Свято 2 клас «У країні рідної мови».
Мета: показати учням красу та багатство української мови за допомогою народної творчості, творів письменників та поетів, викликати бажання вивчати рідну мову, милуватися її красою, розвивати мовленнєві здібності учнів, виховувати любов до рідної землі.
Хід свята.
1-й ведучий
Запрошуємо вас
У найправдивішу казку
Ми потрапимо за мить
2-й ведучий
Із серцем відкритим,
З обличчям без маски
У світ цей чарівний
Сміливо ступіть.
1-й ведучий
Господарка казки
Красуня чудова
Прийшла привітати
Гостей дорогих
2-й ведучий
А хто ж вона?
Та це ж наша мова!
Входить дівчинка в українському костюмі.
Мова
Я – наука непроста, хоча і цікава
В королівстві я живу слова і забави
І свою майстерну мовну,
Доки ви зі мною,
Мовних скарбів пребагато
Візьмете з собою.
В подорож усіх вас кличу,
До складних завдань.
Тож не зрадьте, любі діти,
Моїх сподівань.
То нарешті здогадались, хто я ?
Звать мене звичайно….
Діти. Українська мова!.
Учитель.
Як ви вже здогадалися, напевно, сьогодні ми поговоримо про Україну і нашу рідну українську мову.
Учень.
Рідна мова в рідній школі…
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче і миліш?
Рідна мова. Рідна мова, - скаже кожен з нас.
Учитель.
У кожного народу є те, що виділяє його з поміж інших народів. Це мова народу. Для нас, українців, найдорожча наша українська мова. «Рідна мова дорога людині, як саме життя», - говорить народна мудрість. Бо без мови не може існувати народ, його культура. Мова – це один з найдивовижніших скарбів, які людина стоврила за свою історію.
Отже, наша подорож чарівним світом мови починається.
Зупинка І. Склади речення.
Нашу, любимо, Україну, ми.
Учитель.
Молодці, діти. Ви гарно впорались із цим завданням. Подорожуємо далі.
Зупинка ІІ.
Ні з ким не стану на борню,
А при читанні, коли треба,
Й людину зупеню. (крапка)
Він над крапкою завис.
Спонука до поклику.
Хто ж бо він? (Знак оклику)
Всіх нас примушує питати,
А сам – ні пари з вуст, мовчок. (Знак питання)
Зупинка ІІІ.
Немає у світі людини, яка не любила, або не знала казок. Ви, діти, знаєте багато казок. Отже розпочинаємо.
Коли це плигає жабка та й питає:
— А хто-хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-норушка. А ти хто?
— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене.
— Заходь. ( Рукавичка)
Зупинка 4
Виходять по черзі й читають вірші.
Які слова вживати нам?
Відкрити що? Що відчиняти?
Як дати лад усім словам?
Що треба просто розгортати?
Що відкупорить, відімкнуть?
Коли слова які вживати?
І як дитині це збагнуть?
Все просто, в нас багата мова,
Для всього є свої слова.
Уважно прислуха́йсь до слова
І зрозумієш ці дива.
Розплющуєш, прокинувшися, очі
І відкриваєш дивний світ.
І душу відкривай охоче
Ти для добра з маленьких літ.
Вікно до сонця відчиняєш,
Для друзів двері відчиняй.
Замок у дверях відмикаєш.
Ти добре це запам’ятай!
Що закупорене тісненько,
Відкупорити треба нам.
Запам’ятай і це гарненько
І раду всім даси словам.
А книжку треба розгортати
Й перегортати сторінки.
Щоб у житті все добре знати,
Бо ж світ цікавий і дзвінкий.
Учитель.
Дякую вам за чудову подорож, за те, що ви були такі уважні, кмітливі. Бажаю вам успіхів у подальшому опануванні мовної грамоти, щоб у ваших устах українська мова була і багатою, і красивою, і мелодійною.