Свято "З Україною в серці"

З Україною в серці

Пісня 1 Співають дівчата

1.Добрий день вам, людоньки, добрий день.
Хай лунає радісно дзвін пісень!
/Прийдуть щастя й доленька на зорі -
І не буде горечка на землі!/ 2р.
Приспів:
А ми дівчата з України
Співаєм наче солов’ї.
А ми дівчата з України
Ми соловейки рідної землі.
програш
2.Добрий день вам, людоньки, всім уклін.
Щиро вам бажаємо гарних днів,
/Щоб кохання вогником зайнялось,
Щоб усе що мріялось – те збулось!/ 2р.
Приспів:
А ми дівчата з України
Співаєм наче солов’ї
А ми дівчата з України
Ми соловейки рідної землі.
Приспів:
А ми дівчата з України
Співаєм наче солов’ї
А ми дівчата з України
Ми соловейки рідної землі.
Ми соловейки рідної землі.
Ми соловейки рідної землі.

Учень 1:

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Нема без кореня рослини,

А нас людей без Батьківщини.

Учень 2:

Є багато країн на землі,

В них озера, річки і долини…

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина.

Учень 3:

У всьому світі кожен зна:

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна-єдина.

Це наша славна Україна! (разом)

Учень 4:

Це край, де найкращі у світі пісні

І цвітом чарує калина,

Де сонечко вперше всміхнулось мені

Це дім мій – моя Україна.

Учень 5:

Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна – найкраща у світі!

Моя Україна це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні джерельця.

Учень 6:

Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і ріки глибокі.

Міста старовинні і замки прекрасні,

Великі будови і дуже сучасні.

Учень 7:

Сади чарівні, мальовничі села,

Моя Україна – це пісня весела.

Це щира, багата, як світ, її мова,

Крилата, така мелодійна, чудова!

Учень 8:

Її обереги – верба і калина.

Найкраща у світі – моя Україна.

Бо нам найрідніша Вітчизна і мати.

То як же нам, дітям, її не кохати!?

Учень 9:

Моя Україна – козацькая слава!

Така волелюбна і мирна держава.

Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати, відкрила.

Вітчизно свята, дорога Україно,

Для кожного з нас ти у світі - єдина. 

Пісня «Це моя земля»

Виростала я на Україні,

Виростала, де грона калини

Щовесни під вікном розквітали,

Білим цвітом мене забавляли.

Тут волошки в волосся впітала,

Тут матусю сльозами прохала,

Щоб сорочку мені вишивала,

Тут я вперше в житті покохала!

 

Приспів:

Це моя земля! Це моя країна!    |

Тут моя сім'я! Тут моя родина!  |

Це ліси, поля, гори й полонини, |

Рідна ти моя Україна!           | (2)

 

В нас колосяться жито, пшениця,

І тече тут джерельна водиця,

В нас найкращі у світі дівчата,

Люди щирі, душею багаті.

Приїжджайте до нас в Україну,

Тут завжди зустрічають гостинно,

Пісня лине від хати до хати,

Бо у нас люди вміють співати!

УченьУкраїнці мають славну історію і традиції… Мають вони і свої державні національні символи, які люди знають і бережуть.

Учень

Національний прапор України синьо-жовтого кольору. Він має давнє походження. Поєднання цих кольорів зустрічалось за часів княжої влади. Жовтий колір – колір сонця, синій колір – колір ясного, чистого, мирного неба.

Учень:

Прапор – це державний символ,

Він є в кожній державі:

Це для всіх ознака сили,

Це для всіх ознака слави.

Учень

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє небо, жовте жито

Прапор свій оберігаєм,

Він – святиня, знають діти.

Учень

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині,

Ми навік вже є народом,

Українським в Україні.

Учень:

Герб – це офіційна емблема держави. Золотий тризуб на блакитному тлі – дуже давній знак. Він використовувався ще за часів Київської Русі. Отже, нашому гербу – більше тисячі літ.

Учень

Наш герб – тризуб,

Це воля, слава й сила.

Наш герб – тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям.

Учень

Гімн – урочиста пісня нашої держави.

Учень

Слова палкі, мелодія врочиста…

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

Учень

Це наша клятва, заповідь священна,

Хай чують друзі нас і вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

Учень

А ще народ України має свої рослини-символи.

Учень

Верба – символ чистоти

Для того, щоб очищати воду у водоймах, її саджають по берегах ставків, струмків і річок, а також біля криниць. Також вербу люди застосовують з лікувальною метою.

Учень

Ой, вербо, вербо, вербиченько,

Гнучка та висока,

Де вродилась і зросла ти

Сестро милоока?

На Вкраїні народилась,

З Дніпра воду пила,

Людям нашим полюбилась.

Шану заслужила.

Учень

Калина – символ дівочої вроди.

Калину завжди люблять, її порівнюють з гарною дівчиною. Навесні вона приваблює своїми квіточками-віночками, а восени – червоними ягодами, що палахкотять ясним вогнем у променях осіннього сонечка.

Учень:

Говорила мати: «Не забуться, сину,

Як будуєш хату, посади калину.

Білий цвіт калини – радість України,

А вогняні грона – наче кров червона.

Учень

Зоряна калина і краса, і врода

Нашої країни – нашого народу».

Пам’ятаєш, сину, що казала мати:

«Посади калину в себе біля хати».

Учень

Посадіть калину коло школи,

Щоб на цілий білий світ

Усміхалась щиро доля,

Материнський ніжний цвіт.

Учень

Посадіть калину на городі,

Щоб заквітнула земля!

Із роси – пречиста врода,

З неба – почерк журавля.

Учень

Посадіть калину коло тину,

Щоб злагода цвіла.

Буде щедрою родина,

Буде честь їй і хвала.

Учень

Барвінок – символ життя, любові, розлуки і пам’яті. Його люди люблять за красу і невибагливість.

Учень

Барвіє барвінок у нас біля хати,

Синіє над стежкою ніжний хрещатий.

І каже  барвінок: «Є квіти у мене

І листячко те, що зимою зелене».

Пісня «На нашій Україні»

На нашій Україні і небо голубіше,

На нашій Україні і сонце на тепло,

На нашій Україні дівчата наймиліші,

На нашій Україні і пісня на добро.

Приспів:

У саду калина, на ставку верба,

Пісня журавлина - радість і журба,

Сонячна долина, стежка в споришах,

І співа пташина, як моя душа!

І співа пташина, як моя душа!

Приспів:

На нашій Україні і зорі найрясніші

І хата біла-біла, неначе у вінку.

На нашій Україні молитва найсвятіша

І пісня солов'їна в вишневому садку.

Учень

«Мова кожного народу неповторна і своя» - це рядки з вірша. Ми також любимо свою українську мову і називаємо її калиновою, солов’їної, барвінковою. Вона є державною мовою України.

Учень

Солов’їну, барвінкову,

Колосисту – навіки –

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Учень

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,

Бо ж єдина – так як мати –

Мова в кожного із нас.

Учень

Я так люблю, як так люблю тебе,

Моя співуча українська мово!

В тобі шумить Полісся голубе

І дужо хвилі гомонять дніпрові.

Учень

В тобі живе карпатська височінь,

Що манить у незвідане майбутнє,

І степова безкрая широчінь,

І Кобзарева дума незабутня.

Учень

Розквітай, прекрасна Україно!

Рідна земле, матінко моя.

Хай лунає мова солов’їна,

Пісня неповторная твоя!

Учень

У серці українського народу завжди є пісня – весела чи журлива, жартівлива чи сумна. У ній ми передаємо свій настрій, свою любов до рідного краю, до своєї землі. У піснях виражаємо найщиріші почуття.

Учень

Як нема без зірок небозводу,

Як блакиті без сонця нема,

Так і пісні нема без народу,

І народу без пісні нема.

Учень

Коли пісні мого краю

Пливуть у рідних голосах,

Мені здається, що збираю

Цілющі трави я в лугах.

Учень

В піснях – дівоча світла туга

 І вільних помах косаря,

В них юність виникає друга,

Висока світиться зоря.

ПІСНЯ НА ДОБРО

Посміхніться, люди, нам єднатись час!

Знаю я, що буде все у нас гаразд!

На усіх і доля й воля в нас одна!

Тож нехай єдина думка нас єдна!

Приспів:

Буде сонце в синім небі й світло у вікні!

А іще чого вам треба? - Розкажіть мені.

Буде сонце й небо синє й, щоб там не було,

Заспіваєм вам уклінно пісню на добро!

Біла скатертина й жито на столі,

Доки пісня лине – то живі і ми,

На усіх молитва Божа в нас одна,

Тож нехай єдина думка нас єдна!

 

Приспів. (1)

 

Учень

Народний оберіг – це предмет, що має чудодійну силу й приносить його власникові щастя, удачу, оберігає від небезпеки. Оберегами в українців найчастіше є вишиті рушники, сорочки й образи святих.

Учень

Обереги мої українські,

Ви прийшли з давнини в майбуття.

Рушники й сорочки материнські

Поруч з нами ідуть у життя.

Учень

Нам любов’ю серця зігрівають –

Доброта і тепло в них завжди.

Вони святість і відданість мають.

Захищають від лиха й біди.

Учень

Й образи, що на стінах у хаті,

Наставляють на істинну путь.

Українці, душею багаті,

Крізь віки у майбутнє ідуть.

Учень

Мати, проводжаючи в дорогу свого сина чи доньку, дарує вишитий рушник на щастя, на долю. Такий самий рушник стелять під ноги молодим, щоб довгою і щасливою була їхня життєва стежина.

 

Учень

Я чую мами пісню колискову,

Хоч йдуть невпинно зграєю роки…

А на стінні у хаті, як підкови,

Як крила птахів – білі рушники.

Учень

Ті рушники у хаті – наче диво,

Вони з стіни до мене гомонять.

Із ними в хаті затишно й красиво, -

Неначе в душу зграями летять…

Учень

Вишивала мама синіми нитками, -

Зацвіли волошки буйно між житами.

Узяла матуся червоненьку нитку, -

Запалали маки у пшениці влітку.

Учень

Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стали квіти України:

Маки та волошки, мальви біля хати.

Долю для дитини вишивала мати.

Пісня «Свято казки»

Мені наснились білі роси,

Птахи в співучіх небесах,

Зеленої трави покоси,

Волошки сині у житах.

 

Приспів:

Там, за хмарами, за білими,

За піснями лебединими,

Там моє дитинство росяне

Зорепадом промайне!

Зорі з неба усміхаються,

Мрії всі мої збуваються,

Свято казки починається,

Зачаровує мене!

 

Співає батькова криниця

І вишня мамина цвіте,

І знов мені щоночі сниться

Моє дитинство золоте.

Всі разом

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна!

Хлопчик-українець

Щоб цвіла Україна моя,

Ми даємо обіцянку нині:

Вчитись так, щоб набуті знання

Пригодились моїй Батьківщині.

Дівчинка – українка

Присягаємось наш рідний край

Над усе любити,

Рідний народ шанувати.

І для нього жити.

Разом:

Хай завжди буде сонце,

Хай завжди буде мир.

Хай хліб запашний сяє на столі,

Дитячий сміх звучить на українській землі.

Учень:

Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала,

Для мене одна: і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Учень:

Я твій громадянин, я прагну підростати,

Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла,

Моя свята і рідна Україно-мати,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

Учень:

Я щиро так люблю усе навколо мене,

Усе що є й було багато сотень літ…

Люблю чарівний ліс і житечко зелене,

Увесь казковий неповторний світ!

Учень:

Усе мені тут рідне і поля, й джерельця,

Я міцно на своїй землі стою.

Тепло своїх долонь і розуму, і серця,

Я Україні милій віддаю.

Учень:

Вже скінчилось свято

І прощатись пора.

Ми бажаємо Вітчизні

Щастя, миру і добра.

Учень:

Гей, Україно,

Рідная ненька!

Грянемо пісню,

Та й веселеньку.

Грає веселка

Стокольорова.

Будьмо веселі,

Будьмо здорові!

ТАНОК