Театралізований захід "Золоте серце"

Театралізована вистава «Золоте серце».

Мета:

Навчально-розважальна: відтворити образ Святого Миколая; створити святкову та таємничу атмосферу;

розвивальна: сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, викликати бажання берегти свою національну культуру; розвивати комунікативну, інформаційну компетентності та компетентність творчої діяльності;

виховна: прививати любов і повагу до традицій та обрядів рідної України; створити атмосферу добра і дружби; виховувати в учнів чуйність, доброту, доброзичливість, увагу, милосердя, вдячність.

Дійові особи: Ведуча, Святий Миколай (скороч.С.М.), хлопчик Кирило, Янгол-охоронець, Деревце, Кошеня, друг Кирила -Тимоха, Чортеня .

Хід вистави:

Ведуча:

Ми зібралися у школі

В нашім гарнім, добрім колі,

В нашій радісній родині,

Бо велике свято нині.

Святий, щедрий Миколай

Йде щороку в рідний край,

В кожну хату, в кожен дім

І несе дарунки всім.

(Пісня)

Ведуча: Про Святого Миколая складають багато легенд. От і сьогодні ми побачимо легенду «Добре серце» про добрі справи Миколая.

Тож всі зручненько сідаємо, та легенду починаємо…

(Звучить спокійна музика. Танок Янголят)

Ведуча: Десь на краю неба сидів сумний Янгол-охоронець, повз нього проходив Святий Миколай.

Янгол: Добрий вечір, дідусю. Вітаю Вас з Днем народження.

С.М.: Дякую, любий, а чому ти на небесах, а не охороняєш свого хлопчика, не несеш йому подарунки від мене.

Янгол: Мій хлопчик давно вже випросив подарунок у своєї мами. Він не вірить в Святого Миколая, в янголів і в дива. ( Янгол плаче)

С.М.: Чому ти так вирішив?

Янгол: Злі сили взяли його до себе і він заплутався. Вчора поламав деревце, мучив малесеньке кошеня, а сьогодні не допоміг своєму єдиному другові. Він загине, загине….Ось дивіться…(Уходять зі сцени)

( Танок чортів з Кирилом. Залишається 1 чорт біля Кирила)

Кирило: Щоб таке хороше зробити?

Чорт: Я твій янгол-охоронець. Тільки «добрі» справи треба робити, зламай гілки, зламай - це добре…

Кирило: Ой, яке гарне діло, піду ламати.( Уходить зі сцени)

Янгол: Ось бачите, у нього стало кам’яне серце. Що робити?

С.М.: Як, що? Треба хлопчика рятувати. Полетіли на землю…Мерщій…

(Іде Кирило з рюкзаком та гілками, виходить перевдягнутий Святий Миколай)

С.М.: Любий хлопчику, переведи мене через дорогу, будь ласка?

Кирило: Кого? Тебе, діду, чи що? А що мені за це буде?

С.М.: Я подарую тобі добре серце.

Кирило: Оце ти, діду,вигадав. Це що скарб?(всміхається) Ні, діду, ідіть самі. Мені такий скарб не потрібен.

С.М.: А який подарунок тобі потрібен?

Кирило: Ну, якщо б ви мені подарували нову комп’ютерну гру, якої ні в кого немає, я б подумав…

С.М.: Добре, буде тобі гра.

Кирило: Пішли, дідусю…

(веде за ялинку, С.М. уходить, у Кирила у руках гра)

Кирило: Оце так кумедний дід. Міг би і сам перейти. Як я його обдурив, класно!!! Тепер у мене на шару є нова гра. Цікаво, що там? (вставляє диск в комп’ютер)

(На проекторі заставка гри, напис «Початок гри». )

Кирило: Ну що, почнемо…

(Вимикається світло. На проекторі заставка – пустеля. )

Кирило: (розгублено) Що це? Де я? Як я тут опинився? Ви хто?

С.М.: Спокійно, Кирило. Я,  Святий Миколай, і сьогодні я виконав твоє бажання. Ти отримав гру, якої ні в кого немає.

Кирило: Поверніть мене додому, негайно!!!

С.М.: А от повернути тебе додому я не можу, бо ти розпочав гру і повинен в неї зіграти.

Кирило: От дурень і що робити?

С.М.:  Нічого страшного. У тебе буде 5 життів та чарівні речі: хліб, вода та мотузка.

Кирило: І що я повинен зробити?

С.М.: Ти повинен пройти он до того замку. (Показує на картинку на проекторі). Якщо ти правильно виконаєш завдання, то знов опинишся вдома.

Але стережись, якщо ти використаєш усі 5 життів, ти по-справжньому помреш.

Кирило: Тю, це гра для дітей, а я дорослий хлопець, мені і одного життя вистачить.

С.М.: Ну що ж, щасливої дороги!

( На проекторі з’являється напис  та голос з-за кадру«У тебе залишилося 5 життів»)

(Заставка пустелі )

Ведуча: Іти по пустелі було дуже важко. Кирило, витираючи піт, сів на пісок і вирішив випити води. І тут почув тонесенький голосок.

Дерево: Пити, пити, дайте попити, будь ласка.

Ведуча: Це просило водиці малесеньке деревце.

Кирило: Що, я ще буду роздавати свою воду всяким засохлим деревам, коли самому хочеться. Щас...

(Темрява. На проекторі з’являється напис  та голос з-за кадру«У тебе залишилося 4 життя»)

Кирило: От я дурень… Це ж пастка… Треба полити дерево… ( Поливає дерево) А половину залишу собі…

(Темрява. На проекторі з’являється напис  та голос з-за кадру«У тебе залишилося 3 життя»)

Кирило: Знову попався… Кляте дерево… Ну добре, на тобі всю воду…

(Танок дерева)

Дерево: Дякую тобі, хлопче, ти врятував мене від смерті. У тебе золоте серце…

(Голос з-за кадру «Ти пройшов перший рівень»)

Кирило: Ой, який я хороший… Піду далі…

(На сцені з’являється Кошеня)

Кирило: О, а це що таке?

Кошеня: М’яв, м’яв! Дай мені поїсти я дуже голодне.

Кирило: Іди геть. Багато вас тут таких. ( розгортає хліб і починає їсти, відпихає кошеня ногою) Іди геть, самому мало.

(Темрява. На проекторі з’являється напис  та голос з-за кадру«У тебе залишилося 2 життя»)

Кирило: Знов пастка. Іди, на хліба.

(На проекторі відео «Лев»)

Кирило: Ой-ой-ой! Лев. Як же мені пройти повз нього? А, знаю! Киця, киць-киць-киць! (Кошеня підходить)

Кошеня: Мур-мур, дай, будь ласка, хлібчика, я так зголодніло.

Кирило: На, їж. Зараз я тебе погодую, а потім віддам левові, мені ж треба до замку дістатися.

(Темрява. На проекторі з’являється напис  та голос з-за кадру«У тебе залишилося 1 життя»)

Кирило: Знову все переплутав.

Кошеня: Як я наїлося. Дякую тобі, хлопче. У тебе добре серце.

Ведуча: А кошеня побігло у бік Лева.

Кирило: Боже, що я наробив. Зараз його з’їсть Лев. Котику, біжи до мене. Киць-киць-киць.

(Киця підбігає до хлопця,лащиться )

Кирило: Дурненьке, іди до мене, я тебе нікому не віддам.

(Голос з-за кадру «Ти пройшов другий  рівень»)

Кирило: Ура! У мене залишилося 1 життя і останній рівень. До побачення, кицю!

Кошеня: До побачення! (кошеня уходить під музику)

Ведуча: Кирило крокував по дорозі до своєї мети і раптом він почув голос свого єдиного друга,  з яким вони нещодавно посварилися.

Тимофій: Допоможіть, допоможіть!

Ведуча:  Кирило побачив свого друга, який впав у прірву.

Кирило: Тимохо, як ти туди потрапив, я зараз тобі допоможу.

(Лізе по дробині, кидає мотузку, мотузка не достає) Зачекай.. Я зараз…

(Бігає по сцені) Я зараз щось придумаю…

(Залазить по канату)

Давай руку, друже, давай…

(З’являється Святий Миколай)

С.М.: Ти що робиш? У тебе залишилося одне життя. Ти зараз помреш.

Кирило: Я згоден. Я згоден віддати своє життя за те, щоб врятувати Тимоху.

А-а-а-а! (Кирило падає)

(Спокійна музика. Кирила виводить янгол. На проекторі напис «Ти переміг!»)

Кирило: Як же так? Я же не дійшов до кінця гри?

Янгол: Тут у замку  «Доброго серця» все навпаки. Тільки той хто може робити добрі справи отримує подарунок  - життя. А я твій янгол-охоронець побачив, що ти маєш «Золоте серце». Я завжди буду поруч із тобою.

Кирило: Дякую тобі, мій янголятко! Я все-все зрозумів і ніколи не буду робити погані вчинки. А де ж наш дідусь, Святий Миколай?

Ведуча:

Поки він ще не прийшов,

Станьмо разом в коло знов,

Миколаю заспіваймо,

В гості діда закликаймо.

(Пісня. Під музику виходить Святий Миколай з янголами)

С.М: Мир вам діти в цій оселі! Будьте радісні й веселі!

                 Всім здоров’я вам бажаю, щастя й долі в нашім краю!

Янгол:

Слава Богу, Добрі люди!

Нехай Вам завжди добре буде!

Хай кожного часу у кожну годину

Господь нам поможе, в біді не покине.

Тимофій: Дякуємо тобі, Святий Миколаю, за твої побажання.

              Будемо чекати тебе наступного року. Обіцяємо бути добрими та

              чемними.

С.М.:

                 Божі слуги, янголята, розвантажуйте санчата,

                 Розпаковуйте гостинці і Кирилу і Даринці.

                 Роздавайте всім як треба, подаруночки із неба.