18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Свято української народної пісні «Пісня лине солов’їна»

Про матеріал
Свято української народної пісні «Пісня лине солов’їна» Мета. Збагатити знання учнів про народну пісню, вчити дітей слухати і співати українські народні пісні. Відроджувати звичаї, традиції та обряди нашого народу, виховувати любов до народної творчості, гордість за український народ, який має славне героїчне минуле і багату творчу спадщину
Перегляд файлу

Свято української народної пісні «Пісня лине солов’їна»

Мета. Збагатити знання учнів про народну пісню, вчити дітей слухати і співати українські народні пісні. Відроджувати звичаї, традиції та обряди нашого народу, виховувати любов до народної творчості, гордість за український народ, який має славне героїчне минуле і багату творчу спадщину. Клас святково прибраний, плакати, вислови про пісню, український рушник, хліб, сіль.    
(На фоні  мелодії «Щебетання солов’я» звучать слова)

1.      Добрий день вам, люди,
В нашій світлій хаті.
Ми гостей найкращих
Раді зустрічати!
 
2.      Добрим, щирим словом,
Ласкою, привітом!
Хай лунає дзвінко
Пісня розмаїта!
 
3.      І створив Бог небо голубе
Родючу землю і зелені трави,
Дніпрові води й жито золоте,
І райських птиць, що звуться солов’ями
 
4.      Людей чудових тут він оселив
І дав їм мову, що в душі співає,
І вільний дух в серця їм поселив,
І рай назвав цей – українським краєм.
 
5.      Співуча моя Україно,
Хай буде щасливим твій шлях,
Хай пісня твоя солов’їна
Лунає, як нині, в віках.
 
6.      Від Дніпра до тиси,
По всій Україні
Всміхнена й щаслива
Пісня наша лине!
 
7.      Немов чарівний самоцвіт,
Повний блиску і принади,
Палає пісня з давніх літ –
Надія і розрада.
Хто цю пісню збереже,
Її у серці плекать буде, -
Скарби найбільші той знайде,
Які лиш можуть мати люди.
 
8.     Нехай все лихеє минеться,
Щоб знала ти лише добро,
Хай щастям до берега б’ється
Ласкавий та дужий Дніпро.
 
 
9.     Вишнева моя Україно,
Матусю рідненька моя!
Полями, садами твоїми
Стою зачарований я.
 
 
10.   Є край, де найкращі у світі пісні,
І цвітом чарує калина,
Де сонечко вперше всміхнулось тобі,
Це дім твій – твоя Україна.
 
 
(пісня «Як у нас на Україні»)
 
 
11. З народного напившись джерела,
Як із Дніпра бере веселка воду,
О рідна пісне, знову ти прийшла
До матері, до батька, й до народу.
 
 
12. Волошкові очі у моєї пісні,
В тих очах відбито калиновий жар.
Це вона світила у мою колиску,
Щоб я гінко ріс, до сонця виростав.
Солов’їний голос у моєї пісні,
І козацька дума, й щирість, доброта,
Бережімо пісню, пісню українську,
Бо вона, як мати, рідна і свята!
 
 
13.  Пісня... Хто не був зачарований нею! Це душа народу, це безмежне поле, засіяне зерном історії і заквітчане людськими надіями, це любов до Вітчизни і ненависть до її ворогів. Вона пахне весняними   дощами,   синіми   льонами,   запашними   чорнобривцями,   материнськими  теплими долонями.
Українська пісня живе з давніх часів, живе, переживаючи цілі покоління. Добрі люди кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік. Так нам від Бога дано, про що йдеться в легенді.
 
 14. ...Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, точність і пунктуальність, діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі. Італійці одержали хист до музики... Обдарувавши всіх, Господь Бог підвівся з трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була одягнена у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з калини.
– Ти чого плачеш? – запитав Господь?
– Я – Україна, а плачу, бо стогне земля моя від пролитої крові, від пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі. Вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
– Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти уже роздав. Як же зарадити твоєму горю?
Дівчина вже хотіла йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.
– Є у мене неоціненний скарб, який уславить тебе і твій народ на увесь світ. Це – пісня. Узяла дівчина-Україна дарунок  і  міцно  притиснула до  серця.  Поклонилася  низенько
Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.
З того часу український народ знаходить собі втіху і в горі, і в радощах у пісні.
 
 
15. Є скарби, які заховані в землі, а є такі, що розташовані на поверхні і передаються з покоління в покоління. До таких скарбів належить пам'ять роду, моральні і духовні цінності. Найдорожчий серед них для українців – пісня!
Українська пісня… Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалася від покоління до покоління.
 
 
16. Від серця до серця, із роду до роду,
лине пісня українська, пісня нашого народу,
Від серця до серця з родини в родину
Народная пісня Вкраїною лине!
 
17. Я вірю -
У нас, на Вкраїні,
І колосся співає,
І тополя співає,
І небо…
 
18. Співає все-все –
Тільки слухайте.
І почуєте безліч пісень,
Різних пісень,
Бо тополя, колосся і небо
Завше співають по-своєму.

19. І доведене дивне вченими:
Рослини краще ростуть під музику.
Так ось чому на моїй Україні такі пшениці!
 
 20. І коли розпочинаються жнива,
Вся Україна пахне пшеницею,
Тоді і квіти пахнуть пшеницею,
Тоді і городи пахнуть пшеницею,
І води м’які, дніпрові, і зорі
Пахнуть тоді пшеницею.
 
21. А коли заспівають дівчата,
Я чую, як їм підспівують
І тополя, й колосся, і небо,
І води дніпрові, і зорі…
Так ось ти яка, Україно,
Диво пісенне моє.     
 
22. Українська пісня! Райдужна душа нашого народу. Це сміх і сльози, це туга і надія, це символ краси.
 
23. Як високо цінували українську народну пісню у всі часи не лише прості люди, а й великі світочі культури: Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Лев Толстой, Михайло Стельмах, Олександр Довженко.
 
24. Микола Гоголь говорив, що дзвенить піснями Україна, бо народні пісні України – все: і поезія, й історія,  і батьківська могила. Яке ж це диво-дивне – народна пісня. І яку силу таїть вона в собі! Через усі війни, злидні й поневіряння пісня залишається жити. Вона нездоланна й безсмертна, як народ, що її породив.
 
 25.Україна моя починається,
Там, де туга моя кінчається.
Край дороги, як пісня чаїна,
Починається Україна.
Україна моя починається
Там де доля моя усміхається
І як пісня, як спів солов’їний,
 не кінчається Україна. 

(звучить пісня «Пісня про Україну»)

26.  Усі пісні – сучасні і класичні – мають коріння у народній творчості, увібрали її мудрість, традиції, мелодії і наспіви.
 
 27. З народного напившись джерела,
Як із Дніпра бере веселка воду,
О рідна пісне, знову ти прийшла
До матері й до батька  - до народу.
 
 28. О пісне! Від народу кров і плоть
 Ти узяла, щоб лиш йому служити,
Тебе ніхто не може побороть,
Бо вільний дух твій – правдою повитий.
 
29. Українська пісня! Народжена неосяжними степами, зеленими гаями і дібровами, стрункою тополею і червоною калиною, високим явором і плакучою вербою. Пісня, що ввібрала в себе найніжніші почуття кохання і розлуки, гіркої долі і смутку, радості і печалі. То краєш ти серце невимовним болем, то смієшся і кличеш до танцю.
 
30. Пісне моя! Ти супроводиш людину все життя, ти вмієш чарувати своєю завжди свіжою красою. Ти ведеш тією горою, де росла вдовина пшениця, полита гіркою сльозою, степами, де рипіли чумацькі вози, дорогами полинової долі заробітчанина-бурлаки.
31.Українська пісне! Ясний місяць у небі, ясні зорі, чисті води, широкий степ, битий шлях породили твою ніжність і красу.
 32.Пісне моя! Червоні маки серед жита, червоні мальви і хрещатий барвінок біля хати, квітуча вишня у саду, сива зозуля і чарівник-соловейко на калині, вірні голуби і човен серед хвиль виколихали тебе.
33. Українські люди дуже роботящі і працелюбні. А ще люблять вони співати. З давніх-давен українці жили піснею. Коли їм було сумно – звучали сумні пісні. Коли працювали – звучали веселі пісні, які звеселяли їхню працю.  
 (звучить пісня «Ти ж мене підманула»)
 
34. Якщо немає пісні на вустах, тоді на них сідає туга, жаль та страх. Коли в стародавні часи в печері мама заколисувала свого малюка, вона й гадки не мала, що започаткує дуже важливий і популярний вид  музичного  мистецтва. С тих пір над колискою схилялася матір. 
Свої думи, свої мрії вона виливала у рядки журливої ніжної пісні. Ця пісня на все життя вкарбовується у дитячу пам'ять. З глибини віків дійшли до нас хвилюючі колискові пісні.
 
(дівчинка в ролі мами заколисує дитину)
 
35. Колискова  пісня, колискова –
То найперша материнська мова.
Пахне вона мятою і цвітом,
Чебрецем і суничним літом.
 
36. Пахне молоком і споришами…
Скільки в ній ласкавості і шани,
Скільки в ній тривожності людської,
І надій, і сивини гіркої…
 
 
37. колискова пісня колискова –
То солодка материнська мова.
 
 (звучить пісня «Колискова»)
 
38. Завжди у селах наших так було –
Після закінчення , та і під час роботи ,
Піснями наповнялося село ,
Бо пісня проганяє всі турботи .
 
 
39. І в довгії зимові вечори ,
І в літнії короткі теплі ночі ,
Завжди мої співали земляки -
Про козаків , калину , карі очі…
 
 40. Весь час жилося тяжко на селі,
Та пісня душу людям зігрівала,
Пісень співать навчали дочок матері,
Батьки синів співать пісень навчали.
 
 
41. Століттями складалися пісні –
Пісні народні – жартівливі і серйозні,
Вони єднали в мирі й на війні ,
Звучали на весіллі і в поході.
 
 42. Що ж сталося ? Чому в наш час не так?
Невже нам жити важче аніж предкам?
Чому ж пісні сьогодні в селах не звучать
Про козаків , про чорнобривці, чорну редьку
Згадаємо ж давайте у цю мить ,
Що українці це народ співучий –
 
43. Нелегка доля у нашої пісні. У всі часи була частиною людського життя.
Царський уряд забороняв кобзарям співати. Боролися з кобзарями і в 20ст. За наказом Сталіна у Харкові зібрали всіх українських кобзарів. Сліпим музикантам казали, що вони мають взяти участь у першому в Україні з’їзді кобзарів. А потім вивезли їх за місто і там розстріляли. Так нищили душу нашого народу.
 
44. Українська пісня, вимита сльозами,
Висушена вітром у краї чужім,
Українська пісне, т и прийшла шляхами
До мойого серця і живеш у нім.
 
 45. Запорізькі козаки, є і нам про що згадати:
Ой, була в нас ненька  - Запорозька славна Січ.
Чорний вус, брова чорнява не судомив душу страх,
І летіла наша слава на розгонистих вітрах
 
(звучить пісня «Їхав козак за Дунай»)
 
 46. І кожен звук-нектар неначе, і кожне слово аж іскриться.
Нам пісня, мов жива вода, дощем наповнює криницю.
Вона у нашому є світі, вона у нашій крові,
У нашій долі і ріллі,  вона у нашій долі.
Без об’яви  звучить    
 
 
(Звучить пісня  «Наша пісня солов’їна»)
 
47. Пісня була віддзеркаленням настрою людини і душі народу.
Людські пісні – найглибша мука,
Найвища радість на землі!
Людська душа  - тисячозвука,
В гірськім одбита кришталі.
І перемога, і жалоба,
Веселки і грози подоба!
 
 (виходить дівчина-«пісня»)
 
48. Хоч сонечко вже притомилось,
                Хоч вітру у садках нема,
                А я літаю легкокрила,
                Весела, радісна, сумна.
 
                Я скрізь: у сонячнім промінні,
                 В траві зеленій, у ліску,
                У висіянім в грунт насінні,
                В пшеничнім стиглім колоску.
 
               Я ангельським малим стебельцем
                В душі невинній проросту.
               І разом з вашим добрим серцем
                Ми будем вічно на посту.
   
                Щоб пісня мамина не згасла,
                Співайте, ниви і гаї!
                 По всій чудовій Україні
                Співайте з нами солов’ї!
 
(звучить пісня «Рідна хата»)
 
49. Такого сплеску в музиці і слові
Вогню такого не передаси,
Нічим, крім пісні, посестри любові
Криниці невичерпної краси.
 
 50. Буває пісня тугою налита,
І туга душу наскрізь пропече
Бува така, що наче серед літа
Срібляста річка в синю даль тече.
 
 
51. Вона – любов, вона – печаль і втіха
Жива вода на виразки душі
Поки живе – убереже від лиха
Понад стежками тихі спориші.
 
52. Стояла я і слухала весну, вона мені багато говорила
Співала пісню дзвінку, голосну, то знов таємно, тихо говорила.
Вона мені співала про любов, про молодості радощі й надії,
Вона мені переспівала знов  те, що давно  мені співали мрії.
 
 (звучить пісня  «Палала» Н.Валевська)
 
53.  Народна пісня – голос невсипущий
Душі людської вічне відкриття.
Вона ніколи, як і хліб насущний
Не вийде з всюди сущого життя.
 
 
54. Хочеться, щоб наша рідна пісня, легка, як сон, примарна, ніби щастя, сонячна,неначе мрія зігріла ваші серця, захопила, оповила веселковими барвами, що ними мріють весни, плаче осінь, марять зими і кличе літо.
 
55. Пісня українська – дивовижний скарб
Пісня українська – таїна…
Теплий легіт душу доторка
Манить невідома глибина.
 
56. Доки живе пісня, доти живе і народ.
Пісне! Велична рідна пісне!
В тобі є все: і древня наша слава,
Володимира хист і мудрість Ярослава,
І наших прабатьків ворогування злісне.
І Богдана розвага,
І Богуна відвага,
І Дорошенка розум, і хитрощі Мазепи,
І гомін гір,  і блискіт зір,
І шум лісів, і розмова степу.
І материна любов, і жар палкий кохання
За свободою жаль, і мрії про свободу.
І весь наш біль, всі наші сподівання.
Ти – дзеркало душі. Країни та народу!

57. У народі говорять, що у доброї, вихованої людини завжди є потяг
                 До прекрасного і до пісні теж. Всіх пісень, що склав народний
                 геній, неможливо переспівати..
 
58.  Є край, де найкращі у світі пісні,
                 І цвітом чарує калина,
                 Де сонечко вперше всміхнулося тобі,
                  Це дім твій – твоя Україна.
 
                59.  Краю мій коханий,
                 Щире твоє слово,
                 Небо твоє ніжно-голубе,
                 Рідна Україна, земле колискова,
                 Обнімаю піснею тебе!
 
 
60. Нехай завжди з нами буде рідна пісня, нехай збереже вона тепло    
                 наших сердець, наше життя, нехай робить усіх душевнішими,
                 красивішими у своїх почуттях, підносить нашу національну і
                 людську гідність.
 
61. Ну де ще є така чарівна пісня,
                 Серед яких на світі славних мов?
                То серце від журби неначе стисне,
                А то навіє радість і любов.
 
 
62. Пісня – це маленька криничка живої води. Не поспішайте її
                 Переступити. Зупиніться і розважливи вдивіться в її глибочінь,
                може побачите благородний лицарський образ свого предка, кра-
                су свого сучасника й духовну вроду нащадків. І хай широка світо-
                 ва слава рідної пісні, отой її дорогий вогник, зігрівши всю землю,
                 повертається до тебе – її спадкоємця.
 
63.  Хай вічно лунає пісня над Україною. Нехай пророчими стануть
                  слова великого генія українського народу Т.Г.Шевченка.
                 Наша дума, наша пісня
                 Не вмре, не загине,
                 От де, люди, наша слава,
                 Слава Україні!
 
(Звучить пісня про Україну)

docx
Додано
4 лютого 2019
Переглядів
862
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку