Т.Г.Шевченко-художник і Києво-Печерська лавра

Управління освіти, молоді та спорту Красилівської  райдержадміністрації

Манівецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів 

 

 

Розробка уроку присвячена 200-річчю від дня народження    Т. Г. Шевченка

 

 

 

 

 

 

 

                                                          Робота вчителя

                                                                       української літератури

                                                                             Долюк Оксани Анатоліївни

 

Тема:Т.Г.Шевченко-художник і  Києво-Печерська лавра

Мета:ознайомити учнів зі спадщиною Т. Г. Шевченка - графіка, показати вплив Києво-Печерської лаври на становлення його як художника; сприяти духовному розвиткові школярів, плекати їхні естетичні смаки; розвивати спостережливість, уміння співставляти та узагальнювати.

Тип уроку:  урок розвитку зв’язного мовлення.

Вид уроку: урок-екскурсія в Національний Києво-Печерський заповідник.

Міжпредметні зв’язки: українська література, історія України, образотворче мистецтво, українознавство.

                                            Маршрут екскурсії:

Біля                  Музей                Будиночок              Церква

Надбрамної  книги                Мазепи             Всіх святих

церкви

Уявна подорож по національному  Києво-Печерському історико-культурному заповіднику  ( слайд 1)

План Києво-Печерської лаври (слайд 2)

Хід уроку

 

І. Повідомлення  мети  і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

  Наш урок сьогодні – незвичайний, це урок – екскурсія. Дехто з вас виконуватиме роль вправних екскурсоводів, усі інші  стануть уважними й зацікавленими екскурсантами.

    «Екскурсоводи» покажуть своє вміння переказувати заздалегідь підготовлений ними текст. Екскурсанти зможуть виявити вміння уважно слухати  текст, який удома їм доведеться письмово переказати. Почуте вони конспектуватимуть, застосувавши вміння, набуті на попередніх уроках. Крім того, потрібно буде скласти план переказу змісту екскурсії «Т.Г.Шевченко – художник і  Києво-Печерська лавра». Щоб виконати творче завдання, доведеться самостійно дібрати потрібну інформацію.

    Уявімо, що ми знаходимось на території Національного Києво-Печерського заповідника. Святе місце -  Свято-Успенську Києво-Печерську лавру, не міг не відвідати, перебуваючи в Києві, Т.Г.Шевченко…

 

ІІ. Актуалізація опорних знань (міжпредметні зв’язки).

   . Сьогодні будемо говорити про Тараса Шевченка – художника. Тож пригадаємо…

 * Бесіда.

• Коли в Шевченка виявився потяг до малювання? (У дитинстві, почав малювати ще в школі, у кількох ровесників-школярів навіть залишилися подаровані ним малюнки).
• Коли здійснилася  мрія Тараса -  він став художником? (Після викупу з кріпацтва у 1838 р., завдяки зусиллям митців В.А.Жуковського, О.Г.Веніціанова, К.П.Брюллова, І.Сошенка, він стає вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв).
• Який літературний  твір дає уявлення про ці події? (Повість „Художник”, написана Т.Г.Шевченком у 1856р. в Новопетрівському укріпленні. Правдивість у змалюванні окремих епізодів і реальних осіб підтверджується записами в „Щоденнику” й листами Шевченка ).

Словникова робота (словничок було укладено заздалегідь, у процесі підготовки до уроку).

Акварель  - клейові фарби, що їх розводять водою, живопис такими фарбами. Гравюра - вид графіки, у якому зображення є друкованим відбитком  з малюнка, виконаного гравіюванням на дошці (друкарській формі), друкований відбиток, отриманий шляхом  відтворення авторського кліше.   Етюд – твір образотворчого мистецтва  допоміжного характеру, виконаний з натури  з метою вивчення зображуваного об’єкта в процесі роботи над картиною.

Сепія -  фарба сіро-коричневого кольору.

 Офорт, аканта – фарба сіро-коричневого кольору.

Офорт, аканта – різновиди техніки гравюри на металі.

1 зупинка – біля Надбрамної церкви (входу на територію заповідника)

Учень – екскурсовод

(слайд 3)

      Ми знаходимось на території Києво-Печерської лаври. Розбудова  почалася за князювання Володимира та Ярослава Мудрого. Поява її ствердила правдивість пророцтв Святого Андрія Первозванного, що „засяє на цих горах Благодать Божа”. Про Печерський монастир, що став провідним духовним центром України – Русі, вперше згадується в літописі 1051 року.

   Ченці Лаври започаткували багато видів мистецтва і науки: Нестор-літописець – перший історик, автор „Повісті минулих літ”; Агапіт – перший з відомих на Русі лікарів; Аліпій – перший живописець. Лаврські печери – місце духовних подвигів перших ченців. 

   У такому місці – духовному осередку наших пращурів, нашої історії, національної культури, звичайно, побувало багато митців. Це місце відвідав і Т.Г.Шевченко, більше того, упродовж певного часу він тут жив і творив графічні твори – офорти, сепії.

2 зупинка – біля Музею книги.

        Учень – екскурсовод

        (слайд 4)

У Києві Тарас Шевченко бував неодноразово. В 1829 р., як козачок Енгельгарда, він супроводжував до Києва свого пана, а в 1843 р. та 1844 р. Тарас  Григорович відвідав Київ уже, як вільна людина, а найдовше жив у ньому в 1845-47 р.р., після завершення навчання в Петербурзькій академії мистецтв. Під час відвідин Києво-Печерської лаври Шевченко зупинявся в приміщенні друкарні, на другому поверсі. Звідси, з балкона, художник оглядав лівий берег Дніпра, бачив Чернігівську землю, яка починалася тоді за сучасною Дарницею.

Музей книги розміщено в приміщенні друкарні. Це була перша друкарня  в Східній Україні. Окрім церковної літератури, тут  друкували світські книги. Саме тут побачив  1674 р. світ «Синопсис» Інокентія Гізеля перша друкована книга з вітчизняної історії, перший український тлумачний словник Памви Беринди (1627 р.)

(слайд 5)

Києво-Печерська лавра цікавила Шевченка змалку. Зі спогадів Феофана Лободи нам відомо про перші Тарасові малярські вправи: «в часы досуга рисовал углем на комоде и стайне… людей, церков, даже Киевскую  дзвиныцю…»

Саме з ганку Лаврської друкарні Тарас Шевченко виконав, десь між травнем і вереснем 1843 р., малюнок  «Дальні печери Києво-Печерської лаври». Своє захоплення цим краєвидом він пізніше висловив у повісті «Близнецы»: «…Чаще всего я лелею свое старческое воображение картинами златоглавого, садами повитого и тополями увенчанного Киева». Сепію «Церква Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі» було створено 1846 р. Ліворуч унизу на аркуші підпис: «Михаил Сажин» (товариш Шевченка Сажин намалював тут постаті жінки та старця). Інші твори Тараса Григоровича цього періоду – «Печери Київської лаври», «Лаврська церква з дзвіницею» (кілька варіантів), «Старці» й «Портрет отамана старців» - на жаль, не знайдені…

 

 Музей книги (І поверх).

    Учень-екскурсовод

( слайд 6)

        Ми  бачимо  приміщення  друкарні. Це була перша і найбільша друкарня в Східній Україні. Окрім церковної літератури, тут друкували світські книги. Серед них - „Синопсис” Інокентія Гізеля (1674 р.) – перша друкована книга з вітчизняної історії (слайд 7) перший український тлумачний словник Памви Беринди (1627 р.).

       Хист до малювання прокинувся в Шевченка дуже рано: в дитинстві він мав непереборне бажання будь-що навчитися малювати.    Щоб стати художником, Тарас мав пройти  професійну підготовку, школу навчання, шукати вчителя серед сільських дяків-іконописців, можливо, навчатись у віленського художника, спробувати сувору ширяєвську науку, відвідувати класи петербурзького Товариства заохочення художників, навчатись в Академії мистецтв.

     Навчання в Академії мистецтв під керівництвом такого великого майстра, як Карл Брюллов, допомогло Шевченкові блискуче оволодіти мистецтвом живопису. Шевченко був улюбленим учнем Брюллова і виправдав сподівання свого вчителя –  молодого митця було тричі відзначенено срібною медалллю за успіхи в живопису.

       Якщо поетична спадщина Т.Г.Шевченка налічує 240 творів, то мистецька - 1200 робіт (олійних картин, архітектурних пейзажів (пейзажів, що зображають будівлі), акварелей, сепій, офортів, малюнків). Уже кількість свідчить, що малярству Шевченко приділяв велику увагу. Однак за життя поета жоден його сучасник не мав повного уявлення про нього як художника. Альбом малюнків „Живописна Україна” – єдине окреме прижиттєве видання художніх творів митця.

       Серед малюнків Т.Г.Шевченка київського періоду -  рисунок олівцем „У Києві” (1843 р.), „Видубицький монастир у Києві”, „Київ з боку Дніпра”. Безпосередньо в Лаврі було створено роботу „ Дальні печери Києво-Печерської лаври” (1846 р.), виконану з ганку лаврської друкарні.      Сепію „Церква всіх святих у Києво-Печерській лаврі” Тарас створив у 1846р. Такі твори, як „Печери Київської лаври”, „Лаврська церква з дзвіницею” (кілька варіантів), „Старці” й „Портрет отамана старців”, на яких зображено Лавру, - на жаль, не знайдено.

 Церква Всіх Святих... Чому саме її  уподобав Шевченко? Мистецтвознавці радянського часу наголошували, що Шевченку сподобалась гра світла і тіні. Безперечно, Шевченко – видатний майстер кольорового контрасту і світлотіні, це споріднює його з Рембрандтом, не випадково в академії його прозивали „російським Рембрандтом”, контрастне сприйняття  відчувається навіть у вірша.                                  В таку добу під горою,

                                             Біля того гаю,

                                            Що чорніє над водою,

                                             Щось біле блукає.

      Потрібно сказати, що під час перебування в Києві, Шевченко близько зійшовся з письменником і видавцем Пантелеймоном Кулішем і Миколою Костомаровим  в майбутньому відомим істориком  

       

(слайд 8).

Вони спонукали Шевченка до глибокого пізнання історії України.

        Церкву Всіх Святих збудував Іван Степанович Мазепа. Поміж персонажів історії України постать Мазепи вирізнялась, і ставлення до неї Шевченка було складним. Це відчувається  в поемі „Чернець”, повісті „Музикант”.

3 зупинка – біля будиночка Мазепи.

Учень – екскурсовод.

 Під час приїзду в Київ Мазепа зупинявся в будиночку на території Лаври. Після Мазепи  не залишилося в Лаврі особливих хоромів, як після інших князів. Але коштів на будівництво церков Іван Степанович ніколи не шкодував. Однією з 12-ти церков, побудованих на гроші І.Мазепи,  є Церква Всіх Святих. 

       Меценатська діяльність Мазепи не була проявом матеріальної зацікавленості –  у такий спосіб гетьман намагався піднести свою Батьківщину на високий культурний рівень. Зараз ми зможемо підійти до Всісвятської церкви.

4 зупинка – біля Церкви Всіх Святих

Учень – екскурсовод.

(слайд 9)

      Давайте роздивимося зображення , а саме добре роздивимось споруду. Таку красу не міг не помітити Т.Г.Шевченко.

 Церкву збудував Дмитро Оксамитов, будівничий, запрошений із Москви. Майстер використав традиції української дерев’яної архітектури бароккового стилю. В основу фундаменту покладено правильний грецький хрест. При спробі відтворити архітектуру в іншому матеріалі трапляються невдачі, але Оксамитов чудово впорався із завданням. Будівля чудово вписалася в довколишнє середовище. Протягом доби сонячне проміння, по-різному освітлює споруду, спричиняє гру світла й тіні, народжучи дивне відчуття руху, чого не міг не помітити Т.Г.Шевченко. Споруда фактично не має чітко вираженого фасаду, тому виразність її силуету не втрачає своєї краси, з якої б точки її не оглядали.

     Потрібно звернути  увагу на орнамент: він має геометричні форми, такий зберігся тільки на цій церкві та в Кремлі. Всередині фундаменту вбудовані голосники, горловина яких йде в землю – це усуває шум, адже поряд знаходиться економічний корпус, тож тут завжди було гамірно. Саме тиша в цій церкві  привабила Т.Г.Шевченка, так само церква  привабила ще одного майстра - Івана Їжакевича, останнього керівника Лаврської іконописної школи.

У церкві.

Учень – екскурсовод.

(слайд 10)

     Церква Всіх Святих, як і більшість будов монастиря, постраждала під час пожежі 1718 р., але невдовзі була відновлена. Після ремонту 1904 р. було вирішено розписати інтер’єр церкви, відновлювальні роботи закінчили. У розписах храму брало участь 24 художники, 12 з яких були учнями монастирської художньої школи.

        В орнаменті можна побачити символи, які походять з трипільської доби  (символ Батьківщини, зерно проросле, що дає життя). Зображення на темно-синьому тлі в головній бані Христа-Пантократора є головним. У лівій руці він тримає відкриту книгу з написом: „Азь єсмь Светь миру”. На парусах зображені лики Євангелістів. У церкві Всіх Святих зображено лише двоє з них – Св. Марка та Св.Лука. Тут також зображені апостоли  Св.Петро, Андрій, Філіп, Варфоломей та ін.

  (слайд 11)

 

 На стінах вівтарної частини розміщені зображення засновників Києво-Печерського монастиря Антонія та Феодосія. Далі по колу – портрети прп. Нестора – Літописця, Ісакія Затворника і ін. Обабіч входу на повний зріст – князь Володимир, Св.Кирило та Св.Мефодій.

           У центрі  церкви -  різьблений позолочений іконостас. До речі,  саме в цій церкві були зняті кінофільми „Вогнем і мечем”, „Богдан Хмельницький”. Причина вибору кінематографістів - схожісті  до інтер’єру ХVІІ століття. Таким чином, Всісвятська церква поєднала три величні постаті України: гетьмана І.С. Мазепу,  народного художника України Івана Їжакевича, який після революції малював, в основному ілюстрації до творів Т.Г.Шевченка, та основоположника української літератури та художника Т.Г. Шевченка.

Учень – екскурсовод

У Києво-Печерській лаврі пропонують встановити пам’ятний знак на місці, де малював Шевченко

Відомі громадські діячі запропонували на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» встановити пам’ятний знак на місці, де Тарас Шевченко робив свої відомі малюнки Лаври. З відповідною пропозицією вони звернулися до Міністерства культури України.  Серед ініціаторів цього проекту – засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко, голова Національної спілки письменників Віктор Баранов, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Гальченко, а також лауреати Шевченківської премії Анатолій Хостікоєв, Наталія Сумська та Марія Матіос. Один з ініціаторів ідеї встановлення пам’ятного знаку Микола Томенко повідомив, що цей проект буде реалізований за кошти меценатів. Він нагадав, що Фонд «Рідна країна» вже видав два Альбоми малюнків Тараса Шевченка, у яких, зокрема, – і його малюнки споруд Києво-Печерської лаври. «А тому було би справедливо, щоб у рік 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка на місці, де він робив свої малюнки, з’явився і пам’ятний знак», – зазначив Микола Томенко.

 На даний момент розглядаються різні варіанти такого пам’ятного знаку, серед яких в результаті громадського обговорення буде обраний переможець. На фото – один з таких проектів.

 

  (слайд12)

ІV. Підбиття підсумків уроку.

     Про пов’язану з Києво-Печерською лаврою спадщину Шевченка-художника ви дізнались багато нового. На уроці був присутній дух святості Лаври,  відчувався зв’язок нашого сьогодення з історією українського народу.

V. Оцінювання роботи учнів.

VІ. Домашнє завдання.

За складеним упродовж екскурсії планом і  конспектом написати переказ «Т.Г.Шевченко-художник і  Києво-Печерська лавра», увівши до тексту  самостійно складений опис однієї з будівель-пам’яток історії та культури.                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

 

1. Дзеверін І.О „Спогади про Тараса Шевченка”, Київ, „Дніпро”, 1982
2. С.Кролевець, О.Коваль, Т.Кочубинська  „Пам’ятки історії та культури Києво-Печерської лаври”. Видавництво „Київ”, 2002
3. С.П.Кролевець, Є.М. Кучменко, О.П. Коваль, Ю.О. Іванченко, В.О. Щербак „Києво-Печерська Лавра – пам’ятка історії та культури України”, Київ, 2006
4. Тракуменко С. „Шевченко - художник”. – К.: Знання, 1961
5. Тарахан – Береза З.П.  „Шевченко - поет і художник”, Київ. Наукова думка, 1981
6. Руденко О.І., Петренк Н.Б. „Вічний як народ”, Київ, „Либідь”, 1998
7. Шагинян М.  „Тарас Шевченко”. М., 1964
8. Шевченківський словник у 2-х т. Головна редакція української радянської енциклопедії”. Київ, 1978
9. Тарас Шевченко. Живопис. Графіка. Альбом /К., 1986/
10. Шевченко Т.Г. „Повести”, Киев. „Веселка”. 1984