Сюжетні задачі для 1 класу: компетентнісний зміст

 

Сюжетні задачі

для 1 класу:

компетентнісний зміст

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………………...3

Розділ І Компетентнісний зміст задач з математики у початковій школі

1.1.  Математична компетенція та компетентність…………………………….5

1.2 Складові математичної компетентності……………………………………9

Розділ ІІ Сюжетні задачі

2.     Класифікація сюжетних задач……………………………………………..11

2.1.  Задачі на знаходження суми……. ………………………………………...14

2.2. Задачі на знаходження остачі…………………………………………........15

2.3 Задачі на збільшення числа на кілька одиниць……………………………16

2.4. Задачі на зменшення числа на кілька одиниць……………………………17

2.5. Задачі на різницеве порівняння………………………………………….....18

2.6. Задачі на знаходження невідомого зменшуваного …………………….....19

2.7. Значення сюжетних задач…………………………………………………..20

Висновок………………………………………...................................................23

Література………………………………………………………………………25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Сучасна початкова школа не може залишатися осторонь від процесів модернізації освіти, які відбуваються нині в усьому світі, і в Україні зокрема. Початкової ланки освіти стосуються всі світові тенденції та інновації: особистісно орієнтований підхід, інформатизація, інтеграція тощо. До них належить і компетентнісний підхід, поява якого пов'язана, насамперед, з кризою освіти, що полягає в протиріччі між програмовими вимогами до учня, запитами суспільства і потребами самої особистості в освіті. Адже довгий час у вітчизняній системі освіти домінував знаннєвий підхід, результатом навчання якого була сукупність накопичених учнем знань (як інформації) умінь і навичок.

Сучасне інформаційне суспільство формує нову систему цінностей, в якій володіння знаннями, вміннями і навичками є необхідним, але недостатнім результатом освіти. Від людини вимагаються вміння орієнтуватися в інформаційних потоках, освоювати нові технології, самонавчатися, шукати і використовувати нові знання, володіти такими якостями, як універсальність мислення, динамізм, мобільність.

Проблема формування компетентної особистості стала предметом глибокого і різнобічного дослідження, яке проводять міжнародні організації, що працюють у сфері освіти, - ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ПРООН, Ради Європи, Організації європейського співробітництва, Міжнародного департаменту стандартів та ін.

Йдеться про компетентність як про нову одиницю виміру освіченості людини, при цьому увага акцентується на результатах навчання, в якості яких розглядається не сума завчених знань, умінь, навичок, а здатність діяти в різноманітних проблемних ситуаціях.

Важливою проблемою методики викладання математики в початковій школі є пошук шляхів удосконалення процесу навчання  та активація пізнавальної діяльності учнів. Розв’язання цієї проблеми передбачає підсилення світогляду аспекту навчання, удосконалення методів реалізації прикладної і практичної спрямованості викладання математики. Серед можливостей розв’язання проблеми слід виділити навчання математики через сюжетні задачі, роль яких важко переоцінити.

У даному посібнику запропоновано сюжетні задачі на прикладі сюжетних задач, які використовуються у НПП «Інтелект України». Застосування сюжетних задач на уроках математики сприяє усвідомленому сприйняттю учнями навчального матеріалу, оволодінню міцними знаннями (математична компетенція), розвитку розумової діяльності школярів, ознайомлення з конкретними моделями абстрактної теорії, аргументація доцільності певних понять, встановлення зв’язків раніше вивченої теорії з новою, підготовка до узагальнення окремих фактів і формулювання висновків ( математична компетентність).

Актуальність розв’язання сюжетних задач на уроках математики полягає в тому, що ці задачі тісно пов’язані з життям та побутом самих дітей. Під час роботи над сюжетними задачами діти навчаються грамотно обґрунтовувати свою точку зору, виконувати математичні обчислення , розвивати кмітливість, математичну винахідливість та увагу.

Метою створення посібника є розвиток в учнів початкових класів математичної компетенції, спостережливості, вміння узагальнювати та аналізувати факти, формувати в учнів відповідні обчислювальні навички – це найвищий ступінь оволодіння обчислювальними прийомами.

Різноманітність сюжетних задач, цікавий зміст сприяє більш глибокому і свідомому засвоєнню математичному змісту задач , набуттю у закріпленню необхідних практичних навичок. Для цього створила низку сюжетних задач різних типів,  саме для 1 класу. Завдяки тому, що сюжетні задачі можна зобразити схематично ( замість предметів про які йдеться в задачі можливе використання геометричних фігур) , створити ілюстрації – розв’язання таких задач для дітей буде доступним і цікавим.

   

РОЗДІЛ І. Компетентнісний зміст задач з математики у початковій школі

 

1.1. Математична компетенція та компетентність

Головний екзаменатор наших учнів – життя. Наскільки вони будуть адаптованими до соціального середовища, здатними оперативно приймати правильне рішення в нестандартних ситуаціях, вмітимуть аналізувати і контролювати власну діяльність, залежить насамперед від школи.

Традиційно мета шкільної освіти визначалась набором знань, умінь і навичок, якими має оволодіти учень. Сьогодні такий підхід виявився недостатнім. Науковці впевнено говорять про кризу «зунівської»моделі освіти, називаючи серед її причин те, що в сучасних умовах «старіння» інформації відбувається значно швидше, ніж завершується цикл навчання у школі. З огляду на це традиційна схема «передачі»від учителя до учня «необхідного запасу знань» виглядає до певної міри застарілою.

Наступна причина кризи знаннєвої парадигми виявляється у тому, що сьогодні немає необхідності перевантажувати пам'ять дитини знаннями «про всяк випадок», бо існують величезні бази інформації, і потрібно просто навчити дітей правильно ними користуватися.

Сьогодні соціуму необхідні учні і випускники, готові змінюватися і пристосовуватися до нових потреб життя, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатися упродовж життя. А це значною мірою залежить не від отриманих знань, умінь і навичок, а від деяких додаткових якостей, для позначення яких і використовуються поняття компетенція і компетентність, що найповніше відповідають сучасному розумінню мети освіти.

З урахуванням потреб розвитку української школи у вітчизняній педагогіці виокремлюються три види компетентностей, які характеризують результати навчання на засадах компетентнісного підходу: ключові, міжпредметні, предметні.

Міжпредметні компетентності формуються у взаємозв’язку змісту і методик викладання предметів однієї чи різних освітніх галузей.

Предметні компетентності забезпечуються засобами одного предмета, їх зміст і структура чітко відповідають певним елементам навчального змісту. Предметні компетентності молодших школярів визначаються на основі вимог до навчальних досягнень учнів, які сформульовано у програмах з кожного предмета.

У Державному стандарті зазначено, що основним завданням початкового навчання є оволодіння учнями ключовими компетентностями.

До ключових компетентностей відносяться:

- уміння вчитися;

- соціальна;

- загальнокультурна;

- інформаційно-комунікативна;

- здоров’язбережувальна;

- громадянська.

Ключові компетентності є наскрізними інтегрованими утвореннями, які формуються засобами всіх предметів, у взаємозв’язку урочної й позаурочної роботи, у взаємодії з соціумом.

У чинних навчальних програмах на засадах компетентнісного підходу переструктуровано зміст предметів, розроблено результативну складову змісту.

Для кожної теми програми визначено обов’язкові результати навчання: вимоги до знань, умінь учнів, що виражаються у різних видах навчальної діяльності (Учень називає, наводить приклад, характеризує, аргументує, визначає, розпізнає, відтворює, аналізує, порівнює, робить висновки). І в новій редакції Державного стандарту початкової загальної освіти також знайшли своє відображення ті зміни, які відбулися за останнє десятиліття:

• Посилено практичну складову;

• Чіткіше окреслено вимоги до результатів навчання завдяки їх структуруванню на предметні компетентності;

• Внесено вимоги до формування ключових компетентностей;

• Передбачено можливості контролю навчальних досягнень за певними критеріями.

Сьогодні до школи приходять діти , які живуть в інформаційному суспільстві, у цифровому середовищі, і щоб скористатися його перевагами, я переосмислила самоцінність знань і самодостатність себе як джерела інформації.

Переді мною, як і перед школою, постало важливе завдання: підготувати дітей до дорослого життя так, щоб вони не втратили моральних орієнтирів, знайшли сенс життя, змогли найефективніше та найповніше реалізувати свої здібності і переконання.

Важливим чинником успішного формування предметних і ключових компетентностей молодших школярів є добір учителем найбільш ефективних засобів, методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності.

Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних, відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих і економічних завдань. Виконання цих завдань потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини, умінь самостійно здобувати нові знання та розв'язувати проблеми, орієнтуватися в житті суспільства. Саме ці пріоритети лежать в основі реформування сучасної загальноосвітньої школи, головне завдання якої — підготувати компетентну особистість, здатну знаходити правильні рішення у конкретних навчальних, життєвих, а в Майбутньому і професійних ситуаціях. Тому актуальним завданням сучасної школи є реалізація компетентнісного підходу в навчанні, який передбачає спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових компетенцій особистості. Результатом такого процесу має бути сформованість загальної компетентності людини, яка включає сукупність ключових компетенцій і є інтегрованою характеристикою особистості.

Зазначимо, що компетенція і компетентність — два різних поняття. Компетенція — це суспільна норма, вимога, яка включає знання, уміння, навички, способи діяльності, певний досвід. Компетенція сама по собі не є характеристикою особистості. Нею вона стає в процесі засвоєння і рефлексії учня, перетворюючись у компетентність.

Компетентність — це здатність застосовувати набуті знання, вміння, навички, способи діяльності, власний досвід у нестандартних ситуаціях з метою розв'язання певних життєво важливих проблем. Компетентність є особистісним утворенням, яке проявляється в процесі активних самостійних дій людини.

Ідея компетентнісного підходу - одна із відповідей на запитання, який результат освіти необхідний особистості і затребуваний сучасним суспільством. Формування компетентності учня на сьогоднішній день є однією із актуальних проблем освіти і може розглядатися як вихід із проблемної ситуації, що виникла через протиріччя між необхідністю забезпечити якість освіти та неможливістю вирішити цю проблему традиційним шляхом.

Серед предметних компетентностей, якими має оволодіти молодший школяр, виокремлено і математичну компетентність, яка визначається як особистісне утворення, що характеризує здатність учня створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв'язування навчально-пізнавальних та практикозорієнетованих завдань.

 

 

 

 

 

 

1.2.  Складові математичної компетентності

У структурі предметно-математичної компетентності виділяється обчислювальна складова, яка являє собою готовність учня застосовувати обчислювальні вміння та навички у практичних ситуаціях. Аналіз способів додавання й віднімання чисел у межах 100 без переходу через розряд свідчить, що для свідомого виконання учні мають добре знати нумерацію чисел у межах 100, таблиці додавання одноцифрових чисел у межах 10 і відповідні випадки віднімання та засвоїти правила, які є теоретичною основою прийомів обчислення.

Аналіз ситуацій, які виникають у повсякденному житті, і для вирішення яких потрібні математичні знання та вміння, свідчить, що їх перелік невеликий, а саме:

• вміння вести підрахунки (лічба, обчислення), для обчислень використовувати відомі формули та правила;
• вміння читати та інтерпретувати інформацію, подану у різній формі (таблиці, графіки, діаграми);
• вміння доказово міркувати і пояснювати свої дії, доводити істинність чи хибність тверджень;
• вміння знаходити довжину, площу, об'єм, масу реальних об'єктів під час розв'язування практичних задач;
• вміння користуватися креслярськими інструментами.

Це загальні вміння, які потрібні кожній людині впродовж її життя. На різних етапах становлення особистості, в професійному і соціальному аспектах її життя вони виявляються і використовуються неоднаковою мірою. Проте їх формування і розвиток відбуваються у роки шкільного навчання і в початковій ланці зокрема.

Відповідно до зазначеного переліку вмінь виокремлено складові математичної компетентності молодшого школяра — обчислювальну, інформаційно-графічну, логічну, геометричну. Зрозуміло, що такий розподіл є умовним і може змінюватися в процесі розвитку цього напрямку науки.

Сьогодні геометричні знання у людській діяльності набувають особливої значущості, спектр їх застосування широкий - хімія, фізика, астрономія, географія, архітектура, будівництво, мистецтво тощо. Курс геометрії, який вивчається в основній і середніх ланках школи, закладає міцні підвалини для подальшого професійного становлення спеціалістів, які пов'язуватимуть свою діяльність із застосуванням геометрії. Необхідні елементарні геометричні вміння та навички і для вирішення побутових завдань. Сьогодні, як ніколи, актуальний вислів давньогрецького філософа і математика Платона “Хто не знає геометрії — із школи не випускається”.

На основі аналізу наукових досліджень, спостережень за діяльністю людей встановлено, що основу геометричної складової математичної компетентності складають уміння орієнтуватися в просторі, вимірювальні й конструкторські вміння, здатність застосовувати ці вміння у життєвих ситуаціях.

У початковій школі геометрія вивчається як пропедевтичний курс. Метою ознайомлення молодших школярів з елементами геометрії є підготовка їх до вивчення систематичного курсу в основній школі, здатності використовувати набуті знання і вміння під час вивчення інших предметів та для вирішення життєвих завдань.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ  Сюжетні задачі

2. Класифікація сюжетних задач

Основне призначення простих сюжетних задач розкрити випадки застосування арифметичних дій. Таких випадків (простих задач) налічується більше 30 видів, які об'єднують у 4 основні групи: задачі на конкретний зміст арифметичних дій; задачі на зв'язки між компонентами і результатами арифметичних дій; задачі, що пов'язані з поняттям різницевого чи кратного відношення двох чисел; окремі види задач. Класифікація простих задач на групи зумовлена характером випадків застосування арифметичних дій.

Формування у школярів ключових і предметних компетентностей значною мірою залежить від рівня як математичної, так і методичної підготовки вчителя початкових класів.   У   новій     редакції "Навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів" зазначено, що важливу роль у формуванні компетентності учня відіграє розвиток здатності розпізнавати практичні проблеми, які можна вирішувати із застосуванням математичних методів. З огляду на це особливо значущу роль відведено в курсі навчання математики змістовій лінії "Сюжетні задачі". Метою цієї змістової лінії є формування в учнів загального вміння працювати над задачею, розв'язувати задачі певних видів.
Під математичною задачею розуміють будь-яку вимогу обчислити, побудувати, довести що-небудь, що стосується кількісних відношень і просторових форм, створених людським розумом на основі знань про навколишній світ. Арифметичною задачею називають вимогу знайти числове значення деякої величини, якщо дано числові значення інших величин й існує залежність, яка пов'язує ці величини як між собою, так і з шуканою.

          Задачі в початковому курсі математики, з одного боку, становлять специфічний розділ програми, який мають засвоїти учні, а з другого — виступають як дидактичний засіб навчання, виховання і розвитку школярів. Отже, задачі мають як навчальні, так і виховні та розвивальні функції.
Навчальні функції задач спрямовані на формування системи математичних знань, умінь і навичок на різних етапах її засвоєння. Початкове розкриття змісту арифметичних дій здійснюється за допомогою відповідних операцій над предметними множинами.

Навчальні функції задач виявляються також у процесі контролю знань і математичного розвитку учнів. Самостійне розв'язування задач як засіб оберненого зв'язку (учень — учитель) дає змогу виявляти вміння правильно обирати і виконувати арифметичні дії, робити висновок про розвиток мислення школярів.

Виховні функції задач сприяють органічним зв'язкам навчання з життям, виховують у дітей сві¬доме ставлення до навчання, бажання зробити власний внесок у загальну справу. Внутрішня краса самої математики, оригінальність прийомів розв'язання задач збуджують у дітей естетичні почуття.

Під розвивальними розуміють функції задач, спрямовані на формування в учнів науково-теоретичного, зокрема функціонального стилю мислення, на оволодіння цими прийомами розумової діяльності.
На формування і розвиток умінь молодших школярів розв'язувати задачі відводиться 40-50% часу, передбаченого на вивчення математики. Задачі розв'язують на кожному уроці і виділяють на це 15-20 хв.

Надзвичайно важливу роль у навчанні молодших школярів відіграють прості задачі. Уміння їх розв'язувати є фундаментом умінь розв'язувати складені задачі, які є ланцюгами простих. На простих задачах учитель ознайомлює учнів з їх структурою, основними прийомами роботи з ними, формує різні математичні поняття, зокрема поняття про арифметичні дії.

Навчити учнів розв'язувати задачі — означає навчити їх розкривати зв'язки між даними і шуканими значеннями величин; на основі чого вибирати, а потім виконувати арифметичні дії. Від того, наскільки добре розуміють учні зміст зв'язків, залежить їхнє уміння розв'язувати прості задачі.

 

 

Залежно від цих зв'язків прості задачі поділяють на   4 групи (задачі

одного виду):

 

Задача містить:

1) умову;

2) запитання.

 

Щоб правильно розв’язати задачу, потрібно:

1) визначити, що відомо і що необхідно знайти;

2) за допомогою спеціальних позначок стисло записати коротку умову задачі;

3) розв’язати задачу у записати розв’язання;

4) написати повну відповідь на запитання задачі.

 

 

 

 

 

 

2.1.Задачі на знаходження суми

Методика роботи над задачами даного типу передбачає вирішення таких завдань: ознайомлення з поняттями «умова задачі», «запитання» , короткий запис умови, виконання предметних ілюстрацій, мотивація вибору дії для задач даного типу.

 

 

 

 

          

    [ 1]

 

Задача  1

Біля школи знаходиться маленька клумба. На ній потрібно розташувати п’ятикутник  з 5 троянд і всередині трикутник із трьох тюльпанів. Скільки всього квітів потрібно  використати?

Задача 2

В Олі незабаром День народження. Товаришує Оля з двома хлопчиками  і трьома дівчатками. Мама дозволила  Олі запросити своїх товаришів на свято. Скільки друзів запросила на День народження Оля?

Задача 3

У бабусі в одній клітці сиділо 7 сірих кролів, а в другій – 3 білих кролів. Щоб полагодити  клітку білих кролів,  бабуся їх перенесла до клітки сірих кролів. Скільки кролів стало в клітці разом?

 

 2.2. Задачі на знаходження остачі ( різниці)

Учитель повинен володіти вмінням показати зв'язок  задач даного типу із задачами, що розкривають зміст операції  додавання, знати означення операції віднімання та алгоритм розв’язання задачі: аналіз умови, ілюстрація її, мотивація вибору дії, розв’язання, перевірка.

 

 

 

 

 

             [ 1]

 

Задача 1

На дитячому майданчику гралося 12 дітей у піджмурки. Коли надворі стало вечоріти,  двох дівчаток  покликали додому. Скільки діток залишилося грати у піджмурки?

Задача 2

Маринка йшла на прогулянку, мама їй поклала у кишеню 6 цукерок. Коли Маринка зустрілася зі своєю подругою  Юлею, вона пригостила її  трьома цукерками. Скільки цукерок  залишилося у Маринки?

Задача 3

Настала осінь. На дереві біля школи з’явилося 12 синичок. Коли діти підбігли на них подивитися, 2 синички злякалися і полетіли геть. Скільки синичок залишилося на дереві?

 

 

2.3. Задачі на збільшення числа на кілька одиниць

 

На протязі тривалого часу учні розв’язували задачі, що розкривають зміст операції додавання. Пошук додавання зводиться до використання досвіду (вибір арифметичної дії) так як в умові дані два числа і є опорне слово «більше», що потрібно виконати дію додавання.

 

 

 

 

 

 

      

      [ 1]

 

Задача 1

Біля школи  вирішили посадити невеличку діброву для того, щоб у жаркий день було де сховатися від пекучого сонечка. Для цього закупили 12 берізок, а  дубків на 4 більше. Скільки дубків закупили для того, щоб посадити діброву?

Задача 2

В паркінг біля магазину заїхало 2 мотоцикли, а потім на перепустці зафіксували автомобілі – їх було на 8 більше. Скільки автомобілів заїхало в паркінг?

Задача 3

Максим та Тарас кожного  дня разом ідуть із школи додому. Максимові від школи  додому іти 10 хвилин, а Тарасові на 5 хвилин більше. Скільки хвилин із школи додому іде Тарас?

2.4. Задачі на зменшення числа на кілька одиниць

Аналогічно до задач на збільшення на кілька одиниць можна розкрити математичний зміст розв’язання задач на зменшення числа на кілька одиниць так як в умові дані два числа і є опорне слово «менше»,  це означає що потрібно виконати дію віднімання.

 

 

 

 

 

             [ 1]

 

Задача 1

Тато з сином пішли в ліс по гриби. Кожен збирав у окремий кошик. Прийшовши додому, мама заглянула в кошик тата – там було 15 білих грибів, а коли заглянула в кошик сина – побачила, що у нього на 10 грибів менше. Скільки грибів було в кошику в сина?

Задача 2

В автомагазині продають машини для збирання врожаю. За тиждень продали 10 комбайнів, а тракторів для збору сіна продали на 5 менше. Скільки продали тракторів для збору сіна?

Задача 3

Оленка прочитала 7 казок про тварин. Коли вона розмовляла з Дмитриком з’ясувалося, що 2 казки, які прочитала Оленка, Дмитрик не читав. Скільки казок прочитав Дмитрик?

 

 

2.5. Задачі на  різницеве порівняння

Робота над таким видом задач проводиться вже тоді, коли діти ознайомлені з поняттям « різниця» порівняння двох чисел і знають, щоб дізнатися, на скільки одиниць одне число більше (менше) від другого , потрібно від більшого числа відняти менше ( різницеве порівняння)

 

 

 

 

 

             [ 1]

Задача 1

У  1 класі дівчата змагалися з хлопцями, хто більше придумає лагідних слів. Дівчата придумали 30 лагідних слів, а хлопці  - 25 лагідних слів. На скільки більше лагідних слів придумали дівчата ніж хлопці?

Задача 2

На День народження Віки вирішили приготувати бутерброди з ковбасою та сиром. З ковбасою зробили 22 бутерброди, а з сиром 20 бутербродів. На скільки менше бутербродів зробили з сиром ніж з ковбасою?

Задача 3

На окраїні міста з’явилися дві забудовані будинками  вулиці. На одній вулиці побудовано 10 будинків, а на другій 15 будинків. На скільки будинків більше побудували на другій вулиці?

 

 

2.6. Задачі на знаходження  невідомого зменшуваного

Під час розв’язування такого виду задач потрібно звернути  увагу та повторити розв’язування задач  на  зменшення числа на кілька одиниць, тому що вона є оберненою до задач на знаходження невідомого зменшуваного. Продемонструвати учням те як ціле можна роз’єднати на частини, так із частин можна скласти ціле.

 

 

 

 

 

             [ 1]

 

Задача 1

        У Сашка в коробці лежали кольорові олівці. Коли Сашко позичив Мишку 2 олівці,  в нього залишилося 10 олівців. Скільки олівців було в коробці у Сашка?

 

Задача 2

У ліфті піднімали люди з першого  на восьмий поверх. Коли на четвертому поверсі вийшло 3 жінки, в ньому залишилося ще 3 чоловіків. Скільки людей зайшло у ліфт на першому поверсі?

 

Задача 3

Учитель на урок  трудового навчання приніс засушені листочки для аплікації. Під час виконання аплікацій   учні використали 14 листочків, а 11 листочків залишилося не використаних. Скільки  засушених листочків приніс учитель на урок трудового навчання?

2.7.  Значення сюжетних задач

• Сприяють розвитку пізнавальної діяльності учнів та формують їх математичну культуру: сприймання, уявлення, увагу, пам’ять, мислення, мову,виробляють потребу в чіткій аргументації;
• формують одне з центральних понять початкового курсу математики— поняття про арифметичні дії і ряд інших понять;
• допомагають формувати творчі здібності школярів;
• забезпечують зв’язок математики із реальним життям дитини, сферою, яка подає різноманітні життєві ситуації для виявлення учнем компетентності

Діяльність учнів із розв’язання задач являє собою реалізацію основних етапів розв’язування через виконання певних дій. Тому уміння розв’язувати сюжетні задачі - це складне уміння, яке містить комплекс умінь нижчого порядку, що стосуються послідовно виконуваних дій, а саме:

1) уміння аналізувати текст задачі;

2) уміння подавати результати аналізу у вигляді репрезентативної моделі;

Учені виділяють два типи умінь розв’язувати задачі: загальне вміння розв’язування будь-яких задач та вміння розв’язувати задачі певних видів. При формуванні загального вміння розв’язувати задачі предметом навчання і основним змістом повинно бути не лише розв’язання задач, але й їх структура, процес розв’язування задач, методи і способи, що допомагають здійсненню кожного етапу та усього процесу розв’язування в цілому. При формуванні в дітей умінь розв’язувати задачі певних видів предметом навчання і основним змістом навчання є види задач, способи і зразки розв’язування задач конкретних видів. Саме такої думки дитримуються більшість науковців-методистів, а отже, вказують на необхідність формування обох видів умінь: і загальних, і умінь розв’язувати задачі певних видів. Формування загального вміння розв’язувати задачі арифметичними способами (вони переважають у початковій школі) відбувається спочатку на простих задачах, а далі – на складених задачах.

У структурі предметно-математичної компетентності виділяється обчислювальна складова, яка являє собою готовність учня застосовувати обчислювальні вміння та навички у практичних ситуаціях

Аналіз ситуацій, які виникають у повсякденному житті, і для вирішення яких потрібні математичні знання та вміння, свідчить, що їх перелік невеликий, а саме:

• вміння вести підрахунки (лічба, обчислення), для обчислень використовувати відомі формули та правила;
• вміння читати та інтерпретувати інформацію, подану у різній формі (таблиці, графіки, діаграми);
• вміння доказово міркувати і пояснювати свої дії, доводити істинність чи хибність тверджень;
• вміння знаходити довжину, площу, об'єм, масу реальних об'єктів під час розв'язування практичних задач;
• вміння користуватися креслярськими інструментами.

Це загальні вміння, які потрібні кожній людині впродовж її життя. На різних етапах становлення особистості, в професійному і соціальному аспектах її життя вони виявляються і використовуються неоднаковою мірою. Проте їх формування і розвиток відбуваються у роки шкільного навчання і в початковій ланці зокрема.

Відповідно до зазначеного переліку вмінь виокремлено складові математичної компетентності молодшого школяра — обчислювальну, інформаційно-графічну, логічну, геометричну. Зрозуміло, що такий розподіл є умовним і може змінюватися в процесі розвитку цього напрямку науки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Користуючись терміном „сюжетна задача”. Під сюжетною задачею ми розуміємо математичну задачу, в якій описаний деякий життєвий сюжет, а саме кількісний бік реальних процесів, явищ та ситуацій і міститься вимога знайти шукану величину за даними в задачі величинами та зв’язками між ними. Питання про цілі розв’язування сюжетних задач є центральним в методиці навчання математики. Вони з одного боку, складають специфічний розділ програми, зміст якого учні повинні засвоїти, з другого – виступають як дидактичний засіб навчання, виховання і розвитку учнів.

На сучасному етапі розбудови шкільної математичної освіти розв’язування сюжетних задач у навчанні математики переслідує наступні цілі: формування в учнів загального підходу, загальних вмінь і здібностей розв’язання будь-яких задач; пізнання і більш глибинне оволодіння математичними поняттями, що вивчаються, і деякими загальнонауковими і загальножиттєвими поняттями; оволодіння поняттями моделі і моделювання і власно математичним моделюванням; розвиток мислення, кмітливості учнів, їх творчого потенціалу. Крім загальних цілей, розв’язування задач виконує у навчальному процесі ряд функцій: навчальні, розвивальні, виховуючі та контролюючі.

У процесі розв’язування задач учні виконують різні розумові дії (аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, конкретизацію й узагальнення), висловлюють судження і міркування.

Отже, використовуючи в своїй практиці сюжетні задачі можу стверджувати, що внутрішня краса самої математики, оригінальність прийомів розв’язування задач збуджують у дітей естетичні почуття. Можна виділити ще й контролюючу функцію сюжетних задач, яка спрямована на встановлення навченості, рівня загального і математичного розвитку, стану засвоєння навчального матеріалу окремими учнями і класом в цілому. Між тим, розв’язування будь-якої сюжетної задачі поліфункціонально, але в кожній конкретній задачі   виділяю  провідну функцію і за належної цільової установки домагаюся  її реалізації в першу чергу.

Тому основною складовою методом навчання молодших школярів розв’язування сюжетних задач є частково-пошуковий метод або евристична бесіда, який полягає в тому, що вчитель заздалегідь готує систему запитань, відповідаючи на які учні самостійно знаходять спосіб розв’язування задачі. Таким чином, методом навчання є особливі системи взаємопов’язаних навчальних задач, які побудовані із застосуванням сюжетних задач різноманітних математичних структур, що пропонуються у чинних підручниках математики для початкової школи. Системи навчальних задач побудовані таким чином, щоб спонукати учня виконувати операції порівняння, абстрагування,  узагальнення, тобто спрямовані на розвиток мислення дитини. В них передбачено розкриття зв’язків між задачами різних видів і типів, з їх допомогою учні приучуються пов’язувати кожну нову задачу з раніш вже розв’язаною.

Таким чином, можу підсумувати, що розв’язанню сюжетних задач традиційно належить значна роль у структурі змісту початкової математичної освіти. Результатом навчання математики в початковій школі повинно бути формування загального уміння розв’язувати сюжетні задачі (прості та складені на 2-4 дії, які є комбінаціями відомих видів простих задач), а також формування умінь розв’язувати задачі певних видів (задач на знаходження четвертого пропорційного, на пропорційне ділення, на знаходження невідомих за двома різницями, на подвійне зведення до одиниці, на спільну роботу, на рух). Досягнення цього результату можливо за умов теоретично обґрунтованої методичної системи навчання учнів початкової школи розв’язування сюжетних задач.

 

 

 

 

Література

1.  Гавриш І.В.,  Доценко С.О.  Маткматика  :  Зошит  на друкованій  основі.  1 клас. Частина 3. – Х.: ТОВ  ВБ «Інтелект України», 2017

2. Гавриш І.В.,  Доценко С.О.  Маткматика  :  Зошит  на друкованій  основі.  1 клас. Частина 4. – Х.: ТОВ  ВБ «Інтелект України», 2017

3. Гавриш І.В.,  Доценко С.О.  Маткматика  :  Зошит  на друкованій  основі.  1 клас. Частина 6. – Х.: ТОВ  ВБ «Інтелект України», 2017

4. Гавриш І.В.,  Доценко С.О.  Маткматика  :  Зошит  на друкованій  основі.  1 клас. Частина 7. – Х.: ТОВ  ВБ «Інтелект України», 2017

5. Гавриш І.В.,  Доценко С.О.  Маткматика  :  Зошит  на друкованій  основі.  1 клас. Частина 8. – Х.: ТОВ  ВБ «Інтелект України», 2017

6. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів зі змінами 1-4 класи. Тернопіль «Мандрівець» 2015 

7.Скворцова С.О. Методика навчання  розв’язування сюжетних задач у початковій школі.  « Початкове  навчання »  Одеса 2011

8. http://teacher.at.ua/publ/19-1-0-1655

9. http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/31210/

10. https://urok-ua.com/stattya-na-pedagogichnu-tematiku/

11. http://abetkaland.in.ua/formuvannya-klyuchovyh-predmetnyh-kompetentnostej/