"Тарас Шевченко- символ непереможної боротьби за незалежність та ідентичність України

Тарас Шевченко - символ непереможної боротьби за незалежність та ідентичність України

Тарасе, ти  для нас як оберіг,

Як символ, що тримає Україну.

Ми пройдемо сотні доріг ,

Оборонятись будем  до загину.

Ми будемо боротись за життя,

Так, як Тарас за свою волю.

Війна не піде в небуття,

Бо ми воюєм за свободу.

Тарасе ,ти усіх нас об’єднав,

Примусивши згадати про минуле.

Росія нам не друг і брат,

Росія- зло, яке чатує.

Зазнали ми багато втрат.

Війна за Україну скрізь лютує...

Але Тарас завжди рятує нас:

поставив слово  рідне на сторожі.

Ми всі за правду стоїмо,

І Україна переможе.

Постать Тараса Шевченка у контексті війни України з Росією – це національний феномен  на тлі повномасштабного вторгнення Росії.  Його твори ідентифікують українців,  пробуджують почуття  національної самосвідомості  кожного громадянина. Без його творів неможливо здійснювати  національно-патріотичне виховання, формувати громадянську позицію та свідомість сучасних українців. Зародження української національної свідомості відбулося ще в  ХІХ столітті, коли перепліталася боротьба за власну мову та культуру, за нашу національну ідентичність.

Саме зараз постать Тараса Шевченка є непереможним символом, що   сприяє зародженню непереборної сили об’єднати народ та розкрити усьому світові правду про війну. Україна веде боротьбу зараз за свою незалежність та ідентичність, і Тарас Шевченко продовжує бути   активним учасником цієї боротьби. Постать  Кобзаря наразі стала зброєю, а також символом нескореності та захистом.  Під час повномасштабної війни з росією  в Україні  змінюється  все,  і  сама  вона змінює увесь світ.

Серед ключових фігур, які виступають символами нескореності та захисту національних цінностей в умовах війни, постать Тараса Шевченка займає особливе місце. Великий Кобзар,  відомий український поет, мислитель і художник, уже століттями є не тільки найвидатнішою постаттю в історії України, а й символом боротьби за право на життя, рідну мову та національну самосвідомість.

  Великий світоч  відчував у собі гідність предків, що були козаками і не терпіли наруги над державою. Для нього насильницька влада була абсурдною. Варто лише згадати поему «Сон», де висміюється «генеральне мордобиття» як символ правління в кріпосницькій росії.

За  поезії   періоду «трьох літ» Шевченка було заслано простим солдатом у далекий Казахстан. Він не мав права писати та малювати,  і це було найжорстокішим покаранням для людини, яка не уявляла життя без цього. Здобувши волю за допомогою друзів,  Тарас Шевченко мав стільки геніальних планів, які, на жаль, не зміг реалізувати через заслання. Звісно, влада чудово усвідомлювала силу Шевченкового слова для народу. Це була дієва зброя, тому він один серед кирило-мефодіївських братчиків отримав найсуворіше покарання. Імперія ще тоді боялася Шевченка та його пророчої поезії. Після повномасштабного вторгнення російські солдати розстріляли пам’ятник  Великому Кобзареві в селищі Бородянці  під Києвом. Напевно, вони боялися його навіть мертвого. Світлина пам’ятника Шевченкові  з пробитим чолом,  на тлі спалених будинків,  миттю облетіла увесь світ,   і  незламний Кобзар знову  став символом нескореності України - символом опору українців проти авторитаризму. Тарас Шевченко своїм палким словом і ділом завжди боровся за незалежність України, і в роки війни це важливо пам’ятати й усвідомлювати.

Шевченкове слово й досі кличе до боротьби за власну державність  нас, українців, його пророчі слова дають наснагу та віру нескореним, мужнім    героям-захисникам. Тарас Шевченко був і завжди буде символом опору російській агресії. Зараз творчість великого світоча  надихає, окриляє  українців під час війни, яку розпочала  росія.