Свято "В кожній хата на Вкраїні вареники варять нині"

Про матеріал

Сценарій свята "В кожній хаті на Вкраїні вареники варять нині" спрямований на розширення знань учнів про традиції українського народу, виховання поваги до свого народу та його звичаїв.

Перегляд файлу

Комунальний заклад «Рубанівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Великолепетиської районної ради Херсонської області

 

В  кожній  хаті  на  Вкраїні  вареники  варять  нині

Вчитель

початкових класів

Євглєвська І.Г.

 

 

Тема: «В  кожній  хаті  на  Вкраїні  вареники  варять  нині»

Мета: Закріпити знання дітей про рідну Україну; розвивати творчі здібності, бажання примножувати родинні традиції берегти свою національну культуру; виховувати любов до рідної землі, мови, пісні, почуття гордості за український народ.

Обладнання: Українська хата. У хаті стіл застелений вишитою скатертиною. Попід стінами лави, застелені тканими дорожками.  На покуті ікона Божої матері, прикрашена вишитими рушниками.

Хід заняття

1 учень. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді! Щоб жилося в мирі!

(Біля столу сидить дід, товче часник, баба витягає з печі горщика рогачем.)

                  На околиці села, як мовить билина,

                  Жив веселий дід Хома та баба Килина.

                  Біля хати у саду діти гомоніли

                  Розважалися  малі, а старі раділи.

                  А ще вони любили гостей зустрічати,

                  Пирогами з сиром радо пригощати.

                                ( Іде хлопець. )

Хлопець. Діду. Як ваше  село називається?

Дід. Га? Що ти кажеш?

Хлопець. Я питаю, як ваше село називається? Ну « дєрєвня »

Дід. А-а-а. Дерев’я. Є у нас дерев’я. Берези, клени, тополі.

Хлопець. Та ні, я питаю, ну хто у вас у селі найстарший?

Дід. А-а-а. Найстрашний – моя баба.

Хлопець. Та ні, ну. Кого у вас, у селі бояться?

Дід. Бугая. Як задере хвіст, то і старе і мале тікає.

Хлопець. Ой, діду, та я вже не можу. Піду.

Дід. Та чого ти так кричиш? Я ж не глухий  Та підожди, не йди. Я відповів на           твої запитання, тепер і ти відповідай на мої. Іду це я вранці по березі річки, а воно плиг у воду і попливло, і попливло…

Хлопець. Може то жаба?

Дід. Та ні, не баба. Баба здорова, а воно маленьке.

Хлопець. Може то щука?

Дід. Та ні, не щука?

Хлопець. Може то окунь?

Дід. Ні, не боком. Сам бачив прямо пливло.

Хлопець. Ой, діду, я вже не можу з вами. Піду. До побачення.

Дід.  От козак, так козак. На вечорницях усі дівчата його будуть.

Баба. Діду, годі тобі вже той часник товкти! На, вдягни чисту свитку, бо

незабаром хлопці та дівчата  прийдуть на вечорниці.

Дід. Га!?  Ти до мене?

Баба. Ні, то я до Миколи сусіда кажу.

      ( Стукіт у двері. Заходять діти в українському вбранні, вклоняються. )

Діти. Добрий вечір, в вашій хаті.

          Уклін господині ( Кланяються )

          Чи веселі вечорниці в нас на Україні?

          Чули, що в одній хаті будуть вечорниці.

    ( Дід з бабаю вклоняються )

Дід .              Добрий вечір, любі гості.

                      Просимо, просимо,

                      Ви заходьте в нашу хату,

                      Превелику, пребагату.

Дівчина.    Гей, на наших вечорницях,

                 Хто сумний – розвеселиться.

                 Співи й танці, небилиці –

                    Гарні будуть вечорниці.

Баба.          Ще раз просимо до хати                  

                 Просим, просимо сідати.

                 Сядем, сядем  заспіваєм

                 Аж усе, що тільки знаєм.

                 Поки підем спати,

                 Щоб раненько встати.

Вчитель. А тепер відгадайте загадку:

Місили, місили, ліпили, ліпили,

А тоді – хіп, та в окріп!

В масло та сметану.

Хто зуміє відгадати,

Того будем частувати. Про що мова?

Діти разом. Про вареники

2 учень...Що у світі найсмачніше? Може, краби чи ікра?

Може, ще щось, найдивніше? Є багато різних страв.

3 ученьТільки в хаті українській

Покуштуєш диво з див:

Ось півмісяці у мисці,

А над ними в'ється дим,

Бо гарячі - масло тане...

Чи ж ви знаєте, що це?

4 учень. Це - вареники в сметані,

Найсмачніші над усе!

Українці! Пригадаймо,

З чим вареники в нас є?

5 учень. Знає кожна господиня,

Що до столу подає.

З сиром ось жовтіють в мисці,

І з картоплею киплять...


6 учень Полюбляють українці

За столом поласувать.

Ще з капустою наварим,

Та з грибами - пахнуть як!

Поласуємо ми з вами,

Поласуємо - ще й як!


Вчитель. В Україні дуже полюбляють вареники. Ця страва з борошна та начинки вважається, нарівні з борщем, найтиповішою в українській національній кухні. Слово вареники походить від дієслова «варити». Вареник має вигляд маленького конвертика з тіста, в який загортається найрізноманітніша начинка.


   У давнину ця страва наділялася певними магічними властивостями. Оскільки вареник за формою нагадує Місяць, йому в народі приписували відповідні функції Місяця – сприяти добробуту і зміцненню здоров’я людини.

     У меню українського селянина вареники траплялися не часто, вони були окрасою недільного і святкового столу. Їх подавали також на весіллях, хрестинах, поминках, на гостинах, присвячених храмовим святам, варили на толоку й обжинки.

       Тісто для вареників робили з пшеничного, житнього, гречаного борошна або з їх суміші. Прісне тісто замішували на сироватці з яйцем, давали йому вистоятись і розкачували варениці, які потім начиняли. Варениць готували більше, ніж начинки, їх варили разом з варениками. У деяких західноукраїнських районах вареники називали "пироги” або "варені пироги”. Начинка могла бути пісною або скоромною, залежно від релігійного календаря. А зараз давайте довідаємось, що ви знаєте про вареники?

7 учень. Тісто для вареників готують з пшеничної муки, додають молоко або воду, яйця, цукор і сіль. Воду слід брати холодну, навіть крижану, тоді тісто довго не висихає і добре склеюється при виготовленні вареників. Смак тіста значно покращується з додаванням в нього розтопленого вершкового масла.

8 учень. Технологія приготування тіста така. У муку, що просіюємо, влити молоко, ввести яйця, сіль, цукор, розтоплене вершкове масло і замісити тісто.

9 учень.  Вареники можна формувати різними способами. Перший спосіб:

 тісто розкачують завтовшки 1-1,5 мм, ріжуть на смужки, потім на квадрати-ки розміром 5 х 5 см. Начинку кладуть посередині квадратика і зліплюють два протилежні кінці у трикутник.

10 учень. Я вареники ліплю,

Я вареники люблю,

З сиром, полуницею,

З мясом,  вишнями та чечевицею

Та найбільш з  картоплею!

11 учень. А у нас вареники з картоплею. Картопля – сама розповсюджена начинка для вареників, особливо в нашому краї.

12 учень. Картоплю відварити, пропустити через м’ясорубку, додати сма-жену цибулю. Все гарно перемішати. Начинка готова.

13 учень.Другий спосіб ліплення вареників такий. Тісто розкачують зав-товшки 1-1,5 мм, потім з нього вирізують за допомогою виїмки, посередині варениці кладуть начинку, краї зліплюють. При цьому способі залишається багато тіста, яке швидко висихає і його знову треба перероблювати.

14 учень. Дуже любили українці вареники з сиром. Вони займали важливе місце в українських обрядах. Вважалося, що ними можна задобрити духів: добрих – щоб допомагали, злих – щоб не шкодили. Готували вареники з си-ром на весілля, на хрестини, пригощали на толоці, обжинках і обов’язково – на масляну. До вареників з сиром додавали сметану чи ряжанку, запивали хо-лодним свіжим або кислим молоком.  У нас вареники з сиром.

15 учень. До сиру додати яйця і сіль. Все гарно перемішати. Начинка готова.

16учень. Третій спосіб ліплення вареників. Тісто розробляють на валик діа-метром 2-3 см, ріжуть його на шматочки, кожен обкачують у борошні і роз-качують варениці до товщини 1-1,5 мм, потім формують вареники.

17 учень. Начинки для вареників мали особливі прикмети. Так, начинки з ка-пусти,  повинні були сприяти родючості землі. У нас вареники  з капустою.

18 учень. Капусту квашену підсмажити  на олії, додати смажену цибулю, сіль, перець (за смаком). Все гарно перемішати. Начинка готова.

Практична робота. Ліплення вареників.

19 учень. Підготовлені вареники кладуть у велику кількість підсоленого ок-ропу, щоб вони могли вільно варитися. Варять вареники 5-6 хвилин, поки не спливуть на поверхню. Після цього їх потрібно шумівкою вийняти з води, ук-ласти в друшляк, дати стекти воді, перекласти в макітру, полити розтопленим вершковим маслом і злегка потрясти, щоб вони покрилися жиром і не прили-пали один до одного.

Вчитель. А у нас весела перерва.


Інсценізована пісня «Господиня».


20 учень. Є вареники у хаті -

В Україні все гаразд:

Всі - щасливі і багаті,

Щедре сонце світить в нас!

Слава хаті українській,

Слава нашій всій землі,

І вареникам у мисці,

Що на нашому столі!


21 учень. Милі гості, просим сісти

Вареники будем їсти.

Вареники непогані,

Вареники у сметані.

В кожній хаті на Вкраїні.

Вареники варять наші

Це вареники знаменні,

Як їх родичів – пельмені

Вас чекають у макітрі

Вареники дуже ситні,

Білошиї, круглолиці,

Із нашої пшениці,

Їжте, їжте, просим щиро

Вареники наші з сиром .

Вареники непогані,

Вареники у сметані.


 

Діти пригощають батьків варениками.


 


 


 

 

 

 

 

Інтернет-ресурси:

ukraine-is.com
http://likeukraine.org.


 

docx
Додано
17 грудня 2018
Переглядів
1035
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку