У хлопчика рано проявились здібності до малювання. Він вперто шукав учителя. Проте різні малярі або не помічали його здібностей, або вимагали панського дозволу для навчання. А коли Тарас звернувся за дозволом, управитель пана Енгельгардта послав його на кухню кухарчуком. Отут і зрозумів, що значить бути кріпаком.
Енгельгардт нарядив Тараса козачком і посадив у передпокої, наказавши сидіти нерухомо, чекати панського наказу. Бідний хлопчина мусив терпляче чекати, доки поміщик крикне подати йому люльку, що лежить перед носом, або налити склянку води. Восени 1829 року Шевченко супроводжує молодого пана до Вільно. Там здійснюється мрія Тараса Григоровича, його віддають вчитися малюванню. А у 1831 році, коли Тарасові було вже 17 років, він разом із паном відправляється у Петербург.