Театр і танцювальне мистецтво Японії в контексті культури країни.

I. Організаційна частина:

• привітання;

• представлення учнів;

• психологічне налаштування;

3

II. Перевірка домашнього завдання та закріплення вивченого матеріалу:

• Тестові завдання (на проекторі):

1. Стиль європейського мистецтва, для якого характерним є використання мотивів та стилістичних прийомів середньовічного китайського мистецтва – це:

       а) маніпурі;    б) шинаузри;   в) баладі;

2. Традиційний китайський танець, в якому одночасно приймають участь 50 танцівників, зображуючи священний символ країни:

     а) танець дервішей;   б) танець лева; в) танець дракона;

3. Вид театральних ляльок, популярних в Індії, якими керують за допомогою вертикальних та горизонтальних дерев’яних дощечок з нитками називають:

 а) ляльки -  маріонетки;  б) тіньові ляльки; 

в) ростові ляльки;

4. Традиційний єгипетський танець, основним рухом якого є обертання виконавця в одному напрямку протягом 15 хвилин:

       а) бугаку;     б) танура;      в) мохініаттам;

5. Маленькі жіночі китайські туфлі, що набули популярності в Європі з поширенням стилю Шинуазрі отримали назву:

       а) пагода;   б) сабо;        в) мюлі;

6. Єгипетський церемоніальний весільний танець Шамадан виконується з таким предметом, як:

        а) віяло;     б) меч;           в) канделябр;

• Відеовікторина (танці народів Сходу):

1. Бхаратанатьям
2. Танура
3. Танець з віялом
4. Шамадан

Завдання на проекторі

Перегляд відеофрагментів

7

III. Пояснення нового матеріалу:

Мета нашого уроку - ознайомитися з основними японськими танців, їх походженням, вивчити характерні риси японського хореографічного стилю, познайомитися з традиціями створення японського костюма, нанесення гриму.

Історія виникнення хореографічного мистецтва Японії (ритуальні танці - заклинання, танці - моління про дарування врожаю або дощу, танці - подяки, підношення богам та ін.)

Традиційне розділення японських танців на «май», що відрізняються ритуальної стриманістю, і «одорі», для яких характерні більш грубі, наближені до повсякденної реальності, рухи.

Кагура - танцювальна пантоміма, що супроводжується грою на барабані і флейті. Виникла вперше в 7 - 8 столітті, остаточно сформувалася до 9 століття.

Бугаку - найбільш ранній і найекзотичніший з усіх жанрів театрального мистецтва Японії. Створені в VII -VIII ст. як мистецтво аристократії, придворні і храмові подання бугаку включають музику і танці - як японського походження, так і різноманітні давні запозичення.

Саругаку - японська комічна сценка, що складається з акробатичних елементів, клоунади, жонглювання, танцю і фокусів.

Театр Но - найстаріший з існуючих в данний час японських професійних театрів, форма музично - танцювальної драми, що зародилася в XIV ст.

Виникнення театру Кабукі. Його особливості. Специфічний метод гримування в театрі кабукі - кумадорі (яп. «Нанесення смуг на обличчя»).

Особливості створення та використання японського костюму. Зв'язок з релігією та традиціями народу.

Кімоно з'явилося в VII -VIII ст. і спочатку служило нижнім одягом, але потім перетворилося в універсальний одяг, схожий на тунікоподібний халат з довгими рукавами.

Хаорі - ще один вид верхнього одягу японців. Це досить коротка пряма куртка з широкими прямокутними рукавами і стоячим коміром. На відміну від кімоно, хаорі  з'єднується попереду за допомогою зав’язок, які зав'язуються бантом.

Традиційний костюм японських жінок складався з нижнього і верхнього одягу.

Нижнім поясним одягом були спідниці «футано» і «косімакі». Футано - коротка не зшита спідниця з вибіленої бавовняної тканини; косімакі - довга не зшита спідниця з більш дорогої тканин. Японки також носили нижній одяг - сорочки «хададзюбан» зі світлої шовкової або бавовняної матерії. На відміну від чоловічого дзюбана, у цієї жіночої сорочки не зашивали нижню частину пройми і рукава в області пахви.

 Традиційним японським взуттям є «гета» і «дзорі», які популярні в Японії і зараз. Другий традиційний вид японської взуття дзорі - плетені сандалі. Їх робили з очерету, бамбука, рисової соломи. У дзорі плоска підошва, немає каблуків і тільки один розмір.

Види та значення масок японського театру:

1. Тенгу
2. Отафуку
3. Хання
4. Цура
5. Кобесімі
6. Дейган
7. Отобіде
8. Міцухіре

Ієрогліф «май» та «одорі»

Відео танцю

Відео театру

Відео театру Но

Відео театру Кабуки

Зображення гриму кумадорі

Зображення костюмів

Зображення масок

25

IV. Узагальнення та закріплення:

1. Назвіть вид традиційного японського костюму.
2.  У театрі Кабукі існує специфічний метод нанесення гриму смугами. Як він називається?
3. Кого зображує маска «міцухіре»?
4. Як називається маска японського театру, що зображає лице розгніваної жінки?
5. Яку назву отримала авансцена театру Кабукі, що в перекладі означає «дорогу квітів»?
6. Які сюжети є традиційними для вистав японського театру Но?
7. Як називається японська танцювальна пантоміма, що супроводжується грою на барабані і флейті?
8. Яку назву отримала японська комічна сценка, що складається з акробатичних елементів, клоунади, жонглювання, танцю і фокусів?

Відеопитання

7

V. Підбиття підсумків уроку:

• оцінювання роботи учнів;

підрахунок балів

2

VI. Домашнє завдання:

• читання та переказ конспекту;
• створення малюнку японської театральної маски.

Отримання учнями листів з домашнім завданням

1