Свято "Як козаки дівчат рятували"

                       ВИХОВНИЙ ЗАХІД

Мета виховного заходу: 

освітня: показати учням як зустрічали весну наші предки; вивчати заклички, пісні; вчити дітей водити хороводи; розширювати й поглиблювати знання та уявлення учнів про найхарактерніші ознаки весни; формувати культуру почуттів; 

розвиваюча: розвивати вміння аналізувати, виділяти головне, самостійно робити висновки, систематизувати, формувати гнучкість, самостійність, розвивати просторову уяву; 

виховна:сприяти естетичному вихованню учнів, забезпечити моральне виховання учнів, продовжувати формувати такі риси характеру, як: патріотизм, гуманізм, милосердя; виховувати правильне ставлення та любов до історії українського народу.

Вид діяльності: театралізоване втілення народних обрядів.

Форма проведення заходу: концертна програма.

Дійові особи: козаки, дівчата, Весна, Змій, Горпина.

Місце проведення: актова зала.

Тривалість: 45 хвилин

               Хід виховного заходу

Вступне слово . 

    З давніх - давен передаються з покоління в покоління звичаї і традиції українського народу. Наш народ має їх безліч.

    Традиції, звичаї, обряди  дозволяють нам почути голос предків, відчути їх поруч з нами.

    Сьогодні ми зібралися разом, щоб згадати про один із найцікавіших звичаїв наших предків –закликання весни.

    Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народних весняних свят, пов’язаних з стародавніми міфами та віруванням, які супроводжуються піснями, іграми та хороводами. Наш  народ  у своїх казках створив чудовий образ весни — гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Вона, ця дівчина-весна — бажаний і довгожданий гість, її закликають дівчата піснями-веснянками, її зустрічають діти з дарами.

 До мого вікна підійшла весна

Розтопилася на шибці квітка льодяна.

Крізь прозоре скло сонечко зійшло

І поклало руку на моє чоло.

    Весна… Вже сама згадка про неї будить у серці щемку радість.  Коли приходить весна, вона зачаровує тебе  співом птахів – ніжним, щирим, зворушливим.  Вслухаймося в нього і озветься весна до нас голосом веснянок. Тож давайте зараз всі разом поринемо в традиції українського народу.  Зустрічаймо весну!

(  Пісня «Ой, минула вже зима»  )

1к. Ой минула вже зима, снігу й льоду вже нема.

    Ой нема, ой нема, снігу й льоду вже нема. (2)

2к. Прилетіли журавлі, й соловеєчки малі.

    Ой малі, ой малі, соловеєчки малі. (2)

3к. Лугом квіточки цвітуть, вівці травку вже пасуть.

    Ой пасуть, ой пасуть, вівці травку вже пасуть. (2)

4к. Нумо разом співаймо, весну красну вітаймо.

    Вітаймо, вітаймо, весну красну вітаймо. (2)

(На сцену виходять троє хлопців-козаків в українських костюмах)

Козак. Добрий день, шановні гості!
Раді вас вітати!
Всім вам бажаємо здоров’я
І щастя повну хату!

Козак. Живіть всі багато років,
До золотого весілля.
А ми вас запрошуємо
На наше дозвілля.

Козак. Отже, сідайте, всі, будь ласка,
А ми покажемо вам свято-казку.
Для вас, можливо, і незвичну,
Бо свято буде це магічне.

Козак
Ви не були у нас на святках,
В селі, що кличеться – Манжосівка?
То приїздіть – тут кожна хата
Рада буде вас вітати!

Козак. Ми – козаки заправські,
Манжосівські, Дідівські та ще й Краслянські.
В цей весняний, світлий час
Вітаємо усіх в гостях у нас.

Козак. Ми вам покажемо свою сільську природу,
І, водночас, розповімо про всі наші пригоди.

Козак. Хіба ж ми не розповідали, як козаки наші дівчат рятували?

Діти: Ні!

Козак. Тож, слухайте: а чи правда, а чи ні,
відбулось це навесні,
 Пішли у гай наші дівчата
Весну-красну зустрічати,
Вінки плести й пісні співати.

( мелодія соловейка)

Дівчина. Весна іде! Весна іде!
Весну вітайте, діти!
Весна тепло нам принесе,
Вінки чудові й квіти!

Дівчина. Ой весно-весняночко,
Чарівна паняночко,
Дуже просить дітвора,
Щоб скоріш до нас прийшла!

Дівчина. Принеси багато сонця,
Радості й тепла.
А також шовкові трави,
Пісню солов`я.

Дівчина. Не забудь у кошик скласти
Свої перші квіти:
Підсніжники білолиці
Й проліски блакитні.

Дівчина.  Ой, дівчатонька - ластів'ятонька, радьмося,

Та виходьмо на лужок гратися,

Та виходьмо на травичку в добрий час,

Нема таких співаночок як у нас.

Співаночки заведемо

Весну – красну позвемо.

( Пісня  «Ой, виходьте дівчата» )

Дівчина. Дібровонько, діброво! Зелена і рясна!
Яка у тебе мова весною чарівна!

Дівчина. Як радіє комашинка,
Звеселилася травинка.
Все живе життя бажає,
Радо весну зустрічає!

(На сцену виходить Весна)

Весна. Я - Весна-красна прийшла,
Радість із собою принесла.
На травичку – теплі зливи,
Щоб цвіла земля красиво,
Щоб метелики літали у садочках,
Щоб до сонечка росли колосочки,
Щоб діти росли – виростали,
На луках зелених весну прославляли.

Ходім же дівчаточка на поле, поляночку,

Водити гаїв очки, співати весняночки.

Дівчина. Зацвіло все цвітом розмаю.

А чому це наших хлопчиків немає?

Не годиться нам самим Весну зустрічати.

Ну ж бо наших хлопчиків гукати.

( Пісня «Прийди, прийди,  Весно красна» )

Дівчина. Лугом поміж квітами я іду,
Пісеньку-весняночку я веду.
Склала я цю пісеньку голосну
Про гаряче сонечко, про весну.

( Пісня «Вийди, вийди,  сонечко» )

Тебе дожидаються

Козак. Небо раптом потемніло,
Щось страшне загуркотіло.

( Звуки грому і дощу )

Дівчина. Мабуть дощ піде, дівчата!
Давайте його закликати.

(Співають заклички: спочатку одна група дівчат, потім – друга)

( Пісні  «Іди, іди,  дощику»,  «Дощик, дощик, веселіш» )

Козак. Грім гуркоче в небі синім,
Шум піднявся у долині.
З лісу темного страшний
Виповз величезний Змій.

(На сцену під мелодію виходить Змій)

Змій. Я – могутній і великий
Страшний Змій!
Зуби гострі і язик вогняний!
Я голодний буду їсти все підряд:
Кури, свині, вівці, кози і телят.
Я траву зелену й квіти не люблю!
Все навкруг вогнем і димом застелю!
Тож від мене всі ховайтеся мерщій,
Бо поїсть усіх страшний і лютий Змій!

Змій. Гарні тут у вас дівчата!
Заберу їх собі в хату.
На мене будете робити –
Мести, варить і посуд мити.

Дівчина. Ой, рятуйте, хлопці милі,
Тарас, Миколо!
Не бачити нам сонечка ясного ніколи!

(Змій жене дівчат за куліси.)

Козак. Де дівчаток нам шукати?
Як тепер їх врятувати?

Козак. Збирайтеся, козаченьки,
Швидше в путь-дорогу,
Та й підемо до дівчаток
Всі на допомогу.

( Марш козаків)

Хлопець-козак: Я злого змія не боюся.
Я з ним охоче поборюся.

Хлопець-козак: Змій «скуштує» моєї шаблі,-
Лишиться він своєї голови.

(На сцену виходять хлопці в українських костюмах із шаблями

Виконують пісню «Гей, військо йде»)

Козак. А дівчата на чужині дуже сумували.
На Змія поганого всі разом працювали.

Козак. А Змієва жінка – змія Горпинка
Нічого не робила, тільки пила та їла.

(Із-за куліс під мелодію виходить змія Горпинка.)

Горпинка. Я – змія підколодна
І завжди дуже голодна!
Піду, поповзаю в гаю,
Їжу собі пошукаю.
Може знайду пташенятко,
Або мале зайчатко.
А ви, мої наймички,
Щоб не сиділи,
Щоб всю роботу в хаті зробили.
Швидше всі беріть нитки
І вишивайте рушники!

( Дівчата, сідають вишивають і співають пісню «Ниточка за голочкою», слова і музика А. Олєйнікової)

Дівчина. Рано-вранці, на світанку,
Вишивала вишиванку.
У зеленім житі
Буду ворожити.
Вилась-вилась голочка,
Вишивала долечку.
Візерунок рясно –
Буде доля красна.

Дівчина. Годі, дівчата, нам сумувати!
Краще давайте від Змія тікати!

(Дівчата крадькома ідуть за куліси, але на них вибігає Змій.)

Змій. А-а!! Такі-сякі дівчата!
Куди зібралися тікати?
Ось я зараз вас зв’яжу

І в комору посаджу.

(Змій зв’язує усіх дівчат величезною мотузкою й жене хворостиною в куток сцени. Виходить Горпинка, обіймає Змія.)

Горпинка. Ти, мій, любчику, мій голубчику!
Притулись до мене ближче, душогубчику.

Змій. Затанцюймо ,
Моя люба жінка!
Хіба знайдеш в світі кращу,
Ніж змія Горпинка?

(Змій та змія Горпинка виконують танець)

Козак. А тим часом хлопці не чекали,
На Змієву хату всі разом напали.
Змія вдарили сокирою в ніс,
Горпинку схватили за довгий хвіст
І почали їх лупцювати!

Хлопець-козак. А ну кажіть – де наші дівчата?

Горпинка. Не скажу, нічого не скажу!!

Хлопець-козак. Ось я тобі зараз покажу!!

(Хапають  Горпинку за хвіст, хлопці з шабельками й малими сокирками наступають на Змія. Перелякані Змій та Горпинка ховаються за куліси. Хлопці розв’язують велику мотузку, якою зв’язав дівчат Змій. )

Дівчина. Хлопці, любі! Ми вас чекали!

Хлопець-козак. А ми вас ледве відшукали!

Дівчина. А ми марно не сиділи,
Рушники й сорочки шили.
Наварили вареників на свято,
Зараз будемо вас пригощати.

(Одна з дівчаток виносить із-за куліс миску з варениками)

( Пісня « А мій милий вареничків хоче»)

Із-за куліс виходять Змій та Горпинка.

Змій. Про нас з Горпинкою не забувайте
І нам вареників, будь ласка, дайте!

Горпинка. Багато років на світі прожили,
А таких вареників зроду не їли!

Козак. А шкоду будете робити?

Змій та Горпинка Ні!

Козак. І всіх будете любити?

Змій та Горпинка Так!

Дівчина. Ну добре, що робити з вами?
Пригощайтесь варениками.

(Пригощають усіх дітей і присутніх варениками)

Дівчина. Така пригода трапилась із нами,
А ми зараз прощаємося з вами!

Козак. Наказуємо зараз козакам,
Всім дідусям і всім батькам.

Усі хлопці разом:
Бережіть своїх жінок!

Дівчина. А на прощання ми підемо у танок.

(Дівчата виконують танець «Подоляночка» )

Підсумок:

    Ось і закінчилося свято.

    Але ми сподіваємося, що настрій у вас залишиться таким же веселим як і в наших героїв.

    І весна нехай настане для вас разом з нами.

    А закінчити хочеться просто і лаконічно: “З весною вас, щастя, добра. Нехай ваш поганий настрій пропаде разом із снігом.

    Бувайте здорові!”