Номер слайду 10
Колись, давним-давно, на такій самій землі й не за безкраїми морями, не за дрімучими лісами, не за високими кам’яними горами, був веселий, багатий, мальовничий край. І жили там рабами в тяжкій чужій роботі люди. І називали той край – Україна. Україна – це край великої краси. Краса її – тихі води, ясні зорі, зелені сади й білі хатки, лани золотої пшениці й багатоводні річки, співучі й роботящі люди. І ось в такому краю, в Україні, у селі Моринці, в хаті кріпака Григорія Шевченка народилася дитина. Для пана – нова кріпацька душа, а для України –великий поет, великий Кобзар, батько українського народу, цілої нації. Тяжка була доля сироти. Тарас вважав найсвятішими хвилинами ті, коли він міг, заховавшись у кущах, читати, малювати і молитися. Ще в дитинстві у Тараса зародилася любов до рідного краю, землі, природи.