Сценарій Новорічного свята

Про матеріал

Новорічні свята є радісною подією, особливо для дітей, коли збуваються мрії.Новорічний сценарій повинен бути не тільки зрозумілим і веселим, але і актуальним, а також пізнавальним. Розробку сюжету можна довірити професіоналам, самостійно придумати або скористатися наявними ідеями

Перегляд файлу

Сценарій Новорічного свята

 

 

Рік Новий - казковий час!                      

Хай здивує щастям Вас

Рік добра і рік кохання.

 

Тож приймайте привітання:            

Будьте добрі та здорові,

Побажаємо любові,

Світла й радощів багато,

Щоб життя було, як свято!

 

Нині свято Новорічне,                  

Але свято це  - незвичне.

Всі казки разом збираються,

Круг ялинки зустрічаються.

Можуть трапитись , до речі,

Зовсім незвичайні речі.

 

Картина 1

                           Казкар  домашньому халаті, тапочках       

                                 в окулярах на носі) сидить за столом.


КАЗКАР:

 Час то який  чарівний.  Дві тисячі років промчали  ніхто і не помітив! Так, давно це було. Молодий був,жвавий, і казки самі на папір лягали, самі в життя йшли. Атепер важко мені, тепер нові казки потрібні- зовсім інші справи на землі творяться.

ДРУЖИНА КАЗКАРЯ :

   Ну, здравствуйте пожалуйста! Знову накурив, посуд забруднив, паперу скільки зіпсував. Усі фантазії твої, добренькі казочки для маленьких діточок.

 

КАЗКАР: Ну чому ти не хочеш мене зрозуміти, Принцесо? Адже людям потрібні казки, тим більше зараз.

 

ДРУЖИНА: Я тобі не Принцеса! Не називай мене так.

 

КАЗКАР: Але чому? Чому ти хочеш забути? Ти ж справжня принцеса, я придумав про тебе таку красиву казку.

 

ДРУЖИНА: Дуже красиву!

Спочатку я сплю, уколовшись якимсь веретеном, потім мене будить поцілунком наївне хлопченя. Але ти не написав у своїй казочці, що, поки він ходив туди-сюди і говорив мені компліменти про лугові квіточки, його місце зайняли! І залишилася я нареченою без місця! Написав би краще про мене мюзикл чи серіал якийсь.

                                (Сенатор «Даже не мечтай»)

Сказочку милую ты сочинил,

Только меня вот спросить позабыл,

Надо ли мне, чтобы все это произошло.

Ты меня в темном лесу подобрал,

Но почему же тогда не сказал,

Что никогда не вернется мой сказочный сон?

Сказки твои хоть красивые,

Но безнадежно фальшивые,

Нет в них ни толку, ни выгоды -

Как несъедобные ягоды…

Лучше ты делом занялся бы,

От чепухи отказался бы…

А про наивные сказочки

Ты позабудь… Лучше не мечтай!

 

ДРУЖИНА: І взагалі, ти ніякий не Казкар, а лісник! У тебе територія під охороною, начальство, платня - все як годиться. Ніяких казок!

 

                                               Картина 2

                                  З'являється ВІДЬМА.

 

ВІДЬМА: Здрастуйте, дорогі хазяї! З тим, що настає Вас! Чаєм почастуєте?

КАЗКАР: До чого я дожив! Та сама відьма, яка колись прокляла мою дружину, вколола її отруєним веретеном,тепер її краща подружка!

ВІДЬМА: Тихше, юнак! Я, між іншим, діяла за вашим сценарієм.

КАЗКАР: Але я-то думав, все закінчиться добре!

ВІДЬМА: Де це Ви бачили, мон шер, щоб ВСЕ кінчалося добре?             Якщо вже ВСЕ кінчається, то неодмінно трагічно: катастрофа, вибухи, виверження, жертви. Се ля ві!

                  ПІСНЯ ВІДЬМИ : (А.Пугачева "Мадам Брошкина")

 

Ну да, ну ведьма я. Такие вот дела.

И много-много зла я людям принесла.

За что, скажите-ка, мне делать им хорошее?

Они все жадные, они все пошлые.

Я знаю, что у меня душа белочки,

Ведь я хорошая мадам Ведьмочка.

Я и колдую, и пугаю, и летаю -

Мне очень хорошо.

Ведь я такая, блин, такая, растакая -

Всех сотру в порошок.

Вы поминаете меня недобрым словом, ать,

И вызываете тогда, когда надо сдачи сдать.

И я ну сразу так нужна вам, люди добрые,

кого со свету сжить,

Чтоб сразу всем врагам на свете отомстить.

 

Я знаю, что у меня душа девочки,

Ведь я роскошная мадам Стервочка.

Я и колдую, и пугаю, и летаю -

Мне очень хорошо.

Ведь я такая, блин, такая, растакая -

Всех сотру в порошок.

 

ВІДЬМА: Між іншим, Смазочник-Размазочник, я можу дати пораду про ваші трухляві казки.

 

КАЗКАР: Мені Ваші поради не потрібні.

 

ВІДЬМА: І дуже даремно. Я тільки хотіла запропонувати Вам придумати для старих казок цілком сучасні,актуальні закінчення.

 

КАЗКАР: Які це закінчення? Казки і так закінчуються прекрасно. Наприклад, "Попелюшка": принц знаходитьПопелюшку і одружується на ній.

 

ВІДЬМА: А уявіть, що принц все-таки помилився! Припустимо, туфелька підійшла іншій дівчині.

 

                                           КАРТИНА 3.

 

               Зявляється добра Фея в пишній старомодній сукні, з чарівною паличкою.

 

ФЕЯ (змахує паличкою) : Крибле-крабле-бумс!

ПОПЕЛЮШКА: Ой!! Хто тут?. Ви хто така?

ФЕЯ: Я - добра фея. Я дітям радість приношу, бажання виконую.

У мене, загалом, все для дітей, для молоді. Можу запалити зірочку на стелі, хочете?

ПОПЕЛЮШКА: Ти що! Не можна цього ніяк; я інструкцію попожежній безпеці підписала - мене премії позбавлять.

ФЕЯ: Ну, дзвінкий струмочок можу із стіни пустити.

ПОПЕЛЮШКА:Спасибі! Не треба. Ти путнєє-то що-небудь можеш? Надбавку до зарплати, скажімо?

ФЕЯ: Я б сама, знаєте, від надбавки не відмовилася! Умене, приміром, сукня, - бачите, в якому стані?

ПОПЕЛЮШКА: Бачу. Чистий сэкенхенд. Ти який-небудь робочий одяг заведи - брюки, ватник. А то літаєш, як абажур запорошений.

ФЕЯ: Не можу - не належить нам. У нас, між іншим, теж свої інструкції є. І правила техніки безпеки.

ПОПЕЛЮШКА: Чо, на дроті не виснути?.

ФЕЯ: Ну наприклад, не створювати своїм  виникненням шок у клієнтів;

домагатися чіткого формулювання бажань;

ПОПЕЛЮШКА: Постій, постій. Накрутила чего то по науковому, ничо не зрозуміло.

ФЕЯ: Ну, ми повинні попереджати, що наше чаклунство тимчасове, воно закінчується.

ПОПЕЛЮШКА: Ближче до справи.

ФЕЯ: Ну ось, наприклад, ще давно, декілька десятків, чи сотень років назад я чесно попередила одну гарненьку бідну дівчинку, що опівночі її карета перетвориться на гарбуз, кучер стане щуром, а бальна сукня- старим ганчір'ям.

ПОПЕЛЮШКА: Так це ти була .?!.

 

ПІСНЯ "ПОПЕЛЮШКИ" : ("Блискучі" "Чао, бамбина сеньйора")

Башмачок хрустальный под подолом белым-белым.

Вечером стала настоящей королевой.

Полночь наступила - жизнь моя разбита!

Помню, как кричал ты: «Ой, куда вы, сеньорита?»

Добрая фея длинной палочкой взмахнула:

Счастье мелькнуло, но, к несчастью, обмануло.

Было, словно в сказке, сердце мне разбито.

Помню, как кричал ты: «Ой, куда вы, сеньорита?»

 

                                                  КАРТИНА4.

                                              Казкар і Відьма.

КАЗКАР: Ну добре. Іноді трапляються рокові помилки. Але не усі казки можна зіпсувати!  Є і розумні персонажі - спритні, меткі. Ось Кіт в Чоботях, наприклад. З ним-то Людоїд не впорався.

ВІДЬМА: Ох, колега, краще б Людоїд з ним тоді впорався,         Подивіться самі, що вийшло.

                                           Танок кішечок

Кіт в Чоботях. Біля нього метушаться декілька молодих Кішечок.

КІТ: Ну, дівчатка, яка у мене шерсть?

КІШЕЧКИ (хором): Блискуча!

КІТ: А які у мене очі?

КІШЕЧКИ (хором): Блискучі!

КІТ: А яка у мене кар'єра?

КІШЕЧКИ (хором): Блискуча!

КІТ: Нумо, спинку ще почухайте. Мр-р- Ні, чогось всеодно бракує до повного щастя. Карабас! Ка-ра-бас!

Боязко входить Маркіз Карабас.

КАРАБАС: Добрий ранок, люб'язний Кіт! Як опочивали?

КІТ: Знову ти забув, Карабасик, як я тебе просив до мене звертатися. Не кіт я тобі і не люб'язний. І це після всього, що я для тебе, дурня селянського, зробив! Як ти повинен мене називати, а?

КАРАБАС (почухувавши потилицю): Ваше Котишество, чи що?.

КІТ (обурено) :

Мяу!! Не так! Покличте маркізу, я сподіваюся, вона запам'ятала мій новий титул!

Кішечки приводять Маркізу.

МАРКІЗА (схиляючись в глибокому реверансі) : Добрий ранок, Ваше незрівнянне котейшество!

КІТ: Ось! Я говорив, що у жінок пам'ять краща. Карабас,повтори: КОТЕЙШЕСТВО!

КАРАБАС мовчить, опустивши голову. Усі (дружина ікішечки) підказують йому навперебій гучним шепотом:Котейшество! Котейшество!

КАРАБАС: Не буду я його так називати. Це ж мій кіт Базиль, він мені в спадок дістався від тата. А ніяке не скотейшество.

КІТ: Значить, не будеш? А хто тебе, дурня, в люди вивів, а? У замку поселив, на принцесі одружував? Мабуть, не картоплю в лушпинні лопаєш, а круассаны з кремом!

МАРКІЗА: Карабас, прошу тебе, назви його котейшеством,ну що тобі коштує

КАРАБАС: Не буду. Це мій кіт, я його хазяїн.

КІТ: Ти своїм дірявим штаням був хазяїн! Та у мене родовід довший, ніж у     твого тестя!   Мій пра-пра-дедушка був чистокровним персом! А моя прабабуся.

КАРАБАС: Тягала бліх по усьому млину.

КІТ: Мя-а-улчать! Ти, хлопець, забув, кого я з'їв? Я ЛЮДОЇДА з'їв, і в мені тепер людоїдські гени ох як гуляють. (Робить знак Кішечкам, ті хапають Маркізу).

 

                        ПІСНЯ КОТА : (Кай Метов "Дід Мороз і Снігуронька")

 

Знает каждый человек,

Уверен весь народ,

Что сегодня круче всех

Самый главный Кот.

Людоеда проглотил я,

Обманул я короля,

Для меня обтяпать дельце

Как достать три рубля.

КОШЕЧКИ:Но с другой стороны,

Вы же настоящий тигр,

И у Вас большие когти

Для звериных игр.

КОТ: Раны мне всегда залижут,

Обеспечат мне уют,

Кошечки, которые

Танцуют и поют.

КОШЕЧКИ И КОТ: Ах, кошечки - ах, крошечки -

Любых друзей милей,

Ах, кошечки - ах, крошечки -

Мрр-мяу-э-ге-гей!

КОШЕЧКИ: Ты себя береги!

Не снимай сапоги!

КОТ: Что же будет с Карабасом? -

Карабас у нас один:

Изведем его на мясо

Или мы его простим?

Может, парень оступился

Или просто с толку сбит,

Потому он так упорно

Глупости свои твердит.

КОШЕЧКИ: И не хочет признавать,

Что Вы настоящий тигр,

И у Вас большие когти

Для звериных игр.

КОТ: Раны мне всегда залижут,

Обеспечат мне уют,

Кошечки, которые

Танцуют и поют.

КОШЕЧКИ И КОТ: Ах, кошечки - ах, крошечки -

Любых друзей милей,

Ах, кошечки - ах, крошечки -

Мрр-мяу-э-ге-гей!

КОШЕЧКИ: Ты себя береги!

Не снимай сапоги!

 

Несподівано входить Карабас, а з ним – величезний вухатий розбійник у великих валянках. Направляєна Кота і Кішечок    два стволи. Кішечки вищать

ховаються, розбігаються. Песенка бандитов

 

1. Мы бандито, гангстерито,

Мы на свято приходито

О-е

Вмести с вами

танцеванто и спиванто то и это

О-е

И детей и президенто

Поздралянто ун моменто

О-е

И за энто

Дед мороз подарки сразу приносенто

2. Мы бандито знаменито и уроки не учито

О – ес

Мы фиато разезжанто на мороз

в кабриолето (а не лето)

О-ес

Постоянно мы не спанто,

Постоянно на ушанто –

О-ес

Но сегодня мы на праздник

дед морозом приглашанто

дед морозом дед морозом

мы на праздник приглашанто

щоб вы зналы – мы на праздник

точно – точно приглашанто

КІТ: Ви хто?.

Розбійник: (наближаючись впритул): А ти хто?

КІТ: Я - Кіт в чоботях. ой!. тобто, котик в чобітках.

Розбійник: Хе-хе. А я Заєць у валянках!

КІТ (низько схиляючись): Ваше зайчишество.

Німа сцена. Кіт тікає, за ним з пострілами розбійник

 

 

                                                    КАРТИНА 5.

                  На авансцені Казкар і Відьма. Відьма досить хихикає

                                                       і потирає руки.

КАЗКАР: Але ж новорічні чудеса повинні відбуватися! Я повинен придумувати нові чарівні     істоти і предмети, що виконують бажання.

ДРУЖИНА: Які бажання? Ну, які у цих людиськ можуть бути бажання? Вони тільки даремно витрачають чаклунство, використовують         казкові ресурси хто  зна для чого!

 

                Узлісся лісу. Притулившись до ялинки, дрімає втомлена

 

Баба Яга. Поруч приземляється Джинн.

 

ДЖИНН: Салям алейкум, Бейби Йоги ханум!

БАБА ЯГА: А-а, здрастуй, хворобливість! Я вже думала, знову Іван-дурень діставати мене явився.

ДЖИНН: Ви, ханум, чому тут ночуєте? Недобре! Ялинка довбешка впаде.

БАБА ЯГА: Та не можу я вже в хаті. Гірше чим на каруселі,голубчик!. Яка    колода мимо не йде, відразу: "До мене передом, до лісу задом"!. Ось і  кручуся туди-сюди, з печі падаю по три рази в тиждень.

ДЖИНН: А чого їм усім потрібно?

БАБА ЯГА: Відомо чого! Напої, бабуся, нагодуй, в лазні випарь і ще підкажи, як Горинича перемогти, як Чахлика уморити. Знають адже, що безсмертний, а всеодно лізуть.

 

ДЖИНН: А ти ціну за постій виставляй.

БАБА ЯГА: А ти за свої польоти ціну виставляєш? А? Те-то. Ти для свого Алладіна то Версальський палац тягнеш, то Цар-гармату.

ДЖИНН: А ти Хоттабыча бачила? Четверту тисячу розміняв, а все бігає по дитячих дорученнях: принеси скляночку коли, розміняй десятку, зароби п'ятірку. Бідолаха спить і бачить, як би назад в пляшку залізти.

БАБА ЯГА: Якраз як наш Дід Мороз. Хоч би хвилинка спокійна старому видалася! З самого літа діти  листами  завалюють: мені мило, мені шило, мені касету, мені котлету. (наближається до вуха Джинна) А теперича знаєш що просять?

- Рушницю з оптичним прицілом, автомат, вибухівку пластикову, щоб в пенал поміщалася.

ДЖИНН: Пристрасті-то які, врятуй мене Аллах!

БАБА ЯГА: І хто ці казки навидумував на нашу голову!

 

                             ПІСНЯ: ("Леприконсы" "Ла-ла-ла")

Сказки эти нас уже достали -

По рукам, по плавникам они нас заковали!

Нам бы спрятаться подальше

от Иванов-дураков,

Чтобы нас не напрягали кучей всяких пустяков!

 

Мы от вас устали,

Добренькие сказки!

Вы нас умотали

Ну просто под завязку!

Ваших поручений

Нам вполне хватило,

Теперь мы требуем леченья

От упадка сил…

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла!

 

                                                  КАРТИНА 6.

                           Казкар сидить за столом, рве рукописи і палить їх.

КАЗКАР: Усе життя нанівець. Навіщо я усе це придумував, навіщо страждав, мріяв і сподівався

Вбігає дочка Казкаря, Еліза.

ЕЛІЗА: Папа, ти вже придумав новорічну казку?

КАЗКАР: Ні, дочко. І не проси. Сучасне життя перетворило усі казки на зловісні комікси. Дід Мороз, як сантехнік, приходить за викликом і дарує те, що сунуть йому батьки в коридорі. Принци розводяться з принцесами із-за скринь із спадком

ЕЛІЗА: Але Новорічне свято Неодмінно повинно прийти! Адже тільки воно подарує усім хоч би одну годину дитинства.

КАЗКАР: Дитинства? Всім? - Але якщо дорослі люди знову стануть дітьми, вони не зможуть працюватиє

ЕЛІЗА: Зате вони зможуть повірити  твоїм казкам! І,можливо, станеться диво

                               ПІСНЯ ЕЛІЗИ : (Шур "Казка")

                 Збираються усі персонажі, що беруть участь в спектаклі

В детстве сказки все кончались, помнишь? -

Только добром.

Взрослых сказки покидают, значит

Мы их вернем.

Прячутся в сказках яркие краски,

Надо ли прятать детства секрет?

Верим мы в чудо, счастливы будем,

Словно стряхнули две тысячи лет!

 

Коли проб'є дванадцята година,        
І старий рік зустрінеться з Новим,
Хай пощастить і Вам, і всій родині,
Ми зичимо, щоб посміхнулись Ви!


Хай казку принесе на крилах вечір,        
І казка щоб затрималась на вік,
І під ялинку щоб чарівні речі
Приніс Вам щедрий дядько Новий Рік!

 

 

 

 

docx
Додано
17 грудня 2018
Переглядів
657
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку