Свято "Рідній матусі вклонюся"

Сценарій свята 8 Березня

Вчитель. Добрий день, шановні батьки, гості, діти! Дозвольте запросити вас на наше свято, присвячене весні, Міжнародному жіночому дню – 8 Березню. Жіноче свято… Воно приходить навесні із першими теплими днями. Мама… Це слово, яке із радістю вимовляє кожна дитина, бо змалечку супроводжує нас у житті матусина ласка і турбота. Незмірну любов, ласку, ніжність і тепло дарує мати своїм дітям, оберігаючи їх і дім. Мати народжувала дитину, співала їй пісень, вчила добра і любові, навчала охайності, працьовитості.

Учень. Сьогодні у світлому залі

Під поглядом теплих очей

Ми вас, наші мами, вітаєм 

Від імені вдячних дітей.

Учениця. Ще до того, як в цім залі

Перед мамами з’явиться

Біля дзеркала стояли

Ми хвилин, напевно, з тридцять.

Учень. Поправляли брюки, складки,

Щоб було усе в порядку!

І спочатку поодинці

Ну, а потім всі разом

Ми розказували вірші

Разів триста чи п’ятсот!

Учениця. Щоб сказали наші мами

Посміхнувшись від душі:

Ой до чого ж наші діти

Гарні! І чудові всі вони.

Учень. Хай дзвенить повсюди пісня

Про найкращих наших мам!

Ми за все, за все на світі

Всі:Щиро дякуємо вам!

Вчитель. У мами добрі і ласкаві руки, вона все вміє. У мами вірне і чутливе серце, у ньому ніколи не згасає любов, вона ні до чого не залишається байдужою. Але іноді мамі приходиться працювати, кудись від’їжджати. Що ж може статися?

Інсценівка. «Мама уїхала….»

Учитель. Ой, Марійко – ученице,

Ти куди біжиш така?

Що розпатлані косиці,

Забинтована рука,

Чом коліна, як на сміх,

Визирають із панчіх,

А на синьому жакеті

Білий ґудзик, як горіх?

Марійка.

Не розпитуйте дарма,

Бо хіба ж я знаю?

Третій день себе сама

Навіть не впізнаю!

Забруднився комірець,

Загубився гребінець,

Всі підручники з портфеля

Перебрались на стілець!

Кіт нитки загнав під ліжко

(для кота котушка – мишка),

Поки я шукала їх,

От що вийшло із панчіх!

Ну й попала я в біду,

Що нічого не знайду…

Ми й котлети з братом раз

Їли так, несмажені….

Учитель.

Та що ж сталося у вас?

Марійка.

Мама у відрядженні.

Учитель. Діти, давайте звернемось до найближчої, найдорожчої, найдобрішої, найкращої, наймилішої для нас людини.

Учениця. Від чистого серця

Простими словами,

Розкажемо, друзі,

Сьогодні про маму.

Учень. Мамині руки щедрі, робочі

Втоми не знають зранку до ночі.

Ранком, коли ще усі спочивають,

Сонце, напевно, вони піднімають!

Учениця. Їх теплотою щоранку зігріті

Йдуть до школи усміхнені діти.

Мамині руки завжди найтепліші

Мамине серце завжди найвірніше.

Вчитель. Материнська любов не знає кордонів страху, сумнівів, розрахунків. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє нас перед безоднею. Мати тяжко страждає, якщо її дітей спіткало лихо, і розцвітає, стає молодшою, веселішою, сильнішою, коли бачить, що її діти виросли порядними людьми. Мати – захист і притулок для дитини – вона її опора і совість. Все, що є в нас найкращого, все від неї,  від рідної неньки.

Учениця. У моєї мами – руки золоті,

Очі карі, вії – довгі і густі.

Учень. А моя матуся – схожа на веселку,

Бо така чудова і така весела.

Учениця. А моя – як ніжний лісовий дзвіночок,

Ніжні в неї руки, ніжний голосочок.

Учень. А моя матуся гарна, як калинка

В неї – чорні брови, губки, як малинка.

Учениця. Моя мамочка привітна, гарна, ніжна, як весна

І ласкава, і тендітна, ніби пролісок вона.

Учень. Ваші мами гарні, - з вами згоден я.

Та найкраща мама все ж таки – моя!

 Всі. І моя красуня!

Учитель. Ніде правди діти, мабуть, тут зібрались всі красуні світу!

Учениця. Кожен любить свою маму,

Бо вона найкраща сама

Найдорожча нам людина –

Люба мамочка єдина!

Учень. І тому ми вам бажаєм,

Щоб як квіти ви цвіли,

 щоб завжди здорові,

гарні і щасливі ви були!

Учениця. Наймиліші, найдобріші,

Дуже любимо ми вас.

А тепер прийміть скоріше

Подаруночки від нас.

Пісня «Тільки мама»

Вчитель. Дякую, діти. Ви так красиво розповідали про своїх мам. А давайте перевіримо, чи зможете ви пізнати свою маму серед інших мам?

Гра «Впізнай свою маму із зав’язаними очима»

Вчитель. Молодці, діти! Бачу, ви, дійсно ніколи не переплутаєте своїх матусь. А як же наші матусі знають своїх синів і донечок?

Інсценування віршованого твору учнями.

Вітьок – бідак страждає так,

Аж здригує ногами!

Він – за столом, він пише твір

«Я допомагаю мамі».

Старанно олівець гризе

Та супить брови грізно,

Але нічого, хоч умри,

До голови не лізе!

Та ось тихесенько зайшла

В його кімнату мама.

• Вітько,будь ласка, в магазин

Сходи за сірниками.

• Ідея! – тут гукає син.

А мамі: «Ну й морока!

Сама іди! Я твір пишу –

Роблю важкі уроки..»

І мама вийшла… А Вітько

Швиденько пише в зошит:

«Я в магазин завжди ходжу,

Коли мене попросять».

Хвилин за десять мама знов

З’являється у дверях.

• Вітюнь, картопельки почисть,

А я зварю вечерю.

• Сама вари! – кричить Вітько,

Та так, що ледь не трісне.

• Я твір пишу, я зайнятий,

Сама звари нам їсти!

Виходить мама, а синок

Писати знов сідає:

«Я мамі сам обід варю,

Вечерю та сніданок».

Радіє син: «Не твір, а люкс!

Оцінка буде гарна!».

І геть не думає про те,

Що він радіє марно.

Вчитель. Діти, що неправильного робив хлопчик Вітько? А як би вчинили ви? Я вірю, що в нашому класі немає таких бездушних дітей, в нашому класі хлопчики – джентльмени.

Учень. Добрий день, поважні панове і дами, прекрасні мами! Ми раді привітати вас від імені клубу джентльменів.

Учень. Сьогодні наші розмови тільки про вас, про вашу любов і ніжність.

Учень. Ми навіть позмагаємося!

Учень. Сер, що ви маєте на увазі?

Учень. А те, що зараз проведемо конкурс – хто найніжніші слова своїй мамі скаже?

Учень. Першим я сказать беруся: мама, матінка, матуся!

Учень. Назову такі я ймення:

Мамця, мамочка, неня!

Учень. Вже й мені сказати муля:

Мамка, мамочка, мамуля.

Учень. Як почують ці слова матусі, в них серце зразу оживе!

Учень. Починайте й ви змагання, друзі, хто ніжніше маму назове!

(Діти промовляють ніжні, ласкаві слова, якими вони називають своїх мам.)

Учень. Кажуть, у Парижі найкращі жінки, але це скоріше, мабуть, не так – найкращі жінки живуть у нашому місті.

Учень. Усіх затьмарять красою сьогодні.

Ви, мабуть, будете зі мною згодні?

Учень. Разом із нами усіх привітайте,

Разом із нами усім побажайте,

Щоб сонце світило мирно і ясно

І наші жінки були завжди прекрасні!

Вчитель. Бабуся! Чи є на світі людина краща? Ні! Скільки вона пережила, але яка ніжна, щира! Скільки вона не доспала ночей, голублячи своїх дітей, онучат. Подивимось у бабусині очі. Які вони щирі. У них не побачиш ні лукавості, ні хитрування. Це погляд щирості, добра й любові. І хоч горе не обходило бабусиної хати, але світяться її очі, коли приїжджають до неї онучата. Кажуть, що бабусі більше люблять онуків, ніж власних дітей, і онучата віддячують їм тим самим.

Учень. А як жили б ми без бабусі?

Сядь, я до тебе мерщій притулюся.

Любить бабусю вся наша сім’я,

Друзі великі – бабуся і я!

Учениця. Ясно сонце світить в небі,

Веселить та гріє, -

В рідній хаті при бабусі

Кожен з нас радіє.

Учениця. І щасливий той живе,

В кого бабця люба є:

Той біди вже не зазнає,

Бо бабусенька скрізь дбає.

Учениця. Спасибі вам знову і знов,

За вашу ласку і любов.

За те, що вдома повсякчас

Ви так турбуєтесь про нас.

Учениця. Що нас так смачно годували,

Що нас так пильно доглядали,

Що не стуляючи очей,

Не досипали все ночей.

Учениця. Багато в бабусі турбот, не злічить,

Одній всю роботу нелегко зробить

І хочеться нам, друзі, таке усім сказать:

Всі.Ми будемо бабусі завжди допомагать.

Учитель. Дякую, вам діти. Я вірю, що ви гарні онуки і дуже любите своїх бабусь. А зараз я запрошую вас разом з мамами прийняти участь в незвичайній вікторині, щоб дізнатися наскільки добре ви знаєте свою матусю.

(Дитина бере запитання з корзинки, вчитель читає запитання. Мама пише відповідь на листочку. Дитина відповідає, вчитель звіряє з відповідями дитини.)

1. Як звуть батька твоєї матусі?
2. Скільки рідних братів і сестер у твоєї матусі?
3. Які квіти найулюбленіші у твоєї матусі?
4. Назви улюблений мамин колір.
5. Що мама вибере для перегляду по телебаченню: концерт, новини, серіал?
6. Якщо в кафе мамі запропонують на вибір: морозиво чи піццу, то що обере матуся?

Вчитель. А зараз я хочу звернутися до хлопчиків. Уявіть собі, що ваша мама пішла на роботу або в магазин, а сестричка звернулася до вас за допомогою зав’язати її бант. Покажіть, будь ласка, як ви це зробите.

Гра «Зав’яжи ляльці бант»

Вчитель. Молодці, хлопці! Здається на вас можна покластися у важку хвилину. А погляньте на наших чарівних дівчаток. Вони теж чекають на привітання, бо сьогодні і їх свято.

Учень. Весна пробуджує від сну

Всю нашу землю чарівну,

Куди ступає – сонце сяє,

Усе навколо оживає.

Учень. З нею Березень іде на свято,

Щоб усіх мам, бабусь, дівчаток привітати.

Учитель. А де ж наші дівчатка?

Учень. А дівчатка, а дівчатка!

Як з журналу мод зійшли.

В дитсадочку, на початку

Не такі ви всі були!

Учень. Як же можна не змінитись?

Адже, починається весна!

Тільки сонце, тільки квіти

І любов несе вона.

Учень. Дорогі наші дівчатка!

Щиро вас вітаємо.

І усякого добра

Щиро вам бажаємо!

Учень. Ще бажаєм дуже вам,

Стати подружками нам.

Щоб із нами ви дружили,

Нас не били, не сварили.

Учень. Запрошу я вас до танцю

І солодким пригощу.

Ну, а іноді, пробачте,

Може трохи ущипну.

Учень. З вами весело нам всюди

І сьогодні скажем ми,

Що кохати всіх вас будем,

Дайте трохи підрости.

Вчитель. Наші любі, добрі мами! Насамперед ми хочемо вибачитися перед вами за те, що іноді засмучуємо вас. Ні, ми не хочемо обіцяти, що більше ніколи не провинимось, але пообіцяємо, що з цього дня будемо завдавати вам менше турбот. Правда, діти?

Учень. Сьогодні все навкруг не так.

Чомусь задачка не проста.

Чомусь цукерка не солодка,

Проміння сонячне – холодне,

І навіть запахуща диня

Чомусь не пахне зовсім нині.

У чому річ?

Скажу вам прямо,

Образилась на мене мама.

Піду пробачення попрошу,

Хай знову стане все хорошим!

Пісня «Мамин вальс»

Учитель. Скоро виростуть наші діти, і мені хочеться, щоб кожен із вас проніс через усе життя слово «мама». Як би далеко чи близько ви не були, завжди повинні відчувати серце матері, бачити її очі, які не досипали ночей, руки, які пестили вас у дитинстві, чиї кроки і душа завжди ідуть з нами життям, підтримують нас у годину радості й печалі.

І скільки б не було тобі років – п’ять чи п’ятдесят – тобі завжди потрібна мама, її ласка, погляд. І чим більше любові до мами, тим світліше й радісніше її життя.

Любі наші матусі! Нехай всі турботи, труднощі, нещастя покинуть вашу оселю. Хай завжди світить сонце у вашому домі, нехай ваші обличчя сяють від ласкавої посмішки. Щастя вам, дорогі жінки, добра, краси, кохання, вічної молодості і весни. Зі святом, дорогі жінки – матері!

Любі діти! Підійдіть до своїх матусь, міцно обніміть і привітайте зі святом!