.

 

8)Чумацьким шляхом линугь, линуть роки.

В дитинства край не буде вороття,

Але добра i мужностi уроки —

Вони в душi, вони на все життя!

 

9) Роки! Роки!

Невпинні, невблаганні,

Вони пливуть рікою в небуття.

В безодні тихо тонуть і зникають

На жаль, рокам немає вороття.

 

10)Та пам’ять – джерело життя й безсмертя

Вихоплює із глибини років

Те, що було найкраще, наймиліше

Що не забудеться в гущавині віків.

 

Пісня (На вибір вчителя)

 

Вчитель: Любі діти, дорогі батьки! Як одна прекрасна мить пролетіли чотири роки навчання в початкових класах. Ми здружилися, разом раділи і сумували, переживали успіхи і невдачі. Спасибі вам, діти, що розуміли, як важливо вчитися. Спасибі і батькам, які допомагали вас навчати:розв’язували задачі, писали диктанти, читали книжки. Погляньте, дорогі діти на своїх батьків. Їх очі сяють щастям, а в глибині затаїлась тривога. Бо попереду ще стільки випробувань! І батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. Любіть своїх батьків, зробіть так, щоб їхні серця були спокійні за вас! Бажаю вам сміливо крокувати далі нелегкою стежиною шкільної науки, не схилятися перед труднощами!

ВСІ.У нас усіх прощальний настрій

І ми схвильовані украй

Скажем разом: «Середня школо, здрастуй!

А початкова, прощавай!»