Театральне дійство "Христос Воскрес! Радіють всі народи"

ХРИСТОС ВОСКРЕС! РАДІЮТЬ ВСІ НАРОДИ!

театральне дійство старших дошкільнят

Мета. Розвивати артистизм, сприяти розвитку інтересів дітей про свято Великдень. 

         Виховувати повагу до традицій свого народу, минулого і сучасного, бажання пізнавати свята, звичаї, святкування, любов до рідного краю.              

           Розширити та поглибити знання дітей про Великодні свята (обереги, символи); показати красу і значущість одного з найвеличніших християнських свят.

Матеріал. Ікона, Великодній кошик, крашанки, писанки, паска, рушник, вербові гілочки.

Хід заходу.

Зала прибрана в українському стилі.

Ведуча. Весна – чудова пора року. Дорослі та діти люблять її за весняну пісеньку струмочків, за веселий спів пташок, за ніжні проліски, за килими із шовкової травиці, за ласкаве сонячне проміння, за повітря наповнене запахом молодого листя. Саме весною ми святкуємо одне з найбільших християнських свят – Великдень. А передує йому Вербна неділя.

 Сім’я виходить на середину зали, батько з вербою в руках.

Батько. Світла Вербиця настала,

             Радість нам подарувала.               

             Край доріг і біля річки,

             Вкрились котиком вербички.

Мати. Галузочки посвятили,

           Діток розуму навчили,                     

           Щоб здоровими зростали,

          Україну шанували.

Батько. Тоненьким прутиком

              Із вербовим котиком                      

              Вітаю всіх легеньким дотиком.

              Не я б’ю - верба б’є,

              За тиждень Великдень!

             Недалечко – червоне яєчко!

Дочка. Матусю, розкажи нам про Вербну неділю.               

Мати. У цей день Спаситель їхав на ослику і люди встеляли перед ним дорогу пальмовими гілочками. А в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілочками. Їх називали символом воскресіння, тому освячену несуть додому, ставлять на почесне місце під образами і тримають у домі як «помічник від хвороб та грому».       

Батько. Останній тиждень перед Пасхою пов'язаний із багатьма обрядами.

Ведуча. Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено. Готувалися до нього заздалегідь. Упродовж тижня наводили лад у господарстві, прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини і знадвору. Прикрашали покуть, вивішували найкращі рушники.

Весь тиждень прийнято називати Великим, або Страсним, Білим або чистим тижнем.

Кожен день цього тижня має своє призначення.

Виходять по черзі дні тижня і розповідають про традиції.

Понеділок. Понеділок білить хату
                            Любить, певно, працювати:              
                            І кути побілить й стелю,
                            щоб Великдень був веселий!

Вівторок. Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:
                           Чисто-начисто підлогу -                    
                           Зранечку  вівторок миє,

                  Гарним килимом накриє.            
         Середа. Пишна пані середа

 І пере, й прасує.                                  
                         До Великодня,                                    

  Ще б пак, хату облаштує!
         Четвер. Чистий четвер – чистий,

      Вдосвіта піднявся,                                
                        Ще до сходу сонця,

      Начисто скупався.
        П’ятниця. У п’ятницю заклали Плащаницю,

        В цей день робити не годиться.           

        То ж пам’ятаймо ми, миряни,             

        Христос завжди є поміж нами.

         Субота.  Субота пече паски,

                Крашанки малює,                                   

                До церковці на Великдень

                 Кошика готує.

       Ведуча. В суботу, господині печуть паску.  Вони особливо хвилюються за неї.  Вважалося, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. А господиня мала світлі і чисті помисли.

Господиня. Добра паска вродилася, значить в родині буде все гаразд.

Дочка1. Моя рум’яніша.

Дочка 2. А зате моя із сиром.              

Господиня. Гріх напередодні такого свята сперечатися. А пасочки вам усім вдалися на славу – і пухкі, і рум’яні.

Дочка1. Дай, мамо, покуштувати.             

Господиня. Паску поки не посвятять у церкві не їдять.

Дочка2. Ох і гарна, і духмяна,                  

              Пасочка рум’яна.

Дочка 1. Тішиться маленька паска,                 

                Тішуся і я,

                Що в руках її тримаю,

                         Що вона моя.

Господиня. Нумо, донечки, час прикрашати писанки.

Ведуча. Ввечері матуся чарувала,
             Писанки з донечками малювала.
             Віск черпає пищиком із блюдця,
            Очі мами лагідно сміються.

Очі мами світяться у ласці:
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій - півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.

А на третій писанці - зірниці,
Ще й під ними золоті жар-птиці.
На четвертій - олені та сарни,
А на п'ятій - рушничок прегарний.

Ввечері матуся чарувала
Писанки до церкви малювала.
Дивиться і тішиться матуся:
Що у неї донечки навчуться.

Дочка 1. Матусю, розкажи нам про Великдень.                         

Господиня. Було це донечки дуже давно…

Воїни стоять біля печери. Звучить музика землетрусу, воїни падають, а потім піднімаються і біжать до Пилата.

Ведуча. Вже три дні, як хмари стали,
              Потемнів Єрусалим.
              Як Ісуса поховали,
               Вкрили каменем важким.

Виходять на середину зали Марія Якова, Марія Магдалина, Соломія.

Марія Магдалина. О, Боже, любі сестри,

                               Що ж тепер, коли учитель наш помер,

                               Лишились нам його слова, наука,                               

                                Гарячі сльози і палка розлука,

                               Спішім туди, та хто поможе камінь відвалить.

 Марія Якова. Чи нас допустять римляни до нього,

                        Його ж і мертвого бояться як живого,                                

                        Чи зможем миром намастити тіло,

                        Яке за нас усіх переболіло.

   Соломія. А, може, римляни і нас поб’ють мечем,                               

                   Чи, може, звідти ми ні з чим підем.

         Ідуть до печери.

Ангел1. Христос Воскрес!

              Чому ви всі сумні?                                      

              Нехай горить вогонь святої віри.

              Навіщо серед мертвих вам шукати

              Того, хто смерті зміг кайдани розірвати.

Ангел2. Немає тут живого серед мертвих

               Самі погляньте – ось його пелени,

               Його ж немає – не тужіть за ним.                 

              Ось нині ви почули це  від мене –

               Несіть цю радість всім в Єрусалим.

Сестри пішли.  Потім звучить музика, заходять воїни.

Воїн1. Правителю, того Ісуса вкрали,

          Прийшли вночі, з печери тихо взяли,                

          А нині кажуть, він воскрес із гробу,

          Щоб людям дати теж усім свободу.

Воїн2. О, пане, мій, воскрес цей чоловік!

         Був грім із неба, ми не повтікали,

         Але попадали, вели хвилинам лік,                       

         Чого іще чекати ми не знали.

Воїн1. Весь гріб засяяв, світло грало з нього,

          Потерпли ми, та доти залишались.

          А ж пересвідчились, що там немає того,                 

          Кого юдеї вчора так боялись.

Пилат. Що ви говорити, верзете казна-що,

            Чи, може, з учнями у змові ви,                            

            Дешеві ваші голови не гріх,

            Зітнути ж нині й кинути до ніг.

Воїн2. Правителю, помилуй, пощади –                          

         Ми – вірні слуги, милостивий ти.

Пилат. Комусь ще скажете, що бачили і чули,             

             І вам кінець.

Воїн2. Ми вже усе забули.                                                 

Воїни виходять. Пилат сидить на стільці і журиться…

Пилат. О, боги римські, що я наробив?

            Навіщо душу праведну згубив?                          

            Коли воскрес Він – що тоді робити?

            Як з цим гріхом мені надалі жити?

Пилат виходить.

Ведуча.  І був той світлий день – неділя. Марія прийшла до Імператора Тиберії, аби сказати, що Ісус Христос –Воскрес!

Марія Магдалина  іде до Імператора.

Імператор сидить на троні, біля нього слуги, а східні танцівниці сидять на подушках

Марія Магдалина. О, Імператоре, я йду із краю, вкрай,

                                 Цю звістку ти запам’ятай.                               

                                 Його розп’яли на Хресті, а з гробу

                                 Воскрес Ісус на третю добу.

Імператор. Ти ба, дивися, та не вже воскрес !?

                   Це неможливо, жінко, неможливо,                        

                   Як неможливо, щоби яйця ці,

                   Які у тебе зараз у руці червоні стали.

Марія Магдалина. Поглянь, вони червоні, й це для тебе

                                Явило чудо це сьогодні небо,                     

                                 Щоби і ти увірував в Христа!

                                 Який для нас є істина й життя.

Імператор. Не може бути, це насправді так.

            (бере з кошика до рук крашанку)

            Ось білі вони були, а тепер, як мак.                 

            Значить, ваш Бог помер

            Й Воскрес насправді

            Й немає у словах Пилата правди?

            Неправда хай знайде свою відплату,

            Я ж дам наказ Христа всім шанувати.

 Слуга1. Христос Воскрес! Нехай душа співає!

               Христос Воскрес! Хай славить Бога все!              

               Христос Воскрес! Нехай благословляє

               Вас всіх Господь, який життя дає.

Слуга2. Він поруч, недалеко, біля тебе.                                 

             Його рука веде тебе в житті.

 Танцівниця1. Любов перемогла, всіх об’єднала.

                        Всіх привела перед поріг Небес.                    

                        І голосно із них нам проспівала,

                        Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Танцівниця2. Лунають дзвони, вся земля радіє.

                        Любов в обіймах зігріває світ.                        

                        І вірою, й надією рясніє,

                       У цій любові наш прадавній рід.    

Усі виходять.

Ведуча.    Чудо се добро віщує: 
                          Правда в світі запанує!

Батько. А тепер час збирати кошика, якого до церкви понесемо святити. Покладемо і масло, і сир, і хрін, і ковбаску. А найголовніше – паску, писанку та свічку.

Господиня з дочками складають кошика.

 Ведуча. Великдень – дзвонять дзвони звідусіль!

     Христос Воскрес! То ж славимо усі!

     Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

     Сміється сонечко в усій його красі!

     Христос Воскрес! Воістину Воскрес! (всі)                   (мелодія церковних дзвонів)

Дочка1. Задзвонили  в  Храмі  дзвони,
Дзвін  полинув  до  небес,                         
Це  звершилось  справжнє  чудо,
Божий  Син  Ісус  Воскрес.

Дочка 2. На  молитві  ще  з  півночі,
Всі  стоять  у  добрий  час,                      
І  від  щастя  сяють  очі,
Божий  Син  Воскрес  для  нас!

Звучить музика сім’я  виходять.

Дитина. Дівчаточка, подруженьки, радьмося,

Та виходім на травицю — граймося!                    

Та виходім на травицю в добрий час,

Нема таких таночків, як у нас!

Виходять дівчатка і танцюють танок.               Танок з кошиками.

Діти. Христос воскрес! Радійте, діти, 
Біжіть у поле, у садок,                                            
Збирайте зіллячко і квіти, 
Кладіть на Божий Хрест вінок! 

Нехай бринять і пахнуть квіти, 

Нехай почує Божий рай,                                                 

Як на землі радіють діти 

І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати, 
Радіючи з святих небес...                            
Збирайтесь, діти, ну ж співати: 
Та гаївки дружньо святкувати.

Гаївка «Голубка»
Ми голубку уловили,

Всі довкола обступили:

"Ой ти, ________, чого тужиш?

                      ім’я дитини

Вибирай си, кого любиш".

Повторюють декілька разів.

Діти. Радісний надходить день,
Дзвонять дзвони: дзень-дзелень.              
Понад міста, понад села 
Лине вісточка весела.

На Великдень у селі

Раді діточки малі.                              

В церкві свічечки горять,

Всюди Божа благодать.

Великдень, Великдень, 

Веснянеє свято —                                        

Радіють і діти, 

І мама, і тато.

Христос Воскрес! Усе радіє, 
Сміється сонечко з небес, 
Прозора річечка леліє –                 
Христос Воскрес!

Пісня «Христос Воскрес!»

1. З’їжджається і сходиться родина,                         2. Христос Воскрес! Радійте всі народи,
В святковій хаті вуликом гуде.                                      Хай кожне серце повниться добром.
Урочиста зближається година,                                      З Великоднем весна у світ приходить,
Як всяк до храму з кошиком іде.                                   Земля вся воскресає із Христом.

Приспів.   Ім’я Христа, як сонце сяє,
Тепло любові шле нам із небес.
І Україна вся співає
Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Господар. На столі – духмяна паска,
А круг неї – писанки.
Уділи нам, Боже, ласки
На всі дні, на всі віки!

Господиня. Немала у нас родина,
Та молитва всіх єдина:
Хай розквітне Україна,
Як в погожі дні – весна.