Урок"Українська берегиня"

Українська берегиня  - Олена Пчілка

Тарасюк Ірина Петрівна, гімназія№3 Звягельської міської ради,вчитель початкових класів

Літературне читання

4 клас

         Мета уроку :сприяти розвитку наступних компетенцій:
   
          Навчально-пізнавальна компетенція :закріпити навички свідомого ,виразного читання;

ознайомити з життям і творчістю письменниці та з її видатною родиною.

                     Цілісно-смислова компетенція :вміти відчувати емоційний зміст поезії, розкриваючи красу  і   багатства рідного слова за допомогою творів поетеси; 

 

Компетенція особистісного самовдосконалення : зв’язно висловлювати свої думки,збагачувати словниковий запас,розвивати творчі здібності, продовжувати розширювати читацький світогляд  дітей.

          Соціально-комунікативна компетенція : розвивати вміння спілкуватися у групі      однокласників   ,почуття партнерства.

               Загальнокультурна компетенція : виховувати пошану до видатних представників нашого народу, виховувати гордість за духовну спадщину українського народу.

Методи та прийоми: міні-проекти, робота в парах, робота в групах (інсценування

                                       казок та віршів)

     Тип уроку : вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет письменниці;збірки творів письменниці;картки з творами            письменниці,українські костюми, дитячі малюнки  до     творів поетеси,книги Олени                    Пчілки, записи українських народних пісень.

                                                                  Хід  уроку                          

Девіз уроку:                                                                                       

       Красиво читаємо,

  Чітко розповідаємо,

I.Організаційна частина                                                                       Мовлення своє розвиваємо!

— Будь-яка робота виконується легше, якщо гарний настрій. Тому перед початком роботи посміхніться, і починаємо працювати. 

Ознайомлення з  малюнковим планом уроку.

II.Актуалізація опорних знань.

1. Розчитування.
    

Жодна людина не може гарно читати, якщо в неї слабкі легені та очі. Тому ми й розпочинаємо наш урок з розчитування.

   а) На вдих набрати повітря, на видих сказати голосні звуки: а,о.у.и,і,е.

   б) У кого найбільша кулька? ( імітують надування кульки)

   в) Читаємо слова, переставивши букви: (по Едігею)

казагад   мовроскока  шрів

2.Вправа на інтонування речення.

а)Шість ніг і два роги,

В садок не пита дороги.(Жук)

- Прочитайте з різною інтонацією (запитально, радісно, , сумно, здивовано)

б) Робота над скоромовкою.

Наш перепел підпадьомкає:

Підподьом, підподьом!

Та ще не випідподьомкався.

Читання у повільному, пришвидшеному та швидкому темпі, тихе й голосне читання.

в) Читання уривка вірша з пропущеними буквами.

Д-т-  -  це н-ш  др-г-й ска-б,

Се  н-ш- н-д-я,

С-  -   м-л-д-  Ук-а-на.

3.Повідомлення теми і мети уроку.

І загадку, і скоромовку,і вірш написала одна людина – письменниця Олена Пчілка. Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь про життєвий і творчий шлях цієї письменниці.

III.Вивчення нового матеріалу.

 – Сьогодні, діти, ми будемо з вами читати книгу про Олену Пчілку.

Перегортаючи кожну сторінку ми дізнаємося про людину, яка все своє життя присвятила справі розвитку української культури, невтомно й самовіддано працювала в ім’я відродження української нації. Звали цю людину Ольга Петрівна Драгоманова (по чоловікові Косач).
Поетеса, автор прозових та драматичних творів, перекладач, науковець, фольклорист і етнограф, публіцист, видавець, активна громадська діячка. Вродлива жінка, ніжна й мудра матір, яка виховала геніальну Лесю Українку, виплекала її талант.

(На екрані з’являється портрет Олени Пчілки)

                                  1849 – 1930

Діти підготували міні-проекти, які ми зараз послухаємо .

1. Біографічна сторінка

(На екрані з’являється напис життєвий і творчий шлях Олени Пчілки,фотографії її родини)

Надаю слово групі дослідників

Олена Пчілка (Ольга Петрівна Драгоманова, в одруженні — Косач) народилася 29 червня 1849 року в м. Гадячі на Полтавщині. Батько

її, дрібний поміщик Петро Якимович Драгоманов, передова й освічена для свого часу людина, служив юристом при військовому міністерстві. Він мав і літературний хист — писав оповідання і вірші російською мовою. Стежив за сучасною літературою, виховував у гуманістичному дусі своїх дітей.

Михайло Петрович Драгоманов, старший брат Ольги, став відомим вченим - істориком, літературним критиком, громадським діячем. 1866 року Ольга закінчила зразковий пансіон шляхетних дівчат у Києві, де здобула ґрунтовні знання з літератури, оволоділа німецькою і французькою мовами. Ідеї, якими жила у той час громадськість Києва, захоплювали брата і сестру Драгоманових, їхнє найближче оточення. Серед знайомих Михайла Драгоманова був і Петро Антонович Косач, який згодом став чоловіком Ольги, батьком Лесі Українки, її братів і сестер. Вони одружилися 1868 року і незабаром виїхали до Новограда-Волинського (Звягеля), де після закінчення університету П. А. Косач одержав посаду голови з'їзду мирових посередників.
 

 25 лютого 1871 року у Звягелі народилася друга дитина — донька Лариса (Леся Українка). 1879 р. Косачі переїхали до Луцька ,а 1880 р. — до села Колодяжного у Ковельському повіті. На Волині Ольга Петрівна займається вивченням народної творчості — записує пісні, збирає орнаменти, починає творити сама. Її діяльність розпочалася наприкінці 1870-х років. Ольга Петрівна вчила своїх дітей малюванню  музиці, історії. Шестеро дітей вимагали багато уваги, материнських турбот. А потреба творити, незважаючи на всі клопоти і турботи, була непереборною. Домашні клопоти не перешкоджали творчості.

Довідка: псевдонім — придбане ім’я, прізвище або авторський знак, яким користується письменник, журналіст, автор замість власного прізвища.

Чому Ольга Петрівна обрала собі псевдонім Олена Пчілка?

Її дідусь мав пасіку, всього кілька вуликів. Маленька Оля любила спостерігати за напрочуд працьовитими бджолами. Мабуть, тому і взя­ла назву цієї комахи за псевдонім.

1876 року у Києві було вперше надруковано дослідницьку працю Олени Пчілки «Украинский народний орнамент». 1882 року в Києві виходить книжечка поетичних перекладів «Українським дітям». Разом з М.Старицьким готує і видає альманах «Рада», в якому 1883 року було опубліковано її поему «Козачка Олена». 1886 року в Києві виходить її збірка поезій «Думки-Мережанки». З початку 1880-х років регулярно друкується в журналі «Зоря». Наприкінці 1890-х Петро Антонович дістав службову посаду у Києві, і родина переїхала туди на постійне проживання. З 1905 року Олена Пчілка член редколегії, а з 1907 — редактор і видавець журналу «

Рідний край». Після смерті Лесі Українки Олена Пчілка переїздить до Гадяча. 1924 року Олену Пчілку запрошують на роботу в Академію Наук УРСР, і вона повертається до Києва. В останні роки життя, коли почалися сталінські репресії , Ольга Петрівна Косач також зазнала переслідувань. 4 жовтня 1930 року Олена Пчілка померла. Поховано її у Києві на Байковому кладовищі.

Слово вчителя

  –  Друга сторінка нашої книги – поетична. Олену Пчілку можна вважати першим класиком української дитячої літератури. В її дитячих поезіях зустрічаємо популярні мотиви, образи, символи народних колискових пісень, забавлянок, ігор. Поетичні тексти Олени Пчілки  дуже різноманітні.Вона дуже любила  природу свого краю.Свою любов передала у своїх поезіях.

Знайомство з виставкою книг та вишиванок.

 Наші діти вивчили вірші, які написала Олена Пчілка.

Зараз ми їх послухаємо.

2. Поетична сторінка

Друга група

Зимовий вечір –ст.14

Снігова баба  - ст.16

Сон –ст.23

Діточкам-ст.32

Мудра киця – ст.38

Сестричка і братик –ст.42

Волинські спогади – ст.52

Вивчення вірша «Вітер» вправа «Криголам».

Віє вітер ,повіває,

Крізь свитину провіває

Снігом в очі дрібно сипле

І потроху щічки щипле.

Та дарма,-мовля хлопчина,-

Дошкуляє хай свитині.

Вітру вже я не боюся

Та й морозу не корюся.

3 сторінка.Байки Олени Пчілки.

-Що таке байка? Яку байку ми читали?

Слово третій групі

(Інсценізація байки «Котик та півник»)

-Чого навчає ця байка?

IV.Фізкультхвилинка.Відео»Україно,ми твоя надія.

           Слово вчителя

 Олена Пчілка писала для дітей не лише поезії, а й казки та оповідання, в яких зустрічаємо й елементи народної прози, зокрема сюжети, мотиви, образи, які відображають світогляд і моральні поняття самої письменниці.

Наступна сторінка нашої книги – казкова.

Переказ казки «Морозова кара» з демонстрацією слайдів.

Читання казки «Зайчик» методом Едігея ст.209

                              (Робота  в малих групах)

                                         чикЗай

дівСи чикзай діп мокщику ат й кавпла:» Боже мій , Боже!Який я

нийщасне! Всіх я юсябо:дейлю я юсябо, аксоб     юсябо  ,нижих хівпта юсябо;кагіл  хасу снетрі в сілі,я й гото юсябо.

Як так тижи в тісві,от щекра не тижи!Піду юсявтопл».

    шовПі чикзай тисятопи. йшовПри до киріч. Тільки ж нів бігнад

од  жкабере , а бижа – плиг, плиг у дуво!Почивба те чизай та й жека:

-Е, лико так, не чухо я тисьтопи :є кета рінняство,що й неме тьсябої!

  5 сторінка.Кмітлива

(Робота в парах)

Виконати арифметичні дії і розшифрувати написи:

Зуб+і-убі+ага+дка=загадка

Скарб-арб+ород-д+мовк+а=скоромовка

Усіх-і+мі+шум-ум+ка=усмішка

При+кут-ут+азал-ал+ка=приказка

Пас-ас+рис+ліс-с+в’я=прислів’я

Слово вчителя

-Всі ці фольклорні жанри записувала Олена Пчілка.

-Вони увійшли до її збірки» Годі, діточки ,вам спати!»

Загадки

Солоне – а не сіль,

Біжить – не річка,

Блищить – а не золото.

Дай, боже, вгадати, та

Менш його знати!

                              ( Сльози)

По білому полю чорне насіння,

хто його сіє – той розуміє.

                              ( Писання)

Від чого гуска пливе?

                              ( Від берега )

Мовчить, а сто нерозумних навчить.

                              ( Книга)

Без рук, без сокири  збудована хата.

                              ( Гніздо)

Два рази народився,

Хоч в школі не учився,

А години знає.

                              (Півень)

Ішов чоловік і жінка вулицею, підходили до своєї домівки,

побачила їх у вікно дитина й гукнула:” Добридень вам, татусю

й мамусю!”

Одначе то не був їх син.

А хто ж то був?

                            ( То була дочка)

У кого голова на ніжці?

                             ( У грибка)

Що в хаті не люди зробили?

                             ( Павутиння)

Як я літаю,

То спокою не маю.

Ви за мною бігаєте.

А як моє чадо

До вас лізти радо,

 ви його об землю кидаєте.

Отак бува в літі.

Де ж та правда в світі?

                            ( Метелик і гусениця)

Слово вчителя

Наступна сторінка нашої книги – жартівлива.

Українська мова – безмежний океан. Олена Пчілка записувала казки, пісні, загадки, прислів’я та приказки, ігри та сміховинки. Зараз ми послухаємо сміховинки, записані Оленою Пчілкою, у виконанні наших учнів.

6сторінка.Жартівлива

                                         Розмова

     Пекла мати вергуни до Нового року, а синок Івась біля неї крутився.

Далі Івась і каже:

  – Чом Ви, мамо, зо мною не говорите?

  – Та бачиш же, що ніколи! – одказує мама. – Та й що ж там я буду тобі говорити?

 – Та що-небудь! От сказали б:  “Ось на тобі, Івасику, вергунця! “

                                                    Незагублений чайник

     Один хлопець-моряк, прислуговуючи на кораблі капітанові, якось упустив його срібного чайника в воду і дуже тим журився, не сміючи й сказати капітанові про згубу.

Далі й питає капітана:

  – Пане, чи можна сказати, що якусь річ загублено, коли знаєш, де вона лежить?

  – Ну, звичайно, ні! – одказує капітан. – Коли знаєш де, то вона не загублена.

  – А! То ваш, пане, срібний чайник не згубився, бо я знаю, що він лежить на дні

моря. Слава тобі, господи!

                                                    Догадлива дитина

  – Мамо! Чи ви знаєте, яка в нас оказія була?  В діжку з квасом миша впала.

  – Ох, боже мій! Чи ти ж її витяг?

  – Еге! Буду я витягать! Щоб вона мене вкусила? Я піймав кота і вкинув у діжку,

щоб він мишу  з’ їв!..

                                                      Видющий

  – Хомо! Он гуси летять.

  – Ой-ой-ой! Та як багато!

  – Чи ти ж бачиш?

  – А ти ж кажеш.

                                                   П’ятсот собак

  – Тату, – казав один хлопчик своєму батькові, – вчора ввечері я бачив дуже багато

собак. Певне, було їх не менш як п’ятсот!

  – Ну, мабуть, не так уже багато, – відповів на те батько.

  – Правда, було їх тільки сто,– мовив хлопчик, – але це вже напевне!

  – Не може бути,– знов одказав батько, – адже ж у цілому селі не буде стільки собак!

  – Так, тату,– згодився хлопчик, – було їх усіх десять собак. Але то вже ніяк не менше!

  – Щось не йметься віри, сину, щоб ти бачив навіть і десять собак! – мовив батько. –

Адже ж спочатку ти так з певністю казав, що бачив п’ятсот, а тепер кажеш, що було їх

тільки десять. Двічі ти вже суперечиш самому собі, отже, й тепер не можу тобі вірити.

  – Так, тату, – відказав збентежений хлопчик, –  я бачив тільки нашого Бровка та ще

другого, чужого собаку… 

7сторінка.Музична сторінка.

Слово надається третій групі.

Звучить пісня на слова Олени Пчілки»Котик Мурчик»

V.Підсумок уроку.Сьогодні ми з вами складемо букет-символ пам’яті,шани ,поваги,великій потесі, автору прозових та драматичних творів, перекладачу, науковцю, активній громадській діячці Олені Пчілці.

-Коли  народилася Ольга Петрівна?  29 червня 1849 року

-У якому місті народилася Ольга Петрівна? м. Гадяч на Полтавщині

-Яке прізвище мала знаменита поетеса? Ольга Петрівна Драгоманова

-Яке прізвище чоловіка Ольги Петрівни? В одруженні — Косач

-Який псевдонім обрала собі знаменита поетеса? Олена Пчілка

-У якому місті жила родина Косачів зразу після одруження? Вони одружилися 1868 року і незабаром виїхали до Новограда-Волинського (Звягеля)

-В якому журналі публікувала свої твори?Журнал «Зоря»

Слово вчителя

-Ось такий чудовий букет для Олени Пчілки ми з вами склали

-Дуже хочеться, щоб ви, наше майбутнє покоління ,завжди

пам’ятали та поважали таких людей як Олена Пчілка.

Яка все своє життя присвятила справі розвитку української культури, невтомно й самовіддано працювала в ім’я відродження української нації.