Тактична медицина -це мабуть, наймолодший розділ медицини. Перші публікації з'явилися тільки 1996 році.
Лікарі досліджували причини смерті при проведенні військових операцій і зосередили саме увагу на порятунку життя пораненого.
Впровадження цього курсу для кожного бійця в західних арміях призвело до гарних результатів - кількість загиблих від поранень в армії США зараз є найнижчою за всю історію. І сьогодні курс тактичної медицини є обов’язковим при підготовці багатьох армій світу.
Тактична медицина враховує той факт, що місце і обставини в яких надається допомога під час бойових дій, принципово відмінні від звичних лікарень, салону карети швидкої допомоги або, навіть, тротуару серед міста.
Що відбувається зазвичай після катастрофи, пострілу, бійки, ДТП в мирний час?
До потерпілого збігаються перехожі, хтось викликає швидку, хтось просто спостерігає збоку.
А якщо припустити таку поведінку під час бою?
Поранений боєць (йому боляче, тече кров), але чи може підрозділ залишити бій, для допомоги пораненому? Ні! Скільки ще буде поранених у такому випадку.
Поранений це не лише медична проблема, а передусім тактична проблема. Оскільки у Вас мінус ствол пораненого, мінус ствол того хто надає допомогу, і мінус стволи тих хто буде його евакуювати. І повний перегляд місії або її провал.
Поранений на полі бою, не є проблемою медика. Це є проблема побратима по зброї, що поряд. Проблемою медика є подальший його догляд і контроль його стану, і боротьба з тими наслідками, які боєць не може вирішити за допомогою стандартної аптечки.
ЩО РОБИТИ ДАЛІ?
А далі...
• Вогонь у відповідь для придушення вогню противника
• Поранений самостійно накладає собі джгут для зупинки кровотечі
По можливості напарник допомагає
• Інформування командира
Подальші дії залежать від обстановки
Цей алгоритм дій і називається ТАКТИЧНОЮ МЕДИЦИНОЮ - або тактична долікарська допомога в бойових умовах.
В умовах бойових дій чіткі вміння і знання можуть і повинні рятувати життя. Гіркий досвід цієї відносно молодої науки омитий кров'ю, болем втрати, однак шляхом спроб та помилок, поєднання практики, логіки та сухої статистики врешті-решт вдалось досягнути непоганих результатів та зниження смертності бійців.
ЦІЛІ ТАКТИЧНОЇ
ДОПОМОГИ ПОРАНЕНИМ:
• Виконати поставлене завдання;
• Запобігти появі нових поранених (дбати про безпеку власну та інших бійців);
• Допомогти пораненому.
ВИКОНАННЯ ЦИХ ЦІЛІВ ЗАСНОВАНЕ НА:
• Виконанні правильних певних дій в певний час надання тактичної допомоги - Який би ти не був вправний в медицині, гарно оглядаючи пораненого під вогнем, ти будеш гарним, проте мертвим медиком або рятувальником. Тому роби правильні речі в правильних місцях;
• Медична допомога надана не в той час бою може призвести до нових жертв.
Найкраща медицина – це гарна тактика, або вогнева перевага, в тому разі коли з тактикою вже прорахувались. Медицина на полі бою - це розплата за погану тактику, чи слабку бойову злагодженість команди.
31% – проникаюче пораненя голови;
25% – тяжке пораненя чи травма тулубу, що не підлягає лікуванню за допомогою хірургічного втручання;
10% – травма, що потенційно підлягає лікуванню за допомогою хірургічного втручання;
9% – крововтрата із ран після відриву кінцівок;
7% – тяжка політравма, отримана внаслідок вибуху;
5% – напружений пневмоторакс;
1% – проблеми з прохідністю дихальних шляхів; 12% інші ускладнення і тяжкі травми.
Під час військових операцій приблизно у 80% випадків смерть настає протягом перших 30 хвилин після отримання поранення, коли часто єдина доступна медична допомога – це самодопомога або допомога товариша (взаємодопомога). Щоб врятувати якомога більше поранених та запобігти негативним наслідкам, медичну допомогу слід надавати негайно і в необхідному об’ємі.
У тактичній медицині є ключове поняття «золота година» для надання домедичної допомоги пораненим на полі бою: якщо протягом першої години після поранення буде надана повноцінна домедична допомога, це врятує життя 90% поранених військовослужбовців.
Затримка в наданні допомоги тільки на дві години призводить до того, що число тих, що виживуть після поранення, стрімко падає до 10%.
ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЯКІСТЬ ДОПОМОГИ:
• Шквальний вогонь противника;
• Лімітоване (недостатнє) медичне забезпечення;
• Тривала, за часом, фаза евакуації.
ВАЖЛИВІСТЬ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НА ПОЛІ БОЮ
• Близько 90% бойових смертей трапляється до прибуття в лікарню
• Доля пораненого багато в чому залежить від догоспітальних дій і досвіду того хто надає допомогу
• Залежно від тактичної ситуації першим хто допомагає може бути і немедик (найчастіше так і є) ФАКТОРИ ЩО ПІДВИЩУЮТЬ
• Поліпшене захисне спорядження
– бронежилет
– каска
– захисні окуляри
• Тактична медицина (ТССС - Tactical Combat Casualty Care)
• Швидка евакуація
• Покращена підготовка медиків
РІЗНИЦЯ МІЖ ТАКТИЧНОЮ ТА
ЦИВІЛЬНОЮ ДОМЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ
• У бойовій ситуації хороша медична допомога може виявитися поганий тактикою
• Погана тактика може спричинити за собою великі людські втрати та / або невиконання місії
У цивільній системі порятунок пораненого – місія.
В тактичної ситуації сам поранений частина місії, медики, крім пораненого, повинні займатися виконанням поставленого завдання.
ЗОНИ ДОПОМОГИ:
• Допомога на лінії вогню, обстрілу - CUF (Care under Fire) – «червона» зона - зона прямого обстрілу зі значним ризиком отримання кульового чи іншого поранення. Допомога пораненому надається тільки для усунення критичної кровотечі;
• Допомога в зоні ризику, укриття - TFС (Tactical Field Care) – «жовта» зона - місце, захищене від прямого вогню противника елементами природного (пагорби, схили) чи штучного походження (стіни, будинки, захисні інженерні конструкції). Необхідно розуміти, що сектор укриття в умовах бойових дій у будь-який момент може стати сектором обстрілу, тому обсяг домедичної допомоги скорочується;
• Тактична евакуаційна допомога - TACEVAC (Tactical
Evacuation) - «зелена» зона - місця, пристосовані або обладнані для прийому, сортування поранених i хворих, надання їм домедичної допомоги, лікування i підготовки до подальшої евакуації поранених, які цього потребують.
• .
• Подавлення вогнем противника;
• Самодопомога/взаємодопомога;
• Підхід до пораненого з дозволу командира;
• Оцінка стану пораненого (5-10 сек.);
• Ліквідація великої кровотечі – джгут;
• Евакуація пораненого в безпечне місце “жовту”зону.
Медичне забезпечення обмежене – АПТЕЧКА МЕДИЧНА ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВА ІНДИВІДУАЛЬНА (АМЗІ) .
АПТЕЧКА МЕДИЧНА ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВА ІНДИВІДУАЛЬНА (АМЗІ)
№ п/п |
Найменування |
Кількість |
1 |
Засіб для зупинки кровотечі механічний |
1 од. |
2 |
Засіб для зупинки кровотечі хімічний |
1 од. |
3 |
Багатофункціональний перев’язувальний пакет (чи індивідуальний перев’язувальний пакет стерильний першої допомоги із прогумованою оболонкою – на перехідний період) |
1 од. |
4 |
Анальгетик у шприц-тюбику (або автоінжекторі) |
1 од. |
5 |
Назофарингеальний повітровід |
1 од. |
6 |
Антибактеріальних засобів в таблетках що містить амоксицилін з клавулоновою кислотою |
1 уп. |
7 |
Механічний засіб для розрізання одягу та взуття |
1 од. |
8 |
Рукавички медичні оглядові |
1 пара |
9 |
Маркер синій |
1 од. |
10 |
Пластир армований |
1 од. |
11 |
Оклюзивна самоклеюча плівка |
1 уп. |
12 |
Футляр або сумка (з поясним кріпленням або на ремені) |
1 од. |
• Допомога надається медиком постраждалому якого евакуювали з зони вогню противника - в укритті.
• Допомога надається медиком на місці отримання поранення після подавлення вогню противника.
• Доступне медичне забезпечення обмежене тим що є в сумці медика.
• Час до евакуації різний.
• Санітарним інструктором роти (батареї) в секторі укриття обладнується медичний пост роти (МПР)
• Тактична допомога що надається під час евакуації, наприклад, під час очікування в “зеленій” зоні санітарного транспорту, в санітарному транспорті до госпіталізації.
• Можливий додатковий медичний інвентар та персонал, які були зазделегіть організовані. Санітарним інструктором роти (батареї) в секторі евакуації облаштовується пост санітарного транспорту (ПСТ).
• Придушення ворожого вогню мінімізує ризик як нових поранень, так і додаткових поранень. Вогнева потужність, якій сприяють медичний персонал і, можливо, безпосередньо поренені, має велике значення для тактичної переваги вогню.
Краща медицина на полі бою - Перевага Вогню.
• “НАЙКРАЩЕ лікування на полі бою – вогнева перевага”.
• Вогнева міць медичного персоналу може бути суттєвим в отриманні тактичної вогневої переваги.
• Увага до придушення вогню противника зведе до мінімуму ризик додаткових ушкоджень або втрат.
• Найкраща медична допомога на полі бою пораненому – та яку Вам не довелось надавати. Завжди встановлюйте голосовий контакт з пораненим, і стимулюйте його до самодопомоги та зайняття укриття..
• Якщо поренений може переміститися, він повинен зробити так, щоб знизити ризик попадання інших під ворожий вогонь.
• Якщо поранений не в змозі рухатися і без свідомості, можливо не потрібно добиратися до нього для евукуації з зони обстрілу наражаючи себе на небезпеку.
• Якщо поранений в свідомості, але не може рухатися, рятувальний план потрібно розробити так, щоб його можна було легко тактично здійснити.
ПЛАН ПОРЯТУНКУ ПОРАНЕНОГО
Якщо Вам потрібно переміститися до пораненого пам’ятайте про наступне:
• Розташування найблищого укриття;
• Як найлегше і найшвидше перемістити пораненого в обране укриття;
• Ризики для рятувальника(ків);
• Вага пораненого і вага рятувальника;
• Відстань, яка прикрита;
• Використовуйте вогонь придушення та дим для кращої переваги!
• Поверніть зброю пораненому, якщо це можливо.
НІКОЛИ НЕ ЗАБУВАЙТЕ ПРО ПОКРИТТЯ ВОГНЕМ!
Якщо можливо, хай поранений знає, що ви плануєте.
Розгляньте напрям руху доступних транспортних засобів, щоб переміститися на позицію, забезпечивши укриття.
• Медичному персоналу потрібно допомогти в проведенні вогню замість зупинки його, але обійшовши порененого, щоб медик та поранений був за вашою спиною.
• Поранені бійці, які не в змозі вести вогонь повинні лежати плоско і нерухомий, якщо жодне укриття не доступне або переміщатися якнайшвидше у будь-яке доступне укриття да самостійно надати собі допомогу.
У секторі обстрілу можна виконати лише зупинку зовнішньої кровотечі при локалізації рани в ділянці рук чи ніг (видима рана, з якої витікає кров, пляма на одежі або калюжа крові під частиною тулуба, рукою чи ногою) за допомогою джгута (турнікета).
Під час виконання будь-якої маніпуляції в секторі обстрілу поранений і той, хто його рятує, перебувають у небезпеці, тому все необхідно робити максимально швидко з дотриманням правил особистої безпеки (рятувальник не підіймається вище тіла пораненого, який лежить на землі)
В секторі обстрілу домедичну допомогу надають у вигляді само- чи взаємодопомоги у відповідності до тактичної обстановки та за відповідними алгоритмами.
(САМОДОПОМОГА)
ВИЗНАЧ МІСЦЕ ПОРАНЕННЯ
НАКЛАДИ ДЖГУТ НА ПОРАНЕНУ КІНЦІВКУ (якщо можеш)
ПЕРЕДАЙ ІНФОРМАЦІЮ ПРО
НЕСУМІСНЕ
З ЖИТТЯМ
ВВАЖАЙ РОЗБРОЙ ПОРАНЕНОГО
МЕРТВИМ. ВСТАНОВИ ХАРАКТЕР ПОРАНЕННЯ
ЗАБЕРИ ЗБРОЮ І БОЄПРИПАСИ
СУМІСНЕ
З ЖИТТЯМ
ВСТАНОВИ НАЯВНІСТЬ ПОРАНЕННЯ КІНЦІВОК
Є НЕМАЄ
ПІДРОЗДІЛУ ТА ОТРИМАЙ ДОЗВІЛ НА ВИСУВАННЯ
ВИСУВАЙСЯ ДО ПОРАНЕНОГО ПІД
ВОГНЕВИМ ПРИКРИТТЯМ
НАКЛАДИ УКРИТТЯ з виносом зброї пораненого (по
ДЖГУТ можливості)
Для виконання коротких перебіжок треба з положення лежачи спочатку намітити місце, до якого треба добігти (до 15-35 м) за мінімальний проміжок часу, щоб не бути ураженим вогнем ворога, потім, відштовхнувшись руками і зігнутою ногою, схопитися на ноги, добігти до наміченого місця і впасти лицем вниз з наступним швидким відповзанням або перекочуванням вбік.
Перебіжки повторюються до досягнення місця розташування пораненого.
Залежно від умов, що складаються на полі бою, ці способи треба застосовувати на різних відрізках шляху навіть при наближенні до одного пораненого, одночасно використовуючи маскувальні засоби, прикриття бойової техніки тощо.
Оптимальним є використання санітарного транспорту, якщо дозволяють умови обстановки, що склалися на полі бою, і є можливим проїзд його по даній місцевісті.
Як тільки ви наблизитесь до порененого намагайтеся заспокоїти йогоі оцінити його стан.
Встановіть 3 види контакту:
• Тілесний – взяти постраждалого за руку, положити руку на плече і т.п.;
• Зоровий - знаходьтеся на рівні його очей, дивіться в очі;
• Словесний - розмовляйте спокійно та зрозуміло.
Наближаючись до пораненого, необхідно намагатись отримати якомога більше візуальної інформації про нього і місце події: чи сталося це на твоїх очах, в якому положенні лежить, які видимі
пошкодження, сторонні предмети в тілі, чи є калюжі крові, де його особиста зброя, чи тобі додатково нічого не загрожує (прихована під тілом граната зі знятою чекою і т.і.).
• Ознаки життя пораненого в секторі обстрілу визначають тільки шляхом усного звертання до нього: „Тебе поранено? Тобі потрібна допомога?“ Відсутність відповіді трактують як непритомність і потребу в наданні домедичної допомоги.
• Не звертайте уваги на наявність ознак життя у порененого у цей момент із-за необхідності швидко перемістити його в укриття.
• Зупинка кровотечі важлива тільки тоді, коли пошкодженна магістральнна судина, що може призвести до масивної кровотечі та смерті за короткий час.
• Не забувайте що при пошкодженні стегнової артерії смерть наступає за 3-5 хв.
• Знімати з пораненого засоби захисту (шолом, бронежилет) не можна, оскільки ти тим самим піддаєш себе додатковому ризику бути ураженим вогнем противника.
• Транспортувати пораненого із сектору обстрілу слід тільки в тому разі, коли дозволяє тактична ситуація.
• Масивна кровотеча - 1-а провідна причина не обов’язкових бойових смертей
• Швидке використання джгутів (турнікетів), для зупинки кровотечі, вирішальне в цій фазі
МАСИВНА КРОВОТЕЧА
ОЗНАКИ, ЩО ВКАЗУЮТЬ НА ВИСОКУ
ЙМОВІРНІСТЬ КРИТИЧНОЇ КРОВОТЕЧІ І
ПОТРЕБУЮТЬ НАКЛАДАННЯ ДЖГУТА В
«ЧЕРВОНІЙ ЗОНІ»
• Травматична ампутація кінцівки
• Пляма крові значних розмірів (≥0,5 м. в діаметрі) на однострої та землі при пораненні кінцівок
• Наявність вхідних-вихідних отворів від поранення по внутрішніх поверхнях рук та ніг (вздовж швів одягу), швидке «розповзання» мокрої плями, яскраво-червоне забарвлення крові
• Поранення бокових поверхонь шиї з ознаками кровотечі.
• Кожен військовий повинен мати відповідний джгут (турнікет) готовий до використання та в доступному стандартному місці (ліва верхня сумка розгрузки) і бути навченим ним користуватися
• Пораненийі повинен самостійно легко та швидко дістати власний джгут (турнікет).
• Не ховайте свій джгут (турнікет) на дні вашої аптечки!!!
• Джгут (турнікет) можна накладати на одній (чи за потреби білше) 4-ох точках - обидва плеча або обидва стегна поверх одягу.
• Не небезпечну для життя кровотечу потрібно проігнорувати поки ви знаходитеся в «червоній» зоні.
• Накладайте джгут(турнікет) без зняття одягу переконавшись, що місце накладання вище місця кровотечі.
• Можливо потрібний буде другий джгут (турнікет) який накладають вище першого, щоб зупинити кровотечу.
• Не розташовуйте джгут (турнікет) над коліном чи ліктем.
• Не розташовуйте джгут (турнікет) безпосередньо над кобурою або заповненью кишенею, яка містить громіздкі вироби.
Медик цього підрозділу був убитий в бою, в якому даний вояк був поранений. Інші вояки намагалися зупинити кровотечу з рани цього солдата лише нижче за його коліно. Ці імпровізовані турнікети були неефективні, і солдат помер від крововтрати.
НЕ ДОЗВОЛЯЙТЕ ТАКОМУ СТАТИСЯ З СВОЇМИ ПОБРАТИМАМИ!
• При кровотечі з кінцівки турнікет (джгут) є пріоритетним вибором.
• При кровотечі, яку неможливо зупинити ткрнікетом (джгутом) зупиняється гемостопами (наприклад: Combat Gauze; Celox; Гемостоп)
Якщо кровотеча з кінцівки досить сильна, треба накласти джгут на кінцівку вище місця кровотечі і стягнути його шляхом закручення до зупинки кровотечі. Використовують спеціальний джгут, зроблений з еластичної гуми (Есмарха), чи джгут з підручного матеріалу. До джгута треба прикріпити записку із зазначенням точного часу накладання. Джгут повинен знаходитися на кінцівці не більше 1,5 – 2 години, але протягом цього часу
необхідно 1 – 2 рази попускати його на 10 – 15 хвилин, попередньо провівши пальцеве притискання артерії. Після послаблення джгута його слід накласти трішки вище попереднього місця.
Якщо джгут накладено правильно, то:
• кровотеча з рани припиняється,
• кінцівка стає блідою та холодною,
• пульс нижче накладання джгута не визначається.
ЕСМАРХА
Шкіра під джгутом має бути захищена м'якою підкладкою. Якщо джгут накладають на одяг, то його розпрямляють, щоб не було складок. Накладаючий джгут розташовується із зовнішнього боку кінцівки, а джгут проводиться з внутрішньої сторони. Однією рукою захоплюють кінець джгута, а інший — його середню частину так, щоб одна рука знаходилася вище, а інша — нижче за кінцівку. Джгут розтягують(перший моток важливо максимально розтягнути), обгортають довкола кінцівки і затягують до припинення кровотечі з рани і зникнення пульсу на периферії кінцівки. Наступний тур накладають з меншим, а останні - з мінімальним натягненням. Всі циркулярні тури укладають поруч, не здопускаючи між ними складок шкіри.
Фіксують його.
(Виробництво заводу "Альфапластик")
Являє собою гумовий рифлений джгут із застібкою у вигляді гумової петлі.
Переваги у використанні:
• 1. Джгут «Альфа» швидко і легко накладається і так само легко знімається.
• 2. Можна накладати на голу шкіру.
• 3. Можна використовувати в будь-який час доби. • 4. Можна застосовувати при морозах до -50 ° С
• 5. Неможливо порвати руками.
• 6. Навіть при розриві петлі-застібки досить зав'язати на ній новий вузлик, НЕ розпускаючи джгут «Альфа» з пошкодженої кінцівки.
• 7. Легко миється від бруду і крові.
Правила накладення даного джгута багато в чому збігаються з технікою накладення джгута Есмарха, тому кожен, хто володіє навичками його накладення без проблем зможе скористається джгутом «АЛЬФА».
1. Притиснути пальцем кінець джгута «АЛЬФА» до кінцівки пораненого і розтягнути його з максимальним зусиллям. 2. Зробити кілька обертів джгута «АЛЬФА» навколо кінцівки. Переконатися у відсутності кровотечі та дистального пульсу і зафіксувати джгут «АЛЬФА», завівши гумову петлю застібку за вільний край джгута «АЛЬФА».
3. Вкласти записку про час накладення джгута «АЛЬФА».
Турнікет універсальний, його конструкція дозволяє однаково ефективно використовувати його для зупинки кровотеч як на верхніх, так і на нижніх кінцівках. Завдяки довгому ременю і зручною пряжці, джгут можна застосовувати навіть особам з великими об’ємом м'язових масивів (аж до 100 см в діаметрі). Завдяки конструкції джгута MAT, є можливість дозувати компресію і, при необхідності, розпускати джгут без загрози його повного розстібання. Запатентована конструкція дозволяє за частки секунд, всього лише натиснувши на кнопку, повністю розпустити джгут і пересунути його на нове місце. Турнікет МАТ рекомендований міжнародним комітетом TCCC для використання на полі бою.
ТЕХНІКА ВИКОРИСТАННЯ:
1) Накладіть джгут у верхній частині плеча або стегна.
2) Зафіксуйте пряжку ременя джгута в спеціальному гнізді і потягніть за ремінь до кінця.
3) Підніміть прапорець механізму обертання і повертайте його до тих пір, поки кровотеча не буде зупинено.
4) Щоб зняти джгут, натисніть на кнопку з торця джгута для повного ослаблення компресії.
Багатоцільовий засіб для зупинки кровотеч SWAT (Stretch-Wrap-AndTuck) являє собою одночасно джгут, якісний еластичний бинт для зупинки критичних кровотеч.
Турнікет SWAT був розроблений для сил спеціального призначення для використання в польових умовах. Турнікет складається з широкої еластичної стрічки. Джгут SWAT розтягується і дозволяє за рахунок своєї довжини перетиснути навіть великі масиви м'язової тканини, зокрема на стегні.
1) Розмістіть закінчення джгута SWAT в одній руці, а іншу частину в іншій руці.
2) Накладіть джгут SWAT на місце зупинки кровотечі і продовжуйте натягувати стрічку джгута SWAT доти, поки схематичне зображення ромбів на джгуті SWAT не зміниться на зображення квадрата і поки прямокутна комірчаста сітка не перетвориться в квадратну, або до припинення кровотечі.
3) Заправте вільний кінець джгута SWAT. 4) Одягніть спеціальний транспортний маячок, що йде в комплекті, і зафіксуйте час накладення джгута SWAT.
У разі відсутності спеціального джгуту, можна зробити імпровізований джгут з трикутної хустини з аптечки, іншого міцного матеріалу, наприклад з марлі, марлевої пов’язки або смужки тканини, відірваної від одягу. Імпровізований джгут використовується з твердим, схожим на палицю, предметом, який можна використовувати як важіль. Щоб мінімізувати пошкодження шкіри, переконайтеся, що ширина імпровізованого джгуту щонайменше 5 см.
- Стрічка імпровізованого джгута. Стрічка з щільного, гнучкого матеріалу, ширина якого, щонайменше, 5 см в складеному вигляді і залишиться такою після того, як імпровізований джгут буде затягнуто. Найкраще підійде складена трикутна хустка з аптечки або зроблена з доступного матеріалу (марля, постільна білизна, тощо). Також можна використовувати пояс, стропи від несучих елементів, бинт або відірваний від одягу рукав. Широкий імпровізований джгут захистить тканини під ним, коли його буде затягнуто
- Жорсткий важіль (закрутка). Жорсткий важіль (закрутка) необхідний для того, щоб затягнути стрічку імпровізованого джгута, можна використовувати міцний жорсткий об’єкт, наприклад шомпол від автомату.
- Фіксуючі матеріали. Шматок тканини, інша косинка, бинт, скотч можуть послужити як фіксуючий матеріал.
МЕТОДИКА НАКЛАДАННЯ ІМПРОВІЗОВАНОГО ДЖГУТА.
ПОМИЛКИ ПРИ НАКЛАДАННІ ДЖГУТА (ТУРНІКЕТУ)
• Накладання його при мінімальній кровотечі.
• Накладання його нижче (проксимальніше) місця кровотечі.
• Не ослаблення його коли це потрібно за часом, щоб дозволити крові надходити в пошкоджену кінцівку.
• Знімати його, якщо поранений без свідомості, чи коли є швидка евакуація.
• Не щільне накладання – турнікет повинен виключити периферичний пульс
• Не використовуючи другий турнікет, якщо потрібно
• Довго вичікати щоб накласти його.
Для екстреної зупинки зовнішньої кровотечі (артеріальної, венозної, капілярної) розроблені та успішно застосовуються сучасні контактні гемостатики – гемостопи, які при контакті з кров’ю, яка витікає, в результаті хімічної або фізичної реакції формують псевдозгусток, що дозволяє зупинити кровотечу.
Існує дві основні групи гемостатиків контактного застосування – на основі хітозану (Celox (Целокс), ChitoGauze (ХітоГауз)) і на основі коаліну (QUIKCLOT (КвікКлот)).
Хітозан – природний полісахарид, який видобувається з багаторазово очищених панцирів креветки, що виловлюється у водах Північно-льодовитого океану. Механізм дії обумовлений тим, що хітозан за електричним зарядом позитивний і притягає негативно заряджені еритроцити і тромбоцити, в результаті чого утворюється згусток-тромб.
До переваг контактних гемостатиків на основі Хітозана можна віднести такі особливості:
• ефективність не знижується при низькій температурі;
• його ефективність не залежить від порушених факторів згортання крові (гемофілія, коагулопатії);
• знаходження хітозану в рані забезпечує ефект склеювання пошкоджених м’яких тканин і попереджає відновлення кровотеч при транспортуванні.
До унікальних особливостей даного продукту відноситься доведена антибактеріальна активність проти 26 різновидів Грам-позитивних і Грам-негативних бактерій. Дана особливість продукту дозволяє знизити ризик інфікування ран і забезпечити більш швидке загоєння без масивного використання антибіотиків.
Другою групою контактних гемостатиків є продукти з використанням каоліну – глини білого кольору, вона ж „біла глина“, що складається з мінералу каолініту. Утворюється при руйнуванні (вивітрюванні) гранітів, гнейсів та інших гірських порід, що містять польові шпати. При контакті з кров’ю в зоні кровотечі каолін (за рахунок пористої структури мінералу) абсорбує молекули води з крові – ефект гемоконцентрації. Це призводить до швидкого утворення тромбу за рахунок локального підвищення концентрації факторів згортання безпосередньо в ділянці контакту каоліну з кров’ю, що витікає.
Основним недоліком контактних гемостатиків 2-го покоління було локальне різке підвищення температури. Контактні гемостатики третього покоління на основі каоліну не змінюють температуру, тобто не викликають нагрівання в місці застосування. До переваг гемостопів даного виду відноситься гіпоалергенність, обумовлена тим, що в зоні контакту відбувається фізична реакціяабсорбція.
Застосування контактних гемостатиків кардинально змінило статистику смертності при масивних кровотечах. Особливо при кровотечах в тих місцях, де неможливо використання джгута (сідниці, пахви, шия).
За допомогою бинтів Celox, ChitoGauze або QuikClot артеріальна кровотеча зупиняється близько 120 секунд, тому раціонально даний бинт рекомендувати для моментального надання допомоги собі і, при необхідності, пораненому.
На полі бою пораненим без ознак дихання, пульсу та інших життєвих показників реанімацію не роблять!!!
3. Витягування двома особами за допомогою лямок.
4. Винесення двома особами.
4. Винесення двома особами.
1. Руки пораненого навколо ший рятувальників.
2. Рятувальники використовують руки пораненого для фіксації його положення фіксуючи їх навколо своїх ший.
3. Обидва рятувальника беруться за пояс пораненого.
4. Піднімають і йдуть.
ОСНОВНЕ!!! ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!!!
• Ведіть вогонь в потрібному напрямку
• Якщо поранений(ні) здатний(ні) повинен також вести вогонь
• Намагайтеся вберегти собі життя, щоб не бути застреленим.
• Намагайтеся убезпечити пораненого від додаткових (нових) поренень.
• Забезпечення прохідності дихальних шляхів та дихання краще відкласти до “жовтої” зони.
• Не дайте кровотечі загрожувати будь-чийому життю без постановки джгуту (турнікету)
• Заспокійте пораненого.
ЗАПИТАННЯ?