Сценарій до свята Миколая

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                       

Мета Ознайомити дітей з народним святом – святом Миколая, його звичаями та традиціями.

    Виховувати у дітей любов і шанування до свого народу та його культури.

    Створити позитивний емоційний настрій.

    Розвивати навички колективної роботи.

 

 

Дійові особи

Ведучі

Святий Миколай

Чортик Антипко

Чортенята

Янголята

Мати, Іванко

Оленка

Христинка

Читці

 

   Свято відбувається в актовому залі школи. Приміщення прикрашене у традиційному українському стилі. На видному місці – образ святого Миколая.

 

ХІД ЗАХОДУ

 

    Вчитель. Вважається, що протягом року Миколай стежить за всіма хлопчиками та дівчатками й записує їхні вчинки до двох книжок: хороші – до білої, погані – до чорної. А в ніч на 19 грудня Святий обходить домівки і залишає малечі  подарунки, на які вона заслужила.

     Якщо дитина весь рік була слухняна, чемна, працьовита, Миколай кладе їй  під подушку гостинця, а якщо не слухняна, вередлива або ледача, то воно отримає від Миколая різочку – вербовий прутик, щоб знала, як слід поводитись.

    І ось сьогодні ми перевіримо: чи всі з вас заслужили на подарунки від Святого Миколая?

  

 

Хлопчик-ведучий

Все затихло надворі,

Сяють зорі угорі,

Усі чскають-виглядають

Чудотворця Миколая.

Але щось він забарився,

Може, в небі заблудився?

В нього клопоту багато,

Бо заходить в кожну хату.

Все, що в нього в торбі є,

Чемним дітям роздає.

 

Дівчинка-ведуча

В небі метушня і рух,

Янголята працю мають:

Білий тріпають кожух

Для Святого Миколая,

Інші лагодять санчата.

В них — даруночки хлоп'ятам,

Сонце в небо викликають,

Розсувають сиві хмари.

 

Хлопчик-ведучий

Вже в санчатах Миколай

В митрі й теплих рукавицях:

«Гей, Янголе, поганяй,

Щоб на землю не спізниться!»

Сріблом сяє з неба путь,

Миготять зірки, мов іскри,

Коні крізь зірки женуть —

Щоб скоріш дійшла ця звістка...

 

Дівчинка-ведуча

Звістка чемним діточкам,

Що чекають нетерпляче:

«Діти, радість лине вам! —

Хто нечемним був — хай плаче!»

 

 

Хлопчик – ведучий

Маємо чого радіти

Добре знаєте ви, діти!

Долетіла до нас вість,

Що до нас в дорозі гість.

Хто це? Кожен пам’ятай

Це святий наш Миколай

 

Святково прикрашена світлиця. На столі горить свічка. У кімнаті – мати,

Оленка, Іванко.

 

 

 

 

 

Ведучий

Тихо.світлиця іскриться,

Вечір шепоче в вікно...

 

Мати      

Діти, уже святий вечір,

Сонце сховалось давно.

Зараз запалимо свічку —

Звичай прадавній цей, знай!

Зорі покликали нічку...

 

Оленка.

А скоро прийде Миколай?

Мати

У Миколая багато роботи:

Землю усю обходити,

На поміч прийти землеробу

І від нещастя боронити.

 

Оленка

А правда, найбільше Миколай

Любить маленьких діток,—

Він до них лагідний, добрий,

З ними співа пісеньок?

 

Іванко

А ще під подушку сьогодні

Гостинці він нам принесе!

 

Оленка

От тому Святого Миколу

Я дуже люблю, над усе!

 

Мати

Але під подушку гостинці

Кладе тільки діточкам чемним,

А неслухняним, сварливим,

Чекати гостинця — даремно!

 

 

Оленка й Іванко (разом)

Мамо, мамо, а ми ж бо слухняні?

Скажи, ведемо себе як?

 

Мати

Правду ніде не сховаєш —

Із вами бува, діти, всяк!

 

Оленка й Іванко (разом)

Ну, вибач нам, матусю!

Ми будем тебе слухати,

Ти не жалійся Миколаю,

Як буде в двері стукати.

 

Оленка.

Мив хаті приберемо!

 

Іванко.

Навчатись добре будемо!

 

 Оленка

І навіть чисто посуд

Помити не забудемо!

 

Мати

Ну, добре, мої любі,

Ще раз повірю — й край!

Біжіть швиденько спати —

В дорозі Миколай

 

Мати разом з дітьми виходить. З'являється чортиня Антипко.

 

 

Антипко

Ледве волочу я їх,

Всім чортам старим на сміх!

У старих чортів робота

Гарна, легка, безтурботна.

Дав горілки — і готово:

Зразу ж хлопці гонорові

Посваряться і поб'ються,

А чорти собі сміються.

Ну а я, Антипко бідний,

Аби стати чортом гідним.

Цілий день з дітьми гасаю

І на збитки намовляю.

Усі гріхи до книжки пишу,

,Без уваги не залишу.

Тож сваріться, любі діти,

В пеклі будете горіти!

 

Антипко охає і виходить. Повертається, сторожко озираючись із великою гіллякою в руках

Антипко

Наламаю різок гарних

Для нечемних, неохайних,

Неслухняних, злих діток,

Поскладаю у куток.

Я вже добре поклопочу —

У воді солоній змочу!

Ох, дістанеться добряче

Дітям впертим і ледачим!

 

Забирає різки і ховається під ліжком.

 

Ведучий

Так стараються чорти.

Щоби людям допекти,

їхня зброя гостра — гріх,

Але ви не бійтесь їх.

Не грішіть, частіш моліться,

І підуть Антипки звідси

Аж за ними закурить,

В очереті затріщить! і

 

Іванко

Я сьогодні був хорошим?

Був. Тому собі попрошу

У Святого Миколая

Всього, що душа бажає.

Хай засуне під подушку

Ковзани, хокейну ключку,

Три коробки пластиліну...

 

Антипко (тихо).

А соснового поліна?

 

Іванко (прислухається)

Хто гукає? Ти бабусю?

Ні, то^ певно, дзвонить в усі...

Хочу тенісні ракетки,

Шапку, шарфик і шкарпетки.

Ще я хочу маску й ласти...

 

Антипко (тихо).

Може, різочку покласти?

 

Оленка

Чув, Іванко, каже тато —

Треба іграшки прибрати.

 

 

Іванко

Мама хай поприбирає,

Я чекаю Миколая.

 

Оленка

Знай, такі, як ти, ледачі,

Лиш одних Антипків бачать

 

Іванко.

Хто ти? Звідки тут узявся?

 

 Антипко

Що, Іванку, здивувався?

Служу я у Миколая,

Він мене чудово знає.

 

 

Іванко

То прийде він чи ні?

Подарунки є мені?

 

Антипко

Є, і так їх там багато,

Що не вмістяться в кімнаті,

Ти їх чесно заробив,

Бо трудитися любив.

Ти лягай, засни скоріше,

Миколай тебе потішить.

 

Оленка.

Та прокинься вже, Іванку!

 

Іванко (тре очі, позіхає).

Ти чого волаєш зранку?

 

Оленка

Та ще вечір, схаменися!

На годинник подивися!

 

Іванко

Під подушку я залізу.

Там, напевне... (витягає різки) купи різок?!

 

 

 

 

 

Оленка (задоволена)

Це тому, що ти лінивий,

Миколай вчинив це диво.

Мусиш взяти на замітку,

Що Антипко садить в клітку

Неслухняних, вередливих!

І брехливих, і лінивих,

Хвалькуватих, гордовитих

Теж він любить половити..

 

Іванко

Та хіба ж я похвалявся,

Чи брехав, чи лінувався?

Он Михайлик і Олена

Брешуть більше ше від мене!

І Сашко хвалився більше...

 

Оленка

Може, й так, тобі видніше.

Усі отримають своє,

Миколай на те і є.

Тільки ж поясни мені,

Де взяв різки замашні?

 

Іванко

Хто поклав їх — я не знаю.

Піду в мами запитаю.

Учинивши добре діло,

Вже й подяки закортіло,

А коли нема відплати,

Можна й побайдикувати.

 

А н т и п к о (вилазить зі схованки)

Той Іванко — просто диво:

Самовпевнений, лінивий.

Так-то, пане Миколаю,

Я ж бо діток ліпше знаю!

 

Антипко знову ховається. До кімнати повертаються Іванко та Оленка.

 

Іванко (здивовано)

Мама різочок не клала,

Це Антипкова забава!

 

 

Оленка

Ну то як, ідеш в кімнату

Іграшки свої збирати?

 

Іванко

Добре-добре, приберу,

Тільки різки заберу.

 

Музика. Танцюючи, на сцену вибігають Янголята. Виносять книгу.

 

1-й Янгол      

На Святого Миколая

Цілий рік жде дітвора,

Тож йому сніжин громада

Шлях сріблистий простеля.

 

2-й Янгол

Ми летіли просто з неба.

Як втомилися крилята!

Було холодно і важко,

Відпочинем, янголята?

 

3-й Янгол (показує книжку)

Принести сюди цю книжку

Наказав нам Миколай

І просив нас дуже-дуже:

«Від злих сил оберігай!»

 

4-й Янгол

Ми трудились цілий рік,

Добрі вчинки споглядали

І найкращих лиш дітей

У цій книжці записали.

1-й Янгол

Може, ми кого забули?

Краще ще раз подивитись,

Щоб для кожної дитини

В світі кривди не зробити!

 

2-й Я н гол.

Чи є Леся та Андрійко?

 

3-й Я н гол.

А Іванко та Марійка?

 

 

 4-й Янгол

Юра, Пстрик та Галинка?

Таня, Оля і Маринка?

 

Янголи (разом).

Наче, всіх ми записали!

 

1-й Янгол

Скільки нам вдалось зробити,

Тепер можна й відпочити!

 

Ведучий

Ось повсюди ніч настала,

Діти всі позасинали.

Лиш антипки метушаться,

Миколая не бояться.

Все ладнають свої кліті —

Є нечемні діти в світі.

І Антипко для Іванка

Клітку робить ще від ранку.

Янголята вибігають із зали, залишають книгу. До зали вбігають Чортенята.

 

1-ше Чортеня

Оце добре! Оце діло!

Можемо гуляти сміло!

Ну, дурненькі Янголята,

Ви — наївніші ягняти!

 

2-ге Чортеня

Взяли книжку —й залишили.

Вже її сніжинки вкрили.

 

 

 

З -те Ч ортеня

То давай її гортати

Й що написано — читати.

 

1-ше Ч о р т е н я.

О! Та тут якийсь є список!

 

2-ге Ч о р т е н я.

Та не сунь туди свій писок!

 

 

3-тє Ч орте н я.

Я читати трохи вмію.

 

1-ше Ч о р т е н я.

Ну і капосник ти, змію!

 

 2-ге Чортеня

Тут якісь ось букви, думки!

О! «Цим вручити по-да-рун-ки».

 

Чортенята (разом).

Он воно що!

І-ше Чортеня

Ми цю книжку заховаєм,

Хай Святий її шукає,

Хай шукають Янголята!

 

Чортенята (разом).

Це вже наша їм відплата!

 

Вбігають Янголята.

 

1-й Я н г о л.

Та вони забрали книжку!

 

1-ше Чортеня.

Та сидіть собі там нишком!

Книжку добре заховаєм

І ще вільно погуляєм.

 

2-й Янгол

Який дядько вас прислав,

Як зайшли ви у цей гай?

 

 3-й Янгол

Принечсмні Чортенята!

Книжку дав нам Миколай!

 

2-ге Чортеня

Так, тепер це наша річ!

Книжки нізащо не дам!

Не підходь мені до віч

Навіть Свят-Микола сам!

 

 

1-й Янгол

Віддавай, нечиста сило,

Книжку скоро й не кричи.

А як ні — тоді кропилом

Проженем тебе в кущі!

 

 2-й Янгол

От як вріжуть морозенки!

Як закрутяться вітри!

 

Янголи (разом)

То відмерзнуть ваші роги

Й відпадуть у вас хвости!

 

1-ше Чортеня.

Ой, дубар!

 

2-ге Чортеня.

У нас же тепло!

 

3-тє Чортеня.

То й гайда мерщій у пекло!

 

Чортенята вибігають.

 

Іванко

Забілив снігами гай.

Йде вже, йде вже Миколай.

Хоч надворі — зимній час,

Не забув Святий про нас.

Оленка

Просимо тебе, владико:

Втіху нам зроби велику,

Радість нам найбільшу дай,

Звесели наш рідний край!

 

Іванко

Миколай мандрує світом,

Він дарує чемним дітям

Те, про що їх світлі мрії.

Тут для кожного дари є.

 

Оленка

Не забуде він нікого:

Ні хорошого, ні злого.

Зустрічайте Миколая!

Він вас всіх чудово знає.

 

Іванко

Разом з вами порадіє,

Подарує вам надію.

Миколай з небес весь час

Бачить кожного із вас.

 

 

 

 

 

Виходять діти.

 

Дівчинка

Гей пошлемо листочок до Раю

Не забудь нас Святий Миколаю

Не забудьте про нас Янголята

Вас прохають і хлопці й дівчата

Ми цей рік були чемні та милі

І до школи охоче ходили

Шанували матусю і тата

І любили сестричку та брата

 

 

 

хлопчик

Діточок він всіх згадає

Їм дарунки посилає

Він вже близько, вже іде

Наша пісня хай гуде!

 

До зали поважно входить Миколай. (пісня «Ой хто хто Миколая любить»)

 

Миколай

О, як добре бачить вас

В цей святковий добрий час!

Я довго зустрічі чекав

І ваші вчинки споглядав,

Мої слухняні діти!

 

Усі  (разом).

З тобою й нам усім радіти!

 

Оленка

Чудотворцю ясний! Ти повідай усім

Про дарунки, які ти приніс у цей дім!

В кожнім мешканні дитинці

Снилися твої гостинці.

 

Миколай

Я дарунки свої просто так не даю,

Лиш за добрі діла я торбинку свою

Розв'яжу. І тоді кожне в світі маля

Від Святого Миколи дарунок трима.

Як цей рік прожили, ластів'ята мої?

Розкажіть-но Святому про справи свої!

 

 

Христинка

Я, Владико Миколаю,

Мамі завжди помагаю

Шити, прясти, вишивати

І худобу доглядати,

Тато й мама мною горді

Я ж бо — їхняя кровинка,

І старанна, і пригожа,

Справжня, щира українка!

О, предобрий Миколаю,

Я для тебе заспіваю.

 

Виконується пісня.

 

8-й учень

Святий отче Миколаю!

Мою хату не минай,

Подаруй мені потіху

І торбину повну сміху,

І здоров'я для родини,

Красну долю для Вкраїни!

 

9-й учень.

Там дітвора чекає

На срібних янголят,

Що із доріг безкраїх

На землю загостять.

 

10-й учень.

А на санках дарунки!

Ах, як багато їх!

Для Сашка і для Даринки,

Для всіх, для всіх, для всіх!

 

11й учень

Тут цукерки, шоколадки,

І тістечка, і помадки,

Для дівчаток лялечки,

А для хлопців шабельки

 

 

12 й учень.

А тим, що пустували,

То чортик в темний кут

На пам'ятку поставить

Гнучкий з лозини прут.

Швидко мчиться часу лік –

Знов прийду я через рік

На велике світле свято

З Миколаєм вас малята

А зараз я вам хочу гостинці роздати

 

 

 

Святий Миколай роздає гостинці дітям.

Вчитель  

Про святого Миколая існує дуже багато різних легенд але всі вони єдині в

 тому що Миколай любить тільки чемних, вихованих дітей.