Свято "Тихо ходить осінь гаєм"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Свято « Тихо ходить осінь гаєм »

 

 

 

 

Тихо ходить осінь гаєм.

Сценарій свята 2 клас

 

Мета: Вчити вихованців любити, пізнавати природу, помічати ознаки осені, заготовляти природній матеріал. Виховувати почуття прекрасного, естетичні смаки, розвивати мову, допитливість, пам’ять, увагу, поетичні та музично-хореографічні навички школярів.

Звучить ніжна мелодія.

1. Журливо музика заграла,

І закружляло в вальсі листя.

В країну осінь завітала

Красива, сонячна, барвиста.

 

2. Відкриваємо завісу ненароком,

Зазираємо в осінню пору року,

Вона тоді буває чарівна.

Отож, запрошуємо в осінь.

     Входять діти

Слово вчителя

Шановні гості, дорогі діти, батьки, вчителі!

Вітаємо вас на нашому святі, яке називається «Тихо ходить осінь гаєм». Чарівна, золота, щедра пора року. Це вона дарує людям запашний урожай: медові груші, наливні яблука, повні комори овочів, засіки хліба. Осінь завітала не тільки на поля, де трудяться люди, а й до лісових мешканців. Вона видала наказ по лісу: моторним білочкам заховати під мох, у дупла дерев лісові горіхи і жолуді, назбирати і засушити якомога більше грибів. Мишам наповнити свої нірки різноманітним насінням. Ведмедеві завчасу вимостити свою барлогу. Частину пташок – відправила в теплі краї. А тим, що залишилися – наказала: провести боротьбу із шкідливими комахами, очистити ліс від гусениць.

Не забула вона й про вбрання дерев. У зелені коси берізки вплелись золоті стрічки. Багрянцем красується клен. Озолотила осінь дерева! Чарівниця осінь, по іншому й не скажеш.

А для того, щоб ви більше дізналися про зміни, які відбулися в природі з приходом осені до Вашої уваги наш ранок.

За народним переказом Осінь – старша дочка Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. Посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало:

- Забирай все моє багатство. Я віддаю тобі все своє золото. Будь щедрою – і люди полюблять тебе.

І Осінь, як ви бачите, виконує наказ Сонця: кожного року дарує нам щедрі дарунки полів і садів, а також чарує нас своїм осіннім золотом.

1. Хай усім буде затишно з нами,

Хоч-за вікнами дощик шумить.

 

2. Поговорим про осінь віршами,

І хай музика ніжно звучить

     Пісня „Листячко осіннє”.

3. Ой, як гарно навкруги!

В золоті сади, луги.

Хто їх так розмалював

Одяг хто подарував?

 

4. Уночі, як нам ще спиться,

Ходить, чув я чарівниця.

Ходить садом, полем, гаєм,

Все у шати одягає.

 

5. І сама вся в золотому,

У намисті дорогому.

Як лише чого торкнеться,

Так те золотом й заллється.

 

6. Хто ж красуня та чарівна?

Чи то фея, чи царівна?

 

7.Осінню красуня зветься.

 

8. Де ж вона, де їй живеться?

 

9. Кажуть, в ліс помандрувала

Бо роботи там чимало.

Не сама пішла з синами!

Полем, садом і лугами.

 

10. Йшла по лісу – не забула,

Під пеньки грибів сипнула,

Розтрусила кошик глоду.

Ти не їв такого зроду.

 

11. Понад лугом підрівняла

Стрій у журавлинім клині

І вінків сплела чимало

З грон червоних на калині.

 

12. Дні коротшають потроху,

Відцвіла міжхмарна просінь,

В край наш з дальної дороги

Завітала в гості осінь.

 

13. Осінь золота прийшла,

Дзвенить веселий сміх,

І наша пісня голосна –

Для всіх, для всіх, для всіх!

    Пісня „Осінь золота прийшла”.

 

 

14. Осінь.  Осінь.

Медом пахнуть роси.

Журавлі курличуть в небі

Та вітри голосять.

 

15. Не дзвенять в садочку,

птахів голосочки

Сняться зоряному полю

Квіти й колосочки.

 

16. І тепер  здаля   помітні

Гнізд воронячих шпаки

Зникли птахи перелітні

Гуси, іволги,  шпаки.

 

17. Не щебече соловейко

в гаю зелененькім.

Він лишив своє гніздечко

В кущику маленькім.

 

18. Вже не кує зозуленька

В лузі над водою

Полишила рідну землю

Кругом сиротою.

 

19. З ними й другі пташенята

В вирій полетіли.

Зосталися сумні гаї

Та й ті поніміли.

 

20. На погідному блакиті

Сірий шнурок журавлів.

Ніби тихий плач політті

 Чути їх далекий спів.

 

21. В осінньому небі лелеки летіли.

Мені на прощання махнули крильми.

Прощайте, лелеки мої білокрилі,

Знайдіть в чужім краї тепло між людьми.

 

22. Про що співа журавлик

У журавлиній пісні?

В своїй осінній пісні?

 

23.Співа про рідний край-

Про те, що вже настала

У краї осінь пізня,

І озеро замерзло,

І посвітлішав гай.

 

24. Співа про те, що сонце

Закрили хмари сірі

Про вітер навіжений,

Про дощовий, про те, що відлітає

В далекий теплий вирій,

Але немає краю

Від рідного рідніш.

     Пісня „Журавлик”.

25. Ще недавно в небі синім

Пролітали журавлі.

А сьогодні в безгомінні

Ходить осінь по землі.

 

26. І від краю і до краю,

І від двору до двора.

Золотого уражаю

Знов до нас прийшла пора.

 

27. Осінь на узліссі фарби розбавляла,

Пензликом легенько листя малювала.

Вже руда ліщина, пожовтілі клени –

У красі осінній тільки дуб зелений.

 

28. Як помандрує по гаях

З чарівним пензлем у руках ,

Все розмалює на путі,

Берези стануть золоті!

І ми її уклінно просим ...

      Всі: Заходь у гості, щедра Осінь!

 

Осінь. Добрий день! Добрий час!

Рада, друзі, бачить вас.

Вже прийшла моя пора,

Ви мене усі впізнали –

Я, щедра осінь золота.

Я осінь – трудівниця!

А ще - Я, витівниця.

Погляньте, як навколо,

Усе розфарбовано мною.

 

29. Красуня Осінь, ти така чарівна,

Найкраще платтячко вдягла,

І я люблю тебе найбільше,

Бо ти – як фея лісова.

 

30. Ось засвітилася вогнями,

А згодом золотом стаєш.

Мов маляр фарби підбираєш,

Все на природу відаєш.

 

Осінь. Не сама до вас прийшла –

 Я синочків привела.

 

Вересень. Я добрий місяць Вересень, –

 Тепло вам дарував.

 Відкрив я школу вам!

 Гостинці припасав.

 Кавуни і помідори спілих яблук,

   Груші і слив, цілі гри натрусив.

   Я звуся Вереснем, бо квітую Вересом.

   Ваші прадіди бувало, мене й „сивнєм” називали.

   Я не сам до вас завітав, а привів ще й своїх друзів. Тільки махну  рукою –вони і з’являться.

 

Сценка

(На середину виходить гарбуз)

Гарбуз. Добрий день, красуне Осене!

 Все достигло й налилося –

 І картопля, буряки,

 Гарбузи та огірки.

 

Осінь. Ти Гарбуз, всьому господар,

 Бо найбільший на городі.

 Як живе твоя рідня?

 

Гарбуз. Я піклуюся щодня.

 По городу походжаю

 Собі пару вибираю.

 

Автор. Жовтуватий пан Гарбуз

 Підкрутив зелений вус,

 По городу походжає,

 Собі пару вибирає.

 

Автор. Морква косу розчесала,

 Гарбузові проспівала:

 

Морква: - Ой – Гарбузе, Гарбузоньку,

 Візьми мене дівчиноньку!

 Я струнка і кучерява

Буду тобі для забави.

 

Гарбуз. Ні! Моркви це не годиться,

 Бо худа і жовтолиця.

 Та ще й хвалишся собою

 І пишаєшся красою.

 

Морква. Не худа я, а струнка!

 Йду за пана Буряка! (Весело хвалиться).

 (Морква з Буряком танцюють).

Автор. Картоплина підкотилась,

 Гарбузові уклонилась:

Картоплина. – Ой, Гарбузе Гарбузоньку.

  Візьми мене – дівчиноньку!

  Я хазяйка працьовита,

  У роботі дуже спритна.

 

Гарбуз. Подивись на себе, мила!

 Личко ти давно не мила,

 Ходиш в платтячку брудному,

 Не потрібна ти нікому.

 

Картоплина. Як тобі я не така

  То піду за Часника.

 (Картопля танцює з часником)

 

Автор. Капустина застидалась,

 Тихо з грядочки озвалась:

 

Капуста. – Ой, Гарбузе  - Гарбузоньку,

  Візьми мене – дівчиноньку!

  Я заможна господиня,

  Хустинок є повна скриня.

 

Гарбуз. Не візьму тебе до хати,

 Бо не любиш працювати.

 Лиш одну роботу знаєш:

 Кожен день хустки міняєш.

 

Автор. А капуст очка сміється!

 

Капуста. – Пан Горох круг мене в’ється!

 (Капуста танцює з горохом)

 

Автор. Цибулина золотиста

 Одягла нове намисто.

 

Цибулина. – Ой Гарбузе – Гарбузоньку,

  Візьми мене дівчиноньку!

  Буду тебе лікувати,

  Всю родину доглядати.

 

Гарбуз. Не візьму я цибулину,

 Навіть на одну хвилину!

 Зла вона і язиката

 Буде мене допікати.

 

Цибуля. Як тобі я не така,

 То піду за Огірка!

 (Цибулі танцює з Огірком)

Автор. Жовта диня на осонні

 Потягнулася спросоння.

Диня. – Ой, Гарбузе-Гарбузоньку,

 Візьми мене – дівчиноньку.

 Золотиста я і гожа

 І на тебе трішки схожа.

 

Гарбуз. Обійшов город не марно:

 Подругу знайшов я гарну

 Буде в мене господиня

 Золотиста кругла диня.

 (Гарбуз танцює з Динею).

 

Вересень. Ну, а тепер мені час поступитись місцем іншому братові-місяцю Жовтню.

 

Жовтень. Здраствуйте, діти! Мій брат - садівник та городник, а я більше ліс люблю. Оце я тільки з лісу. По дорозі сюди я птахів зустрів. Вони всі до житла людського поспішають, адже взимку їм голодно буде в лісі.

 (Заходять Синичка, Горобчик та Сорока)

 

Синичка. Здраствуйте, наші любі друзі! Ми до вас у гості на всю зиму завітали. В лісі вже тепер їжі мало, а взимку її зовсім не буде. Спасибі, що не забуваєте про нас, підгодовуйте в скрутну пору.

 

1-й Горобчик. В зимові дні на стовпчиках,

 На вітах, на дахаз

 Сидять малі горобчика

 У сірих піджачках.

 Сидіти б їм під стріхами,

 Чекати б їм тепла,

 Та жаль, що всюди віхола

 Поживу занесла.

 

2-й Горобчик. Сніги мов білі килими,

 У полі – ні зерна,

 Ви хліба накришили нам,

 Посипали пшона.

 Горобчики наїлися

 І наче у теплінь

 Всі радо розлетілися:

 Цвірінь, цвірінь – цвірінь!

 

Сорока. Строката сорока

 Веселої вдачі:

 В садку білобока

 Навприсядки скаче.

 (Вбігає Ворона)

 

Всі. Де, вороно – каркорон,

 Ти була?

 Що, вороно – каркороно,

 Принесла?

 

Ворона. Я проснулась, стрепенулась,

 І: „Кар-кар!”-

 На воронячий зібралась я базар

 Рано-рано прилетіла до струмка.

 На городі проковтнула черв’яка .

 Покружляла, покружляла я вгорі

 Горобців порозганяла у дворі.

 

Сорока. Стріла півня – розбишаку, пісняра -

(Глузливо) І чкурнула, дременула із двора.

 

Ворона. Неправда, Сороко! Зовсім не тому

 Я поспішала, що від півня утікала,

 Я до дітей хотіла встигнути на свято.

 Загадати їм загадок.

 

Жовтень. А ось і мій братик іде.

 Здрастуй,  Листопаде!

 

Листопад. А я холодний листопад!

 Всіх у хату заганяю,

 Птахів в дорогу відправляю,

 Зриваю листя із дерев,

 З зимою вас вітаю.

 Листопадом мене називають,

 Бо листочки з дерев опадають,

 Всі дерева стоять уже голі –

 Нашумілись до літа доволі.

 Черв’ячки і комашки поснули,

 Жабенятка сховались у мулі.

 Темні хмари по небу повзуть

 І осінні дощі нам везуть.

 

31.  Із дня в день ідуть дощі,

 Похмурі та колючі,

 Холодний вітер уночі

 Вкрива льодком калюжі.

 

32. Все непорушне та німе,

 Лиш осокір високий

 Лякливо гілкою змахне,

 Зачувши скрики сойки.

 

33. Та ще думки гризуть сову:

 - Куди ж це миші зникли?

 Навіщо сиро і чому

 Калина пахне снігом?

 

34. Йдуть і йдуть, і йдуть дощі,

 Стали чорними кущі,

 І дерева чорні стали,

 Бо листочки всі опали

 Тільки дуб стоїть у місті

 І калинонька в намисті.

 

35. Осінь... Осінь ... Лист жовтіє.

 З неба чистий дощик сіє.

 Червонясте, золотасте

 Опадає з кленів листя.

 

36. Пожовтів зелений сад,

 Вже почався листопад.

 Дощик часто накрапає.

 Нас гуляти не пускає.

    (Пісня "Пожовтіло листячко")

 

38. Срібний дощик кап, кап, кап,

 І потік усе злилось.

 Годі, годі вже іти,

 Ми тебе не боїмось.

 

39. Парасольки в нас барвисті

 Зачекалися на святі,

 Тож заграйте нам, музики,

 З ними будем танцювати.

    (Танець з піснею "Дощик").

 

Осінь. Тепер спокійна я, свої турботи

 Лишу на потім,

 На наступний рік.

 Уже скінчилася моя робота

 І дням моїм також скінчився лік.

 Тепер прощаюсь з вами усіма

 Вже в білій шубі йде до вас зима.

 - Чудові хвилини я тут провела.

 Спасибі за танці і теплі слова.

 Вам дарую кошик свій –

 Він не звичайний, він – чарівний.

 Хто гостинець мій скоштує,

 В життя із здоров’ям помандрує.

 Прийміть мої дари!

 

Місяці. Скільки б не співали,

 А кінчати час.

 Кращі побажання

 Ви прийміть від нас!

 

Всі. Хай в вас і в нас

 Все буде гаразд,

 Щоб ви і ми здорові були.

 Прощавайте, люди,

 Низький вам уклін,

 Щастя і здоров’я

 Зичим вам усім!

 

Пісні.

 Осіння пісня

 Листячко осіннє у садку кружляє,

 Тихо, тихо землю золотом вкриває.

 Жовте і багряне листячко тріпоче.          щ 2 рази

 З вітром розмовляє, щось йому шепоче.ы

 

 Вітерець осінній хмароньки збирає,

 Сірий дрібний дощик все навкруг змиває

 У полях пожовкли трави соковиті,         щ 2 рази

 Відліта у вирій журавлями літо.              ы

 

 Осінь золота прийшла

 Осінь золота прийшла

 До нашого краю,

 Всім нам радість принесла,

 Добрі урожаї.

 

 Ой дана, дана, дана,

 Добрі урожаї.

 

 Одягла ліси, гайочки

 В золоте листя.

 А калині дарувала

 Червоне намисто.

 

 Ой дана, дана, дана,

 Червоне намисто.

 

 А ще ми зібрали в полі

 Жито і пшеницю,

 Будуть пишні пироги

 Та ще й паляниці.

 

 Дощик

 Дощик, дощик

 Капає дрібненько.

 Не боюся я дощу,  щ 2 рази

 Бо я веселенька.    ы

 

 

 Дощик, дощик

 Капає сильніше,

 Грай музико, дуже грай.  щ 2 рази

 Буде веселіше.                  ы

 

 Дощик, дощик

 Ще сильніше дріботить.

 Дітвора пішла у танець,   щ 2 рази

 Аж ногами тупотить.       ы

 

 Журавлик

 Над гаєм позолоченим в сумний осінній час

 Летить на південь сонячний журавличок від нас.

 Журавлику, журавлику, наш любий прощавай.

 Журавлику, журавлику, весною прилітай.

 

 Нехай хмарки збираються, погрожують дощем.

 А ми собі всміхаємось і пісеньку ведем.

 Журавлику, журавлику, наш любий прощавай.

 Журавлику, журавлику, весною прилітай.

 

 Капосний дощик

 Пожовтіло листячко

 На кленочку,

 Почорніли айстроньки

 У садочку.

 

 Приспів.

 Такий дощик капосний

 Сам гуляє.

 А дітей на вулицю

 Не пускає.

 

 Заховалось сонечко.

 Не видати.

 Сипле вітер дощиком

 Кругом хати.

 

 Стукотить і грюкає

 У віконця:

 „А що? Вам невесело

 Тут буз сонця?”.