Свято "Різдвяні свята в Україні"

Тема:    Різдвяні свята в Україні

Мета : ознайомити учнів із обрядами святкування різдвяних свят, їх походженням.

Показати красу колядок, щедрівок  та їх символічне значення.

Викликати в дітей бажання  відродити давні  звичаї та традиції.

Зацікавити дітей народними звичаями, виховувати любов до пісні, формувати почуття красивого, вміння цінувати, оберігати, відшукати народні перлини.

Обладнання : атрибути  колядників, щедрувальників, макети печі, скрині, стіл з 12 стравами, які готують на Святвечір.

                               Хід свята

1-й учень

Шановні батьки, гості і вчителі, дорогі діти! Хто не знає скільки свят припадає на зимові місяці? Малий і старий знає про них. Кожна родина  очікує на ці свята. Щороку приходять вони у кожну господу з миром і щастям. Нехай ці свята стануть для вас всіх святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.

Учень.   За вікном сніжок летить,

            Вітром завіває,

            Тож спішіть усі до нас

            На зимові свята!

           Ну, а хто сюди прийшов,

           Раді вас вітати

           Веселіться і радійте

           На нашому святі.

Танець «Україна колядує»

Вчитель. Незабаром прийде січень, а разом із ним три великих свята: Різдво Христове, Василя Святого, Святе Водохреща. Здавна ці свята були радісні для дітей і дорослих, бо вважалося:

Що перший празник – Різдво Христове – зішле тобі втіху,

Що другий празник Василя Святого – зішле тобі щастя,

А що третій празник – Святе Водохреща – зішле всім нам долю.

Свято Христового Різдва торкається найтонших струн людської душі і кличе до радості. Серце кожного прагне пережити все, що відбулося в ту неповторну Святу ніч у місті Віфлеємі.

Українець 1.

 Колись, давним-давно прийшло на українську землю свято Різдва Христового,  як день народження Ісуса. Наші дідусі та бабусі кажуть, що коли на Різдво випадає іній – буде врожай на хліб.

Українка 1.

А якщо небо із зірками – врожай на бобові, якщо заметіль – це вже бджоли багато меду принесуть. Тож нехай, друзі, наше свято принесе вам хліба, і до хліба, а ще й ароматного меду до смачного молока.

Українець 2.

 Як і багато років тому, збираються у дорогу колядники та ряджені , бо їм засвітилась Віфлеємська зірка. Старі люди кажуть: «Пішла Коляда по льоду розсипати коляду».

Українка 2.

Отак із колядками рідною мовою повертаємось ми до золотих традицій українського Різдва.

Українець 3.

І нехай сьогодні на Різдвяному святі пролунають традиційні і незнайомі усім колядки, звернуті до Великого Володаря.

Українка 3.

Бо і наша Коляда вже розсипає десь коляду та дзвіночками сповіщає людей, що Різдвяне свято розпочинається.

ВЧИТЕЛЬ. Святу Різдва передує Святвечір (6 січня)

На святвечір готують 12 страв на честь 12 апостолів – учнів Христа. Головною стравою є кутя. Вечерю починають готувати одразу після заходу сонця. За столом збирається вся родина. Повечерявши, усі йдуть колядувати. За українським звичаєм у цей час відбувається народне театралізоване дійство-вертеп. Наші учні теж підготували дитячий вертеп.

Господиня:

В цей зимовий, тихий вечір,

Сплять засніжені оселі,

Й особливими чуттями

Людські сповнені серця.

Це предивний Святий вечір –

На котрий ми всі чекали, -

І дорослі, і малеча, -

Святий вечір довгожданий.

Дівчинка Марічка (біля ялинки)

Хай ялинка нагадає той день і годину,

Як зібралась на Святвечір побожна родина.

Щоб любов запанувала й людей примирила,

Щоби радість залишилась й згода загостила.

Хлопчик Івась:

Діду, прошу розказати,

Що за дивне нині свято?

Дівчинка Марічка:

Чом бабуся й мама жваво

Так готують всякі страви?

Господар дід Матвій:

Бо то, милі онучата,

Нині в нас велике свято.

 

Дід Матвій:

Йдуть до нас Різдвяні свята,

Підем в церкву … Попри свято

Будуть гості… Розказати?..

Краще хай колядники

Вам покажуть залюбки.

Гасне світло поволі. Сім’я готується до вечері, дід вносить сіно. Мати застилає сіном стіл, і накриває обрусом. Чути стукіт тричі в двері.

Входить козак.

Панове господарі! До вас вертеп іде.

Радісну новину він для вас несе!

Пустіть наш вертеп до хати

І дайте нам гарну плату.

Не відганяйте нас від порога,

А обдаріте як ваша змога.

Звіздар:

Пустіть, ґаздо, нас до хати

Дитя Боже прославляти!

Дід Матвій:

Просим, просим, гості любі,

Колядоньці раді будем!

Коляда « ДОБРИЙ ВЕЧІР»

Звіздар:

Дивна радість сталась нині:

У далекій Палестині

Звізда ясна ся з’явила,

Всьому світу возвістила

Дивну радість… люди йдуть,

Ось і ми рушаєм в путь.

Пастушок І:

Ми ягнята доглядали,

Чуєм сурми десь заграли.

Світло в небі засвітило,

Ангелятко ся з’явило.

З’являються Ангели.

Ангел 1.

Добрий вечір. Мир в цій хаті,

Ми прийшли вам розказати

Про чудесну новину

Про небесную дитину.

Ангел 2.

Мир вам, браття, сповіщаю:

Дивна радість в нашім краю

В небі ясність ся з’явила,

Всьому світу возвістила:

Народився наш Месія.

Ангел 3.

Радість людства і надія!

То ж усі часу не гайте,

За звіздою поспішайте

Дитя Боже привітати,

Долю краю виблагати.

Пастушок І:

Ми вертепом, полем, гаєм

Із дарами поспішаєм

До убогої палати

Дитя Боже привітати.

Ангел:

Нині радість , нині втіха.

Весь народ витує.

Веселяться усі люди

Рождество святкують.

Входять царі

Цар1.

Ми царі зі Сходу

Кланяємось Богу і народу

Цар 2.

Ми чули дивную новину

Про народження небесної дитини.

Вбігає воїн і кричить:

Тихо! Встати!

Бо цар ірод йде до хати.

Входить Ірод

Це ви, кляті тут зібрались,

Що так Богу покланялись.

Добре, що я вас тут маю,

Зараз військом покараю.

Ангел.

Ні, не вдасться силам грішним

Не позволить Бог Всевишній.

Бо цар світу народився,

З пречистої воплотився.

Ірод

Я, Ірод, цар зі всього краю,

Я іншого царя немаю.

Цар 1.

Так, цар родився!

Ми йому поклін віддали

Золотої дари дали.

Ірод.

Ой не буде вже мені

Від тепер спочину

Як почув у хаті цій

Отаку новину

Що робити, що діяти, куди мені дітись?

Гей, воїни вірні, до мене спішіте!

Воїн.

Тут ми, царю!

Ірод.

Воїни мої вірні

У Віфлеєм поспішайте

Всіх дітей ви повбивайте,

А мені дитя в яслині

Мусите знайти ще нині

Бо інакше всім вам смерть!

Вбігає смерть.

Тут витаю я з косою

Хто питає тут за мною?

Ірод перелякавшись.

Ах , смертонько, люба,

Я жити хочу, а до пекла я не хочу.

Смерть.

Запізно, таки підеш сьогодні,

Такий є суд Господній.

Вбігає чорт.

Ходи… Ходи, братчику до пекла,

Тепер ти мій, тепер ти наш…

І аж тепер твоя душа пропала…

(Забирають Ірода до пекла)

Пастух 1.

Слава Богу! Слава Богу!

Тож збираймося в дорогу,

Щоб занести цю новину,

В кожний дім, в кожну хатину.

Пастух 2.

Перш, ніж, браття, вийти з хати

Треба щастя побажати,

Всі дорослі і маленькі,

Жийте здоровенькі,

На птіху всій родині

І на славу Україні.

Звіздар.

В путь – дорогу ми рушаєм

Всі.

Богу пісню заспіваєм.

Господиня.

Спасибі вам щире

За добреє слово,

Що звичай народний

Прийшов до нас знову.

Хай зірка з вертепу яскраво засвітить.

Хай щастя віщує

На многії літа!

Українцям нашим

Побажаєм волі, щоб скосили

Дружно бур’яни у полі,

А потім зорали і заволочили,

І добротне зерно в землю положили.

Хай нашої єдності вороги лякаються,

А ми скажем дружно:

Усі:

Христос Рождається!

Славіте його!

  Колядка «Нова радість стала»

Ангел:

Мир тобі, вкраїнська хато,

Хай вам буде в будень, в свята

І любов, і ласки втіха,

Хай минають вас всі лиха1

І Колядник:

Я бажаю щастя, долі,

Добра в хаті та на полі

Всім, хто слухає тут нас

В цей різдвяний світлий час.

ІІ Колядник:

Наш Ісусику маленький,

Що у яслах народився.

Учини, щоби вже скоро

Край наш рідний звеселився.

ІІІ Колядник:

Учини, щоб краща доля

В нашу хату завітала.

І щоб ціла Україна

Бога в щасті прославляла.

Звіздар: (тричі б’є палицею об підлогу )

Ходімте, браття, в іншу господу,

Ходімте, браття, по Україні –

Завіншувати кожній родині.

Слава нашим господарям,

Що так гречно нас приймали.

ВСІ:

Господарі, прощавайте

Та в злагоді проживайте.

Господар:

Дякую за привітання.

Ось вам гостинці. (Господар і господиня обділяють всіх гостинцями). (Виходять).

(Стук у двері)

І Хлопчик:

Пане господарю дозвольте колядувати.

Господар:

Заходьте, колядуйте!

ІІ колядник:

Господарю й господині,

Щоб сповна було у скрині,

Щоб було, що їсти й пити,

Й мирно до ста літ дожити.

 

ІІ колядник:

Щоб ваша хата

Килимами слалась,

А м'ясо і сало

У печі шкварчало!

ІІІ колядник:

Щоб були у вас завжди

Паляниці запашні,

Шулики і пиріжки,

І пухнасті пампушки!

Ну що ж, колядуємо!

Колядка

ІV колядник:

Здоров’я доброго Вам

На весь вік,

Щоб жилось краще всім,

Аніж той рік.

Господар:

І все, що бажали у цей святковий день маленькі колядники, неодмінно збувалося, бо слова у колядках були чарівні.

Господиня:

За Різдвом наставало друге свято – Новий рік. Ще його звуть святом Святого Василя. В цей день знову йдуть до оселі щедрівники. (Заходять щедрівники).

Щедрівники (гукають)

Щедрик, щедрик, щедрівочка по селу лунає,

То весела челядонька новий рік стрічає.

Відчиняйте вороточка, пане-господарю,

Щедрівочка привітає, щастя побажає.

Хай лунає щедрівочка від хати до хати,

Світи, ясний місяченьку, щоб не заблукати!

Щедрівка

Прийшли щедрувати до вашої хати.

Щедрий вечір, добрий вечір!

Тут живе господар, багатства володар.

Щедрий вечір, добрий вечір!

А його багатство – золотії руки.

Щедрий вечір, добрий вечір!

А його потіха – хорошії діти.

Щедрий вечір, добрий вечір!

1-й щедрівник

Щедрівочка щедрувала, до віконця припадала:

Що ти, тітко, напекла, неси нам до вікна!

І вареник, і пиріг неси нам на поріг.

Поки тітка донесла – руки-ноги попекла!

2-й щедрівник

Читаю, читаю, азбуки не знаю,

Тільки аз та буки, дайте мені гостинчика в руки.

Із щедрим вечором!

Заходить козак

Добрий вечір вам! Чи раді ви нам?

Ми до вас ідем ще й козу ведем.

Дід.

Добрий вечір у вашій хаті

Чи дозволите козі поскакати?

Господиня

Та холоду напусить , та й хата в нас маленька.

Дід.

Е, та то не гризота.

Та й коза в мене маленька,

Вона в кожну дірочку влізе.

Господиня.

Чи пустимо, діти?

Діти.

Пустимо, пустимо! Хай заводять погрітися!

Господиня.

Тоді заходьте.

Аж ось до світлиці долинав: «Ме-ее! Ме-ее! Ме-ее!»

Господар: О-о-о! Коза вже голос подає – багату кутю віщує.

Коза.

Я коза периста маю років триста,

Всім у ріднім краю бажаю врожаю.

Де коза ходить, там жито родить.

Тепер вам бажаю без горя й тривоги

Вернутися швидко у рідні пороги.

З Різдвом всіх вітаю!

Щедрівник: Де Коза стопою, там жито копою,

Щедрівник: Де Коза рогом, там жито стогом,

Щедрівник: Де козі вівса, а для нас – ковбаса.

Щедрівник: Дайте козі ячменю, а нам грошей повну жменю.

Циганка (до Діда). Діду, продай Козу!

Дід. Купуй, коли гроші є.

Циганка. А чи ж вона молода?

Господар. Майже молода Коза! А найголовніше – дає відро молока в день!

Циганка. Відро?! А дай я її роздивлюся.

Господар. Дивись!

Дід з Циганом беруться за Козу, штовхають її, мацають. Та верещить, дригає ногами. Дід з Циганом падають. Коза продовжує танцювати.

БАБАХ!!!

Щедрівник:

Пртуць, Коза впала

І хвіст задрала.

Коза падає, одкидає голову, як нежива.

Господар (плаче). Рятуйте! Майже молоду Козу вбили!

Циганка (лає Діда). От, йолопе! Через тебе такий заробіток втратили! Що тепер будемо робить? (Штовхає Козу ногою). Тепер це ніщо, хіба що на шкуру обдерти!

Господар. Рятуйте! Рятуйте! З майже живої, майже молодої Кози шкуру здерти хочуть! (Штовхає циганку). Ану геть! Я їй дохторя погукаю. Дохторя! Дохторя!

Лікар (виходить). Я лікар ще старої науки. Усі болячки лікую. (Підходить до Кози й на нозі міряє пульс). Ну, це невідома хвороба! Хоча, був оце в мене нещодавно один хворий… Каже мені: «Ходить не можу, ходить не можу…» А ось після такого укола (дістає з-під поли величезний шприц), встав і побіг, як заєць!

Лікар намагається й Козі зробити укол, та підстрибує й тікає.

Лікар (співає).

Ой устань, Козо, та й отрусися

По всьому дому, по господарству і звеселися.

Гоп-гоп, Козуню,

Гоп-гоп, сіренька,

Гоп-гоп, біленька.

Коза встає і танцює.

Щедрівник:

Господар іде, пожиток несе.

Перший пожиток –

Торбиночка гречки

На варенички.

Щедрівник:

Другий пожиток –

Мірочка жита,

Щоб Коза сита.

Щедрівник:

Третій пожиток –

решето овса.

Зверху ковбаса,

Та й щедрівка вся.

Усі промовляють:

За цієї мови

Будьте здорові!

Щедрівник (до Кози) Кланяйся господареві й господині, кланяйся діткам.

Коза кланяється.

Господиня дає хлопцям гостинців, а господар – копійок. Копійки, які колись були золоті, тобто сонячні, символізують віддяку за сонячну вість.

Щедрівники (Дякують). Бувайте здорові! Щоб ще й того року діждати.

Господар:

А ви щедруйте

Щедрик, щедрик, щедрівочка

Прилетіла ластівочка.

        Щедрувальник.

Щедрувала щедрівочка,

Прилетіла ластівочка,

До віконця припадала,

Хазяїв поздоровляла.

З багатою кутею!

З щедрим вечором!

1-а дівчинка:

Щедрівочка щедрувала та в віконце заглядала:

-         Що, бабусю, напекла? Неси швидше до вікна!

Не щипай, не ламай, а по цілому давай!

Добрий вечір!

2-а дівчинка:

Я дівчинка маленька, спідничка червоненька,

Чобітки козлові, зі святом будьте здорові!

1-а дівчинка:

Я маленька паняночка,

Як у саду фіалочка.

Раненько вставаю,

Оченята протираю,

З празничком поздоровляю!

Гурт дівчаток:

Щедрівочка щедрувала:

Під віконце заглядала:

-         Що ти, бабо, печеш,

Чи гаряче, чи холодне?

Як гаряче – давай нам,

Як холодне – нехай вам.

Будьте здорові!

1-й хлопчик:

Щедрик-ведрик,

Дайте вареник,

Грудочку кашки,

Кільце ковбаски,

А ще мало - дайте сало.

2-й хлопчик:

А я донесу,

Дайте й ковбасу.

Дайте хутко,

Побіжу прудко.

Коротка свитка –

І змерзла литка.

1-а дівчинка:

А ще й на дохід

Паляницю й хліб,

Решето вівса,

А зверху ковбаса.

Вам щедрець,

Мені млинець,

Грудочка кашки,

Пару яєць.

Щедрий вечір!

Три хлопчики (вимовляють хором).

Де горобчики щебетали,

Там три хлопчики щедрували.

Один носить, другий просить,

Третьому дайте, не забаряйте.

Коротенький кожушок –

Винось, бабо, пиріжок.

Винесіть ковбасу й мірочку вівса –

Ось вам і щедрівка вся!

Із Святим вечором!

Дівчатка гуртом співають «Ой сивая та і зозуленька».

 

Хлопчик:

Вам вклоняюсь, вас шаную, вас віншую

Щастям, здоров’ям, ще й віком довгим.

Віднині за рік та від року повік!

В городі зело, в хаті весело,

В коморі зерно, а у дворі мирно!

З Щедрим вечором, Святим вечором!

Господар:

Дякуємо вам, колядники й щедрувальники, за добрі слова.

Щедрувальники сідають до столу, пригощаються.

Господар:

І ось наш чарівний Святий вечір переходить у таємничу новорічну ніч, коли світом ладує Світла Сила. А там уже й схід сонця недалеко. А перед сходом сонця, удосвіта, бігають від хати до хати хлопчики-засівальники, живим зерном засівають – нового щедрого врожаю бажають.

Засівальники. (Стукають у двері, обзиваються).

Прийшли засівати до вашої хати!

Господар:

Засівайте, хлопці!

Засівальники (гуртом)

На щастя, на здоров’я,

На Новий рік, на нове літо,

Роди, Боже, жито-пшеницю,

Всяку пашницю!

Здрастуйте!

Будьте здорові!

Із святом, з Новим роком вас!

1-й хлопчик:

Сію, вію, повіваю,

З Новим роком вас вітаю!

На щастя, на здоров’я,

На добрий хліб,

Щоб ви були щасливіші за торік.

2-й хлопчик:

Сію, вію, повіваю,

З Новим роком поздоровляю!

Щоб було у вас

У стіжку, в мішку,

І в коморі,

І в оборі,

В ложці, мисці,

І в колисці.

3-й посівальник:

Сію, вію, повіваю,

З Новим роком вас вітаю!

Щоб вам земля щедро родила!

Коноплі – під стелю, а льон – по коліна,

Та щоб вам ніколи голова не боліла!

Щоб не було у вас ані сварки в хаті,

Ані вітру в загаті!

Хай вам буде рік добрий, а вік довгий!

4-й посівальник:

Сію на вас жито, щоб було вам добре жити!

Ще й пшеницю яру, щоб завжди були у парі,

Сиплемо на вас просо, щоб було краще, ніж досі!

Сиплемо на вас овес, щоб вами гордився рід увесь!

(Господарі пригощають дітей).

Всі говорять, кланяючись.

Прощавайте, земний всім уклін,

Щастя всім бажаємо в році Новім!

Господар:

Все, що в серці мали, вам подарували, світлу мрію, казку, нашу пісню, ласку, славу Україні й щебет солов’їний!

(Виходять всі учасники свята, співають.

 

“ ХАЙ У ВАС І В НАС “

 

ПОБАЖАННЯ БАТЬКІВ

 

Дякуємо за поздоровлення. Ось вам гостинці у торбинку. Даємо вам цукерки, щоб не було між вами сварки. А це копійки – щоб не було бійки.

 

Дякуємо, що не минули нашого класу. Ось вам гостинці у торбинку. Даємо вам горіхи, щоб було багато втіхи. Даємо вам яблуні плоди, щоб ніколи не знали ви

Даємо бубликів в’язку, щоб ваше життя було як казка.

Вчитель.  Є скарби, заховані в землі, є такі, що розташовані на поверхні і передаються з покоління в покоління, чаруючи людську душу. До таких скарбів належить пам”ять роду, його звичаї, традиції, обряди.

Отож, закликаю Вас, шануйте, оберігайте, пам”ятайте про ці скарби.

Нехай вам засяють Різдвяні вогні!

Здоров”я й добробуту в вашій сім”ї.

Бажаю, щоб робота завжди була

І, щоб раділа вся ваша сім”я.

Щоб рік, що наступить,

Був кращим за всіх.

Вам злагоди в домі.

І в справах усіх!