Свято рідної мови "Мова калинова"

Мова калинова

Свято рідної мови

 

Мета: показати учням красу та багатство україн­ської мови за допомогою народної творчості; викликати бажання вивчати рідну мову, милува­тися її красою; формувати в учнів уявлення про значу­щість володіння правильним літературним мовленням, дотримання мовленнєвого етикету; виховувати любов до рідної землі, свого народу, рідної мови.

 

ХІД ЗАХОДУ

Вчитель:

— Дорогі гості! Любі діти! Сьогодні ми запро­шуємо вас на наше свято рідної мови.

Щасливі ми, що народилися і живемо на та­кій чудовій мальовничій землі. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки — тут корінь українського роду, що сягає сивої давни­ни. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі.

1-й учень

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

 

Стукіт у двері. До класу заходять Білочка та Зайчик.

Білочка. Добрий день вам, любі діти!

Зайчик. Здрастуйте, любі малята!

Білочка. Вірна подруга Сова нам розповіла, що у вас сьогодні цікаве свято. Ми із Зайчиком хутенько зібрались і завітали до вас. Адже ми не хо­димо навчатися до лісової школи і не знаємо мови. Дозвольте з вами сісти, поспівати пісень, пограти у ігри та потанцювати.

Зайчик

До наук охочі ми,

Хочем більше знати

Тож дозвольте, юні друзі,

З вами разом працювати.

Вчитель. Друзі, візьмемо з собою Зай­чика і Білочку у подорож? Розкажемо їм про скарби нашої рідної України, про її мову солов’їну?

Тоді у дорогу! На нас уже чекає багато цікавинок то ж вмощуйте­ся зручніше і поїхали.

Вчитель. А ось і перший скарб «Поетичний». Для коженого народу дорога його мова. Кожна людина знає, що коли вмирає мова, то вмирає і сам народ. І той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не вартий поваги і до самого себе. Мовою нашого народу можна пишатися, бо вона вічна — одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу.

Отож, дорогі друзі!

Сьогодні ми з вами починаємо мандри про мову віршами.

1.                й учень

Барвінково, волошково

В небі світиться зоря,

Починаймо рідне слово

Зі сторінки «Кобзаря».

 

2.                й учень

Мова, наша мова —

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

 

3.                й учень

Мова, наша мова —

Літ минулих повість

Вічно юна мудрість.

Сива наша совість.

 

4.                й учень

Мова, наша мова —

Мрійнику — жар-птиця,

Грішнику — спокута,

Спраглому — криниця.

 

5.                й учень

А для мене, мово,

Ти мов синє море,

У якому тоне

І печаль, і горе.

 

 

6.                й учень

Мова, наша мова —

Пісня стоголоса,

Нею мріють весни,

Нею плаче осінь.

 

 

7.                й учень

Нею марять зими,

Нею кличе літо

В ній криваві рими

Й сльози Заповіту.

 

8.                й учень

Я без тебе, мово,

Без зерна полова,

Соняшник без сонця,

Без птахів діброва.

 

9.                й учень

Як вогонь, у серці

Я несу в майбутнє

Невгасиму мову,

Слово незабутнє.

 

Вчитель. Любов до рідної мови почина­ється ще з колиски, з маминої пісні. Колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою. У них — материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості, щира віра в силу слова...

 

І тихо мовляться слова,

І шепче зірка вечорова,

І чуть, як засина трава

У колисковій рідній мові

 

Слухаємо колискову пісню

 

Вчитель. Наступний скарб «Ігровий». Нашу мову неможливо уявити без загадок, прислів’їв та скоромовок. Ви теж їх багато знаєте. Я пропоную вам провести змагання на знання цих видів української народної творчості. Вам необхід­но об’єднатися у дві команди.

1. шу команду очолює Зайчик, 2-гу — Бі­лочка.

 

►► Загадки

Біла нивка невеличка,

Там розсіяна пшеничка.

Нумо білу нивку обробляти,

Будемо усе на світі знати. (Книга)

 

Букви всі від А до Я —

На сторінках... (Букваря).

 

Для письма сказати прошу,

Що потрібно взяти? (Зошит)

 

 

Ось до класу всіх скликає

 Голосистий цей дзвінок,

І ми гордо поспішаєм

Всі веселі на... (урок).

 

Чорні, криві, від роду німі,

А як стануть в ряд,

Враз загомонять. (Букви)

 

Гра «Продовж прислів’я».

1. Без верби і калини …(нема України).
2. Хто багато читає, той …(багато знає).
3. Книга вчить, як …(на світі жить).
4. Слово до слова - …(зложиться мова).
5. Всюди добре, а …(вдома найкраще).
6. Жити – Вітчизні …(служити).

 

►►Утворити слова додавши один звук

Приголосний      Голосний

Буква        мова

Рука        образ

Буря        країна

 

►► З поданих літер скласти і записати слова

1-ша команда      2-а команда

У, К, Р, О       Л, Х,Б,І

І, М, Т, С, О      Л, У, Н, Ь

Я, Д, Е, Т, Л      А, Д, С

О, М, А, В       У, К, П, И, В

І, Ч, Р, А, К       І, Л, О, Т

О, Ш, К, А,Л      І, В, О, З,К

Фізкультхвилинка

Вчитель. Народна мова завдяки поетам та письменникам постійно збагачується. Ознайомимося із цікавими творами — добавлянками. Глядачі хором мають відгадати загадку.

Красивий, щедрий, рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай,

Усе, що зветься... (Україна).

— Яке слово підказало вам відгадку? Так, ці слова римуються, вони милозвучні. Отже, слухай­те уважно вірш для кожної команди і спробуйте дібрати слова, що їх використали автори у вір­шах. Хто виявиться найкмітливішим у добиранні слів?

Українська рідна мово Мелодійна... (світанкова),

 

Ти від серця йдеш до серця,

І дзвениш, як те... (джерельце).

 

Щира, світла, і казкова,

Ніжпа-ніжна... (пелюсткова).

 

Ти багата і барвиста,

І дзвілка, і... (промениста).

 

І буденна, і святкова,

Мова наша... (калинова).

 

І свята, і найрідніша,

І для слуху... (наймиліша).

 

У тобі лани світання,

Є любов, ас... (кохання).

 

Ти така ясна, чудова,

Мова наша... (веселкова).

 

У тобі глибінь кринична,

Ти близька для нас і... (звична).

 

І весела, і завзята,

Ти дотепна і... (крилата).

 

Ділова і виробнича,

І відверта, й... (таємнича).

 

І тому не випадково

Є в тобі потрібне... (слово).

 

ІІа всі випадки життя

І на кожне... (почуття).

 

Білочка. Як багато загадок, прислів’їв, ско­ромовок і добавлянок вам відомо!

Зайчик. Нам цікаво з вами.

 

Вчитель. Я дуже рада за вас, і наступний скарб — «Веселі нотки».

З давніх-давен люди розповідали про своє жит­тя у піснях. Пісня — це душа народу. Пісні були веселими й сумними, їх співали на свята і у буд­ні. Ми також знаємо гарну пісшо. Заспіваймо її!

 

ЛЮБІТЬ РІДНУ МОВУ                  Давидюк

Мова — краса спілкування,

Мова — як сонце ясне,

Мова — то предків надбання,

Мова — багатство моє.

Мова — багатство моє!

Мова — то чиста криниця,

Де б’є, мов сльоза джерело.

Мова — це паша світлиця,

Вона, як добірне зерно.

Вона, як добірне зерно!

Мова — державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни —

Мову, як матір любіть,

Мову, як матір любіть!

Вчитель. Продовжуємо нашу подорож. Наступний скарб — «Казковий». Ми вже прига­дали багато перлин усної народної творчості, зо­крема загадок, прислів’їв, пісень. Про казки ми ще нічого не казали. Вони також збагачують наше мовлення та вчать нас мудрості. Усна народна творчість — це надбання нашого на­роду. В усній народній творчості відбиваються му­дрість, духовний світ народу, його мораль, краса рідної мови.

А зараз проведемо ціка­ві конкурси. Кожній команді необхідно відгадати, з якої казки уривок.

Команди почергово відгадують назви казок.

 

Я по засіку метений,

Я на яйцях спечений,

Я від бабки втік, я від діда втік,

Та й від тебе, зайчику, утечу!

("Колобок")

 

Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка.

Та й загубив дід... Що він, дітки, загубив?

("Рукавичка")

 

Тягнуть руками, упираються ногами, промучилися ввесь день, а……. сидить у землі, як пень.    (Ріпка).

 

Битий не битого везе,

Битий не битого везе!

- А що це кумонько співаєш? - питає вовк.

- А я, кумонько, отаке співаю: битий битого везе!

(Лисичка сестричка та сірий вовк)

 

Діточки,мої, одмикайтеся,одчиняйтеся!

Ваша матінка прийшла,

Молочка принесла.

- У нашої матінки голос приємніший та й пісня зовсім інша. Не відчинимо тобі двері! (Вовк і семеро козенят)

 

Високо сиджу,

Далеко бачу,

Не сідай на пенька,

Не їж пиріжка,

Неси бабусі, неси дідусеві. (Маша і ведмідь)

 

Іду у червоних чоботях,

Несу косу на плечах,

Хочу лисицю посікти,

Іди геть, лисице, з печі!      (Зайчикова хатка).

 

Зайчик. Скільки ви знаєте цікавих казок! Ми з Білочкою теж будемо вчитися.

Вчитель. З давніх-давен український на­род любив жартувати. Пориньмо у прекрасний світ жартів і наступний скарб «Жартівливий»!

♦

Учителька цікавиться:

•                Вадиме, чому ти не був у школі!
•                Бо ви ж казали, якщо я не виконаю домаш­нє завдання, щоб у школі не з’являвся.

 

♦ Колю, позич мені свою ручку!

•                А своєю чого ж не пишеш?

 Моя помилок припускається.

 

♦ Тату, чи зумів би ти із заплющеними очима написати своє прізвище?

• Звісно.
• То напиши його будь-ласка у моєму щоденнику.

Вчитель. Діти, ми сьогодні згадували таке прислів’я «Без верби і калини нема України». А у нас є гілочка калинова, але на ній немає ягідок. То ж давайте на ягідках напишемо яка ж наша мова, її характеристику і приклеїмо до гілочки.

Вчитель. Ой, довго ж ми подорожували! Час уже й додому повертатися.

•                 Наша подорож добігає кінця. Чи сподобало­ся вам подорожувати? Чи переконали ми вас, що наша мова солов’їна, мелодійна, чарівна, багата, красива?

 

Діти читають вірші про рідну мову.

 

Ніжна, мила, світанкова,

Ясна, чиста, калинова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

Дивна, радісна, співуча,

Лагідна, жива, казкова,

Країна чарівна, шовкова,

Найдорожча, добра, власна,

Мудра, сонячна, прекрасна,

Солов’їна, барвінкова,

Українська мова!

 

2.                й учень

Не цурайтесь мови, люди,

Рідного джерельця.

Хай вона струмочком буде,

Хай дійде до серця.

3.                й учень

Хай вона в піснях лунає.

Кожен день І в свято,

Соловейком хай співає

В українській хаті.

4.                й учень

А з цим словом

Бувайте здорові,

Нехай буде весело

У вашій оселі.

Вчитель. Завершилася наша подорож;. Ми знову повертаємося у наш рідний дім, наш світлий клас, де ми будемо і далі продовжуючи вивчати нашу рідну мову.

Білочка. Спасибі вам, любі друзі, за це чудове свято! Багато корисного і цікавого дізналися ми тут.

Зайчик. На пам’ять про цю зустріч ми хоче­мо подарувати вам горішки, шишки, грибочки та морквинки.

 

Білочка та Зайчик роздають присутнім у залі смачне печиво.

 

Звучить пісня «Наша мова» (М. Ровеико).

Наша мова — кетяг калиновий,

Наша мова — зелень смерекова,

Наша мова — чародій-живиці,

Хто живо в нас — хай її навчиться. (Двічі)

Не принижу інших мов основу,

Та кохаю українську мову,

Інші мови вчитиму я гідно.

Та найперше — вивчу мову рідну. (Двічі)

Не пасує їсти хліб Вкраїни,

І не знати мову солов’їну,

Бо не личить воду пить з криниці,

І не знати мовоньки землиці. (Двічі)

Тарасова тут зійшла зоря.

Як не знати мови Кобзаря!

Якщо хочеш жити на Вкраїні

Не цурайся мови, побратиме! (Двічі)

Наша мова — кетяг калиновий,

Наша мова — зелень смерекова,

Наша мова — чародій-живиці,

Хто живе в нас — хай її навчиться. (Двічі)